ПДВ та послуги з охорони здоров’я

ПДВ ТА ПОСЛУГИ з ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Багатопрофільна клінічна лікарня має ліцензію МОЗ на надання медичних послуг та надає такі платні послуги:

— медогляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, обов’язковість проведення яких передбачено наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246;

— профілактичні медогляди з видачею особистих медичних книжок, обов’язковість проведення яких передбачено постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559;

— спеціалізація (інтернатура) випускників вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів III — IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, обов’язковість проведення якої передбачено наказом МОЗ від 19.09.96 р. № 291;

— медичне обслуговування іноземних громадян;

— проведення клінічних досліджень лікарських засобів на замовлення іноземних та вітчизняних компаній;

— здавання в оренду приміщень.

Чи є зазначені вище платні послуги державними послугами та чи поширюється на них дія п.п. 197.1.18 ст. 197 Податкового кодексу України?

(м. Дніпропетровськ)

 

Відповідно до

п.п. 197.1.18 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) від оподаткування звільняються операції з постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов’язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, уключаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

При цьому згідно з

постановою КМУ «Про заходи щодо упорядкування адміністративних послуг» від 17.07.2009 р. № 737 (далі — постанова № 737) під державними (адміністративними) послугами слід розуміти послуги, що є результатом здійснення суб’єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов’язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо).

До

адміністративних послуг належать:

 — видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень;

 — реєстрація (фактів, суб’єктів, прав, об’єктів, у тому числі легалізація суб’єктів та актів (документів), нострифікація та верифікація);

— інші види діяльності незалежно від назви, у результаті провадження яких зацікавленим фізичним та юридичним особам, а також об’єктам, що перебувають у власності, володінні чи користуванні таких осіб, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

До адміністративних послуг не належать контрольна діяльність (проведення перевірки, ревізії, інспектування тощо), освітні,

медичні та господарські послуги, що надаються органами виконавчої влади, державними підприємствами та організаціями (п. 1 постанови № 737).

Переліки адміністративних послуг та розмір плати за надання таких послуг установлюються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат та

Методики визначення собівартості платних адміністративних послуг, затвердженої постановою КМУ від 27.01.2010 р. № 66.

Звертаючи увагу на особливості звільнення від оподаткування державних послуг, ДПАУ в

листі від 23.03.2011 р. № 3587/5/16-1516 дійшла висновку, що для застосування норми, передбаченої п.п. 197.1.18 ст. 197 ПКУ, необхідне одночасне виконання таких умов:

— послуги повинні надаватися

органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги;

— послуги, що надаються, мають бути

платними;

—

обов’язковість отримання фізичними та юридичними особами послуг має бути встановлено законодавством;

— кошти за надані послуги в повному обсязі повинні

надходити до бюджету.

Розглянемо, чи відповідає міська багатопрофільна лікарня зазначеним критеріям.

Для цього насамперед звернемося до

Переліку закладів охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385. Відповідно до цього документа багатопрофільна лікарня належить до лікувально-профілактичних закладів. Із цього випливає, що багатопрофільна лікарня є одним із видів закладів охорони здоров’я, а отже, не може бути віднесена до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Що стосується органів виконавчої влади, то їх організаційну структуру та схему взаємодії встановлено

Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. № 1085/2010.

Таким чином, багатопрофільна лікарня не може відповідати наведеним вище критеріям, які дають право на звільнення від обкладення ПДВ платних послуг, і відповідно скористатися

п.п. 197.1.18 ст. 197 ПКУ.

Платні послуги, що надаються багатопрофільною клінічною лікарнею в ситуації, що розглядається, уключено до

Переліку платних послуг, що надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих навчальних медичних закладах освіти, затвердженого постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138 (далі — Перелік № 1138).

Кошти, що отримуються закладом охорони здоров’я від надання платних послуг, належать до власних надходжень такого закладу згідно зі

ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

У зв’язку з цим звертаємо увагу на те, що заклади охорони здоров’я при наданні платних послуг з охорони здоров’я, на надання яких є відповідна ліцензія МОЗ, повинні керуватися

п.п. 197.1.5 ст. 197 ПКУ. Згідно з цим підпунктом звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства.

Виняток із цього правила стосується таких послуг

:

а) надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями;

б) масаж для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції осанки тощо;

в) проведення профілактичних медичних оглядів з підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян;

г) проведення гігієнічної експертизи проектних матеріалів та попередніх проектних пропозицій, у тому числі щодо розміщення об’єкта, а також нормативної документації на нові технології виробництва продукції та нові види продукції за заявкою замовника, гігієнічна оцінка зразків нових видів продукції;

ґ) надання консультаційної допомоги з питань проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;

д) обстеження за заявкою замовника об’єктів, що будуються, реконструюються або функціонують, щодо їх відповідності санітарному законодавству;

е) проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров’я людини;

є) видача суб’єктам господарювання дозволів на виробництво, використання, транспортування, зберігання, реалізацію, захоронення, знищення, утилізацію продукції та речовин вітчизняного та імпортного виробництва, потенційно небезпечних для здоров’я людини;

ж) надання юридичним та фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров’я, у тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

з) проведення медичного огляду осіб для видачі:

— дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, крім військовослужбовців та посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;

— відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, які проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (крім державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами та які мають відповідні медичні документи);

— посвідчення водія транспортного засобу;

и) медичне обслуговування з’їздів, конференцій, симпозіумів, фестивалів, нарад, змагань тощо;

і) медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах з покращеним сервісним обслуговуванням;

ї) організація медичного контролю осіб, які займаються фізичною культурою і спортом в оздоровчих закладах;

й) проведення профілактичних щеплень громадянам, які виїжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, хто виїжджає на лікування та у службові відрядження);

к) складання за заявками замовників санітарних паспортів радіотехнічних об’єктів та проведення досліджень для їх підтвердження;

л) проведення за заявками замовників державної санітарно-гігієнічної експертизи з акредитації та атестації підприємств, установ, організацій на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень;

м) визначення за заявками замовника шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, технологічного та трудового процесів, проведення досліджень для розробки засобів та заходів щодо усунення або зменшення їх небезпечної дії;

н) навчання за заявками замовників на робочих місцях фахівців підприємств, установ, організацій в установах санітарно-епідеміологічної служби, державних науково-дослідних інститутах гігієнічного та епідеміологічного профілю, а також фахівців підприємств, установ, організацій, проведення санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень;

о) надання за заявками замовників послуг з організації роботи відомчих санітарних лабораторій, оснащення їх медичною технікою (обладнанням, апаратурою, приладами); навчання на місці фахівців таких лабораторій методиці проведення санітарно-гігієнічних досліджень.

Усі ці перелічені платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я,

підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 20 %.

Таким чином,

платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я, звільняються від обкладення ПДВ за умови, що:

— заклад охорони здоров’я надає платні послуги, зазначені в

Переліку № 1138, за наявності ліцензії на їх надання. Зауважимо, що ДПАУ в листі від 01.02.2011 р. № 2533/7/16-1517 звертала увагу на те, що застосовувати п.п. 197.1.5 ст. 197 ПКУ мають право виключно заклади охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання послуг у сфері охорони здоров’я;

— такі платні послуги не зазначені в наведеному вище переліку винятків.

Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, заклад охорони здоров’я повинен обкладати платні послуги, що надаються, податком на додану вартість за ставкою 20 %.