Теми статей
Обрати теми

На день звільнення посадова особа органу місцевого самоврядування хворіє. Чи оплачувати їй лікарняний?

Редакція ББ
Відповідь на запитання

НА ДЕНЬ ЗВІЛЬНЕННЯ ПОСАДОВА ОСОБА органу МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ХВОРІЄ. ЧИ ОПЛАЧУВАТИ ЇЙ ЛІКАРНЯНИЙ?

 

Володимир ШПАЧЕНКО, юрист

 

З 11.11.2010 р. по 10.12.2010 р. заступнику голови районної ради надано основну відпустку на 30 календарних днів.

З 12.11.2010 р. по 26.11.2010 р. він перебуває на лікарняному.

З 11.12.2010 р. по 25.12.2010 р. на підставі заяви такого працівника та лікарняних листків розпорядженням голови районної ради від 29.11.2010 р. відпустку було продовжено на 15 календарних днів.

30.11.2010 р. (день його відпустки) у зв’язку із закінченням строку повноважень заступника голови районної ради було звільнено з обійманої посади рішенням сесії районної ради.

З 02.12.2010 р. по 11.12.2010 р. він перебуває на лікарняному. Разом із лікарняним він подає заяву про продовження відпустки, але розпорядженням голови районної ради від 16.12.2010 р. йому призначають виплату компенсації за 24 календарні дні відпустки (за період з 17.12.2009 р. по 16.12.2010 р.), не беручи до уваги його лікарняний та заяву про продовження відпустки.

У трудовій книжці робиться запис про звільнення з посади 30.11.2010 р. на підставі рішення сесії районної ради.

Просимо надати роз’яснення щодо правильності здійснення виплат заступнику голови районної ради після 30.11.2010 р.

(Чернігівська обл.)

 

Згідно зі

ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон про місцеве самоврядування) районна, районна у місті рада обирає заступника голови ради.

Заступник голови районної ради обирається відповідною радою

в межах строку його повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання , крім випадків дострокового припинення його повноважень у порядку, встановленому ч. 3 та 4 цієї статті.

Згідно зі

ст. 43 Закону про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішуються питання обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, звільнення їх з посади. Тобто заступник голови районної ради здійснює свої повноваження до обрання відповідною радою заступника голови ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення повноважень.

Ураховуючи викладене, трудові відносини з головою районної ради мають бути припинені не за загальними підставами, передбаченими

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), а за додатковою підставою, встановленою ст. 56 Закону про місцеве самоврядування.

У разі закінчення строку повноважень у трудовій книжці заступника голови районної ради робиться запис:

«Звільнений у зв’язку із закінченням строку повноважень, пункт 1 статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», із зазначенням дати звільнення та порядкового номера запису.

Так, 30.11.2010 р. рішенням сесії районної ради нового скликання заступника голови районної ради було звільнено у зв’язку із закінченням строку повноважень, тому запис у трудовій книжці зроблено правильно.

При звільненні йому має бути виплачено компенсацію за щорічну основну відпустку тривалістю пропорційно відпрацьованому часу

по дату звільнення (тобто по 30.11.2010 р.) і в разі виповнення відповідного стажу в органах місцевого самоврядування служби — за додаткову відпустку за стаж служби в органах місцевого самоврядування.

Але на день звільнення заступник голови районної ради перебував у відпустці з правом її продовження, оскільки в період відпустки він знаходився на лікарняному з 12.11.2010 р. по 26.11.2010 р. Так, згідно зі

ст. 80 КЗпП щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку.

Лікарняні.

Що стосуються оплати листків непрацездатності, то зазначимо таке.

Звільнення працівника, який захворів у період роботи, у зв’язку із закінченням строку повноважень не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності. Відповідно до

абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення.

При цьому листок непрацездатності оплачується не по день звільнення, а за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи.

