ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
ЩОДО ОБЛІКУ УРОЖАЮ, ОПРИБУТКУВАННЯ ВУЗЛІВ, ДЕТАЛЕЙ, МАТЕРІАЛІВ ТА АГРЕГАТІВ РОЗІБРАНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПОСТАНОВИ КМУ № 1314 БЮДЖЕТНИМИ УСТАНОВАМИ, ЯКІ УТРИМУЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ, У РАЗІ СПИСАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Лист від 08.04.2011 р. № 17-04/931-4925
(витяг)
<…>
Щодо оприбуткування урожаю науково-дослідними господарствами, обліку його використання для дослідження, посіву, реалізації та придбаного насіння
Відображення в обліку операцій при виробництві продукції підсобних (навчальних) сільських господарств здійснюється відповідно до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 р. за № 497/4718 (із змінами).
Так, оприбуткування готової продукції супроводжується записом за дебетом субрахунку 251 і кредитом субрахунку 822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств».
На суму реалізованої готової продукції здійснюється бухгалтерське проведення за дебетом субрахунку 722 «Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств» та кредитом субрахунку 251.
Щодо списання основних засобів та оприбуткування вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів розібраного та демонтованого обладнання
Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. № 1314 (далі — Порядок), визначає механізм списання об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами) (далі — майно). Списання майна здійснюється у спосіб, передбачений цим Порядком.
Відповідно до пункту 23 цього Порядку всі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів.
Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуються як вторинна сировина.
У бухгалтерському обліку оприбуткування деталей, вузлів і агрегатів розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріалів, отриманих від ліквідації необоротних активів, відображається на відповідних субрахунках Плану рахунків.
Стосовно більш детального тлумачення норм постанови слід звернутись до Фонду державного майна України як головного розробника документа.
Щодо застосування норм постанови бюджетними установами, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у разі списання майна, яке відповідно до законодавства визнається основними фондами (засобами)
Типовою інструкцією про порядок списання майна бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 29.11.2010 р. № 447, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.01.2011 р. за № 3/18741 (далі — Типова інструкція), єдині вимоги до порядку списання майна встановлені для всіх бюджетних установ.
Норми цієї Типової інструкції поширюються на майно бюджетних установ, строк використання якого більше одного року, крім об’єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), матеріальних активів, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами). А також застосовуються при списанні запасів:
— не придатних для подальшого використання;
— пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані);
— виявлених в результаті інвентаризації як недостача.
Згідно з положенням пункту 2 Типової інструкції об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), списуються згідно з Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. № 1314.
Щодо посадової особи, уповноваженої згідно із законодавством приймати рішення щодо розпорядження майном комунальної власності
Пунктом 5 постанови визначено, що списання майна здійснюється суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про надання згоди на його списання.
Пунктом 9 Типової інструкції визначено, що складені комісією акти про списання майна відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно із законодавством приймати рішення щодо розпорядження майном.
Відповідно до пункту 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
Тобто складені комісією акти про списання майна відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою, уповноваженою згідно із законодавством приймати рішення щодо управління об’єктами державної (комунальної) власності безпосередньо або шляхом передачі керівникам підпорядкованих бюджетних установ відповідних повноважень, залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.
Перший заступник голови О. Даневич
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО СПИСАННЯ МАЙНА БЮДЖЕТНИМИ
УСТАНОВАМИ: РОЗ’ЯСНЮЄ ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВО
Запитання, які Держказначейство розглядає в
листах, що коментуються, виникли в бюджетних установ практично відразу після того, як наказом Держказначейства від 29.11.2010 р. № 447 було затверджено Типову інструкцію про порядок списання майна бюджетних установ (далі — Типова інструкція № 447 // «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 4). Про те, що окремі положення Типової інструкції № 447, яка, як відомо, внесла досить істотні зміни до порядку списання майна бюджетних установ, що діяв раніше, потребують додаткових роз’яснень Держказначейства, ми зазначали в коментарі до цього документа. І от нарешті такі роз’яснення з’явилися. Розглянемо їх докладніше.
