ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПОСТАНОВИ КМУ «ПРО ВПОРЯДКУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ БЮДЖЕТНИМИ УСТАНОВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ» ВІД 04.06.2003 р. № 848
Лист від 20.10.2011 р. № 25-14/79
(витяг)
<…>
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 р. № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» керівників органів виконавчої влади зобов’язано вжити заходів щодо затвердження керівниками установ порядку використання легкових автомобілів для поїздок, пов’язаних із службовою діяльністю посадових осіб, розробленого виходячи із специфіки діяльності та вимог, що передбачені вказаною установою.
Отже, питання щодо використання легкових автомобілів окремо взятими бюджетними установами та організаціями повинно здійснюватися відповідно до порядків їх використання.
Щодо відповідальності за порушення порядку використання легкових автомобілів для поїздок, пов’язаних із службовою діяльністю посадових осіб, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 р. № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» обслуговування легковими автомобілями посадових осіб установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів (далі — установи), здійснюється в межах установлених лімітів та асигнувань, передбачених у їх кошторисах.
Водночас слід зазначити, що відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
Зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Узяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов’язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов’язань, у судовому порядку.
Відповідальність за взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України передбачена ст. 117 вказаного кодексу, а саме призупинення бюджетних асигнувань.
Слід зазначити, що порядками використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями може бути також передбачено й іншу відповідальність за їх порушення.
Перший заступник Голови В. Костюшко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ВИКОРИСТАННЯ СЛУЖБОВОГО АВТОМОБІЛЯ: ДУМКА МІНФІНУ ТА ДЕРЖФІНІНСПЕКЦІЇ
На практиці досить часто виникає потреба у здійсненні посадовими особами поїздок у службових цілях до іншого населеного пункту, району або області. Тому з метою забезпечення економного витрачання бюджетних коштів Кабміном було затверджено
постанову «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» від 04.06.2003 р. № 848 (далі — постанова № 848), у п. 1 якої зазначено, що легкові автомобілі можуть використовуватися виключно для поїздок, пов’язаних зі службовою діяльністю посадових осіб.Після кожної такої поїздки особа, в розпорядження якої було надано автомобіль, повинна вказати у відповідному рядку подорожнього листа маршрут та час використання (початок та кінець) автомобіля установи та підтвердити це особистим підписом. Зазначимо, що згідно з
п. 2 наказу Держкомстату «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» від 17.02.98 р. № 74 для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, установ та організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують службові легкові автомобілі або для яких на їх замовлення здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями, застосування подорожнього листа типової форми № 3 є обов’язковим.Більше того,
п. 2.1 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату від 17.02.98 р. № 74, визначено, що використання будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається.Подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки
на 1 робочий день і видається за умови здавання водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад 1 добу відповідно до наказу чи розпорядження керівника установи.Видача подорожнього листа реєструється у диспетчерському журналі за такими реквізитами: дата видачі, номер подорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при одержанні подорожнього листа, дата повернення подорожнього листа, підпис відповідальної особи.
Нагадаємо, що списання паливно-мастильних матеріалів на роботу службового автомобіля установи здійснюється відповідно до
наказу Мінтрансу «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.98 р. № 43. При цьому згідно з п. 3 цього наказу керівнику підприємства, установи, організації надається право встановлення конкретних величин коефіцієнтів коригування лінійних норм витрат палива у регламентованих межах з терміном їх дії, які затверджуються наказом (розпорядженням) по установі.Слід також мати на увазі, що використання службового автомобіля
у вихідні та святкові дні, а також у відрядженні за межі області, АР Крим на відстань, що перевищує 200 км, здійснюються лише з дозволу керівника установи.Проте в будь-якому разі, як наголошує Мінфін у
листі від 14.10.2011 р. № 31-07230-16-21/25290 (див. с. 11 цього номера), посадова особа повинна надати документи, що підтверджують зв’язок поїздки з її службовою діяльністю.З метою врегулювання таких питань керівником установи має бути затверджений порядок використання легкових автомобілів для поїздок, пов’язаних зі службовою діяльністю посадових осіб, розроблений з урахуванням специфіки діяльності установи та вимог
постанови № 848. Таким порядком може бути також встановлено додаткові обмеження щодо використання службових автомобілів виходячи з обсягу асигнувань на утримання автомобілів, передбаченого кошторисом установи (наприклад, обмеження пробігу автомобілів певним кілометражем за місяць тощо).Варто пам’ятати, що згідно з
п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, установи мають право брати бюджетні зобов’язання і витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи також у межах, установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.Що ж стосується відповідальності за використання службових автомобілів не за призначенням, тобто для поїздок, не пов’язаних зі службовою діяльністю, то такі дії посадових осіб можуть бути кваліфіковані як порушення бюджетного законодавства, а конкретно — як нецільове використання бюджетних коштів.
Згідно зі
ст. 119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. N 2456-VI (далі — БКУ) нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:— бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
— напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
— бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Порушення бюджетного законодавства, пов’язане з нецільовим використанням бюджетних коштів, відповідно до
п. 2 ст. 117 БКУ карається зупиненням операцій з бюджетними коштами. При цьому механізм застосування уповноваженими органами у межах наданих їм повноважень до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів такого заходу впливу визначено Порядком зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженим постановою КМУ від 19.01.2011 р. № 21.Водночас нецільове використання бюджетних коштів є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб відповідно до
Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Разом з тим Держфінінспекція у
листі від 20.10.2011 р. № 25-14/79 (див. с. 11 цього номера) зазначає, що порядками використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями може бути також передбачено й іншу відповідальність за їх порушення.