Кількість листків непрацездатності, які підлягатимуть оплаті,

має визначатися за принципом, що вони видані за страховими випадками, які настали в період роботи. Якщо в листку непрацездатності, відкритому в періоді, коли працівник ще працював, та виданому працівникові після дати його звільнення, написано «стати до роботи» (код-1), наступний листок непрацездатності такого працівника оплаті не підлягає, оскільки це вже буде інший страховий випадок непрацездатності, який настав не в період роботи.

Тому листок непрацездатності, виданий з 12.11.2010 р. по 26.11.2010 р, тобто в період роботи, підлягає оплаті на загальних підставах.

Що стосується листка непрацездатності, виданого з 02.12.2010 р. по 11.12.2010 р., тобто коли працівника вже було звільнено з роботи, то він оплаті

не підлягає.

Відпускні.

Перед виходом у відпустку працівнику було нараховано відпускні за 30 календарних днів, але він використав усього 5 днів відпустки (11, 27, 28, 29, 30 листопада), оскільки перебував на лікарняному з 12.11.2010 р. по 26.11.2010 р. Тому з працівника треба удержати суму відпускних, нарахованих за інші 25 календарних днів відпустки та:

— за період з 12.11.2010 р. по 26.11.2010 р. нарахувати лікарняні;

— нарахувати суму компенсації за невикористану відпустку. При цьому слід перевірити, на відпустку якої тривалості мав право працівник за фактично відпрацьований період перед звільненням. Так, якщо заступнику голови районної ради була надана основна відпустка на 30 календарних днів за період роботи з 17.12.2009 р. по 16.12.2010 р. (більше невикористаних відпусток працівник не має) і тривалість щорічної відпустки працівника складає 30 календарних днів, то тривалість щорічної відпустки за період, фактично відпрацьований працівником (з 17.12.2009 р. по

30.11.2010 р.), складає 29 календарних днів. Оскільки перед відпусткою працівнику було виплачено відпускні за 30 календарних днів, то з такого працівника треба утримати суму відпускних за 1 календарний день.

Якщо ж працівник має невикористані відпустки, то компенсація за їх невикористання повинна бути виплачена у день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Оскільки 30.11.2010 р. працівника звільнено, то права на продовження відпустки у зв’язку з хворобою з 02.12.2010 р. по 11.12.2010 р. він

не має.

 

 

Після виборів сільський голова не був переобраний на другий термін. З 01.11.2010 р. по 06.12.2010 р. він перебуває у відпустці за відпрацьований період. З 10.11.2010 р. починає хворіти по сьогодні. Йому видано 3 листки непрацездатності:

— перший — з 10.11.2010 р. по 11.11.2010 р. (із записом «продовжує хворіти»);

— другий — з 12.11.2010 по 25.11.2010 р. (із зазначенням «первинний»);

— третій — з 26.11.2010 р. по 05.12.2010 р. (із зазначенням «первинний»).

11.11.2010 р. відбувається сесія, на якій приймає повноваження новообраний сільський голова.

Чи має право звільнений сільський голова перебувати у відпустці та чи може сільська рада нараховувати допомогу за лікарняними листками?

Чи зберігається впродовж шести місяців за сільським головою середня заробітна плата? Якщо так, то чи обкладається вона єдиним соціальним внеском?

(Вінницька обл.)

 

Звільнення сільського, селищного, міського голови та його працевлаштування після звільнення проводиться з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Згідно зі

ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон про місцеве самоврядування) повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи. Повноваження сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених ст. 79 цього Закону (у разі його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складання ним повноважень голови; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті, а також якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень), можуть бути припинені достроково. Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування також визначені ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.

У разі закінчення строку повноважень у трудовій книжці сільського, селищного, міського голови робиться запис:

«Звільнений у зв’язку із закінченням строку повноважень, пункт 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», із зазначенням дати звільнення та порядкового номера запису. У разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у трудовій книжці вказується підстава дострокового припинення повноважень згідно зі ст. 79 зазначеного Закону чи ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III (рішення сесії ради або місцевого референдуму, його дата і номер) та порядковий номер запису.