Яким є порядок списання основних засобів бюджетними установами, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів?
Це питання виникло, оскільки в
п. 1 Типової інструкції № 447 визначено, що положення цього документа застосовуються до списання:—
майна, строк використання якого перевищує один рік, крім об’єктів незавершеного будівництва та матеріальних активів, які відповідно до законодавства визнаються основними засобами (фондами);—
запасів, непридатних для подальшого використання, пошкоджених унаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що їх відновлення є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані), а також виявлених у результаті інвентаризації як недостача.При цьому щодо об’єктів, які належать до
основних засобів та незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій у необоротні матеріальні активи), у п. 2 Типової інструкції № 447 зазначено, що вони підлягають списанню відповідно до Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі — Порядок № 1314).Дійсно
, Порядок № 1314 визначає механізм списання об’єктів незавершеного будівництва та основних засобів, що перебувають у державній власності. При цьому варто зауважити: з Порядку № 1314 не випливає, що цим документом повинні також керуватися бюджетні установи при списанні об’єктів, які перебувають у комунальній власності.Отже, у бюджетних установ, що перебувають у комунальній власності та утримуються за рахунок місцевих бюджетів, після скасування з 15.01.2011 р.
Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої спільним наказом Держказначейства та Мінекономіки від 10.08.2001 р. № 142/181 (далі — Типова інструкція № 142), відразу виникло запитання: яким же документом керуватися при списанні об’єктів основних засобів та незавершеного будівництва, що перебувають на їх балансах?Зауважимо: можливі шляхи вирішення цієї проблеми були безпосередньо визначені в
п. 2 наказу Держказначейства від 29.11.2010 р. № 447, де зазначено, що центральні органи виконавчої влади, інші головні розпорядники бюджетних коштів, які мають відомчі галузеві інструкції зі списання майна, повинні привести їх у відповідність до вимог Типової інструкції № 447.Отже, у багатьох регіонах України органи місцевого самоврядування, спираючись саме на цю норму та керуючись повноваженнями з управління комунальним майном, передбаченими насамперед
ст. 327 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, а також ст. 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР, з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання майна, що є комунальною власністю, вже прийняли відповідні документи.Вважаємо, що наводити цитати з будь-яких місцевих документів, якими визначено порядок списання майна, що перебуває в комунальній власності, недоцільно, оскільки їх положення поширюються на операції зі списання майна, яке перебуває в комунальній власності окремої територіальної громади. За бажанням із такими документами можна ознайомитися на офіційних сайтах відповідних органів місцевого самоврядування (див. наприклад, на сайті управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради — http://kr-osvita.at.ua, Житомирської обласної ради — http://www.oblrada.zhitomir.ua, Чернівецької міської ради — http://city.cv.ua тощо).
Таким чином, бюджетні установи, що утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, при списанні майна повинні керуватися відповідним рішенням про порядок списання комунального майна органу, уповноваженого приймати рішення про управління об’єктами комунальної власності.
Хто має право затверджувати акти про списання майна?
Мабуть, це одне з основних питань, що хвилює бюджетні установи після набуття чинності
Типовою інструкцією № 447. І це пов’язане з тим, що в п. 9 цього документа визначено: складені комісією акти про списання майна відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженим відповідно до законодавства приймати рішення про розпорядження майном.Оскільки майно, що значиться на балансі бюджетних установ, перебуває в їх оперативному управлінні, виникло запитання: чи має право керівник бюджетної установи приймати рішення про списання майна з балансу такої установи?
