ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ З ПРОВЕДЕННЯ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ ПЕРЕВІРОК ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ» ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Наказ від 28.02.2011 р. № 44
(витяг)
З метою забезпечення єдиного методологічного підходу до проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні закупівель за державні кошти відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, що здійснюються відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» під час проведення державного фінансового контролю (додаються).
2. Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, затверджені наказом ГоловКРУ від 05.06.2009 р. № 137, використовувати під час перевірок закупівель, що здійснювалися в період дії Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921, та Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 р. № 274.
При цьому п. 15 Методичних рекомендацій з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, затверджених наказом ГоловКРУ від 05.06.2009 р. № 137, визнати таким, що втратив чинність.
<…>
Голова П. Андрєєв
Затверджено наказом ГоловКРУ від 28.02.2011 р. № 44
Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, що здійснюються відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» під час проведення державного фінансового контролю
І. Загальні положення
1. Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, що здійснюються відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» під час проведення державного фінансового контролю (далі — Рекомендації) розроблено з метою реалізації статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
2. Користувачами цих Рекомендацій є органи державної контрольно-ревізійної служби.
3. Терміни, наведені у цих Рекомендаціях, вживаються у значеннях, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
4. Основним завданням перевірок державних закупівель є контроль за дотриманням керівництвом та комітетом з конкурсних торгів міністерств та інших органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних установ, суб’єктів господарювання державного сектора економіки, а також підприємств і організацій, які отримують (отримували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, що перевіряється) державне чи комунальне майно (далі — підконтрольні установи) правильного та законного використання державних коштів при закупівлі товарів, робіт і послуг, забезпечення добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
5. Предметом перевірки державних закупівель є планові документи із закупівель, господарські договори, фінансово-господарські операції, первинні та зведені облікові документи, фінансова і статистична звітність, документація конкурсних торгів та інші документи, що стосуються проведення процедур закупівель на всіх стадіях їх здійснення.
6. Перевірка державних закупівель полягає у документальній та фактичній перевірці дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби в межах перевірки на всіх стадіях державних закупівель від планування до повного виконання договорів.
II. Основні питання перевірки здійснення державних закупівель
1. Перевірка дотримання законодавства щодо створення комітету з конкурсних торгів.
2. Перевірка річного плану закупівель та змін до нього на відповідність кошторису, державній програмі. Для підприємств — перевірка відповідності плану закупівель фінансовому та інвестиційному плану на відповідний період.
3. Перевірка дотримання порядку вибору процедур закупівель згідно з чинним законодавством.
4. Перевірка дотримання вимог законодавства про державні закупівлі в частині прозорості здійснення державних закупівель.
5. Перевірка відповідності документації конкурсних торгів, кваліфікаційної документації та запиту для участі у процедурі цінових пропозицій вимогам законодавства.
6. Перевірка дотримання порядку надання комітетом з конкурсних торгів роз’яснень у зв’язку із унесенням змін до документації конкурсних торгів або на запити учасників.
7. Перевірка відповідності конкурсних пропозицій (цінових пропозицій) вимогам документації конкурсних торгів (запрошенням до участі в торгах) та законодавству.
8. Перевірка наявності, відповідності затвердженій формі та достовірності складання протоколів розкриття конкурсних пропозицій.
9. Перевірка дотримання порядку розгляду та оцінки конкурсних пропозицій, визначення переможця, акцепту конкурсної пропозиції переможця торгів.
10. Перевірка дотримання порядку складання звіту про результати процедури закупівлі.
11. Перевірка обґрунтованості та правильності застосування процедури закупівлі в одного учасника.
12. Перевірка дотримання законодавства при укладанні договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг та відповідності умов укладених договорів вимогам документації конкурсних торгів, умовам конкурсної пропозиції.
13. Перевірка виконання умов договорів, наявності підстав для перерахування державних коштів.
14. Аналіз закупівельних цін на товари, роботи і послуги.
15. Перевірка інших документів, що стосуються діяльності комітету з конкурсних торгів та закупівель, які перевіряються.
III. Перевірка дотримання вимог законодавства у сфері державних закупівель
Законодавча база
— Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI, опублікований у газеті Верховної Ради України «Голос України» від 30.06.2010 р. № 118 (4868) та набрав чинності 30.07.2010 р. (далі — Закон);
— постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 р. № 668 «Про затвердження Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника»;
— наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 916 «Про затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів»;
— наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель»;
— наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»;
— наказ Міністерства економіки України від 28.07.2010 р. № 932 «Про визначення офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель»;
— наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 919 «Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів»;
— наказ Міністерства економіки України від 27.07.2010 р. № 925 «Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти».
1. Перевірка дотримання законодавства щодо створення комітету з конкурсних торгів (стаття 11 Закону)
1.1. Під час перевірки дотримання вимог законодавства щодо створення та функціонування комітету з конкурсних торгів досліджуються: накази про створення комітету з конкурсних торгів, зміни до наказів про створення комітету з конкурсних торгів, відповідні свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель (повторного навчання або підвищення кваліфікації), положення про комітет з конкурсних торгів.
1.2. В обов’язковому порядку підлягає перевірці відповідність фактичної кількості членів комітету з конкурсних торгів кількості, передбаченій Законом, наявність у всіх членів комітету з конкурсних торгів свідоцтв про проходження навчання або підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель у порядку, установленому Уповноваженим органом.
1.3.
При перевірці необхідно звернути увагу на таке:— склад комітету з конкурсних торгів та положення про комітет з конкурсних торгів затверджуються рішенням замовника (генерального замовника). До складу комітету з конкурсних торгів не можуть входити посадові особи та представники учасників, члени їх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати місцевих рад.
Типове положення про комітет з конкурсних торгів затверджено наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 916 «Про затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів»;
— керівництво роботою комітету з конкурсних торгів здійснює його голова. Голова комітету з конкурсних торгів організовує роботу комітету і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.
Голова комітету з конкурсних торгів призначає свого (своїх) заступника (заступників), відповідального секретаря та визначає функції кожного члена комітету з конкурсних торгів;
— рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів. Якщо член комітету з конкурсних торгів відмовився підписати протокол, це заноситься у протокол із зазначенням причин відмови;
— рішення з питань, що розглядаються на засіданнях комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів комітету. За умови рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним.
Члени комітету з конкурсних торгів несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України.
За результатами перевірки зазначеного питання формується висновок щодо встановлених порушень вимог статті 11 Закону.