При звільненні голові сільради має бути виплачено компенсацію за щорічну основну відпустку пропорційно відпрацьованому часу

по дату звільнення (тобто по 11.11.2010 р.) і в разі виповнення відповідного стажу в органах місцевого самоврядування служби — за додаткову відпустку за стаж служби в органах місцевого самоврядування.

На день звільнення голова сільради знаходився у відпустці з правом її продовження, оскільки у період відпустки він перебував на лікарняному. Так, згідно зі

ст. 80 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. Але оскільки 11.11.2010 р. працівника звільнено, то право на продовження відпустки у зв’язку з хворобою він не має.

Тому, як і в попередньому випадку, треба виходити з наступного. Кількість листків непрацездатності, які підлягатимуть оплаті,

має визначатися за принципом, що вони видані за страховими випадками, які настали у період роботи. Якщо у листку непрацездатності, відкритому у періоді, коли працівник ще працював, та закритому після дати його звільнення, написано «стати до роботи» (код-1), наступний листок непрацездатності оплаті не підлягає, оскільки це вже буде інший страховий випадок непрацездатності, який настав не в період роботи.

Тому листок непрацездатності, виданий голові сільради 10.11.2010 р. оплачується на загальних підставах. Наступний листок непрацездатності, виданий 12.11.2010 р., тобто після звільнення голови сільради, не оплачується, оскільки у ньому не зазначено, що він є продовженням першого листка непрацездатності, натомість зазначено, що він є первинний. Але виходячи з даних обох листків непрацездатності видно, що другий листок по факту є продовженням першого, тільки він неправильно оформлений. Тому для того щоб оплатити такий листок непрацездатності у ньому повинно бути зазначено, що він є продовженням першого листка непрацездатності. Для цього рекомендуємо направити працівника до установи охорони здоров’я, яка видала другий листок непрацездатності, з ксерокопіями першого та другого листків непрацездатності для внесення відповідних змін. Тільки після цього другий листок непрацездатності може бути оплачено.

Що стосується третього листка непрацездатності, виданого з 26.11.2010 р. по 05.12.2010

р., то він оплаті не підлягає.

Відпускні.

Перед виходом у відпустку працівнику було нараховано відпускні. Тому з нього треба удержати суму відпускних, нарахованих за дні відпустки та:

— нарахувати суму компенсації за невикористану відпустку. При цьому слід перевірити, на відпустку якої тривалості мав право працівник за фактично відпрацьований період перед звільненням. Якщо ж працівник має невикористані відпустки, то компенсація за їх невикористання повинна бути виплачена у день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок;

— за період з 10.11.2010 р. по 11.11.2010 р. нарахувати лікарняні замість відпускних.

Збереження середнього заробітку

. Стаття 118 КЗпП передбачає гарантії для працівників, обраних на виборні посади, зокрема після закінчення повноважень за виборною посадою їм надається попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Аналогічна за змістом гарантія передбачена й

абз.1 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV (далі — Закон про статус депутатів) для депутатів місцевих рад (депутати сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради), які працювали у раді на постійній основі. Так, депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до

абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону про статус депутатів у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається (але не більше 6 місяців) середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Інших причин для незбереження середньої заробітної плати Законом про статус депутатів не встановлено.

Що стосується сільського голови, то зазначимо таке. Згідно з

п. 5 ст. 12 Закону про місцеве самоврядування на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Тому в разі припинення повноважень сільський голова має право на гарантії, встановлені

ст. 33 Закону про статус депутатів, у тому числі й на виплату середньої заробітної плати протягом 6 місяців на період працевлаштування у разі неможливості надання відповідної роботи (посади).

Середня заробітна плата розраховується згідно з

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Згідно зі

ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-V платниками єдиного внеску є:

роботодавці (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб.

Таким чином, виплата, яка здійснюється особі, яка не перебуває з установою у трудових відносинах, єдиний соціальний внесок

не нараховується та не утримується.

Проте слід зазначити, що Податковим кодексом від 02.12.2010 р. № 2755-VІ такі виплати не звільнені від обкладення податком на доходи фізичних осіб, тому вони обкладаються цим податком на загальних підставах.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі