МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПРО РОБОТУ ЗА СУМІСНИЦТВОМ
Лист від 02.03.2011 р. № 160/13/84-11
Департамент з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянув <…> звернення щодо можливості роботи за сумісництвом і повідомляє.
1. Відповідно до пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93 р. № 43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.
Укладення трудового договору (у тому числі за сумісництвом) оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (тобто, видається відповідний наказ (розпорядження) особою, уповноваженою на прийняття на роботу працівників у відповідному закладі) (стаття 24 Кодексу законів про працю України).
Запис до трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи (пункт 9 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій).
Обмеження на роботу за сумісництвом, визначені пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та пунктом 4 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93 р. № 43, не поширюються на керівників державних підприємств, установ, організацій, які бажають займатись медичною діяльністю.
2. Відповідно до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я від 05.10.2005 р. № 308/519, встановлення головному лікарю доплат, надбавок та інших виплат здійснюється за рішенням органу вищого рівня.
Згідно з пунктом 3.1.3 зазначених Умов головний лікар закладу охорони здоров’я може вести в закладі, у штаті якого він є, роботу за спеціальністю
у межах робочого часу за основною посадою з виплатою йому до 25 відсотків посадового окладу лікаря відповідної спеціальності. Зазначена робота повинна відображатись у відповідних медичних документах.Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та спільного наказу Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93 р. № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» головний лікар може працювати
за сумісництвом у свій вільний від основної роботи час на посадах лікарів.
Директор Департаменту О. Товстенко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ
ПРАЦЮВАТИ ЗА СУМІСНИЦТВОМ:
РОЗ’ЯСНЮЄ МІНСОЦПОЛІТИКИ
У
листі, що коментується, Мінсоцполітики надало роз’яснення до такого запитання нашого читача: « Чи може головний лікар закладу охорони здоров’я обіймати в цьому ж закладі посаду лікаря за сумісництвом? Якщо так, то:1) як оформити таке сумісництво;
2) в якому обсязі він може виконувати роботу за сумісництвом;
3) чи необхідно отримувати дозвіл вищого за рівнем органу на встановлення надбавок та доплат за посадою, яку головний лікар обіймає за сумісництвом?».
Нагадаємо, що в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 44, с. 26, фахівцем МОЗ було надано роз’яснення щодо можливості головного лікаря закладу охорони здоров’я обіймати в цьому ж закладі посаду лікаря за сумісництвом. Крім того, з цього питання також надано роз’яснення й на с. 26 цього номера.
Фахівці МОЗ та Мінсоцполітики сходяться в одному: головлікар
може працювати за сумісництвом у вільний від основної роботи час, оскільки обмеження щодо роботи за сумісництвом, установлені п. 4 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення № 43), не поширюються на керівників установ, організацій, які бажають займатися медичною діяльністю.При цьому не слід забувати про обмеження для роботи за сумісництвом, установлені
п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245. Докладніше про це читайте у згаданій вище консультації фахівця МОЗ.Оплата праці медичних працівників здійснюється згідно з
Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затвердженими спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308/519).У
листі, що коментується, фахівці Мінпраці підкреслили: згідно з Умовами № 308/519 установлення головному лікарю доплат, надбавок та інших виплат здійснюється за рішенням вищої за рівнем організації.Дійсно, відповідно до
п. 1.7 Умов № 308/519 преміювання керівників закладів, установ та їх заступників, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці.На цій підставі для встановлення надбавок, доплат та інших виплат за посадою, яку головлікар обіймає за сумісництвом,
також потрібно отримання дозволу вищої за рівнем організації.Робота головного лікаря за сумісництвом оформляється в загальному порядку шляхом укладення трудового договору. Укладення трудового договору оформляється наказом вищого за рівнем органу.