2. Перевірка річного плану закупівель та змін до нього на його відповідність кошторису, державній програмі. Для підприємств — перевірка відповідності плану закупівель фінансовому плану на відповідний період (стаття 4 Закону)
2.1. Під час перевірки цього питання досліджуються: річний план державних закупівель та зміни до нього; кошторис, зміни до кошторису, розрахунки до кошторису або фінансовий план, зміни до фінансового плану, розрахунки до фінансового та інвестиційних плану, протоколи щодо вибору процедур закупівель.
2.2. Заповнення річного плану перевіряється на відповідність формі річного плану закупівель та інструкції щодо заповнення форми річного плану закупівель, затверджених
наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель», та вимогам статті 4 Закону.2.3. Під час перевірки річного плану закупівель необхідно перевірити, чи надсилалися до Державного казначейства України річний план, зміни до нього, та чи надсилалися до Уповноваженого органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них.
Під час перевірки слід звернути увагу:
Закупівлі здійснюються тільки відповідно до річного плану (частина перша статті 4 Закону).
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина друга статті 4 Закону).
Забороняється безпідставне обрання замовником інших процедур з метою уникнення проведення відкритих торгів.
Забороняється обрання і проведення процедур закупівель без їх затвердження у річному плані державних закупівель.
З метою додержання режиму економії та недопущення витрачання бюджетних асигнувань, не зумовлених потребою, в обов’язковому порядку аналізується обґрунтованість та доцільність потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг (з урахуванням діяльності об’єкта контролю планових показників, наявності відповідних запасів на складах тощо). Зазначений аналіз проводиться з урахування вимог Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».
За результатами перевірки зазначеного питання формується висновок щодо встановлених порушень вимог статті 4 Закону, в тому числі щодо відповідності формі річного плану, затвердженій наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель», та щодо правомірного здійснення закупівлі без застосування процедур закупівель.
3.
Перевірка дотримання порядку вибору процедур закупівель згідно з чинним законодавством України3.1. Під час перевірки цього питання досліджуються: річний план державних закупівель; протоколи щодо вибору процедур закупівель.
3.2. Перевірка порядку визначення процедур закупівель базується на:
— перевірці наявності протоколів щодо вибору процедур закупівель;
— зіставленні інформації у протоколах щодо вибору процедур закупівель із даними річного плану державних закупівель;
— перевірці правильності прийнятих рішень щодо вибору процедури закупівлі;
— перевірці дотримання порядку визначення предметів закупівлі відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.97 р. № 822; Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174; Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 р. № 822.
Під час перевірки слід звернути увагу:
Наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921 «Про
затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» встановлено порядок визначення предмета закупівлі.Під час здійснення перевірки державних закупівель необхідно враховувати особливості відносин, що виникають у зв’язку із закупівлею товарів, робіт і послуг, та випадки (за окремим переліком), на які не поширюється дія Закону.
За результатами перевірки зазначеного питання формується висновок щодо встановлених порушень Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921.
4.
Перевірка дотримання вимог законодавства про державні закупівлі в частині прозорості здійснення державних закупівель (стаття 10 Закону)Під час перевірки цього питання досліджуються:
4.1. Оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу таких документів конкурсних торгів (частина перша статті 10 Закону):
оголошення про проведення процедури закупівлі — після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк;
обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника — одночасно з оголошенням про проведення процедури закупівлі;
відомості щодо рішення Уповноваженого органу про погодження або відмову у погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника — не пізніш як через 15 робочих днів з дати видачі листа-погодження (листа про відмову у погодженні);
документація конкурсних торгів або кваліфікаційна документація — після публікації оголошення про проведення процедури закупівлі в державному офіційному друкованому виданні з питань закупівель, але не пізніш як за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк;
зміни до документації конкурсних торгів або кваліфікаційної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) — протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про їх внесення, але не пізніш як за сім днів до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій;
протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій — протягом трьох робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій;
інформація про відхилення пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій та підстави такого відхилення у вигляді протоколу — протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення;
повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції — протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
повідомлення учасників про результати процедури закупівлі — протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації — протягом трьох робочих днів після її завершення;
оголошення про результати процедури закупівлі — після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніш як через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися;
повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника (у разі наявності) — протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення;
звіт про результати проведення процедури закупівлі — протягом трьох робочих днів з дня його затвердження;
інформацію про одностороннє розірвання договору про закупівлю (у разі наявності) — протягом п’яти робочих днів з дня прийняття такого рішення.
4.2. Публікація в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель таких документів конкурсних торгів (частина друга статті 10 Закону):
оголошення про проведення процедури закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів, оголошення про проведення попередньої кваліфікації, запит цінових пропозицій, інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника);
повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції;
відомості щодо рішення Уповноваженого органу про погодження або відмову в погодженні застосування процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника);
оголошення про результати процедури закупівлі (оголошення про результати проведення торгів, повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації, інформація про результати процедури запиту цінових пропозицій, інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника, повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника).
4.3. Розміщення у міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель Уповноваженого органу та на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою оголошень про проведення процедури закупівлі та про результати процедури закупівлі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
для товарів — 200 тисячам євро;
для послуг — 300 тисячам євро;
для робіт — 500 тисячам євро.
Курс євро фіксується згідно з офіційним курсом Національного банку України, установленим на день відправлення для публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель оголошення про проведення процедури закупівлі (частина четверта статті 10 Закону).
Під час перевірки слід звернути увагу:
Наказом Міністерства економіки України від 28.07.2010 р. № 932 «Про визначення офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель» визначено:
— офіційним друкованим виданням з питань державних закупівель — інформаційний бюлетень «Вісник державних закупівель»;
— міжнародним інформаційним виданням з питань державних закупівель — міжнародне друковане видання «Аnnоuncеr of the public purchasing»;
— веб-порталом Уповноваженого органу у сфері закупівель — офіційний загальнодержавний веб-портал «Державні закупівлі» за адресою в мережі Internet
www.tender.me.gov.ua.За результатами перевірки зазначеного питання формується висновок щодо встановлених порушень статті 10 Закону.
5. Перевірка відповідності документації конкурсних торгів, кваліфікаційної документації та запиту для участі у процедурі цінових пропозицій вимогам законодавства (стаття 22, частина третя статті 37 та частина друга статті 36 Закону)
5.1. Під час перевірки цього питання досліджуються: документація конкурсних торгів, кваліфікаційна документація, запити для участі у процедурі цінових пропозицій та зміни до них.
5.2. Перевірка правильності складання документації конкурсних торгів (стаття 22 Закону) базується на:
— дослідженні повноти та правильності відображення інформації, передбаченої при складанні документації конкурсних торгів (наявність всіх розділів, визначених законодавством);
— перевірці наявності інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація має містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з
товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;— перевірці встановлення строку, протягом якого пропозиції конкурсних торгів вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття пропозицій конкурсних торгів.
