УНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ»
Законом України від 02.06.2011 р. № 3458-VI
унесено зміни до ст. 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ. Зокрема, змінами встановлено нові штрафні санкції за порушення вимог ч. 3 і 4 ст. 19 Закону України «Про охорону праці» щодо витрат на охорону праці, які в бюджетних установах передбачаються в державному або місцевих бюджетах і мають становити не менше 0,2 % від фонду оплати праці.Відтепер, якщо витрати на охорону праці будуть менше цієї величини, юридична особа повинна сплачувати штраф
із розрахунку 25 % від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.При цьому
максимальний розмір штрафу, як і раніше, не може перевищувати 5 % середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік. Однак сплата штрафу не звільняє від усунення виявлених порушень у визначені строки.Несплата або неповна сплата юридичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини)
з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ , що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення. Кошти від застосування штрафних санкцій зараховуються до Державного бюджету України.Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до
КУпАП.Закон № 3458-VI
набрав чинності 25.06.2011 р.
ОНОВЛЕНА ІНСТРУКЦІЯ З ВЕДЕННЯ КВИТКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Мінкультури з метою удосконалення роботи щодо ведення квиткового господарства у сфері культури
наказом від 12.05.2011 р. № 34 внесло зміни до Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах, затвердженої наказом Мінкультури від 07.07.99 р. № 452 (далі — Інструкція). При цьому, зважаючи на значний обсяг змін і доповнень, Інструкцію було викладено в новій редакції.Відмінною рисою оновленої
Інструкції від її попередньої редакції є визначення нею порядку ведення квиткового господарства не лише у театрально-видовищних підприємствах, але й у культурно-освітніх закладах, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм.Як і раніше, квитки (абонементи) є
бланками документів суворої звітності, які друкуються за формами № КГ-1 та № КГ-2, наведеними у додатках 1 та 2 до цієї Інструкції. Виготовлення бланків квитків здійснюється на спеціалізованих підприємствах на замовлення підприємств, організацій, установ культури за встановленими зразками (у попередній редакції Інструкції існувало обмеження щодо їх виготовлення лише на державних спеціалізованих підприємствах).Також новою редакцію
Інструкції (пункт 6.1) передбачено, що знищення нереалізованих, невикористаних та погашених спеціальним штампом квитків (абонементів) проводиться після закінчення строку, встановленого законодавством для зберігання первинних документів, або після проведення перевірки суб’єктом державного контролю в межах повноважень, установлених законодавством. Раніше знищення дозволялося лише після проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. Більше того, з Інструкції виключено вимогу обов’язкової участі представників вищестоящої організації в роботі комісії зі знищення квитків.Порядок обліку квитків наведено в
Інструкції в узагальненому вигляді з посиланням на нормативні акти Мінфіну та Мінкультури.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ
Відповідно до
ч. 6 ст. 20 БКУ та з метою подальшого розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі було розроблено Методичні рекомендації щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм, які затверджено наказом Мінфіну від 17.05.2011 р. № 608.Оцінка ефективності бюджетних програм передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.
Оцінювання ефективності бюджетних програм проводиться за всіма бюджетними програмами, за якими складаються паспорти бюджетних програм, а також за бюджетними програмами, пов’язаними із забезпеченням функціонування апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів.
Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється
шляхом аналізу:— відповідності бюджетної програми пріоритетам соціально-економічного розвитку країни та окремих галузей економіки (сфер діяльності, регіону);
— відповідності бюджетної програми плану діяльності головного розпорядника на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди;
— відповідності бюджетної програми нормативно-правовим актам, на підставі яких передбачається її виконання;
— мети, завдань бюджетної програми та напрямів використання бюджетних коштів на предмет реалістичності та доцільності їх виконання у плановому бюджетному періоді, їх спрямованості на досягнення певного результату;
— результативних показників бюджетної програми, яких передбачається досягти при виконанні бюджетної програми в плановому бюджетному періоді, щодо їх відповідності меті та завданням бюджетної програми;
— фактичних результатів виконання бюджетної програми за попередні бюджетні періоди;
— зобов’язань та стану розрахунків за ними.
Основним при проведенні такого аналізу є дотримання
принципу ефективності та результативності, відповідно до якого всі учасники бюджетного процесу при складанні та виконанні бюджетів мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні бюджетних коштів.Безпосередньо оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється з урахуванням критеріїв та за формою згідно з
додатком до Методичних рекомендацій.
