Теми статей
Обрати теми

Особливості розрахунку та сплати спецводозбору бюджетними установами

Редакція ББ
Стаття

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ТА СПЛАТИ СПЕЦВОДОЗБОРУ БЮДЖЕТНИМИ УСТАНОВАМИ

 

У цій статті розглянемо найбільш поширені запитання, які виникають у бюджетних установ щодо сплати та порядку розрахунку збору за спеціальне використання води, заповнення та подання відповідної звітності.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

КОЛИ БЮДЖЕТНІ УСТАНОВИ ЗВІЛЬНЕНІ ВІД СПЛАТИ СПЕЦВОДОЗБОРУ

Згідно з

п. 323.1 ст. 323 ПКУ платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі — суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних чи інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Як бачимо, з визначення платників збору за спеціальне використання води (далі — спецводозбір) чітко випливає, що бюджетні установи до цієї категорії не належать.

Проте повністю звільнити бюджетні установи від необхідності сплати спецводозбору не дозволяє норма, що міститься в

п. 326.13 ст. 326 ПКУ. У цьому пункті зазначено: у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

Нагадаємо, що під

господарською діяльністю бюджетних установ розуміється будь-яка діяльність, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу . Як відомо, для бюджетних установ такі кошти є власними надходженнями та зараховуються до складу спеціального фонду їх кошторисів відповідно до вимог ст. 13 БКУ.

Зокрема, перша група власних надходжень —

надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, — поділяється на такі підгрупи:

1)

плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;

2) надходження бюджетних установ від

додаткової (господарської) діяльності;

3)

плата за оренду майна бюджетних установ;

4) надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Чи означає це, що бюджетні установи при отриманні будь-яких доходів, що зараховуються до складу спеціального фонду, стають платниками спецводозбору? Вочевидь, ні. Річ у тім, що для бюджетних установ факт отримання доходу від господарської діяльності не завжди є єдиною умовою, за якої установа автоматично стає платником спецводозбору, що відповідно тягне за собою обов’язки подавати податкову декларацію зі спецводозбору та сплачувати його до бюджету. У цьому випадку визначальним фактором є безпосереднє використання води у процесі провадження господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу. Наприклад, якщо установа отримала доходи від реалізації непридатного майна (макулатура, металобрухт тощо), то, зрозуміло, що вода не брала участі в отриманні доходів.

Отже, можна говорити про те, що звільнення від сплати спецводозбору для бюджетних установ зберігається в разі, якщо вони використовують воду виключно для власних потреб (питних та санітарно-гігієнічних) без отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. До речі, саме такої позиції дотримується ДПАУ в

листі від 11.04.2011 р. № 10193/7/15-0817 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 16). Інакше кажучи, якщо бюджетна установа або організація використовує воду виключно для власних потреб, то спецводозбір не справляється.

Як відомо, до найбільш поширених видів господарської діяльності бюджетних установ, спрямованих на отримання доходу, належить здавання приміщень в оренду та надання різних платних послуг. Тому далі розглянемо ці ситуації докладніше з урахуванням висновків ДПАУ, викладених у зазначеному вище

листі.

 

ХТО Є ПЛАТНИКОМ СПЕЦВОДОЗБОРУ, ЯКЩО БЮДЖЕТНА УСТАНОВА ЗДАЄ ПРИМІЩЕННЯ В ОРЕНДУ

Досить часто бюджетні установи здають приміщення (їх частини) в оренду. У цьому випадку порядок сплати спецводозбору залежить від таких факторів: кому здається таке приміщення, для яких потреб орендар використовує воду, а також від наявності в орендаря договору на постачання води. Розглянемо, які можуть бути варіанти:

1) орендарем є бюджетна установа, яка

не використовує воду для господарської діяльності , спрямованої на отримання доходу.

У цьому випадку ДПСУ вважає, що

ні орендодавець, ні орендар не сплачують спецводозбір за обсяги фактично використаної води такою установою;

2) орендарем є бюджетна установа, яка

використовує воду для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу .

У ситуації коли орендар використовує воду не лише для питних та санітарно-гігієнічних потреб, а витрачає воду й для господарської діяльності, визначальним фактором є

наявність в орендаря договору на постачання води.

Звісно, найбільш прийнятним для орендодавця — бюджетної установи є варіант, коли орендар самостійно укладає договір на постачання води з її постачальником. За таких обставин

орендар є вторинним водокористувачем, і відповідно він самостійно сплачує спецводозбір за обсяги фактично використаної ним води з урахуванням обсягу втрат води в системах постачання.

