МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМ
Лист від 27.01.2011 р. № 31-11010-12-10/2327
Міністерство фінансів України розглянуло запит <…> щодо фінансування програм та повідомляє.
Згідно із статтею 20 Бюджетного кодексу України (далі — Кодекс) у бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).
Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.
Бюджетна програма — сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій (ст. 2 Кодексу).
Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.
Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Результативні показники бюджетної програми використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм.
Результати оцінки ефективності бюджетних програм, у тому числі висновки органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства, є підставою для прийняття рішень про внесення в установленому порядку змін до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду, відповідних пропозицій до проекту бюджету на плановий бюджетний період та до прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, включаючи зупинення реалізації відповідних бюджетних програм.
Водночас повідомляємо, що засади застосування програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 308-р «Про схвалення Концепції реформування місцевих бюджетів» (із змінами та доповненнями).
На сьогодні триває експеримент щодо застосування програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів у Автономній Республіці Крим, Житомирській, Луганській та Львівській областях.
Повномасштабне запровадження програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів, із практичним застосуванням усіх його елементів, здійснюватиметься у подальшому в рамках реалізації заходів Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада».
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання (далі — Методичні рекомендації), затверджених наказом Міністерства економіки України від 04.12.2006 р. № 367, регіональні цільові програми готуються відповідно до основних принципів розроблення державних цільових програм, зазначених у Законі України «Про державні цільові програми».
Згідно з пунктом 3 розділу I Методичних рекомендацій регіональна цільова програма — це сукупність взаємопов’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв’язання найактуальніших проблем розвитку регіону або окремих галузей економіки чи соціально-культурної сфери регіону, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету і є складовою щорічної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя на відповідний рік. Регіон — це суб’єкт системи адміністративно-територіального устрою — Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь.
Пунктом 5 розділу I Методичних рекомендацій передбачено, що підставою для розроблення програми є існування проблеми на рівні регіону, розв’язання якої потребує залучення бюджетних коштів, координації спільних дій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Крім цього, статтею 143 Конституції України та статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні та міські ради можуть затверджувати програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільові програми з інших питань місцевого самоврядування та контролювати їх виконання.
Стосовно Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 05.11.95 р. № 356/95-ВР слід зазначити, що він втратив чинність згідно із Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI, який, у свою чергу, втратив чинність згідно із Законом України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції» від 21.12.2010 р. № 2808-VI.
Заступник Міністра Є. Кузькін
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ ПРОГРАМ, ПРИЙНЯТИХ СІЛЬСЬКИМИ,
СЕЛИЩНИМИ ТА МІСЬКИМИ РАДАМИ
Питання, порушені в
листі, що коментується, стосуються того, якими нормативними документами слід керуватись при виконанні бюджетних програм, затверджених сільськими, селищними та міськими радами, і якими критеріями оцінки користуватись при виконанні місцевих програм, прийнятих зазначеними радами.Нагадаємо, що ці питання ми розглядали в консультації «Виконання місцевих програм» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 40, с.13).
У
листі, що коментується, Мінфін насамперед нагадав: програмно-цільовий метод у бюджетному процесі застосовується як на рівні державного, так і місцевих бюджетів.Право розробляти та затверджувати бюджетні програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільові програми з інших питань місцевого самоврядування сільським, селищним та міським радам надано
ст. 143 Конституції України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР .На програмно-цільовий метод у бюджетному процесі націлений і новий
Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.Стосовно місцевих програм, то на сьогодні існують
Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затверджені наказом Міністерства економіки України від 04.12.2006 р. № 367, що поширюються на регіональні цільові програми, до яких належать далеко не всі місцеві програми, прийняті сільськими, селищними та міськими радами.Як зазначив Мінфін, на сьогодні засади застосування програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів визначені
розпорядженням КМУ «Про схвалення Концепції реформування місцевих бюджетів» від 23.05.2007 р. № 308-р. Але це розпорядження не містить конкретних вимог до виконання місцевих бюджетних програм, зокрема щодо критеріїв їх оцінки.Повномасштабне запровадження програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів із практичним застосуванням усіх його елементів здійснюватиметься в рамках реалізації заходів
Програми економічних реформ на 2010 — 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада».Отже, сподіваємось, що найближчим часом буде прийнято ще низку нормативних документів, які регулюватимуть аспекти прийняття та виконання місцевих бюджетних програм.
Але все ж таки вважаємо, що на сьогодні до прийняття відповідного нормативного документа сільським, селищним та міським радам при затвердженні та виконанні бюджетних програм слід дотримуватись загальних вимог, визначених чинним законодавством, на які ми звертали увагу у вищезгаданій консультації.
Так, контроль за виконанням кожної бюджетної програми здійснює відповідальний виконавець, який визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном чи місцевим фінорганом. Саме відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Підставою для прийняття рішень про внесення в установленому порядку змін до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду є результати оцінки ефективності бюджетних програм, у тому числі висновки органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення фінансового контролю.
Як визначено в
п. 6 ст. 20 БКУ учасники бюджетних програм здійснюють оцінку їх ефективності на всіх стадіях бюджетного процесу. Така оцінка передбачає моніторинг, аналіз та контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.Критерії оцінки бюджетних програм визначаються згідно із
Загальними вимогами до визначення результативних показників бюджетної програми, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 р. № 1536 (далі — Загальні вимоги № 1536).Так, відповідно до
п. 4 Загальних вимог № 1536 результативні показники поділяються на такі групи:1.
Показники затрат. Вони визначають обсяги та структуру ресурсів, які забезпечують виконання бюджетної програми та характеризують структуру витрат бюджетної програми.2.
Показники продукту. Використовуються для оцінки досягнення поставленої мети. Показниками продукту є, зокрема, обсяг виробленої продукції, наданих послуг чи виконаних робіт на виконання бюджетної програми, кількість користувачів товарами (роботами, послугами).3.
Показники ефективності. Визначаються як витрати ресурсів на одиницю показника продукту; відношення максимальної кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до визначеного обсягу фінансових ресурсів; досягнення визначеного результату.4. Показники якості. Під ними розуміють сукупність властивостей, котрі характеризують досягнуті результати якості створеного продукту, що задовольняють споживача відповідно до їх призначення та відображають послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні послуг (товарів, робіт) споживачам за рахунок коштів бюджетної програми.
