Теми статей
Обрати теми

Щодо обліку робочого часу на підставі довідки-виклику до суду

Редакція ББ
Лист від 15.10.2010 р. № 320/13/116-10

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Щодо обліку робочого часу на підставі довідки-виклику до суду

Лист від 15.10.2010 р. № 320/13/116-10

 

У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <…> звернення і в межах компетенції повідомляється.

Згідно з чинним законодавством (стаття 92 Кримінально-процесуального кодексу України, стаття 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення) за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, понятими, а також експертами, спеціалістами і перекладачами

зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв’язку з явкою та викликом до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у разі постановлення виправдувального вироку суду, закриття справи за відсутністю події злочину громадянинові

відшкодовуються заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу (ст. 7 вищезазначеного Закону).

Порядок обліку робочого часу

працівників визначено наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час робляться на підставі документів, оформлених належним чином. Так, наприклад, на підставі довідки-виклику до суду у табелі можна зробити відмітку «Ін» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків і т. п.).

 

Заступник директора Департаменту — начальник відділу А. Литвин

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЗА ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ у СУДІ: ВІДПОВІДАЄ МІНПРАЦІ

У

листі, що коментується, Мінпраці роз’яснило порядок оформлення та оплати часу відсутності працівника на робочому місці внаслідок виклику до суду.

Виклик до суду — це поважна причина відсутності на роботі протягом часу, витраченого працівником у зв’язку з таким викликом. Однак чи буде його оплачено,

залежить від того, у статусі кого працівника було викликано та за якою категорією правопорушення.

 

Кримінальна справа або справа про адміністративне правопорушення

У

листі, що коментується, Мінпраці розглядає ситуацію, коли працівник викликається до суду чи правоохоронного органу в статусі свідка, потерпілого, законного представника потерпілого, понятого, а також експерта, спеціаліста і перекладача, який бере участь у розгляді кримінального чи адміністративного правопорушення.

На підставі

ст. 92 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.60 р. і ст. 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X за такими особами зберігається середній заробіток за місцем роботи за час, витрачений у зв’язку з явкою за викликом.

Нагадаємо, що середня заробітна плата в цьому випадку розраховується згідно з

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні два місяці, що передують події, з якою пов’язано виплату.

При цьому відповідно до

п. 7 Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою КМУ від 01.07.96 р. № 710, у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення виплата збереженого середнього заробітку здійснюється органом, що зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на такі цілі.

У табелі обліку використання робочого часу, форму якого затверджено

наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489, на підставі довідки-виклику до суду ставиться позначка «Ін» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством) за дні або години (у тому випадку, якщо працівник був відсутній протягом робочого дня декілька годин, а не цілий день), коли працівник перебував у суді.

Якщо ж працівник виступає в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення в іншому статусі (наприклад, як підсудний, підозрюваний або звинувачений), то в цьому випадку довідка-виклик є лише

виправдним документом відсутності на роботі. Середня заробітна плата за час, витрачений працівником у зв’язку з таким викликом, не зберігається. У цьому випадку в табелі обліку використання робочого часу ставиться позначка «І» (інші причини нез’явлень).

Необхідність відшкодування таким особам сум заробітку та іншої завданої шкоди

за рахунок державного бюджету виникає тільки у випадках, наведених у ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР. До них належать:

— винесення виправдного вироку суду;

— установлення у звинувачувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування або новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення під час розслідування або судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують або порушують права і свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

— закриття кримінальної справи або відмова в порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або недоведеністю участі звинуваченого у вчиненні злочину;

— закриття справи про адміністративне правопорушення.

Господарські, цивільні, адміністративні справи

У

листі, що коментується, Мінпраці не випадково зупинилося на розгляді порядку збереження заробітної плати лише стосовно кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення.

Справа в такому: якщо працівник бере участь у розгляді інших справ (господарських, цивільних, адміністративних), то середній заробіток за час відсутності на роботі внаслідок участі в судовому розгляді за таким працівником

не зберігається (ким би не виступав працівник у таких судових процесах).

У цьому випадку в табелі обліку використання робочого часу ставиться позначка

«І» (інші причини нез’явлень).

Обов’язок компенсувати втрачений заробіток другій стороні справи та іншим учасникам процесу (свідкам, експертам та ін.) покладається на сторону, яка програла справу (

ст. 87 — 98 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV, ст. 79 — 89 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 р. № 1618-IV, ст. 44 — 49 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91 р. № 1798-XII).

Що стосується строків, протягом яких працівник має повідомити роботодавця про його відсутність на роботі у зв’язку з викликом до суду органом дізнання, досудового слідства, прокуратури чи органом, у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, то зауважимо, що чинним законодавством їх не встановлено. Водночас своєчасно повідомити роботодавця про відсутність на роботі — в інтересах самого працівника, адже невихід на роботу без поважних причин вважається прогулом. Нагадаємо, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно чи сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

У зв’язку з цим вважаємо, що працівнику слід попередити роботодавця про те, то він буде відсутній на роботі, як мінімум, за день до фактичної відсутності, надавши копію повістки до суду.

Зверніть увагу: у повістці обов’язково вказується категорія цього судового процесу, а також у статусі кого особу викликано до суду. Тому слід уважно поставитися до того, що написано в повістці, адже від цього залежить порядок оформлення та оплати часу відсутності працівника на робочому місці в разі виклику до суду.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі