МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ТРУДОВОЇ КНИЖКИ У ВИПАДКУ СМЕРТІ ПРАЦІВНИКА
Лист від 31.12.2010 р. № 284/06/186-10
(витяг)
<…>
Відповідно до пункту 4.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мін’юсті 17.08.93 р. за № 110 (із змінами і доповненнями) (далі — Інструкція), у разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу. У трудовій книжці померлого працівника у розділі «Відомості про роботу» і дати запису у графі 3 записується: «Роботу припинено у зв’язку зі смертю», далі заповнюється графа 4, в якій зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку.
Слід зазначити, що дата наказу про припинення трудового договору, як правило, не збігається з датою смерті, втім, датою припинення трудового договору, яку слід зазначити у графі 2 трудової книжки, буде дата смерті працівника, незалежно від того, працював у цей день померлий чи ні.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.
У випадку визнання працівника безвісно відсутнім або оголошення фізичної особи померлою відповідно до Цивільного кодексу України рекомендується у трудовій книжці цього працівника у розділі «Відомості про роботу» зробити запис «Роботу припинено у зв’язку з визнанням судом особи безвісно відсутньою». Як і інші відомості про роботу, цей запис супроводжується зазначенням на її порядковий номер, дату припинення трудового договору і посиланням на дату і номер наказу про припинення трудового договору (дата якого буде визначена у судовому рішенні) (за аналогією з пунктом 4.3 Інструкції).
<…>
Начальник Юридичного управління І. Тубелець
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ЯК ОФОРМИТИ ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ПОМЕРЛИМ ПРАЦІВНИКОМ: РОЗ’ЯСНЮЄ МІНПРАЦІ
Як відомо, перелік підстав для припинення трудових відносин з працівником наведено у
ст. 36 КЗпП. Водночас смерть працівника як підставу для звільнення в цьому переліку не зазначено. Зауважимо, що на практиці діють так.Насамперед
на підставі свідоцтва про смерть оформляється наказ (розпорядження) керівника про виключення працівника з особового складу, розірвання трудового договору у зв’язку зі смертю, проведення остаточного розрахунку із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, що належать такому працівнику.Порядок заповнення трудової книжки в разі смерті працівника описано в
п. 4.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту та Мін’юсту від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція № 58). Так, у розділі «Відомості про роботу»:—
до графи 3 вноситься запис «Роботу припинено у зв’язку зі смертю». В Інструкції № 58 у цьому випадку відсутня вимога щодо посилання на норму КЗпП, згідно з якою припиняються трудові відносини;—
у графі 4 вказуються дата і номер наказу (розпорядження) керівника.Що стосується заповнення
графи 2, то фахівці Мінпраці в листі, що коментується, підкреслили: у цій графі повинна вказуватися дата смерті працівника (незалежно від того, працював він у цей день чи ні), оскільки саме цей день вважається датою припинення трудових відносин. Отже, дата, зазначена у графі 2, може не збігатися з датою наказу про розірвання трудового договору.Запис про звільнення завіряється підписом керівника та печаткою установи (організації).
Далі наведемо зразок внесення запису до трудової книжки у зв’язку зі смертю працівника.
| № запису | Дата | Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу і звільнення (із зазначенням причин і посиланням на статтю, пункт закону) | На підставі чого внесено запис (документ, його дата і номер) | ||
| число | місяць | рік | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| 5 | 24 | 06 | 2011 | Роботу припинено у зв’язку зі смертю | Наказ від 30.06.2011 р. № 26-к |
Оформлена в такий спосіб
трудова книжка має бути видана на руки найближчим родичам померлого працівника під розписку або відправлена поштою на їх вимогу.Підкреслимо: за період роботи (до моменту припинення роботи у зв’язку зі смертю) працівнику має бути нараховано всі належні йому виплати:
—
заробітну плату за фактично відпрацьований час;—
виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (якщо до моменту смерті працівник хворів і листок непрацездатності надано до комісії із соціального страхування). При цьому допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися за весь період захворювання, уключаючи й день смерті працівника (див. лист ФССТВП від 14.08.2009 р. № 04-06/Н-152з-198);—
компенсацію за невикористану відпустку. При цьому якщо раніше працівнику надавалася відпустка за невідпрацьований час, то перерахунок сум відпускних за невідпрацьований час не здійснюється. Це передбачено ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Далі зупинимося на порядку виплати таких сум, не отриманих працівником у зв’язку зі смертю.
Хто має право на отримання заробітної плати померлого працівника
Щоб розібратися, кому слід виплатити зарплату, компенсацію за невикористану відпустку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, що належать померлому працівнику, звернемося до положень
Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ).Відповідно до
ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги по тимчасовій непрацездатності, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцю, але не були ним отримані за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — уключаються до складу спадщини.Отже, суми заробітної плати, що належать померлому працівнику, але не отримані ним за життя,
у першу чергу має бути передано членам його сім’ї. Якщо таких немає, то ці суми включаються до складу спадщини.Згідно з роз’ясненнями Мін’юсту, наведеними в
листі від 02.07.2007 р. № Ш-10310, при визначенні кола осіб, які належать до членів сім’ї, слід керуватися положеннями Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III (далі — СКУ).Відповідно до
ст. 3 СКУ до сім’ї включаються особи, які одночасно:— проживають разом;
— пов’язані спільним побутом;
— мають взаємні права та обов’язки;
— перебувають у шлюбі або об’єднані кровним спорідненням, усиновленням, а також іншими підставами, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
При цьому подружжя вважається сім’єю й у разі, якщо дружина і чоловік не проживають разом у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин.
Членом сім’ї своїх батьків є дитина навіть у випадку, коли вона не проживає з ними. При цьому згідно з
ч. 1 ст. 6 СКУ правовий статус дитини має особа, яка не досягла повноліття (18 років).Якщо особа, яка є дочкою (сином) спадкодавця, на момент виникнення заборгованості із заробітної плати перед померлим працівником є повнолітньою, при цьому не пов’язана з нею спільним побутом та проживає окремо, то така особа не має права на отримання сум заробітної плати, які належали спадкодавцю, але не були отримані ним за життя (див.
рішення Верховного Суду України «Про набуття статусу члена сім’ї» від 26.12.2007 р.).Отже, до складу сім’ї слід відносити
дружину (чоловіка) померлої особи, а також її дітей, що не досягли повноліття, незалежно від того, проживали вони спільно з померлим чи ні. Повнолітні діти вважаються членами сім’ї за умови спільного проживання з батьками. Крім того, до членів сім’ї може бути віднесено осіб, які пов’язані з померлою особою кровним спорідненням або на інших підставах, установлених законом (утримання тощо), за умови, що виконуються такі вимоги, як спільне проживання, ведення спільного побуту та наявність загальних прав і обов’язків. З положень ст. 2 СКУ випливає, що членами сім’ї є батьки (усиновлювачі), баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки, брати і сестри, мачуха, вітчим, падчерка та пасинок спадкодавця.Підставою для виплати
заробітної плати померлого працівника членам його сім’ї є:1) заява з проханням виплатити належну такому працівнику суму заробітної плати;
2) свідоцтво про смерть;
3) підтвердний документ:
— свідоцтво про шлюб, якщо за отриманням належних сум звертається дружина або чоловік померлого працівника;
— свідоцтво про народження (про усиновлення), якщо звертається дитина померлого працівника.
Інші члени сім’ї повинні підтвердити і факт перебування у кровному спорідненні, і факт спільного проживання з померлим. Документальним підтвердженням спільного проживання є довідка з ЖЕКу.
Слід зауважити, що
ЦКУ не передбачено переваг щодо отримання сум заробітної плати одними членами сім’ї перед іншими. Тому якщо за заробітною платою, не отриманою працівником за життя, звертаються декілька членів сім’ї, то такі суми розподіляються між ними порівну.Чи може отримати невиплачену заробітну плату особа, яка перебувала з померлим працівником у так званому цивільному шлюбі?