У цьому випадку орендар встановлює окремий лічильник на воду та сплачує за використану ним воду безпосередньо організації — постачальнику води згідно з укладеним договором на постачання води. За таких обставин бюджетна установа —

орендодавець (за умови невикористання обсягів води для здійснення господарської діяльності) спецводозбір не сплачує.

Мабуть, менш привабливим для орендодавця
є варіант, коли орендар використовує обсяги води

для здійснення господарської діяльності без укладення окремого договору на постачання води.

Адже в цьому випадку платником спецводозбору буде бюджетна установа

(орендодавець), оскільки саме вона має договір на постачання води. При цьому сплачувати спецводозбір орендодавець буде за обсяг води, фактично використаної орендарем (за умови невикористання обсягів води для здійснення господарської діяльності).

Таким чином, якщо бюджетна установа надає приміщення в оренду й орендар використовує воду для господарської діяльності, сплата спецводозбору залежить від того, укладено таким орендарем договір на постачання води чи ні. У цій ситуації також можливі два варіанти:

— якщо

договір на постачання води укладено орендарем, то відповідно саме він є вторинним водокористувачем та платником спецводозбору;

— якщо

договір на постачання води укладено орендодавцем, то платником спецводозбору буде саме він.

Звісно, такий варіант для бюджетної установи не прийнятний, адже для здійснення таких видатків у кошторисі установи має бути заплановано відповідні асигнування.

У зв’язку з цим у цій ситуації можна порекомендувати таке:

1) бюджетна установа повністю оплачує вартість послуг водопостачання та водовідведення, а потім розраховує частку послуг, спожитих орендарем. У цьому випадку, крім договору оренди приміщення, між орендарем та орендодавцем укладається договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого приміщення та надання комунальних послуг орендарю. Типову форму такого договору затверджено

наказом Фонду держмайна від 23.08.2000 р. № 1774;

2) установлюються окремі лічильники для обліку води, спожитої безпосередньо бюджетною установою — орендодавцем та орендарем. При цьому орендар самостійно здійснюватиме витрати на сплату спецводозбору на підставі договору на постачання води.

Цілком очевидно, що для бюджетної установи другий варіант є найбільш прийнятним. Тому, укладаючи договір оренди приміщення, рекомендуємо доручити орендарю встановити окремий лічильник та самостійно укласти договір на постачання води.

 

ЯКЩО БЮДЖЕТНА УСТАНОВА НАДАЄ ПЛАТНІ ПОСЛУГИ

Одним із видів власних надходжень бюджетних установ є кошти, що отримуються за надання платних послуг. Оскільки надання бюджетними установами різноманітних* платних послуг спрямовано на отримання доходу, то в бюджетної установи виникають підстави для сплати спецводозбору.

* У зв’язку з цим також нагадаємо, що бюджетні установи можуть надавати тільки ті платні послуги, які встановлюються відповідними переліками платних послуг, що затверджуються постановами КМУ.

Зокрема, якщо бюджетна установа використовує воду не лише для власних потреб, а й для діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальних формах, тобто

надає будь-які платні послуги з використанням води, така установа є платником спецводозбору.

Таким чином, якщо бюджетна установа

має договір на постачання води та використовує обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (тобто надає послуги за відповідну плату), то спецводозбір обчислюється на загальних підставах. При цьому установа повинна сплачувати спецводозбір виходячи з усього обсягу фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в системах постачання, а не тільки обсягу води, який фактично використовується в господарській діяльності.

Якщо бюджетна установа

не має договору на постачання води, але використовує обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (тобто надає будь-які послуги за відповідну плату), то збір за спеціальне використання води має сплачувати безпосередньо постачальник води для бюджетної установи на загальних підставах, виходячи з усього обсягу фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в системах постачання.

До ситуацій, коли бюджетні установи при наданні платних послуг використовують воду, і відповідно є платниками спецводозбору, можна віднести такі: забезпечення харчуванням дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, надання приміщень гуртожитків для проживання, надання банно-пральних послуг тощо*.

* Див. також консультації з Єдиної бази податкових знань ДПСУ, опубліковані в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 21, 27.

Окремо варто зазначити про такі послуги, які бюджетні установи можуть надавати без справляння будь-якої плати, тобто надання таких послуг не спрямовано на отримання доходу. Наприклад, у разі використання води закладами охорони здоров’я для проведення лікувальних процедур, прання білизни та приготування їжі хворим. Ураховуючи, що в процесі надання таких послуг заклад використовує воду, однак за такі послуги не справляють з пацієнтів (хворих) окрему плату, то підстави для сплати спецводозбору не виникають.