Адже, як відомо,
Типова інструкція № 142, яка втратила чинність, передбачала, що в певних випадках (залежно від причин та вартості списуваного майна) рішення про списання майна приймав безпосередньо керівник установи.Варто зазначити, що у зв’язку з відсутністю аналогічної норми в
Типовій інструкції № 447 вищі за рівнем організації рекомендували бюджетним установам певний час (не вказуючи, щоправда, якихось конкретних періодів) не квапитися списувати майно з балансу.На сьогодні це питання прояснилося. Як повідомляє Держказначейство в
листах, що коментуються, акти про списання, складені комісією, відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою, уповноваженою відповідно до законодавства приймати рішення про управління об’єктами державної (комунальної) власності безпосередньо або шляхом передання керівникам підвідомчих установ бюджетних установ відповідних повноважень залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.Із цього можна зробити висновок, що Держказначейство не стало відмовлятися від підходів до порядку списання майна з балансів бюджетних установ, що застосовувалися раніше, принаймні в частині встановлення вартісних критеріїв. І тому у 2011 році, так само, як і раніше,
акти про списання майна з балансів бюджетних установ залежно від вартості такого майна може бути затверджено:— безпосередньо
керівником бюджетної установи ;—
посадовою особою, уповноваженою приймати рішення про управління об’єктами державної (комунальної) власності.При цьому Держказначейство зазначає, що право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах
(п. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР). Отже, саме відповідні органи місцевого самоврядування уповноважені приймати рішення (видавати дозвіл) на списання майна, що є комунальною власністю.Як уже зазначалося в попередньому запитанні, у багатьох регіонах України органами місцевого самоврядування вже прийняті відповідні документи щодо списання комунального майна, в яких, зокрема, визначено процедуру затвердження актів про списання комунального майна (залежно від вартості майна та причин списання).
Таким чином, для кожного регіону основним документом щодо питання списання комунального майна має бути рішення «свого» органу, уповноваженого приймати рішення про управління комунальною власністю. І тому бюджетні установи при списанні майна повинні керуватися насамперед рішенням такого органу.
Оскільки органи, уповноважені управляти державним або комунальним майном, мають право делегувати повноваження із затвердження актів про списання майна безпосередньо керівнику установи, слід мати на увазі, що таке право має бути оформлено відповідним документом, де, зокрема, повинно бути вказано, на яке майно (із зазначенням вартісних меж) поширюється таке право.
Який порядок списання майна, придбаного шляхом централізованого постачання?
Як зазначено в
листі Держказначейства від 11.04.2011 р. № 17-04/904-5067, Інструкція про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей, затверджена наказом Держказначейства від 16.12.2002 р. № 232 (далі — Інструкція № 232), утратила чинність згідно зі спільним наказом Держказначейства та Мінфіну від 11.11.2010 р. № 414. Необхідність скасування Інструкції № 232 пов’язана з приведенням нормативно-правових актів Держказначейства у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. У зв’язку з цим було дано вказівку центральним органам виконавчої влади, іншим головним розпорядникам бюджетних коштів внести відповідні зміни до галузевих інструкцій про порядок відображення в обліку операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей відповідно до цього наказу.Зауважимо, що центральні органи виконавчої влади, інші розпорядники бюджетних коштів уповноважені були приймати такі галузеві інструкції за необхідності, про що зазначалося ще в
Інструкції № 232. Наприклад, заклади охорони здоров’я при відображенні в обліку операцій з централізованого постачання керуються Інструкцією про порядок відображення в обліку закладів і установ системи міністерства охорони здоров’я України операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей, затвердженою наказом МОЗ від 26.03.2003 р. № 136. Однак поки що до цього документа МОЗ не вніс жодних змін після скасування Інструкції № 232.Яким же документом керуватися бюджетним установам при списанні майна, отриманого шляхом централізованого постачання?
Вважаємо, що в цьому питанні слід виходити з того, що наразі все-таки не зазнали будь-яких змін такі основні документи, як
План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114, та Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 10.07.2000 р. № 61. Тому при відображенні в бухгалтерському обліку операцій з централізованого постачання потрібно насамперед керуватися цими документами, а операції, що стосуються списання матеріальних цінностей, здійснювати з урахуванням вимог Типової інструкції № 447.