Для відповіді на це запитання звернемося до
ст. 74 СКУ, де зазначено таке: якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На таке майно поширюються положення, що регулюють майнові відносини подружжя. Зарплата та інші доходи однієї з осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, є спільною сумісною власністю (ч. 2 ст. 61 СКУ).Отже, у разі смерті однієї з осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, такі виплати може бути отримано другою з таких осіб. При цьому слід мати на увазі, що це право може бути реалізоване тільки за умови, що померла особа не перебувала в офіційному шлюбі. Крім того, при реалізації майнових прав особами, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, завжди виникає необхідність підтвердження факту спільного проживання та ведення спільного побуту. На законодавчому рівні це питання не врегульовано. У зв’язку з цим, як правило, на практиці підтвердження факту проживання однією сім’єю відбувається в судовому порядку.
Звертаємо увагу на те, що сума заробітної плати та інших виплат, що пов’язані з трудовими відносинами та не отримані померлим працівником за життя, первісно не включається до складу спадщини і члени сім’ї не визнаються спадкоємцями таких виплат. Тільки в разі відсутності членів сім’ї померлого працівника заробітна плата включається до спадкової маси та успадковується в загальному порядку згідно з нормами
ЦКУ.Якщо суми заробітної плати призначено спадкоємцям за заповітом, право на їх спадкування виникне у таких спадкоємців тільки за відсутності членів сім’ї спадкодавця, які виявили бажання їх отримати.
Виплата належних сум із каси установи оформляється видатковим касовим ордером, в якому вказуються прізвище, ім’я, по батькові одержувача коштів, дані паспорта, а у графі «Підстава» — виплата заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку працівника (із зазначенням періоду, за який виплачуються такі суми та прізвища померлого працівника), а також наводиться посилання на номер наказу керівника, яким було розірвано трудовий договір з померлим працівником у зв’язку зі смертю.
Оподаткування виплат
Заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку, допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачені членам сім’ї померлого працівника, обкладаються єдиним соціальним внеском та податком на доходи фізосіб у загальному порядку.
Згідно з
п.п. 162.3 ст. 162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI у разі смерті платника податків податок за останній податковий період утримується з нарахованих на його користь доходів. Останнім податковим періодом вважається період, що закінчується днем, на який припадає смерть такого платника податків. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.У
Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженому наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020 (далі — Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ), сума заробітної плати, яка не була отримана працівником та виплачена членам його сім’ї, відображається з ознакою доходу «101» (див. консультацію на с. 16 цього номера). При цьому:— у графі 2 зазначається ідентифікаційний код померлого працівника;
— у графі 7 — дата смерті працівника.
Решта граф заповнюється за загальним правилом.
Слід зауважити, що на момент подання
Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ ідентифікаційний код працівника вже може бути виключено з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. У зв’язку з цим орган податкової служби після подання Податкового розрахунку за ф. № 1ДФ може повідомити установу про помилку. У такому разі рекомендуємо надати до ДПС письмові пояснення, що нарахування заробітної плати, суму якої відображено в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, було здійснено за період, коли платник податків був найманою особою, указати дату смерті платника податків, а також фактичного одержувача заробітної плати.
Якщо члени сім’ї не з’явилися для отримання зарплати
Якщо члени сім’ї не з’явилися за заробітною платою померлого працівника до кінця строку, протягом якого має бути виплачена заробітна плата за поточний місяць, сума зарплати, що підлягає виплаті на руки, депонується.
Якщо з проханням про її виплату так ніхто і не звернеться, то в цьому випадку установа на підставі
ст. 537 ЦКУ може відправити суму заробітної плати на депозит нотаріусу, не очікуючи її включення до спадкової маси.Унесення грошових коштів на депозит нотаріуса здійснюється на підставі заяви. За бажанням роботодавець може включити до заяви обґрунтування та розрахунок, згідно з яким робиться внесення. Після внесення установою суми заробітної плати на депозит він видає квитанцію про внесення і вже нотаріус відображатиме таку виплату в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ (див. консультацію на с. 16 цього номера).