5.3. Необхідно зважати на те, що:
— документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
— технічна специфікація до документації конкурсних торгів не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання необхідне, специфікація має містити вираз
«або еквівалент».Наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 919 «Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів» затверджено стандартну документацію конкурсних торгів.
5.4. Перевірка правильності складання кваліфікаційної документації (частина третя статті 37 Закону) базується на:
— дослідженні повноти та правильності відображення інформації, передбаченої при складанні кваліфікаційної документації (наявність всіх розділів, визначених законодавством);
— перевірці наявності інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені чинними міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі мають передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
5.5. Необхідно зважати на те, що:
— кваліфікаційна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
— технічна специфікація до кваліфікаційної документації не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання необхідне, специфікація має містити вираз «або еквівалент»;
— замовник у строк, що не повинен перевищувати 10 днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій, повідомляє кожного учасника про результати попередньої кваліфікації.
5.6. Перевірка правильності складання запитів для участі у процедурі цінових пропозицій (частина друга статті 36 Закону) базується на:
— дослідженні повноти та правильності відображення інформації, передбаченої частиною другою статті 36 Закону;
— перевірці наявності опису предмета закупівлі чи його частин (якщо замовник передбачає подання цінових пропозицій за частинами), у тому числі їх необхідні технічні та інші параметри.
5.7. Необхідно зважати на те, що:
— запити для участі у процедурі цінових пропозицій не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників;
— строк подання учасниками цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 10 робочих днів з дня публікації запиту цінових пропозицій у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відповідно до статті 10 Закону.
5.8. При закупівлі робіт з будівництва у замовника конкурсних торгів перевіряється наявність оформлених у встановленому порядку:
— проектно-кошторисної документації.
Усі види ремонтно-будівельних робіт, крім поточного ремонту, потребують наявності проектно-кошторисної документації. Обсяг і вартість поточного ремонту, що виконується господарським способом, може бути визначено на основі дефектних актів і розцінених описів робіт.Проектно-кошторисну документацію для будівництва приймає замовник на підставі Акта про приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, який є підставою для оплати виконаної роботи.
Склад, порядок розроблення, оформлення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво та реконструкцію будівель і споруд цивільного призначення та нове будівництво, реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів виробничого призначення мають відповідати вимогам Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004 р. № 8, погодження та затвердження проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об’єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою має здійснюватися відповідно до Порядку проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів, зареєстрованого в Мін’юсті 12.02.2004 р. за № 189/8788 (лист Державного комітету України з будівництва та архітектури та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 24.02.2005 р. № 7/8-134, № 4/3-260);
—
позитивного експертного висновку (Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1269 (набрав чинності з 01.01.2008 р.), та Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 20.01.2004 р. № 8). Тобто на проектно-кошторисну документацію має бути наданий органами державної експертизи позитивний експертний висновок (який чинний протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання). Висновок комплексної державної експертизи може бути позитивним, тобто рекомендованим до затвердження, або негативним — із зауваженнями щодо доопрацювання або обґрунтування щодо неможливості реалізації цього проекту.Окремі роботи не потребують висновку комплексної державної експертизи. Конкретний їх перелік наведено в наказі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 12.09.2001 р. № 179, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 26.09.2001 р. за № 844/6035;
—
наказу, рішення, розпорядження, постанови про затвердження проектно-кошторисної документації. Відповідно до вимог постанови КМУ від 31.10.2007 р. № 1269 проектно-кошторисна документація має бути затверджена (до 30 млн грн. — керівником підприємства-замовника, до 100 млн грн. — облдержадміністраціями чи міністерствами; 100 млн грн. і більше — КМУ);—
складених титулів будов. На об’єкти реконструкції та будівництва мають бути складені та подані до Держказначейства титули будов (Порядок затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.97 р. № 995 (зі змінами)).Титул є обов’язковим документом і складається лише на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення. У титулі зазначається початок і кінець будівництва, джерела фінансування та завдання щодо введення в дію потужностей і основних фондів. Затверджуються титули в такому самому порядку, як і проекти будівництва.
Ремонтні роботи (капітальний та поточний) не підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.97 р. № 995, тому незалежно від видів ремонту титули не складаються.
За відсутності титулу будови (об’єкта, черги будівництва) та наказу, рішення чи постанови про затвердження проектно-кошторисної документації Казначейство не має права фінансувати за рахунок централізованих капітальних вкладень будівництво, ремонт, реконструкцію;
—
ліцензії Держбуду на виконання ремонтно-будівельних робіт;—
дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення.Дозвіл на право виконання будівельних робіт надається забудовнику (замовнику) та генеральному підряднику відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 р. за № 945/5166.
За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо встановлених порушень статті 22, статті 37 та статті 36 Закону, а також чи не встановлено замовником у документації конкурсних торгів дискримінаційних вимог до учасників у порушення статті 5 Закону та принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
6. Перевірка дотримання порядку надання комітетом з конкурсних торгів роз’яснень у зв’язку із унесенням змін до документації конкурсних торгів або на запити учасників (стаття 23 Закону)
6.1. Під час перевірки цього питання досліджуються: документація конкурсних торгів, кваліфікаційна документація, запити учасникам процедури запиту цінових пропозицій та зміни до них, запити учасників конкурсних торгів щодо надання роз’яснення, роз’яснення комітету з конкурсних торгів, протоколи комітету з конкурсних торгів щодо проведення зборів з метою роз’яснення будь-яких запитів щодо документації конкурсних торгів.
6.2. Перевірка правильності надання роз’яснень комітетом з конкурсних торгів базується на:
— дослідженні надходження запитів щодо надання роз’яснень від учасників конкурсних торгів;
— перевірці повноти надання відповіді комітетом з конкурсних торгів на запити учасників конкурсних торгів щодо надання роз’яснень та у встановлені Законом терміни;
— перевірці наявності протоколів комітету з конкурсних торгів щодо проведення зборів з метою роз’яснення будь-яких запитів стосовно документації конкурсних торгів та направлення цих протоколів усім особам, яким було подано документацію конкурсних торгів, незалежно від їх присутності на зборах;
— перевірці оприлюднення наданих роз’яснень щодо документації конкурсних торгів та внесених змін до неї (частина перша статті 10 Закону).
6.3. При перевірці необхідно зважати на те, що учасник, який отримав від замовника документацію конкурсних торгів, має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо документації конкурсних торгів. Замовник повинен надати роз’яснення на запит протягом трьох днів з дня його отримання всім особам, яким було надано документацію конкурсних торгів.
Замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів внести зміни до документації конкурсних торгів, продовживши строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів не менше ніж на сім днів, та повідомити письмово протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про внесення зазначених змін усіх осіб, яким було видано документацію конкурсних торгів.
У разі здійснення закупівлі за скороченою процедурою замовник не має права з власної ініціативи чи за результатами запитів вносити зміни до документації конкурсних торгів, крім випадків, коли внесення таких змін необхідне для приведення у відповідність документації конкурсних торгів із вимогами чинного законодавства або таких змін вимагає рішення органу оскарження. У такому разі замовник зобов’язаний внести відповідні зміни до документації конкурсних торгів та продовжити строк подання пропозицій конкурсних торгів.
У разі несвоєчасного подання замовником роз’яснень щодо змісту документації конкурсних торгів або несвоєчасного внесення до неї змін замовник повинен продовжити строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів не менш як на сім днів та повідомити про це всіх осіб, яким було видано документацію конкурсних торгів.
6.4. Працівники органів ДКРС під час проведення контрольних заходів повинні перевіряти наявність фактів ненадання або невчасного чи неповноцінного надання роз’яснень на запити учасників конкурсних торгів стосовно документації конкурсних торгів з метою створення умов, що порушують вільний доступ учасників до інформації.
При цьому у разі встановлення зазначених фактів під час перевірки органів державної влади чи місцевого самоврядування та якщо вони призвели до відхилення конкурсних пропозицій учасників конкурсних торгів, слід
повідомляти про це правоохоронні органи, з огляду на вимоги пункту «г» першої частини статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», де зазначено, що державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо ненадання або невчасного чи неповноцінного надання роз’яснень на запити учасників конкурсних торгів стосовно документації конкурсних торгів у порушення статті 23 Закону.
7. Перевірка відповідності конкурсних пропозицій (цінових пропозицій) вимогам документації конкурсних торгів (запитів для участі у процедурі цінових пропозицій) та законодавству
7.1. Під час перевірки цього питання досліджуються: конкурсні пропозиції учасників (цінові пропозиції учасників); документи, подані у складі конкурсної пропозиції учасників на підтвердження кваліфікаційних та інших вимог, передбачених документацією конкурсних торгів; документація конкурсних торгів.
7.2. Перевірка базується на зіставленні поданих учасниками конкурсних пропозицій (цінових пропозицій) з вимогами документації конкурсних торгів (запрошення до участі в торгах) та законодавства в частині відповідності:
— терміну дії конкурсних пропозицій учасників — терміну, визначеному документацією конкурсних торгів;
— документів, поданих учасниками на підтвердження їх кваліфікаційних та інших вимог, передбачених документацією конкурсних торгів, — переліку кваліфікаційних та інших вимог, передбачених документацією конкурсних торгів, і вимогам статті 16 Закону.
До того ж слід зазначити, що документи, подані на підтвердження кваліфікаційних та інших вимог, передбачених документацією конкурсних торгів, мають бути чинними на дату розкриття або пізнішу дату, якщо інше не встановлено документацією конкурсних торгів або законодавством.
7.3. З метою виявлення учасників — пов’язаних осіб в обов’язковому порядку дослідженню підлягають статутні документи, подані учасниками у складі їх конкурсних пропозицій.
7.4. З метою аналізу можливості своєчасної та повної поставки товарів, виконання робіт та надання послуг перевіряється наявність документів, що вимагаються абзацом 5 частини 2 статті 16, а саме баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами.
7.5. З метою підтвердження достовірності документів, наданих у складі конкурсних пропозицій учасників, перевіряється відповідність компетенції установи, що їх надала, достовірність зазначених документів та правильність зазначених у них даних.
За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо порушення вимог статей 17 та 29 і допущення замовником до оцінки пропозицій учасників конкурсних торгів, які не відповідають вимогам, установленим у документації конкурсних торгів та статті 16 Закону.
8.
Перевірка наявності, відповідності затвердженій формі та достовірності складання протоколів розкриття конкурсних пропозицій (стаття 27 Закону)8.1. Під час перевірки цього питання досліджуються: протоколи розкриття конкурсних пропозицій; конкурсні пропозиції учасників торгів; документація конкурсних торгів, реєстр отриманих конкурсних пропозицій учасників торгів.
8.2. Перевірка базується на:
— перевірці відповідності протоколу розкриття — формі складання протоколу розкриття, затвердженій наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель»;
— перевірці протоколів розкриття конкурсних пропозицій на відповідність даті, місцю
та часу розкриття конкурсних пропозицій, визначених у документація конкурсних торгів;— зіставленні реєстрів отриманих конкурсних пропозицій учасників з даними протоколу розкриття;
— зіставленні викладеної у протоколі розкриття інформації на предмет відповідності учасників кваліфікаційним вимогам, передбаченим документацією конкурсних торгів (кваліфікаційною документацією), та звірці; фактично наявними документами, що подані у складі
конкурсних пропозицій учасників на підтвердження кваліфікаційним вимогам.За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо порушення вимог статті 27 Закону та відповідності формі складання протоколу розкриття, затвердженій наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель».
9.
Перевірка дотримання порядку розгляду та оцінки конкурсних пропозицій, визначення переможця, акцепту конкурсних пропозицій переможця торгів (статті 28, 31 та 36 Закону)9.1. Під час перевірки цього питання досліджуються: протоколи оцінки та визначення переможця процедури закупівлі; документація конкурсних торгів; конкурсні пропозиції учасників торгів; повідомлення про акцепт та про результати торгів.
9.2. Загальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати 20 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів.
Під час здійснення закупівель за скороченою процедурою загальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати 10 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів.
Загальний строк для розгляду цінових пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі не повинен перевищувати п’яти днів з дня розкриття цінових пропозицій.
9.3. Перевірка дотримання порядку розгляду та оцінки конкурсних пропозицій, визначення переможця, акцепту конкурсних пропозицій базується:
у разі проведення відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації (стаття 28 Закону):
— на дотриманні загального строку здійснення оцінки конкурсних пропозицій;
— на порівнянні критеріїв та методики оцінки, передбачених документацією конкурсних торгів (кваліфікаційною документацією), з даними протоколу оцінки, за яким визначено переможця торгів;
— на дослідженні протоколу оцінки на предмет допущення до оцінки учасників, які мали бути відхилені як такі, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації) або встановленим кваліфікаційним вимогам;
— на відповідності питомої ваги цінового критерію вимогам чинного законодавства (не менше 50 %);
— на перевірці акцепту тієї конкурсної пропозиції, яка була визначена кращою за результатами оцінки;
у разі проведення процедури запиту цінових пропозицій (стаття 36 Закону):
— на перевірці відсутності кількох цінових пропозицій від одного й того самого учасника процедури закупівлі;
— на перевірці правильності визначення переможця торгів з урахуванням найменшої ціни та кваліфікаційних вимог, зазначених у запрошенні.