Списання основних засобів та оприбуткування вузлів, деталей, матеріалів і агрегатів розібраного та демонтованого устаткування
У
листі Держказначейства від 08.04.2011 р. № 17-04/931-4925 розглядається питання про списання основних засобів та оприбуткування вузлів, деталей, матеріалів і агрегатів розібраного та демонтованого устаткування.Нагадаємо: для встановлення факту непридатності до використання майна й неможливості та/або неефективності проведення його відповідного ремонту або використання в інший спосіб, а також для документального оформлення списання майна за наказом керівника установи створюється
комісія зі списання майна. При цьому обов’язки комісії зі списання майна перелічено в п. 13 Порядку № 1314.Як зазначав Мінфін у
листі від 30.11.2009 р. № 31-22020-19-25/32499 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 15), така комісія здійснює контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, які містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здавання на склад та оприбуткування на відповідних балансових рахунках.Знищувати, здавати в металобрухт з кольорових та чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення й одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей заборонено.
Держказначейство в
листі від 01.09.2010 р. № 17-04-2161-16395 вказувало на те, що непридатні деталі та матеріали відображаються в бухгалтерському обліку на субрахунку 239 «Інші матеріали» та підлягають обов’язковому здаванню установам, які займаються збиранням такої сировини.Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування матеріальних цінностей (у тому числі деталей, що містять дорогоцінні метали), отриманих у результаті ліквідації об’єктів основних засобів, розглядався в статтях «Облік вторинної сировини» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 24) та «Що робити з непотрібним майном» (див. «Бюджетна бухгалтерія» 2009, № 37).
Особливості обліку готової продукції науково-дослідними господарствами
Операції, пов’язані з виробництвом продукції науково-дослідними господарствами, мають свої особливості, хоча й відображаються в бухгалтерському обліку в загальновстановленому порядку згідно з вимогами
Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 10.07.2000 р. № 61, та Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114.Так, протягом року облік готової продукції ведеться на субрахунку 251 «Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств». Оприбуткування готової продукції відображається записом за дебетом субрахунку 251 та кредитом субрахунку 822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств».
На субрахунку 822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств» обліковуються витрати підсобних сільських та навчально-дослідних господарств. Облік витрат ведеться окремо за галузями господарства (тваринництвом, рослинництвом), за їх видами. Щодо рослинництва ведеться окремо облік витрат на рільництво, овочівництво, садівництво. За необхідності облік може бути організовано за окремими культурами (зерно, овочі, картопля тощо).
На субрахунку 722 «Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств» обліковується реалізація продукції, що випускається підсобними сільськими та навчально-дослідними господарствами. Кредитовий залишок за цим субрахунком відображає суму прибутку, а дебетовий — збитки від реалізації продукції. Після закінчення року залишок за субрахунком 722 відноситься на субрахунок 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».
У бухгалтерському обліку основні операції з обліку та реалізації готової продукції, виробленої науково-дослідними господарствами, відображаються так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | |
| дебет | кредит | ||
| 1 | Списано витрати, пов’язані з виробництвом продукції | 822 | 661, 65, 239, 675 |
| 2 | Оприбутковано готову продукцію на склад | 251 | 822 |
| 3 | Передано готову продукцію на потреби установи | 239 | 251 |
| 4 | Реалізовано готову продукцію | 675 | 722 |
| 5 | Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ | 722 | 641 |
| 6 | Списано собівартість готової продукції | 722 | 251 |
| 7 | Надійшли грошові кошти за реалізовану готову продукцію | 301, 323 | 675 |
Зауважимо: сьогодні основним документом, що регламентує порядок планування, обліку та калькуляції собівартості продукції науково-дослідних господарств, є
Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики від 18.05.2001 р. № 132.Питання, що стосуються діяльності підсобних господарств, які є структурними підрозділами бюджетних установ, розглядалися у статті «Підсобне господарство бюджетної установи» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 25).
