ПОПЕРЕДНЯ ОПЛАТА ЗА ДОГОВОРОМ НА ВИКОНАННЯ ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Бюджетною установою укладено договір з підрядною організацією (юридичною особою) на виконання робіт з поточного ремонту приміщення. Виконавець вимагає проведення попередньої оплати з метою придбання необхідних для ремонту матеріалів.
Чи має право наша установа сплатити підряднику аванс за таким договором?
(м. Львів)
Відповідно до
ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, є зобов’язанням. Підставою для виникнення зобов’язань є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦКУ).Пунктом 6.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 26.12.2003 р. № 242
, передбачено, що всі господарські відносини бюджетних установ з постачальниками товарів, робіт та послуг, з покупцями, замовниками та іншими дебіторами оформляються договорами. Тому досить важливо правильно прописати у договорі порядок здійснення зустрічних дій кожною зі сторін правовідносин.При цьому слід пам’ятати, що згідно зі
ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) розпорядники бюджетних коштів можуть брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідно розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БКУ та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість.Варто також зазначити, що відповідно до
ст. 49 БКУ розрахунки бюджетних установ з юридичними та фізичними особами за товари, роботи та послуги здійснюються лише після їх отримання, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 БКУ, зокрема нормативно-правовими актами Кабміну.Так,
постановою КМУ «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 09.10.2006 р. № 1404 (далі — постанова № 1404) визначено конкретний перелік товарів, робіт та послуг, за якими може бути проведена попередня оплата, та строки авансування.Щодо авансування робіт з ремонту приміщень, то в
постанові № 1404 згадується лише про авансування робіт з капітального будівництва, капітального ремонту, реконструкції та реставрації. Цим документом дозволена передоплата таких робіт на строк не більше трьох місяців.Але те, що роботи з поточного ремонту конкретно не зазначені в
постанові № 1404, не означає, що за договором про виконання поточного ремонту не можна заплатити авансом. У цій ситуації слід керуватися п.п. 2 п. 1 постанови № 1404, згідно з яким у договорах про закупівлю робіт і послуг за бюджетні кошти замовники можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату у разі закупівлі на строк не більше 1 місяця робіт та послуг, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % їх вартості.Таким чином, ваша бюджетна установа
має право заплатити авансом виконавцю робіт з поточного ремонту приміщення кошти у розмірі до 30 % від загальної вартості робіт (якщо це передбачено умовами договору та ви отримали на це від головного розпорядника бюджетних коштів відповідний дозвіл).