9.4. Урахувати те, що до проведення оцінки конкурсних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства. Рекомендації таких експертних організацій або експертів можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в документації конкурсних торгів.
9.5. Крім того, замовник має право запросити від будь-якого учасника процедури закупівлі повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам, установленим у документації конкурсних торгів, чи звернутися за підтвердженням такої інформації до державних органів або відповідних експертних підприємств, установ, організацій, а також щодо перевірки ціни його конкурсної пропозиції.
9.6. Один і той самий учасник не може подавати більше ніж одну конкурсну пропозицію при проведенні процедури закупівлі.
9.7. У разі встановлення арифметичних помилок, виявлених у поданій конкурсній пропозиції під час проведення процедури оцінки, замовник має право на їх виправлення за умови отримання письмової згоди учасника, який подав цю конкурсну пропозицію, на таке виправлення.
9.8. Перевірка акцепту конкурсних пропозицій здійснюється з урахуванням таких вимог:
у разі проведення відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації (стаття 31 Закону):
у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки;
замовник зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам — письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки;
повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів обов’язково безоплатно публікується у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівел;
у разі проведення процедури запиту цінових пропозицій (стаття 36 Закону):
замовник акцептує цінову пропозицію в день визначення переможця. Протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця замовник зобов’язаний надіслати переможцю процедури закупівлі повідомлення про акцепт цінової пропозиції, а всім учасникам — повідомлення про результати процедури запиту цінових пропозицій із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця;
повідомлення про акцепт цінової пропозиції обов’язково безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.
За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо порушень вимог статті 28, 31 та 36 Закону.
10. Перевірка дотримання порядку складання звіту про результати процедури закупівлі (стаття 19 Закону)
10.1. Під час перевірки цього питання досліджуються: звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
10.2. Перевірка дотримання складання звіту про результати процедури закупівлі базується на:
— перевірці відповідності звітів про результати торгів формі, затвердженій наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель»;
— дослідженні повноти та правильності відображення інформації, передбаченої при складанні звіту про результати торгів.
10.3. Урахувати те, що при скороченні строку подання конкурсних пропозицій учасників торгів обґрунтування такої нагальної потреби зазначаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі та не повинні свідчити про наміри замовника послабити конкуренцію між учасниками.
У разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договору про закупівлю, у звіті про результати проведення процедури закупівлі зазначаються підстави прийняття рішення про неукладення цього договору.
За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо порушення вимог статті 19 Закону та відповідності формі складання звіту про результати проведення процедури закупівлі, затвердженій наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 922 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель».
11. Перевірка обґрунтованості та правильності застосування процедури закупівлі в одного учасника (стаття 39 Закону)
11.1. Під час перевірки цього питання досліджуються:
протокол (протоколи) засідання комітету з конкурсних торгів щодо прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника; лист-звернення до Уповноваженого органу; інформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника, яка оприлюднена відповідно до статті 10 Закону; договір про закупівлю товарів, робіт і послуг; обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника; річний план закупівель; оригінали або копії експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність підстав для застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до частини другої статті 39 Закону; копії установчих документів учасника, свідоцтва про державну реєстрацію, ліцензії (дозволу) на провадження певного виду господарської діяльності, засвідчені підписом уповноваженої особи учасника, скріпленим печаткою, із зазначенням посади і дати підпису, якщо отримання ліцензії (дозволу) на провадження виду діяльності, необхідного для виконання договору про закупівлю, передбачено законодавством (для юридичних осіб); копії паспорта, а в разі його відсутності іншого документа, що посвідчує особу, та документа про присвоєння ідентифікаційного номера (для фізичних осіб); копії паспорта, а в разі його відсутності іншого документа, що посвідчує особу, свідоцтва про державну реєстрацію, ліцензії (дозволу) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання ліцензії (дозволу) на провадження виду діяльності, необхідного для виконання договору про закупівлю, передбачено законодавством (для фізичних осіб — підприємців).
11.2. Перевірка дотримання правильності застосування процедури закупівлі в одного учасника базується:
— на перевірці наявності протоколу щодо вибору процедури закупівлі;
— на перевірці протоколу переговорів з учасником процедури закупівлі в одного учасника та надання ним підтвердженої документально інформації про його відповідність кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону;
— на перевірці інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника, яка оприлюднена відповідно до статті 10 Закону, з проставленням дати та номера реєстрації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель;
— на перевірці наявності підтвердних документів (експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Крім того, необхідно перевіряти відповідність компетенції установи, що їх надала, достовірність зазначених документів, правильність зазначених у них даних та дати їх видачі;
— на перевірці установчих документів учасника, свідоцтва про державну реєстрацію, ліцензії (дозволу) на провадження певного виду господарської діяльності, засвідчених підписом уповноваженої особи учасника, скріпленим печаткою, із зазначенням посади і дати підпису, якщо отримання ліцензії (дозволу) на провадження виду діяльності, необхідного для виконання договору про закупівлю, передбачено законодавством (для юридичних осіб) та відповідності іншим кваліфікаційним вимогам, визначеним статтею 16 Закону;
— на перевірці правильності визначення підстав для погодження процедури закупівлі в одного учасника відповідно до вимог частини другої статті 39, а саме:
— при застосуванні підстави, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладенні договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу необхідно перевіряти наявність договорів або інших документів, що підтверджують наявність в учасника авторських прав саме на предмет закупівлі, що погоджується;
при застосуванні підстави відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем),
за відсутності при цьому альтернативи необхідно перевіряти, ким фактично поставлено товари, виконано роботи чи надано послуги, тобто досліджувати, чи учасником, з яким укладено договір, фактично виконувались роботи, чи не перераховувалися кошти субпідрядним організаціям, які виконували ці роботи.У разі перерахування коштів субпідрядним організаціям проводити поглиблену перевірку відповідних перерахувань з метою підтвердження законності закупівлі послуг у зазначених організацій;
при застосуванні підстави виникнення
термінової потреби в товарах, роботах чи послугах, у тому числі необхідних для оперативної негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмежених у часі та не підконтрольних замовнику, яких не можна було уникнути, слід перевіряти строки реалізації договору, укладеного в результаті наданого погодження на застосування процедури закупівлі в одного учасника, тобто аналізувати, чи справді закупівлю проведено у зв’язку з терміновою потребою та у строки, визначені нею. Крім того, перевіряти реальний стан початку поставки товарів, надання послуг чи виконання робіт.Перевіряти безумовність того, що замовник не міг передбачити економічних чи соціальних обставин, у результаті яких виникла термінова потреба у закупівлі, зокрема перевіряти, чи не встановлено нормативними та розпорядчими актами заздалегідь вимог до замовника щодо відповідної закупівлі.
Крім того, при перевірці необхідно звертати увагу на термін застосування процедури закупівлі в одного учасника та досліджувати, чи не застосовано процедуру в останній момент необхідності поставки товарів, надання послуг або виконання робіт для уникнення відкритих торгів;
при застосуванні підстави, коли замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, необхідно перевіряти наявність не менше ніж двох повідомлень про відміну процедури закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі в одного учасника, застосування процедури якої передбачається погодити, із зазначенням дати та номера реєстрації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, та звітів про результати проведення такої процедури закупівлі;
— на перевірці наявності погодження щодо застосування процедури закупівлі в одного учасника. Крім того, окрему увагу варто приділяти перевірці відповідності закуплених товарів, робіт і послуг предмету закупівлі, кількості, виду та іншим характеристикам, визначеним у листі-погодженні, наданому Уповноваженим органом.
11.3. При перевірці документів, що підтверджують підстави для застосування процедури в одного учасника, необхідно врахувати, що зазначені документи повинні бути прийняті у поточному році.
11.4. Відомості щодо рішення Уповноваженого органу про погодження або відмову у погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника не пізніш як через 15 робочих днів з дати видачі листа-погодження (листа про відмову у погодженні) повинні бути опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та оприлюднені на веб-порталі Уповноваженого органу.
11.5. Погодження процедур закупівель у одного учасника здійснюється відповідно до Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 р. № 668 «Про затвердження Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника».За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо порушень вимог статті 29 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 р. № 668 «Про затвердження Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника».
12. Перевірка дотримання законодавства при укладанні договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг та відповідності умов укладених договорів вимогам документації конкурсних торгів, умовам конкурсної пропозиції (статті 40, 41 та 42 Закону)
12.1. Під час перевірки цього питання досліджуються:
у разі проведення відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації:
договори; акцептовані конкурсні пропозиції; розділ «Істотні умови договору» документації конкурсних торгів;
у разі проведення процедури запиту цінових пропозицій:
договори; акцептовані цінові пропозиції; запити щодо цінових пропозицій.
12.2. Перевірка процедури укладання договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг на предмет відповідності законодавству про державні закупівлі та умови укладених договорів вимогам документації конкурсних торгів, умовам конкурсної пропозиції базується:
у разі проведення відкритих торгів, двоступеневих торгів, попередньої кваліфікації:
— на перевірці дотримання термінів укладання договорів;
— на зіставленні умов укладених договорів істотним умовам договору, передбаченим документацією конкурсних торгів та вимогам Закону.
При цьому слід враховувати, що істотними умовами договору про закупівлю обов’язково є:
предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент);
кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;
порядок здійснення оплати;
ціна договору;
термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт;
строк дії договору;
права та обов’язки сторін;
зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків;
відповідальність сторін.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, договір про закупівлю вважається неукладеним. Якщо учасник вчинив фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до Цивільного кодексу України;
— на зіставленні умов укладених договорів умовам акцептованої конкурсної пропозиції. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю;
у разі проведення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань):
— на перевірці дотримання термінів укладання договорів;
— на зіставленні умов укладених договорів умовам, передбаченим запитами цінових пропозицій;
— на зіставленні умов укладених договорів умовам акцептованої цінової пропозиції. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.
12.3. Під час перевірки слід звернути увагу:
у разі проведення процедур відкритих, двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації варто зважати на те, що:
замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладеним раніше ніж через 14 днів з дати публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів;
під час здійснення закупівель за скороченою процедурою з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції у строк не раніше ніж через п’ять днів з дня публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, але не пізніше ніж через 14 днів з дня акцепту;
договір про закупівлю, укладений з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим цієї частини, є нікчемним відповідно до статті 42 Закону;
у разі проведення процедури запиту цінових пропозицій варто зважати на те, що:
замовник укладає з переможцем договір про закупівлю відповідно до основних умов договору, зазначених у запиті, у строк не раніше ніж через п’ять робочих днів з дня публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт цінової пропозиції, але не пізніше ніж через 14 днів з дня визначення переможця;
договір про закупівлю, укладений з порушенням строків, передбачених цією частиною, є нікчемним відповідно до статті 42 Закону;
у разі проведення процедури закупівлі в одного учасника варто зважати на те, що:
замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк не раніше ніж через 14 днів (п’ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника;
договір про закупівлю, укладений з порушенням строків, передбачених цією частиною, є нікчемним відповідно до статті 42 Закону.
При дослідженні питання погодження процедур закупівель у одного учасника необхідно звернути увагу на відповідність суми погодження із сумою укладеного за вказаною процедурою договору. Перевіряти фактично укладені договори на закупівлю товарів, робіт і послуг на предмет відповідності умовам проектів договорів, наданих у пакеті документів для погодження Міністерством економіки України. Крім того, перевіряти виконання умов договорів, наявність підстав для перерахування коштів. Порівнювати очікувану вартість закупівлі, вартість, зазначену в листі-погодженні, із сумою, на яку в результаті укладено договір. Проводити відповідні порівняння всіх інших умов договорів.
12.4. Для визначення повноти розрахунків між замовником та учасником процедур закупівель при здійсненні перевірок дотримання законодавства у сфері закупівель за державні кошти потрібно проводити зустрічні звірки, відстежувати повноту виконання договорів та звертати особливу увагу на формування цін в укладених договорах.
Необхідно аналізувати калькуляції та специфікації до договорів, а у разі проведення процедури закупівлі у одного учасника порівнювати ті, що подавалися до Уповноваженого органу, та ті, що були фактично підписані та виконувалися.
За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо порушень вимог статті 40 Закону.
12.5. При перевірці врахувати те, що учасник-переможець процедури закупівлі при укладенні договору повинен надати дозвіл або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
12.6. Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених Законом.
Договір про закупівлю відповідно до статті 42 Закону є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 Закону, а також у разі його укладення з порушенням строків, передбачених абзацами третім, четвертим частини другої статті 31, абзацом четвертим частини п’ятої статті 36 та абзацом першим частини третьої статті 39 Закону.
