ЧИ ПОТРІБНО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ, ЯКЩО НА БАЛАНСІ Є АРТЕЗІАНСЬКА СВЕРДЛОВИНА?
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
На балансі бюджетної установи (військової частини) знаходиться артезіанська свердловина, вода з якої використовується для власних потреб установи.
Чи є в такому разі ця установа платником плати за користування надрами?
(Львівська обл.)
Відповідно до
п.п. 263.1.1 ст. 263 розд. XI «Плата за користування надрами» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) платниками плати за користування надрами є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах надр.Жодних особливих умов щодо оподаткування бюджетних установ чи організацій платою за користування надрами
ПКУ не передбачає. Тобто бюджетні установи сплачують вищезгаданий податок на загальних підставах.Варто наголосити, що згідно зі
ст. 19 Кодексу України «Про надра» від 27.07.94 р. № 132/94-ВР (далі — Кодекс «Про надра») надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Разом з тим ст. 23 Кодексу «Про надра» передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 м3 на добу.Об’єктом оподаткування плати за користування надрами
для видобування корисних копалин за кожною наданою в користування ділянкою надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин (п.п. 263.2.1 ст. 263 ПКУ).Водночас відповідно до
абз. «а» п.п. 263.2.31 ст. 263 ПКУ до об’єкта оподаткування не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до 2 м, і прісні підземні води до 20 м.Таким чином, у разі, якщо бюджетна установа здійснює видобуток прісної питної підземної води виключно для власних потреб і глибина свердловини при цьому не перевищує 20 м, то така установа плату за користування надрами не сплачує. Якщо ж бюджетна установа користується надрами (у цьому випадку прісною підземною водою) з метою надання послуг з господарсько-питного водопостачання та/або з глибиною видобутку понад 20 м, то така установа повинна платити за користування надрами відповідно до вимог чинного законодавства.
Далі розглянемо порядок обчислення плати за користування надрами, її сплати та подання податкових розрахунків. Так, для прісних підземних вод затверджено абсолютну ставку плати у вартісному виразі, тому згідно з
п.п. 263.5.3 ст. 263 ПКУ база оподаткування тотожна об’єкту оподаткування.При цьому податкове зобов’язання з плати за користування надрами обчислюється як добуток обсягу видобутих відповідного виду корисних копалин у звітному періоді, величини ставки плати (у грошовому виразі), встановленої у
п. 263.9 ст. 263 ПКУ, та коригуючого коефіцієнта, визначеного у п. 263.10 ст. 263 ПКУ.Зауважимо, що для платників цього податку звітним періодом є
календарний квартал. Відповідно податковий розрахунок подається щоквартально, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу, за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини.Слід звернути увагу, що податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, в якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об’єкта.
Сплата цього податку здійснюється протягом
10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за відповідний звітний період у сумі, визначеній у такому розрахунку.Нагадаємо, що бюджетна установа, котра видобуває прісні підземні води та використовує ці ресурси не лише для власних потреб, а й для діяльності,
спрямованої на отримання доходу в будь-якій формі (грошовій, матеріальній чи нематеріальній), є також платником збору за спеціальне використання води. Про особливості розрахунку та сплати спецводозбору бюджетними установами більш докладно можна прочитати у попередніх номерах нашої газети (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 16, 26, 28).
