ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ПРИМІЩЕННЯ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
У бюджетній установі проводиться капітальний ремонт приміщення, у зв’язку з чим виникають такі запитання:
— чи має право бухгалтерія установи вимагати від підрядника надання накладних (інших підтверджувальних документів) на придбання ним будівельних матеріалів для проведення капітального ремонту, а також складання актів огляду прихованих робіт;
— які документи необхідно оформляти для відображення витрат на здійснення капітального ремонту приміщення в бухгалтерському обліку?
(м. Кіровоград)
Відповідаючи на перше запитання, зазначимо: бюджетна установа — замовник не може вимагати від підрядної організації пред’явлення будь-яких підтверджувальних документів на придбання будівельних матеріалів для проведення капремонту. А от проконтролювати раціональність використання будівельних матеріалів під час здійснення капремонту підрядником замовник не лише має повне право, але й зобов’язаний це зробити з метою забезпечення економного використання бюджетних коштів.
Найбільш зручним у цілях контролю за використанням будівельних матеріалів є застосування типової форми № М-29 «Звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співставленні з виробничими нормами», затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 24.11.83 р. № 613, яка призначена для співставлення фактичних витрат основних будівельних матеріалів на виконані будівельні та монтажні роботи з виробничими нормами витрат і одночасно є підставою для списання цих матеріалів на собівартість виконаних робіт. При цьому Держкомстат у своєму листі від 04.12.2002 р. № 03-04-05/99 зазначає, що використання цієї форми для списання як власних, так і будівельних матеріалів, які належать підряднику, не суперечить постанові ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-XII, а отже, є цілком правомірним.
Що стосується необхідності складання актів огляду прихованих робіт, то згідно з п.п. 1.15 ДБН А.3.1-5-96, затверджених наказом Держкоммістобудування від 03.04.96 р. № 49, на кожному об’єкті будівництва належить складати Акти обстеження прихованих робіт за формою, наведеною у додатку 9 до цього нормативного акта. Проте такі акти складаються не на всі види будівельних робіт та конструкцій, а лише на ті, котрі включено до переліку, наведеного у додатку 10 до ДБН А.3.1-5-96 (наприклад, вибірковий контроль швів зварних з’єднань; антисептування дерев’яних конструкцій та захист їх гідроізоляційними матеріалами; правильність уклонів, гнуття труб, установлення санітарно-технічних пристроїв; правильність установлення та справна дія арматури, запобіжних пристроїв, автоматики та контрольно-вимірювальних приладів тощо). Слід також мати на увазі, що Акт обстеження прихованих робіт повинен складатись уже на завершені роботи або етапи.
Стосовно документування робіт з капремонту зазначимо, що у разі проведення будівництва чи капремонту за рахунок бюджетних коштів або коштів підприємств, установ, організацій державної форми власності складання Акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), затвердженого наказом Мінрегіонбуду «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04.12.2009 р. № 554, є обов’язковим. Такий Акт складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані будівельні роботи. При оформленні Акта приймання виконаних будівельних робіт використовуються дані Журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6), затвердженого наказом ЦСУ СРСР від 14.12.72 р. № 816, в якому ведеться облік обсягів виконаних будівельних робіт за відповідний період на об’єкті. Про те, що такий Журнал повинен вестися, згадується в Інструкції проведення перевірок визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням коштів державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, затвердженій наказом Держбуду від 03.11.98 р. № 249. Проте Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства у своєму листі від 16.02.2006 р. № 11/8-198 підкреслювало, що використання Журналу обліку за формою № КБ-6 як первинного облікового документа є не обов’язковим, а лише рекомендованим до складання виконавцями будівельних робіт.
Разом з тим для визначення вартості виконаних підрядних робіт за весь період з початку року застосовується Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), де проводиться сумування вартості виконаних будівельних робіт згідно з актами за попередні періоди.
Крім цього, при оформленні прийняття-здавання основних засобів після капітального ремонту бюджетною установою має складатися Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів за типовою формою № ОЗ-2 (бюджет), затвердженою спільним наказом Головного управління Держказначейства та Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70. Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію. У цьому Акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт. Перший примірник Акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку основних засобів типової форми № ОЗ-6 (бюджет). Другий примірник передають підприємству, яке виконувало ремонтні роботи. Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з проведенням його ремонту, вносяться до відповідного розділу Акта та технічного паспорта об’єкта.
При відображенні в обліку робіт з капітального ремонту слід також враховувати, що згідно з п.п. 1.16 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64, витрати на капітальний ремонт не збільшують вартості відремонтованих необоротних активів, а відносяться на фактичні видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.
Зважаючи на те, що витрати на здійснення капітального ремонту приміщення бюджетної установи належать до капітальних видатків, при обліку робіт з капремонту необхідно також вести аналітичний облік капітальних витрат у Картці аналітичного обліку капітальних видатків, форму якої затверджено наказом Держказначейства від 06.10.2000 р. № 100. Ця Картка призначена для відображення видатків на виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт та видатків з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будівель.
Нагадаємо: більш докладно питання щодо проведення капремонту будівель бюджетними установами та організаціями було розглянуто в статті «Капітальний ремонт будівлі: що потрібно знати бухгалтеру» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 9, с. 11).