Наказом Міністерства економіки України від 27.07.2010 р. № 925 «Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкції щодо заповнення Типового договору про
закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти» затверджено Типовий договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.За результатами перевірки зазначених питань формується висновок щодо порушень вимог статей 40, 41 та 42 Закону.
13. Перевірка виконання умов договорів, наявності підстав для
перерахування державних коштів13.1. Під час перевірки цього питання досліджуються договори, додаткові угоди до договорів, платіжні доручення, накладні, бухгалтерські регістри.
13.2. Перевірка базується на:
— зіставленні умов укладених договорів (у частині оплати) з фактично здійсненими перерахуваннями коштів;
— перевірці правильності і своєчасності виконання договірних зобов’язань постачальниками;
— перевірці достовірності і реальності дебіторської та кредиторської заборгованості;
— перевірці дотримання встановленого порядку списання дебіторської та кредиторської заборгованості;
— перевірці дотримання учасником умов договору в частині визначених Календарним планом термінів поставки товарів, надання послуг та виконання робіт;
— перевірці фактичного постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) шляхом інвентаризації, обстеження та контрольного обміру закуплених (отриманих) об’єктом контролю товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг та інших дій.
13.3. Під час перевірки слід звернути увагу на відповідність істотних умов укладених договорів (ціна за одиницю, кількість/обсяг, загальна вартість) з розміром фактично сплаченої суми та поставленими товарно-матеріальними цінностями (виконаними роботами, наданими послугами). Водночас потрібно дослідити питання своєчасності оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та відображення цих операцій в регістрах бухгалтерського обліку.
13.4. Врахувати те, що укладання додаткових угод до основного договору через збільшення кількості предмета закупівлі або розширення переліку предмета закупівлі призводить до здійснення закупівель без проведення процедур державних закупівель, що порушує вимоги статті 2 Закону.
При перевірці цього питання в частині визначення порушень при виконанні умов договорів та при оплаті товарів, робіт і послуг слід користуватись Методичними рекомендаціями з оформлення органами державної контрольно-ревізійної служби результатів ревізії, затвердженими наказом ГоловКРУ від 28.04.2009 р. № 93.
13.5. Для того щоб оптимально перевірити питання щодо виконання умов договорів та перерахування коштів бюджетними установами та одержувачами державних коштів слід застосовувати Порядок обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затверджений наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136.
При цьому слід звернути увагу, що перевіряється договір як юридичне зобов’язання на відповідність фінансовим зобов’язанням у вигляді підтвердних документів (акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні, квитанції, чеки тощо), а потім платіжні доручення та інші розрахункові документи перевіряються на відповідність фінансовим зобов’язанням — підтвердним документам.
14. Аналіз закупівельних цін на товари, роботи і послуги
14.1. Перевірка цього питання здійснюється у разі встановлення порушень, що розглянуті в пунктах 2 — 13 цих Методичних рекомендацій та з метою виявлення фактів придбання товарів, робіт і послуг за завищеними цінами (штучне завищення цін через наявність низки посередницьких структур, які фактично не поставляли товари, а лише оформляли документи; завищення постачальниками, у т. ч. виробниками чи їх офіційними дилерами, агентами, дистриб’юторами тощо, закупівельних цін порівняно з середньоринковими).
Перевірка здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій з визначення суми збитків у разі порушення законодавства у сфері державних закупівель, затверджених наказом ГоловКРУ від 13.04.2010 р. № 89.
14.2. При закупівлі робіт з будівництва необхідно врахувати:
формування кошторисної нормативної бази і порядку її застосування в будівництві згідно зі статтею 12 Закону України від 03.12.90 р. № 507-ХII «Про ціни і ціноутворення» покладено на Мінрегіонбуд України. Відповідно законне тлумачення спірних питань, пов’язаних з будівництвом, може бути надане тільки Мінрегіонбудом України;
прямі витрати в кошторисах і в актах приймання виконаних робіт під час розрахунків визначаються на підставі
кошторисних норм (загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи, відомчі кошторисні нормативи, кошторисні нормативи для окремих будов, індивідуальні кошторисні норми). Правила застосування кошторисних норм при визначенні прямих витрат у вартості будівництва наведено в ДБН Д.1.1-1-2000;загальнодержавні будівельні кошторисні норми обов’язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності під час визначення вартості будов, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності;
до відомчих належать нормативи, які розробляються в обґрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних.
Вони не мають суперечити загальнодержавним або дублювати їх.
Відомчі норми обов’язкові для організацій, установ і підприємств міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, які затвердили ці норми. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов’язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.
15. Перевірка інших документів, що стосуються діяльності комітету з конкурсних торгів та закупівель, які перевіряються
Під час перевірки інших документів, що стосуються діяльності комітету з конкурсних торгів та закупівель, досліджуються звернення учасників, скарги, рішення уповноваженого центрального органу та органу оскарження тощо.
За результатами перевірки інших документів формується висновок з урахуванням впливу цих документів на допущення порушень, розглянутих в попередніх пунктах.
Начальник Управління контролю
у сфері державних закупівель
О. Зражевський
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ
ОРГАНИ ДКРС БУДУТЬ ПЕРЕВІРЯТИ ДЕРЖЗАКУПІВЛІ ЗА НОВОЮ МЕТОДИКОЮ
У зв’язку з прийняттям у минулому році
Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон) виникла необхідність у внесенні змін до нормативних документів, що стосуються закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти.На цей раз зміни торкнулися методичних рекомендацій з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби (далі — ДКРС) перевірок державних закупівель. Як відомо, до цього часу органи ДКРС під час проведення перевірок процедур державних закупівель
керувалися Методичними рекомендаціями з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, затвердженими наказом ГоловКРУ від 05.06.2009 р. № 137 (далі — Методичні рекомендації № 137 // див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 25).Перш за все зазначимо, що у зв’язку з прийняттям
Методичних рекомендацій з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби перевірок державних закупівель, що здійснюються відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» під час проведення державного фінансового контролю, затверджених наказом ГоловКРУ від 28.02.2011 р. № 44 (далі — Методичні рекомендації № 44), що коментуються, Методичні рекомендації № 137 не втратили чинності. Визнано таким, що втратив чинність, лише п. 15 цього документа, що стосується аналізу закупівельних цін на товари, роботи і послуги. Методичні рекомендації № 137 органи ДКРС і далі використовуватимуть під час перевірок закупівель, що здійснювалися в період дії Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921, та Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2008 р. № 274.Розглянемо основні зміни у перевірках держзакупівель.
