ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЩОДО НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОГО МИЛА, МИйнИХ ТА ЗНЕШКОДЖУЮЧИХ ЗАСОБІВ ПРАЦІВНИКАМ
Лист від 14.10.2011 р. № 01.03/3093
Державна санітарно-епідеміологічна служба України розглянула звернення <…> щодо нормативно-правових засад надання безоплатного мила, мийних та знешкоджуючих засобів працівникам, які працюють в умовах фактичного забруднення шкіри забруднюючими речовинами, і надає в межах повноважень відповіді на запитання <…>.
Питання щодо використання мийних засобів на об’єктах громадського харчування (ресторанного господарства) регулюється Санітарними правилами для підприємств продовольчої торгівлі, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СРСР 16.04.91 р. за № 5781-91 (із змінами), Санітарними правилами для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи та підприємства, що виробляють м’яке морозиво, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СРСР та Мінторгом СРСР 19.03.91 р., Державними санітарними правилами для підприємств (цехів), що виробляють кондитерські вироби з кремом (від 28.08.97 р. № 262), Методичними вказівками з санітарного контролю за застосуванням чистильних засобів для обробки столового посуду на підприємствах громадського харчування від 30.01.83 р. № 2956-83, «Перечнем чистящих, моющих и дезинфицирующих средств, допущенных Главным санитарно-профилактическим управлением Минздрава СССР для обработки столовой и кухонной посуды на предприятиях общественного питания и в быту» (лист від 05.06.87 р. № 123-6/216а-7), із змінами, та ін.
Крім того, окремими санітарними нормами встановлені медичні вимоги до миття посуду. Так, вимоги до миття столового посуду на харчоблоках лікувальних стаціонарів встановлені Санітарними правилами устрою, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів (СанПіН 5179-90), в оздоровчих закладах — Державними санітарними правилами розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів та ін.
Згідно із зазначеними документами перелік чистильних, мийних та дезінфекційних засобів доповнюється дозволеними в установленому порядку засобами.
Відповідно до вимог законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб» миючі засоби підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизи, а дезінфекційні засобі проходять державну реєстрацію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 р. № 656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» затверджено мінімальний набір предметів першої потреби, санітарії та ліків, включаючи чистильні та мийні засоби.
Спільним наказом Мінпраці, Мінекономіки та Держкомстату від 17.05.2000 р. № 109/95/157 «Про затвердження Методики визначення прожиткового мінімуму на одну особу та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.06.2000 р. за № 347/4568, затверджено відповідну методику розрахунку.
Крім того, питання щодо норм витрат мийних засобів на одну людину врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 22.01.2001 р. № 120 «Про мінімальні норми забезпечення вихованців притулків для дітей одягом, білизною, взуттям та предметами особистої гігієни», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 290/5481, та ін.
Інструкція з санітарного утримання приміщень та обладнання виробничих підприємств, затверджена Міністерством охорони здоров’я СРСР 31.12.66 р. за № 658-66, є чинною.
Постанова Народного комісаріату праці СРСР від 20.09.23 р. № 80 «Список категорій робітників та службовців, яким повинно видаватися спецмило до дому (у кількості 1 ф. на місяць) зверх мила, що знаходиться в підприємствах при вмивальниках (ст. 141 Кодексу законів про працю)» (із змінами від 01.08.89 р.) розміщена в базі «ЛІГА: ЗАКОН» зі статусом «чинна».
Зазначені документи розміщені в базах «ЛІГА:ЗАКОН», на сайті Верховної Ради України.
Принагідно інформуємо, що Міністерством охорони здоров’я подано до Кабінету Міністрів України проект постанови «Деякі питання охорони праці», яким передбачені нормативи щодо забезпечення працівників в установленому законодавством порядку мийними та знешкоджувальними засобами (лист від 11.03.2011 р. № 05.01-06-8/160).
Заступник Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Л. Черненко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ДЕРЖСАНЕПІДЕМСЛУЖБА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ МИЙНИХ ЗАСОБІВ
Згідно зі
ст. 163 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів щодо охорони праці. Зокрема, на роботах, пов’язаних із забрудненням, видається безплатно за встановленими нормами мило, а на роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, — змиваючі та знешкоджуючі засоби (ст. 165 КЗпП). Крім того, аналогічна за змістом норма наведена також у ст. 8 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ.Водночас постає запитання: якими нормативними документами визначено перелік мийних та знешкоджуючих засобів, які повинні видаватися працівникам, та норми їх видачі? Подібні запитання досить часто виникають у бухгалтерів бюджетних установ, і особливо, закладів охорони здоров’я.
У
листі, що коментується, Держсанепідемслужба наводить низку нормативно-правових актів, якими регулюється питання безоплатного забезпечення мийними та знешкоджуючими засобами працівників, які працюють в умовах фактичного забруднення шкіри забруднюючими речовинами, на тих чи інших об’єктах залежно від галузі їх діяльності.Проте специфіку бюджетної сфери більшість із перелічених у
листі, що коментується, нормативних документів не враховують. Зокрема, постанова Народного комісаріату праці СРСР «Список категорій робітників та службовців, яким повинно видаватися спецмило до дому (у кількості 1 ф. на місяць) зверх мила, що знаходиться в підприємствах при вмивальниках (ст. 141 Кодексу законів про працю)» від 20.09.23 р. № 80, яка визначає норму видачі мила, стосується перш за все працівників промисловості (гірничодобувної, хімічної, текстильної, цукрової тощо), будівництва та транспорту. До того ж цей нормативно-правовий акт є дуже застарілим, а отже, потребує ґрунтовного перегляду.Крім того, втратив свою актуальність і
Перелік чистящих засобів, дозволених Головним санітарно-профілактичним управлінням МОЗ СРСР для обробки посуду на підприємствах громадського харчування та в побуті від 05.06.87 р. № 123-6/216-7, котрий поки що залишається єдиним документом, який містить перелік мийних засобів, дозволених для використання. Тому перелік чистильних, мийних та дезінфікуючих засобів має бути доповнено більш сучасними засобами. З цього приводу у листі, який коментується, наголошується, що до такого переліку можуть включатися лише дозволені в установленому порядку засоби, тобто ті, які пройшли відповідну перевірку. Так, згідно зі ст. 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII будь-які продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров’ю людей, підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі. Більше того, ст. 34 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III передбачено, що хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, що застосовуються для проведення дезінфекційних заходів, підлягають обов’язковій гігієнічній регламентації та державній реєстрації в порядку, визначеному постановою КМУ від 03.07.2006 р. № 908.І хоча МОЗ уже подано до КМУ
проект постанови «Деякі питання охорони праці», який передбачає нормативи забезпечення працівників мийними та знешкоджуючими засобами, проте на сьогодні відповідні норми видачі таких засобів на законодавчому рівні фактично не встановлені. Таким чином, найбільш прийнятним варіантом є самостійне розроблення та затвердження таких норм у колективному договорі для кожної конкретної установи або ж рішенням вищої за рівнем організації для всіх установ одного профілю в межах певного регіону.Нагадаємо, що питання використання мийних засобів та розробки норм їх видачі докладно розглядалося на сторінках газети «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 26, с. 21.
Варто також мати на увазі, що при розробці норм використання мийних засобів для особистої гігієни медичного персоналу необхідно керуватися
Методичними рекомендаціями «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу», затвердженими наказом МОЗ від 21.09.2010 р. № 798. На це Держсанепідемслужба звернула увагу в листі від 11.10.2011 р. № 01.03-2719-10/2564.
