ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
ЩОДО ПОРЯДКУ ВІДСТОРОНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ВІД ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ
Лист від 12.04.2011 р. № 2498/12-11
Головним управлінням державної служби України в межах повноважень розглянуто <…> звернення щодо надання роз’яснення стосовно порядку відсторонення державних службовців від виконання службових обов’язків.
Керуючись пунктом 4 Положення про Головне управління державної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1180, повідомляємо, що відсторонення державного службовця від виконання службових обов’язків реалізується за допомогою кількох процедур, що різняться як підставами, так і порядком відсторонення, а саме:
— відсторонення від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі — Закон);
— відсторонення від роботи відповідно до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП);
— відсторонення від посади як обвинуваченого відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК).
Стосовно відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України «Про державну службу» інформуємо, що відповідно до статті 22 Закону невиконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати.
Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою
приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець.Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування.
Службове розслідування проводиться у строк до двох місяців відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950.
Згідно з вказаним Порядком стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування:
— у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян;
— у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;
— на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.
Службове розслідування проводиться з відстороненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення.
Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування
керівником органу державної влади, в якому працює службовець.З інших питань стосовно відсторонення державного службовця від роботи відповідно до КЗпП та як обвинуваченого відповідно до КПК рекомендуємо звернутися до Міністерства соціальної політики України та Міністерства юстиції України, до повноважень яких належить надання роз’яснень з порушених питань.
Заступник начальника Головдержслужби А. Вишневський
КОМЕНТАР Редакції
ВІДСТОРОНЕННЯ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ
ВІД ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ`ЯЗКІВ:
РОЗ`ЯСНЮЄ ГОЛОВДЕРЖСЛУЖБА
Відсторонення від роботи — це призупинення виконання працівником своїх трудових обов’язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів і можливе лише у випадках, передбачених законодавством. Воно оголошується наказом або розпорядженням керівника, про що працівника має бути повідомлено.
Відсторонення як спосіб усунення
державного службовця від виконання службових обов’язків без розірвання трудового договору реалізується за допомогою кількох процедур, що різняться як підставами, так і порядком його здійснення, а саме:— відсторонення від виконання повноважень за посадою відповідно до
Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII (далі — Закон № 3723 );— відсторонення від роботи згідно з
Кодексом законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП);— відсторонення від посади як обвинуваченого відповідно до
Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.60 р. (далі — КПК).У
листі, що коментується, Головдержслужба звернула увагу на порядок відсторонення держслужбовця від виконання повноважень за посадою згідно із Законом № 3723.Так, відповідно до
ст. 22 Закону № 3723 невиконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою зі збереженням заробітної плати.Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою
приймається керівником державного органу, в якому працює такий службовець.Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою
не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному КМУ.Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців
затверджено постановою КМУ від 13.06.2000 р. № 950 (далі — Порядок № 950).Згідно з
п. 1 цього Порядку підставами для проведення службового розслідування можуть бути:— невиконання або неналежне виконання особами службових обов’язків, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об’єднанню громадян;
— недодержання державними службовцями законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки;
— вимога державного службовця з метою зняття, на його думку, безпідставних звинувачень або підозри.
Період проведення службового розслідування
не включає час тимчасової втрати працездатності особою, уповноваженою на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, стосовно якої воно проводиться, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, а також час ознайомлення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, та керівником органу, в якому вона працює, з актом службового розслідування (абз. 3 п. 3 Порядку № 950).Службове розслідування проводиться
з відстороненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником органу державної влади, в якому працює службовець (п. 4 Порядку № 950).За результатами службового розслідування спеціально створена комісія складає акт, у якому зазначаються факти і суть звинувачення або підозри, які стали підставою для проведення даного розслідування, а також його висновки. Перед поданням на розгляд керівника державного органу (посадової особи), який призначив службове розслідування, з актом службового розслідування ознайомлюється державний службовець, стосовно якого проводилося таке розслідування.
За результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення про проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. Це рішення може бути оскаржено державним службовцем згідно із законодавством.
Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, таке рішення скасовується.
Відносно питань відсторонення державного службовця від роботи відповідно до
КЗпП та як обвинуваченого згідно з КПК Головдержслужба порадила звернутися до Мінсоцполітики та Мін’юсту, до повноважень яких належить надання відповідних роз’яснень. Тому зазначимо таке.На державних службовців поширюється трудове законодавство, тому підстави відсторонення від роботи, які визначені
ст. 46 КЗпП, повною мірою поширюються на такі категорії працівників.Відповідно до
ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:— появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
— відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
— в інших випадках, передбачених законодавством. Для держслужбовців такі випадки, як зазначалося раніше, визначені
ст. 22 Закону № 3723.На відміну від відсторонення за
Законом № 3723 відсторонення від роботи за КЗпП не потребує службового розслідування. Час, протягом якого працівник не працював унаслідок відсторонення з підстави, що розглядається, оплаті не підлягає.Що стосується відсторонення державного службовця як обвинуваченого відповідно до
КПК, то підставою для відсторонення є притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин або за інший злочин, коли посадова особа може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства. Визначення можливості впливу обвинуваченого на перебіг слідства віднесено до компетенції слідчого (ст. 147 КПК).Відсторонення в цьому випадку застосовується лише до державного службовця, який є
обвинуваченим, тобто щодо нього слідчий виніс постанову про притягнення його як обвинуваченого.Рішення про відсторонення приймає слідчий із санкції прокурора або його заступника. Службовець відсторонюється від посади на підставі виданої слідчим постанови, копія якої надсилається для виконання до органу державної влади за місцем роботи обвинуваченого. Відсторонення скасовується постановою слідчого (прокурора), коли в подальшому зникає потреба в застосуванні цього заходу.
Статтею 147 КПК на час відсторонення не передбачено збереження заробітної плати.