1. У
Методичних рекомендаціях № 44 наведено визначення терміна «підконтрольні установи», до яких віднесено керівництво та комітет з конкурсних торгів міністерств та інших органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних установ, суб’єктів господарювання державного сектора економіки, а також підприємств і організацій, які отримують (отримували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, що перевіряється) державне чи комунальне майно.2.
Предмети перевірки державних закупівель практично залишилися без змін (хоча раніше вони називалися об’єктами перевірки) та доповнені первинними та зведеними обліковими документами, що стосуються проведення процедур закупівель на всіх стадіях їх здійснення.3. Зазначено, що перевірка державних закупівель полягає у
документальній та фактичній перевірці дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами ДКРС в межах перевірки на всіх стадіях державних закупівель, від планування до повного виконання договорів.Таке уточнення виглядає цілком доречним. Адже, як відомо, перевірки (ревізії), що проводяться органами ДКРС, залежно від питань програми ревізії проводяться шляхом документальної та фактичної перевірки (
п. 16 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550 // див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 25).Нагадаємо, що під
стадією державної закупівлі розуміється будь-який момент державної закупівлі протягом усього періоду її тривалості, починаючи з планування та оприлюднення інформації про державну закупівлю і до повного виконання зобов’язань за договором, укладеним за її результатами.4. Основні питання перевірки здійснення державних закупівель, що наведені в
розд. II Методичних рекомендацій № 44, особливих змін не зазнали та повністю відповідають вимогам Закону. Перш за все це стосується пп. 1 — 10 розд. III Методичних рекомендацій № 44.Разом з тим особливу увагу необхідно звернути на
п. 11 розд. III Методичних рекомендацій № 44, що стосується перевірки обґрунтованості та правильності застосування процедури закупівлі в одного учасника. Залежно від того, що саме є підставою для застосування процедури закупівлі у одного учасника, Методичними рекомендаціями № 44 з метою правомірності застосування цієї процедури висуваються окремі вимоги до кожної з цих підстав. Наведемо ці вимоги в таблиці (див. с. 24).
| Підстави для застосування процедури закупівлі в одного учасника | Як проводиться перевірка дотримання правильності застосування процедури закупівлі в одного учасника |
| 1) закупівля творів мистецтва або закупівля, пов’язана із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу | Перевіряються наявність договорів або інших документів, що підтверджують наявність в учасника авторських прав саме на предмет закупівлі, що погоджується |
| 2) відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи | Перевіряється, ким фактично поставлено товари, виконано роботи чи надано послуги, тобто досліджується, чи учасником, з яким укладено договір, фактично виконувались роботи, чи не перераховувалися кошти субпідрядним організаціям, які виконували ці роботи. |
| 3) виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах, у тому числі необхідних для оперативної негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмежених у часі та непідконтрольних замовнику, яких не можна було уникнути | Перевіряються строки реалізації договору, укладеного в результаті наданого погодження на застосування процедури закупівлі в одного учасника, тобто буде аналізуватися, чи справді закупівлю проведено у зв’язку з терміновою потребою та у строки, визначені нею. Крім того, перевірятиметься реальний стан початку поставки товарів, надання послуг чи виконання робіт. |
| 4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників | Перевірятиметься наявність не менше ніж двох повідомлень про відміну процедури закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі в одного учасника, застосування процедури якої передбачається погодити, із зазначенням дати та номера реєстрації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, та звітів про результати проведення такої процедури закупівлі |
Слід мати на увазі, що документи, які підтверджують підстави для застосування процедури в одного учасника, повинні бути
прийняті у поточному році.Крім того, при дослідженні питання погодження процедур закупівель у одного учасника органи ДКРС будуть звертати увагу на
відповідність суми погодження із сумою укладеного за вказаною процедурою договору.Перевірятимуться фактично укладені договори на закупівлю товарів, робіт і послуг на предмет відповідності умовам проектів договорів, наданих у пакеті документів для погодження Міністерством економіки України. Крім того, перевірятиметься виконання умов договорів, наявність підстав для перерахування коштів, порівнюватиметься очікувана вартість закупівлі, вартість, зазначена в листі-погодженні із сумою, на яку в результаті укладено договір, а також проводитимуться відповідні порівняння всіх інших умов договорів.
5. Крім того, є цікаві моменти, що стосуються перевірок дотримання законодавства при укладанні договорів на закупівлю товарів, робіт і послуг та відповідності умов укладених договорів вимогам документації конкурсних торгів, умовам конкурсної пропозиції.
Як зазначено у
п. 12.4 Методичних рекомендацій № 44, для визначення повноти розрахунків між замовником та учасником процедур закупівель при здійсненні перевірок дотримання законодавства у сфері закупівель за державні кошти потрібно проводити зустрічні звірки, відстежувати повноту виконання договорів та звертати особливу увагу на формування цін в укладених договорах. Ревізори аналізуватимуть калькуляції та специфікації до договорів, а в разі проведення процедури закупівлі в одного учасника порівнювати ті, що подавалися до Уповноваженого органу, та ті, що були фактично підписані та виконувалися.Для того щоб оптимально перевірити питання щодо виконання умов договорів та перерахування коштів бюджетними установами та одержувачами державних коштів, ревізорам слід звернути увагу, що
перевіряється договір як юридичне зобов’язання на відповідність фінансовим зобов’язанням у вигляді підтвердних документів (акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні, квитанції, чеки тощо), а потім платіжні доручення та інші розрахункові документи перевіряються на відповідність фінансовим зобов’язанням підтвердних документів.6. Декілька слів хотілося б сказати щодо перевірки закупівель робіт із будівництва (
п. 5.8, 14.2 Методичних рекомендацій № 44). Основні питання, що стосуються перевірки використання бюджетних коштів на ремонтно-будівельні роботи, визначені у Методичних рекомендаціях по проведенню державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 12). І хоча на цей документ у Методичних рекомендаціях № 44 відсутні будь-які посилання, зазначимо, що саме з цього документа перекочували вимоги щодо складання документів, які повинні оформлюватися під час укладання підрядних договорів (проектно-кошторисна документація, експертний висновок, титули забудови та інше).Сподіваємось, що прийняття
Методичних рекомендацій № 44 дасть змогу органам ДКРС у повній мірі здійснювати контроль за правильним та законним використанням державних коштів при закупівлях товарів, робіт і послуг, адже зловживання в цій сфері досить значні. Що стосується розпорядників бюджетних коштів, то знайомство з цим документом, без сумніву, буде корисним і для них.
Ігор ОМЕЛЬЧЕНКО, заступник начальника КРУ в Харківській області