 

ЯКИЙ ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА ОБКЛАДЕННЯ СПЕЦВОДОЗБОРОМ

Згідно з

п. 324.1 ст. 324 ПКУ об’єктом обкладення спецводозбором є фактичний обсяг води, що використовується водокористувачами, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Обсяг фактично використаної води обчислюється всіма водокористувачами самостійно на підставі

даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції або наданих послуг, витрата електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх установлення існує**, спецводозбір сплачується у

двократному розмірі.

** Однак ДПСУ наразі не уточнила, як визначається можливість/неможливість установлення вимірювальних приладів.

Для розрахунку суми спецводозбору, крім обсягу використаної води, водокористувачам потрібно мати таку інформацію:

— з якого джерела надходить вода (надземного чи підземного), а також знати найменування надземного джерела або область (район) розташування підземного джерела;

— яке значення має джерело води: загальнодержавне чи місцеве;

— установлений ліміт водоспоживання;

— ставки спецводозбору та коефіцієнти, що до нього застосовуються.

Таку інформацію водокористувачі отримують при оформленні дозволу на спецводокористування або при укладенні договору на постачання води.

Нагадаємо: дозволи на спецводокористування видаються водокористувачам відповідно до

ст. 49 ВКУ:

1) державними органами охорони навколишнього природного середовища — при використанні води водних об’єктів загальнодержавного значення;

2) Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища — при використанні води водних об’єктів місцевого значення.

У такому дозволі встановлюються ліміти забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти може бути зменшено спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу.

У свою чергу, Мінприроди в

листі від 15.03.2011 р. № 5515/16/10-11-МП роз’яснило, що дозвіл на спеціальне водокористування оформляє лише первинний водокористувач. Для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води й відведення стічних вод абонентами та договір між ними. Окремим документом дозвіл на спеціальне водокористування для вторинних водокористувачів не оформляється. Отже, збір за спеціальне використання води вторинним водокористувачем обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води, установлених у дозволі первинного водокористувача лімітів, ставок збору та коефіцієнтів.

 

ЯК ЗАПОВНИТИ ЗВІТНІСТЬ ЗІ СПЕЦВОДОЗБОРУ

Для бюджетних установ формою звітності зі спецводозбору є

Податкова декларація збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води (далі — Декларація). Цю форму звітності затверджено наказом № 1009. Цим наказом передбачено декілька форм декларацій зі спецводозбору, однак для бюджетних установ інтерес представляє тільки зазначена форма звітності. Також наказом № 1009 затверджено відповідні Перерахунки податкових зобов’язань, які подаються суб’єктами господарювання в разі уточнення податкових зобов’язань.

Бюджетні установи, що є платниками спецводозбору, подають

Декларацію до податкового органу за місцем їх податкової реєстрації, у строки, установлені для квартального звітного періоду, тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, граничним строком подання

Декларації за I півріччя 2011 року, є 9 серпня 2011 року .

Бюджетні установи можуть подати

Декларацію одним із таких способів:

1) подати особисто або уповноваженою на це особою. При цьому один примірник

Декларації буде подано до органу ДПС, а другий з підписом відповідального про прийняття Декларації та штампом органу ДПС залишається в установі. Наявність штампа є підтвердженням подання Декларації;

2) надіслати поштою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення та описом вкладення згідно з

Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799. У цьому випадку відправити Декларацію потрібно не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку її подання (п. 49.5 ст. 49 ПКУ, п. 1.7 Порядку). Підтвердженням подання Декларації буде повідомлення про вручення з підписом відповідальної особи органу ДПС;

3) відправити засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови про реєстрацію електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Підтвердженням подання

Декларації в цьому випадку
є квитанція про її отримання (п. 49.3 ст. 49 ПКУ).

Згідно з

п. 328.7 ст. 328 ПКУ одночасно з податковими деклараціями зі збору за спецводокористування платники збору повинні подавати до органів ДПС також і копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на постачання води та статистичну звітність про використання води (ф. № 2-ТП (водгосп)).

Далі наведемо відповідь фахівців ДПАУ, розміщену в Єдиній базі податкових знань:

«Запитання: Чи подаються до органів ДПС платниками збору за спеціальне використання води копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на постачання води та статистичної звітності про використання води за формою № 2-ТП (водгосп), якщо обсяг використаної води на добу не перевищує 50 куб. м?

