ЗМІНИЛАСЯ ЦІНА НА ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ: ЯК ДІЯТИ ЗАМОВНИКАМ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Бюджетною установою у грудні 2011 року було розпочато процедуру закупівлі в одного учасника, очікувана вартість закупівлі (природного газу) склала 160 тис. грн. У січні 2012 року був укладений договір про закупівлю, але через декілька днів такий договір було розірвано, тому що раніше 3 місяців з дня укладання такого договору змінилась ціна на природний газ. У цій ситуації установа була вимушена почати нову процедуру закупівлі.
Як діяти замовникам у разі, якщо ціна на товар змінилась раніше 3 місяців з дня укладання договору про закупівлю та зросла більш ніж на 10 %?
Чи має право замовник у разі зміни ціни на товар зменшити його кількість, зазначену у договорі про закупівлю?
Чи буде вважатися порушенням, якщо кількість предмета закупівлі, яка зазначена в договорі, відрізняється від інформації про кількість предмета закупівлі, яка зазначена у документах, опублікованих у «Віснику державних закупівель» та розміщених на веб-порталі Мінекономрозвитку?
(Дніпропетровська обл.)
Питання щодо зміни цін (тарифів) на товари та послуги після проведення процедури закупівлі та укладання договору стосується майже кожного замовника, тому далі зупинимося на ньому детальніше.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289) до істотних умов договору про закупівлю, зокрема, належать такі: кількість товарів, робіт і послуг; сума, визначена у договорі. Також відомо, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Але з цього правила є деякі винятки, визначені ч. 5 ст. 40 Закону № 2289. Зокрема, до таких належать:
— зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
— зміна ціни за одиницю товару не більш як на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми , визначеної в договорі, та відбудеться не раніше 3 місяців з дня його укладення.
На особливості застосування цих норм звертало увагу Мінекономрозвитку у роз’ясненні від 17.11.2011 р. № 3302-25/14028-08 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 46). Так, унесення істотних змін до договору є можливим за таких умов:
1) 10 % обчислюється виходячи з ціни товару, яка була визначена на дату укладення договору про закупівлю та вказана в оголошенні про результати процедури закупівлі;
2) замовник може укласти декілька додаткових договорів до договору про закупівлю про зміну ціни конкретного товару в межах 10 % ціни, вказаної в первинному договорі про закупівлю;
3) замовник може застосовувати п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону № 2289 протягом терміну дії договору про закупівлю;
4) у разі якщо предмет договору включає декілька позицій товару, ця норма може застосовуватися щодо окремої позиції товару;
5) зміна ціни за одиницю товару не повинна привести до збільшення суми, визначеної в договорі.
Отже, якщо у замовника виникає необхідність унести зміни до істотних умов договору у зв’язку із збільшенням ціни на товари, то при дотриманні вищезазначених умов пп. 1 та 2 ч. 5 ст. 40 Закону № 2289 замовник може скористатися такою можливістю.
Для цього необхідно оформити додаткову угоду до договору про закупівлю, посилаючись на ч. 5 ст. 40 Закону № 2289, у якій зазначити нову ціну на товар. При цьому унесення таких змін має бути обґрунтованим і підтвердженим документально. Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV зміна договору здійснюється в такій формі, як і договір, який змінюється, якщо інше не встановлене договором чи законом або не витікає зі звичаїв ділового обороту.
На жаль, замовники торгів, які здійснюють закупівлю деяких товарів та послуг, зазначених у ч. 4 ст. 2 Закону № 2289, не завжди можуть скористатись нормами п. 2 ч. 5 ст. 40 зазначеного Закону. Перш за все це стосується електричної енергії, природного газу та інших енергоносіїв, оскільки замовники таких послуг і товарів відчувають на собі постійне зростання цін (тарифів).
Зазначимо, що з цього питання нещодавно Мінекономрозвитку у роз’ясненні від 22.02.2012 р. № 3302-04/6576-12 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 9) та у листі від 29.02.2012 р. № 3302-04/7500-06 висловило свою думку щодо можливості змін істотних умов договору.
Так, у разі якщо у договорі про закупівлю передбачено, що оплата товарів та послуг, визначених ч. 4 ст. 2 Закону № 2289, відбувається за діючими на день оплати тарифами (цінами), то здійснення такої оплати не буде вважатись зміною істотних умов договору про закупівлю, у разі якщо сума, визначена у договорі, не змінюється.
Вважаємо, що така позиція уповноваженого органу щодо можливості унесення змін цін (тарифів) на товари, дає підстави зробити відповідні висновки:
— по-перше, замовники можуть при укладанні договору не зазначати конкретний розмір тарифу (ціни) предмета закупівлі, що діяв на дату укладання договору, а вказати, що ціна за одиницю предмета закупівлі (природний газ, електроенергія тощо) встановлюється на рівні затвердженого тарифу (ціни).
Для цього замовники можуть зазначити в окремому пункті договору у розд. IV «Порядок здійснення оплати» таке: «Оплата за поставлені товари чи надані послуги здійснюється за тарифами (цінами), що діяли на момент (на дату) здійснення оплати за такі товари (послуги)»;
— по-друге, оплату за поставлені товари чи надані послуги за новими цінами замовники повинні здійснювати в межах суми, визначеної у договорі у розд. III «Ціна договору».
Тобто незважаючи на те, що ціна (тариф) за одиницю товару чи послуги збільшується, загальна сума договору повинна залишатися без змін.
Отже, якщо у ситуації, яка розглядається, замовником будуть дотримані вищезазначені вимоги, то у нього нема необхідності вносити зміни до істотних умов договору. Таким чином, у цьому разі здійснення оплати за поставлений предмет закупівлі (природний газ) згідно з новими затвердженими тарифами не буде вважатись зміною істотних умов договору, а отже, не потребує розірвання укладеного договору та проведення нової процедури закупівлі.
Тепер що стосується останнього запитання. Як зазначено у Методичних рекомендаціях щодо переліку підтвердних документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов’язань та оплати рахунків, затверджених наказом Держказначейства від 14.09.2010 р. № 330, до органу Держказначейської служби замовники повинні подавати оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель. До таких документів належать:
1) річний план державних закупівель з додатком до нього;
2) звіт про результати проведення процедури закупівлі;
3) договір про закупівлю;
4) витяги опублікованих у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у випадках, установлених законодавством у сфері державних закупівель:
— оголошення про проведення процедури закупівлі;
— повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів;
— оголошення про результати процедури закупівлі.
Тому у разі якщо інформація, зазначена у договорі про закупівлю та в документах, які опубліковані у «Віснику державних закупівель», буде відрізнятися, цілком імовірно, що Держказначейська служба вимагатиме від замовника (розпорядника бюджетних коштів) усунути ці розбіжності. У такому випадку рекомендуємо звернутися до редакції «Вісника державних закупівель» з листом про допущені помилки та проханням щодо внесення зміни до інформації, яка опублікована. Такий лист необхідно надіслати факсом за номером (044) 281-42-81.
