МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЩОДО НАДАННЯ ВІДПУСТОК ЧОРНОБИЛЬЦЯМ
Лист від 10.02.2011 р. № 23/13/116-11
(витяг)
<…>
Згідно зі статтею 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічні відпустки працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно до відпрацьованого на цих територіях часу:
у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення — 44 календарних дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;
у зоні добровільного і гарантованого відселення — 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів;
у зоні посиленого радіоекологічного контролю — 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів.
Зазначені відпустки надаються без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України.
При наданні цих щорічних відпусток слід враховувати те, що загальна тривалість відпусток обмежується відповідно до кожної із зон 56, 49 і 42 календарними днями, а різниця між цим обмеженням і основною відпусткою не є якимось іншим видом додаткових відпусток, а тому таким працівникам тривалість щорічної відпустки понад 30, 37 і 44 календарних дні, як до введення в дію Закону України «Про відпустки», так і після, могла і може бути збільшена лише за рахунок додаткових щорічних відпусток, передбачених законодавством (додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, передбачених додатком 1 та додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290, додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем).
До прийняття Закону України «Про відпустки» працівникам, які працювали (перебували у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, наприклад у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна була надаватись відпустка пропорційно до відпрацьованого часу на цих територіях, тобто до 30 календарних днів. Крім того, такому працівнику могла бути надана додаткова відпустка, враховуючи обмеження 42 календарними днями, за ненормований робочий день (якщо це було передбачено колективним договором) тривалістю до 12 календарних днів, тобто до 42 календарних днів.
Згідно зі спільним листом Мінпраці України від 24.06.94 р. № 09-2355 та Мінфіну від 05.07.94 р. № 13-412/134, погодженим з Міністерством України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, за ними зберігається відпустка раніше встановленої тривалості на період їх роботи в цих зонах.
З уведенням у дію Закону України «Про відпустки» за особами, які працювали в зонах радіоактивного забруднення і користувалися відпусткою більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від 15 листопада 1996 року № 505/96-ВР на весь час їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації, на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася, зберігається відпустка раніше встановленої загальної тривалості.
У разі зміни місця роботи, посади, професії право на збереження раніше встановленої тривалості відпустки втрачається.
Директор Департаменту О. Товстенко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ПОРЯДОК НАДАННЯ ЩОРІЧНИХ ВІДПУСТОК ПРАЦІВНИКАМ,
ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Як відомо, у загальному випадку тривалість основної щорічної відпустки визначається згідно зі
ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується із дня укладення трудового договору.Водночас
ч. 10 ст. 6 Закону про відпустки встановлено: положення цієї статті щодо тривалості щорічної основної відпустки не поширюються на працівників, тривалість відпустки яким установлюється іншими актами законодавства.Так, тривалість щорічної відпустки для осіб,
які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, встановлено ст. 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796) і становить:
| Особи, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення (пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу): | Тривалість відпустки (к. дн.) | Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати (к. дн.)* |
| — у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення | 44 | 56 |
| — у зоні гарантованого добровільного відселення | 37 | 49 |
| — у зоні посиленого радіологічного контролю | 30 | 42 |
| * У всіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути менше передбаченою законодавством, тобто менше 24 к. дн. За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості, ніж передбачено Законом № 796, її тривалість зберігається. | ||
Згідно з
ч. 5 ст. 47 Закону № 796 зазначені відпустки надаються без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України.Як вказали фахівці Мінпраці в
листі, що коментується, при наданні цих щорічних відпусток слід мати на увазі, що:— загальна тривалість відпусток обмежується відповідно до кожної із зон 56, 49 і 42 к. дн.;
— різниця між цим обмеженням і основною відпусткою
не є якимось іншим видом додаткових відпусток.Це означає, що тривалість щорічної відпустки понад 30, 37 і 44 к. дн. як до набрання чинності
Законом про відпустки, так і після, могла і може бути збільшена тільки за рахунок додаткових щорічних відпусток, передбачених законодавством. До них належать відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки), за особливий характер праці, за ненормований робочий день (ст. 8 Закону про відпустки).Наприклад, машиністу із прання та ремонту спецодягу, який працює в дитячому садку, розташованому в зоні посиленого радіологічного контролю, надається відпустка тривалістю
34 к. дн., де:— 30 к. дн. — основна щорічна відпустка згідно із
Законом № 796;— 4 к. дн. — додаткова щорічна відпустка згідно з
п. 176 розд. ХХХІІІ «Загальні професії в усіх галузях господарства» Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 1).При цьому згідно з
п.п. 10 п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936, центрами з нарахування та виплати соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту здійснюється оплата різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до ст. 47 Закону № 796, та тривалістю щорічної відпустки, що надається відповідно до Закону про відпустки або інших законів громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення. Тобто за рахунок коштів держбюджету компенсується різниця в 6 к. дн. (34 к. дн. - - 28 к. дн.).Відпустки, що надаються згідно зі
ст. 47 Закону № 796, є щорічними основними відпустками, тому на них поширюються всі норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток (зокрема, щодо порядку надання, поділу на частини, перенесення на інший період, виплати грошової компенсації в разі звільнення).Крім того, в
листі, що коментується, Мінпраці підкреслило таке. Із набранням чинності Законом про відпустки за особами, які працювали в зонах радіоактивного забруднення та користувалися відпусткою більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, на весь час їх роботи в установі, організації, на посадах, професіях, роботах, які давали їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася, зберігається відпустка раніше встановленої загальної тривалості. Проте в разі зміни працівником місця роботи, посади або професії він втрачає право на збереження раніше встановленої тривалості відпустки.