Відповідь: Водокористувачі згідно з Інструкцією про заповнення форми № 2-ТП (водгосп), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 30.09.97 р. № 230 (далі — Інструкція), складають статистичний звіт про використання води за формою № 2-ТП (водгосп). Положеннями Інструкції передбачено, що державному обліку підлягає використання вод промисловими, будівельними, транспортними, сільськогосподарськими та іншими підприємствами, організаціями й установами, тобто водокористувачами, незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності, джерел водопостачання та приймачів зворотних вод. При цьому звіт подають водокористувачі, які забирають з природних водних об’єктів 50 куб. м на добу і більше. Охоплення обліком менших за обсягами водокористувачів вирішується обласною державною адміністрацією за поданням регіональних управлінь (відділів) комплексного використання водних ресурсів Держводгоспу України, про що повідомляються водокористувач та його вища за рівнем організація. Усі водокористувачі, які повинні звітувати, зобов’язані у строк, зазначений органами Держводгоспу України, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подати звіти за формою № 2-ТП (водгосп) до регіональних органів Держводгоспу України. Одночасно копії звітів подаються водокористувачами до своєї вищої за рівнем організації, місцевих органів охорони навколишнього природного середовища та місцевих податкових адміністрацій.

Таким чином, платники збору за спеціальне використання води, в яких обсяг використаної води на добу не перевищує 50 куб. м, повинні подати до органів державної податкової служби

копію дозволу на спеціальне водокористування або договору на постачання води (у разі внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування або договір на постачання води подається їх копія) разом з податковою декларацією збору за спеціальне використання води. При цьому бажано подати зазначені копії разом з податковою декларацією збору за спеціальне використання води за I квартал 2011 року. Такими платниками податків органам державної податкової служби не подається копія форми № 2-ТП за умови, що статистичні звіти за формою № 2-ТП (водгосп) регіональним органам Держводгоспу не подавалися».

Сплачується спецводозбір протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання

Декларації, за місцем податкової реєстрації платника збору (п. 328.4 ст. 328 ПКУ). Тому сплатити спецводозбір за I півріччя 2011 року слід не пізніше за 19 серпня 2011 року.

Для платників, які мають в своєму складі філії, звітність зі спецводозбору має певні особливості.

Так, якщо воду використовують філія, відділення, інший відокремлений підрозділ водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності та складають окремий баланс, то подавати податкові декларації та сплачувати збір за спецводокористування такі підрозділи повинні за місцем своєї податкової реєстрації (

п. 328.5 ст. 328 ПКУ).

Якщо воду використовують структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, не складають окремий баланс, то подавати податкові декларації та сплачувати збір повинен водокористувач, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцезнаходженням водних об’єктів (

п. 328.6 ст. 328 ПКУ).

Зауважимо, що

наказ № 1009 не містить будь-яких вимог до порядку заповнення Декларації. Тому для зручності водокористувачів далі наведемо в таблиці основні правила заповнення Декларації:

 

№ з/п

Найменування графи

Код графи

Як заповнюється

1

2

3

4

1

Назви водних об’єктів
та показники

2

При заповненні цієї графи слід керуватися переліком водних об’єктів, наведеним у ст. 325 ПКУ

2

Фактичний обсяг використаної води з урахуванням обсягу втрат води у системах водопостачання <…>, куб. м

3

Наводиться обсяг фактично використаної води наростаючим підсумком за відповідний податковий звітний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік). Такі дані заносяться на підставі даних первинного обліку за показаннями вимірювальних приладів

3

Ставки збору, грн. коп. / 1 (100; 10000) куб. м

4

Ставки спецводозбору наводяться у гривнях з копійками на 1, 100 і 10000 куб. м. Тому при заповненні цієї графи потрібно перенести відповідну ставку спецводозбору зі ст. 325 ПКУ

4

Коефіцієнти,
що застосовуються до ставок збору

5

Цю графу заповнюють тільки ті платники, які мають право застосовувати коефіцієнти (0,005 або 0,3). Так, це стосується житлово-комунальних підприємств (п. 325.9 ст. 325 ПКУ) та теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання (п. 329.8 ст. 329 ПКУ).
Таким чином, бюджетні установи в цій графі ставлять прокреслення

