ЯК ВИЗНАЧИТИ ОБСЯГ ВИДАЛЕНИХ ДЕРЕВ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Як визначити обсяги деревини, одержаної в результаті видалення аварійних, сухих дерев на вулицях, у скверах, парках та на дворових територіях міста?
(Рівненська обл.)Процедуру видалення зелених насаджень на території будь-якого населеного пункту визначає
Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою КМУ від 01.08.2006 р. № 1045 (далі — Порядок № 1045). Зокрема, цим нормативним документом передбачено, що видалення зелених насаджень здійснюється у разі:— реалізації генерального плану розвитку населеного пункту;
— реконструкції або капітального ремонту об’єкта благоустрою;
— знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;
— ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
— відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
— проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
— досягнення деревом вікової межі;
— провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
— ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.
При цьому роботи по видаленню зелених насаджень на території певного населеного пункту можуть проводитися лише за наявності
рішення відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування, на підставі ордера (п. 3 Порядку № 1045). Виняток становить знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єкті благоустрою, у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи їх майну, що здійснюється балансоутримувачем на підставі акта обстеження зелених насаджень. Крім того, за рішенням балансоутримувача можуть видалятися також зелені насадження, що перебувають на території меморіального комплексу чи кладовища.У
п.п. 9.1.16 Порядку утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженому наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. № 105, стосовно цього питання зазначено, що деревина видалених дерев оприбутковується та використовується для власних потреб або реалізується за ринковими цінами. Кошти від реалізації деревини надходять балансоутримувачу об’єктів державної чи комунальної форми власності та використовуються на покриття витрат. Гілки та непридатна деревина утилізуються, про що складається акт.Однак порядок визначення об’єму деревини, отриманої від ліквідації зелених насаджень у населеному пункті, нормативними документами чітко
не встановлений. Таким чином, це питання на сьогодні залишається не до кінця врегульованим.Зазначимо, що в лісовому господарстві для проведення
таксації лісу (обліку лісу, його матеріальної оцінки на основі визначення віку дерев, об’єму та якості деревини) застосовують норми ДСТУ 4020-2-2001 «Лісоматеріали круглі та пиляні. Методи обмірювання та визначення об’ємів. Частина 2. Лісоматеріали круглі», затвердженого наказом Держстандарту України від 05.04.2001 р. № 150 (далі — ДСТУ 4020-2-2001), та ГОСТ 2708-75 «Лесоматериалы круглые. Таблицы объемов», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 09.12.75 р. № 3824 (далі — ГОСТ 2708-75).До речі, Державна митна служба України в
листі «Про визначення фактичного обсягу лісоматеріалів» від 10.06.2005 р. № 9/9.2-3184-ЕП також повідомляла, що для визначення фактичного обсягу лісоматеріалів потрібно користуватися ДСТУ 4020-2-2001 та ГОСТ 2708-75.Зауважимо, що у практичній діяльності об’єми відрізків лісоматеріалів визначають за таблицями, складеними на підставі результатів численних досліджень і накопиченого досвіду. Ці таблиці затверджені
ГОСТ 2708-75. При визначенні за вищезгаданими таблицями об’єму колоди необхідно знати її довжину і діаметр у верхньому торці.ГОСТ 2708-75
включає три таблиці об’ємів круглих лісоматеріалів. Перша (основна) таблиця дає об’єми лісоматеріалів завдовжки від 1 до 9,5 м і діаметром від 3 до 70 см з градаціями розмірів за довжиною 0,1 м, за діаметром 1 см. Друга таблиця дає об’єми коротких лісоматеріалів завдовжки до 1 м і діаметром від 7 до 15 см. У третій таблиці, розміщеній в ГОСТ 2708-75 як додаток, наведені об’єми лісоматеріалів, отриманих з вершинної частини стовбура.Довжину лісоматеріалів вимірюють
з точністю до 0,01 м рулеткою або двометровою рейкою з нанесеними на ній діленнями довжин основних сортиментів. Товщину лісоматеріалів вимірюють мірною скобою з металевим виступом на кінці, звичайним доладним метром або мірною вилкою. Не допускається вимірювати діаметр лісоматеріалів у місцях напливів і кільчастого розташування сучків. Товщина дров вимірюється в корі.Лісоматеріали завдовжки
до 2 м і довжиною для дров до 3 м враховують у складочній мірі (у складометрах) з наступним переведенням у щільну кубатуру. Лісоматеріали укладають рівними штабелями. Добуток довжини, ширини і висоти штабеля дає його об’єм у складометрах. При вимірюванні довжини штабеля його протяжність приймають як 0,8 фактичної довжини. Висота штабеля визначається як середня арифметична (проста) висот, виміряних через кожен метр його довжини. Для переведення складометрів у щільну кубатуру використовують перевідні коефіцієнти — коефіцієнти повнодеревності штабеля, що залежать від довжини, товщини, породи та якості лісоматеріалів. Коефіцієнти повнодеревності штабелів лісоматеріалів наведені в таблицях ГОСТ і коливаються в межах від 0,65 до 0,79.Водночас д-р с.-г. наук А. А. Строчинський та канд. с.-г. наук В. В. Миронюк у своїй статті «Методичне та нормативно-інформаційне забезпечення системи обліку деревного запасу зелених насаджень в умовах міської забудови» / А. А. Строчинський, В. В. Миронюк // Наукові праці Лісівничої академії наук України. — Львів: РВВ НЛТУ України, 2008. — № 6. — С. 92 — 97, з приводу цього питання зазначають, що переважну більшість нормативів для матеріальної оцінки деревини розроблено за розрядами висот. Тривалий практичний досвід свідчить, що така форма подання сортиментних таблиць є зручною і забезпечує достатню для виробництва точність таксації запасу лісових масивів. Однак, коли потрібно визначити об’єм обмеженої кількості дерев, як у випадку з видаленням зелених насаджень у населених пунктах, використання розрядних сортиментних таблиць може призвести до істотних помилок, спричинених невідповідністю модельних та фактичних значень висоти дерев.
Так, хоча нові
ДСТУ 4020-2-2001 і вважаються точнішими, вони при цьому обов’язково потребують враховувати деревну породу, яка в більшості випадків для міських зелених насаджень не представлена в цих об’ємних таблицях. У зв’язку з цим їхнє використання для зазначеного об’єкта є не досить коректним.Таблиці
ГОСТ 2708-75 не враховують деревної породи і тому з методичної точки зору можуть цілком застосовуватися для оцінки об’єму деревини в умовах міста. Практика свідчить, що при масовій таксації помилки залежно від довжини та діаметра сортименту будуть знаходитися в межах 10 %. Якщо кількість колод, для яких треба встановити об’єми, незначна, то помилки будуть більшими. Тому, на думку провідних фахівців у галузі лісівництва, у такому випадку більш прийнятним є застосування простої формули серединного перерізу (Губера):V = gH
або V = (pD2H) : 4,де V — об’єм деревини, м3;
g — площа верхнього перерізу, м2;
Н — висота (довжина), м;
D — діаметр круга (перерізу), м.
Як бачимо, ця формула є досить простою для розрахунку і може бути з легкістю застосована на практиці.
Отже, роботи по визначенню об’єму деревини видалених міських зелених насаджень можуть бути здійснені власними силами відповідної установи чи організації. У разі ж виникнення певних ускладнень доцільно залучити до проведення обмірювальних робіт спеціаліста (таксатора) з лісового господарства.
