Чи можуть бути матеріально відповідальними особами завідувачі лабораторій і кабінетів та куратори груп

ЧИ МОЖУТЬ БУТИ МАТЕРІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИМИ ОСОБАМИ ЗАВІДУВАЧІ ЛАБОРАТОРІЙ І КАБІНЕТІВ ТА КУРАТОРИ ГРУП

 

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Чи може навчальний заклад укласти із завідувачами кабінетів, лабораторій, кураторами груп договори про матеріальну відповідальність за майно, яке знаходиться в кабінеті (комп’ютерна техніка, столи, стільці тощо)?

(Сумська обл.)

 

Відповідно до

ст. 135¹ Кодексу законів про працю від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабміном.

На сьогодні такого порядку, затвердженого Кабміном,

не існує. Натомість ще з часів СРСР й досі діє інший документ — Перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджений постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з праці та соціальних питань секретаріату Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок від 28.12.77 р. № 447/24 (далі — Перелік).

Як визначено в

Науково-практичному коментарі до ст. 135¹ КЗпП від 01.10.2007 р. договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися за наявності одночасно двох умов:

1) наявність посади, яку працівник обіймає, або роботи, яку він виконує, у зазначеному

Переліку;

2) виконання обов’язків за посадою, виконання роботи відповідно до професії має бути безпосередньо пов’язане зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Тому один формальний момент (наявність посади або роботи в

Переліку) не дає підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

Таким чином, для більшості бюджетних установ укладати договір про повну матеріальну відповідальність можливо

лише із завідувачем господарства чи комендантом, посади яких передбачені в Переліку.

З іншими працівниками, посади яких не зазначені в

Переліку, договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність укладатися не можуть. Зокрема, такі договори не можуть укладатися зі сторожами, охоронцями, лаборантами та завідувачами лабораторій, кабінетів навчальних закладів тощо.

У

Науково-практичному коментарі до ст. 135¹ КЗпП від 01.10.2007 р. також зазначено, що практика пішла шляхом невиправдано широкого укладення договорів про повну матеріальну відповідальність лише із завідувачами господарств і комендантами будинків. Тим часом відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність вони можуть нести відповідальність за збереження лише тих матеріальних цінностей, які були їм передані на зберігання. Меблі, які є в кабінетах адміністративного будинку або аудиторіях навчального корпусу, не знаходяться на зберіганні у завідувача господарства або коменданта будинку. За їх незбереження ці працівники не повинні нести повну матеріальну відповідальність.

З одного боку, завідувачі господарства та коменданти не повинні нести відповідальність за все майно установи, а з іншого боку, інші категорії працівників не визначені в

Переліку і тому з ними не можуть бути укладені договори про повну матеріальну відповідальність.

Вважаємо, що

укладання договору про повну матеріальну відповідальність доцільно здійснювати саме з особами, які безпосередньо користуються товарно-матеріальними цінностями, адже завідувач господарства просто фізично не має можливості слідкувати за всіма товарно-матеріальними цінностями в установі (особливо у великих установах), а матеріальну відповідальність несе саме він. Покладання матеріальної відповідальності на одну особу в установі знижує контроль за збереженням державного майна, що може спричинити його розкрадання.

У зв’язку з вищезазначеним вважаємо за доцільне надати матеріальну відповідальність завідувачам кабінетів і лабораторій та кураторам груп за майно, яке знаходиться в кабінетах, в яких вони безпосередньо працюють.