5

Установлений річний ліміт використання води, куб. м

6

У цій графі первинні водокористувачі вказують річний ліміт використання води, зазначений у дозволі на спеціальне водокористування, а вторинні водокористувачі (які уклали договір на постачання води з первинним водокористувачем) — річний ліміт, який установлено у дозволі первинного водокористувача для такого вторинного водокористувача і який має бути зазначено в договорі на постачання води.
У разі відсутності в первинного водокористувача дозволу на спеціальне водокористування або в разі відсутності у вторинного водокористувача зазначеного в договорі на постачання води річного ліміту в колонці 6 ставиться прокреслення. У цьому випадку збір за спеціальне використання води сплачується за весь обсяг використаної води, яка підлягає оплаті, як за понадлімітне використання

6

Суми збору, обчисленого в межах ліміту, грн. коп. <…>

7

Указується сума спецводозбору за фактично використану воду в межах установленого річного ліміту з початку року.
Розраховується як добуток граф 3, 4, 5, поділений на 100.
Суми збору вказуються у гривнях з копійками з округленням до двох десяткових знаків

7

Суми збору, обчисленого понад лімітні обсяги, грн. коп. <…>

8

Відображається сума спецводозбору за воду, використану понад установлений річний ліміт. При перевищенні встановленого річного ліміту використання води спецводозбір сплачується в п’ятикратному розмірі (п. 327.1 ст. 327 ПКУ).
Розраховується так: (графа 3 - графа 6) х графа 4 х графа 5 х 5

8

Усього нараховано збору, грн. коп. <…>

9

Наводиться загальна сума спецводозбору: сума показників, наведених у графах 7 і 8. При цьому графа 9 повинна дорівнювати сумі граф 10 і 11

9

У тому числі:

Нагадаємо, що відповідно до БКУ сума збору за спецводокористування надходить до загального фонду держбюджету та місцевих бюджетів. Розподіл суми збору між держбюджетом та місцевими бюджетами водокористувачі виконують самостійно залежно від статусу джерела, з якого споживається вода, тобто залежить від того, споживається вода із джерел загальнодержавного чи місцевого значення. Порядок такого розподілу ДПАУ роз’яснювала в листі від 09.06.2011 р. № 16087/7/15-0817.
У графі 10 — 50 % від загальної суми спецводозбору за використання води з об’єктів державного значення.
У графі 11 — решта 50 % від загальної суми спецводозбору за використання води з об’єктів державного значення та вся сума спецводозбору за використання води з об’єктів місцевого значення

до державного бюджету, грн. коп.

10

до місцевих бюджетів, грн. коп.

11

 

ЯК ВИПРАВИТИ ПОМИЛКИ

За загальним правилом, установленим

п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо в наступних податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, допущені в раніше поданій ним податковій декларації, він може їх виправити одним зі способів:

1) направити

уточнюючий розрахунок як самостійний документ. У цьому випадку на бланку Декларації у верхньому правому полі проставляється відмітка «Уточнюючий». При такому способі виправлення помилки необхідно сплатити суму недоплати (розділ V Декларації) та штраф у розмірі 3 % (розділ VII Декларації) такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

2) відобразити суму недоплати у складі

Декларації (розділ V), що подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання. У цьому випадку сума штрафу (розділ VIII Декларації) сплачується в розмірі 5 % такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання за цим збором. При такому варіанті виправлення помилки разом з Декларацією за поточний звітний період подається спеціальний додаток Перерахунок податкових зобов’язань збору, в якому здійснюється безпосередньо перерахунок податкового зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки. Зауважимо: за кожний звітний період, який уточнюється, складається окремий додаток. Форму такого документа затверджено наказом № 1009.

Крім того,

п.п. 129.1.2 ст. 129 ПКУ в разі самостійного виявлення платником податків заниження податкового зобов’язання передбачена необхідність нарахування пені на суму такого заниження за весь період заниження. При цьому ДПАУ в листі від 03.06.2011 р. № 15666/7/16-1517-26 вказувала на те, що при самостійному виявленні платником податків заниження суми податкового зобов’язання пеня нараховується на суму заниження і за весь період заниження (із дня настання строку погашення податкового зобов’язання по день фактичної сплати (включно) суми заниженого податкового зобов’язання) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження. Для відображення суми пені в Декларації передбачено розділ IX.

Штрафні санкції у розмірі 3 % і 5 %

не застосовуються тільки у випадку, якщо платник податків після подання Декларації за звітний період подає нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання Декларації за такий звітний період.

Звернемо увагу на відповідальність за неподання

Декларації та несплату спецводозбору.

Так, за порушення податкового законодавства щодо подання

Декларації та сплати спецводозбору передбачено такі штрафні санкції:

 

Порушення

Відповідальність

Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності

Штраф у розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ)

Порушення правил сплати (перерахування) податків

Штраф у таких розмірах (п. 126.1 ст. 126 ПКУ):
— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу

Також на суму податкового боргу нараховується пеня (п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Пеня нараховується, зокрема, у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження і за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Пеня нараховується з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження.
Нарахування пені закінчується в день зарахування коштів на відповідний рахунок Держказначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань

Якщо визначення або донарахування податкового зобов’язання здійснюється контролюючими органами, то застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ.

 

ЯК ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ ВИДАТКИ НА СПЛАТУ СПЕЦВОДОЗБОРУ

Відповідно до

Інструкції № 495 видатки на сплату податків і зборів, обов’язкових платежів до бюджету відповідно до законодавства, у тому числі видатки на сплату спецводозбору, здійснюються за КЕКВ 1135 «Інші видатки».

У бухгалтерському обліку нарахування спецводозбору відображається записом:

Дт 801, 802, 811 — Кт 641. При сплаті водозбору здійснюється запис: Дт 641— Кт 321, 323.

Покажемо на прикладі, як потрібно заповнювати

Декларацію.

Приклад. Бюджетна установа уклала договір на постачання води. Вода використовується для приготування їжі в дитячих дошкільних закладах, а також для надання банно-пральних послуг.

Джерелом води є поверхневі води Сіверського Дінця (вони мають загальнодержавне значення). Річний ліміт установлено на рівні 450 м3. За даними лічильника у II кварталі використано 80 м3.Ставка збору за спеціальне використання води становить 52,60 грн./100 м3. У цьому випадку Декларація за I півріччя 2011 року заповнюється так:

 

№ з/п

Назви водних об’єктів та показники

Фактичний обсяг використаної води з урахуванням обсягу втрат води у системах водопостачання; фактичний обсяг води, пропущеної через конденсатори турбін для охолодження конденсату; фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів
(у т. ч. фільтрації, випаровування), куб. м

Ставки збору, грн. коп. /
1 (100; 10000) куб. м

Коефіцієнти, що застосовуються
до ставок збору

Установлений річний ліміт використання води, куб. м

Суми збору, обчисленого в межах ліміту, грн. коп., к. 3 або к. 6
(якщо к. 3 > к. 6) х к. 4 х к. 5

Суми збору, обчисленого понад лімітні обсяги, грн. коп., заповнюється,
якщо к. 3 > к. 6 (к. 3 - к. 6) х к. 4 х к. 5 х 5

Усього нараховано збору, грн. коп.
к. 7 або к. 8 + к. 7 або к. 3 х (к. 4/1 (100; 10000))**** х к. 5 або (к. 3 х (к. 4/1 (100; 10000))**** х к. 5) х 2

У тому числі:

до державного
бюджету, грн. коп.

до місцевих бюджетів, грн. коп.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

І

Нарахована сума збору з початку року, усього (р. 1 + р. 2 + р. 3 + р. 4 + р. 5 +  р. 6) (крім вод для потреб гідроенергетики та водного транспорту):

42,08

21,04

21,04

1

спеціальне використання поверхневих та підземних вод, усього (р. 1.1 + р. 1.2)
(крім р. 2, р. 3, р. 4, р. 5, р. 6):

42,08

21,04

21,04

1.1

водні об’єкти загальнодержавного значення, усього (р. 1.1.1 + р. 1.1.2), у тому числі:

42,08

21,04

21,04

1.1.1

поверхневі водні об’єкти*****:

42,08

21,04

21,04

1.1.1.1

Сіверський Донець

80

52,60/100 куб. м

450

42,08

42,08

21,04

21,04

II

Нарахована сума збору за попередній звітний період (квартал, півріччя, 3 квартали), усього (р. 2.1 + р. 2.2 + р. 2.3 + р. 2.4 + р. 2.5 + р. 2.6):

2.1

спеціальне використання поверхневих та підземних вод

III

Нарахована сума збору за звітний квартал, усього (р. 3.1 + р. 3.2 + р. 3.3 + р. 3.4 + р. 3.5 + р. 3.6):

42,08

21,04

21,04

3.1.

спеціальне використання поверхневих та підземних вод
(р. 1 р. І - р. 2.1 р. ІІ)

42,08

21,04

21,04

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

БКУ

— Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ВКУ

— Водний кодекс України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР.

Наказ № 1009 —

наказ ДПАУ «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води» від 24.12.2010 р. № 1009.

Інструкція № 495

— Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Держказначейства від 25.11.2008 р. № 495.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі