ЗАКОН ПРО ДЕРЖЗАКУПІВЛІ: АНАЛІЗ ОСТАННІХ ЗМІН
Ця консультація є коментарем до змін, унесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 04.07.2012 р. № 5044-VI до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI, який опубліковано на с. 4 цього номера нашої газети.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 04.07.2012 р. № 5044-VI (далі — Закон № 5044) унесено чергові зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289). Ці зміни зацікавлять багатьох замовників, тому проаналізуємо їх детально.
Перш за все зазначимо, що згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону № 5044 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки Закон № 5044 опубліковано в газеті «Голос України» від 04.08.2012 р., він набрав чинності 05.08.2012 р.
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНУ
1. Законом № 5044 виключено із Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV положення, у яких містилися посилання на Закон № 2289. Також уточнено порядок застосування Закону № 2289 підприємствами, які визначені у п. 21 цього Закону. Зокрема, новою редакцією абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 2289 передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства у разі здійснення ними закупівлі за рахунок державних коштів.
Разом з тим звертаємо увагу на те, що ці зміни не мають ніякого відношення до установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади АР Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважених на отримання державних коштів, узяття за ними зобов’язань і здійснення платежів. На таких розпорядників бюджетних коштів, як і раніше, поширюються вимоги Закону № 2289.
2. Наступні зміни пов’язані з суттєвим розширенням переліку товарів та послуг, на які не поширюється дія Закону № 2289, що визначені в ч. 3 ст. 2 цього Закону. Зазначимо, що суттєве розширення переліку винятків із процедур державних закупівель не повною мірою узгоджується з основною метою цього Закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів. У зв’язку з цим суттєве розширення переліку випадків, на які не поширюється дія Закону № 2289, а відтак і процедури закупівлі, може призвести до обмеження конкуренції у відповідних сферах, підвищення корупційних ризиків під час здійснення відповідних закупівель, а також до неефективного витрачання бюджетних коштів і додаткових бюджетних витрат.
УТОЧНЕНО ПОВНОВАЖЕННЯ УПОВНОВАЖЕНОГО ТА КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ
1. Частина 4 ст. 7 Закону № 2289, де передбачені повноваження Державної казначейської служби, зазнала деяких уточнень. Так, перевіркою правильності оформлення документів вважається перевірка дотримання замовником установлених законодавством вимог до форми документа та правильності його заповнення відповідно до затверджених інструкцій стосовно заповнення таких форм (за їх наявності). Також Державній казначейській службі дозволено вживати заходи з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадку відсутності необхідних документів, передбачених Законом № 2289, або їх невідповідності встановленим законодавством вимогам щодо оформлення.
2. Тепер Мінекономрозвитку має право у разі виявлення порушень законодавства у сфері державних закупівель під час здійснення моніторингу закупівель надавати в порядку, визначеному законодавством, висновки з рекомендаціями щодо усунення та недопущення таких порушень, про що одночасно повідомляється орган оскарження (ст. 8 Закону № 2289).
Разом з тим зазначимо, що у цій нормі Закону № 2289 не визначено, яке правове значення матиме інформування органу оскарження про виявлені порушення. До того ж ч. 3 ст. 8 Закону № 2289 визначені повноваження Антимонопольного комітету України, як органу оскарження, тільки щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.
3. Законом № 5044 унесено зміни до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII, згідно з якими тепер порядок проведення перевірок державних закупівель установлюється КМУ.
ЗАГАЛЬНІ НОРМИ
1. Дещо нелогічними виглядають зміни, унесені до п. 1 ст. 10 Закону № 2289. Так, попередньою редакцією було передбачено, що «замовник безоплатно оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, інформацію про закупівлю». Отже, тепер згідно з цією нормою «замовник для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу (що здійснюється безоплатно) в порядку, встановленому цим Законом, надає інформацію про закупівлю». На нашу думку, така гра слів урешті-решт може дати підстави для однобокого трактування цієї норми, оскільки тепер у ній не передбачено обов’язкового оприлюднення всієї інформації про здійснення закупівлі.
2. Згідно з оновленою редакцією ч. 2 ст. 11 Закону № 2289 передбачено, що до складу комітету з конкурсних торгів не можуть також входити депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради (до цього було — депутати місцевих рад). Крім того, тепер у разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою ніж 5, до складу комітету з конкурсних торгів повинні входити всі службові (посадові) особи замовника.
3. Запроваджено можливість закупівлі за скороченою процедурою продуктів харчування та послуг з організації харчування. Так, відповідно до змін, унесених до ч. 3 ст. 21 Закону № 2289, у разі обґрунтованої нагальної потреби у закупівлі продуктів харчування та послуг з організації харчування строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочено до 15 днів.
4. Завдяки змінам, унесеним до ст. 30 Закону № 2289, замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, також у разі скорочення видатків на здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
5. Викладено у новій редакції підстави, згідно з якими процедура закупівлі в одного учасника відмінятиметься замовником (ст. 39 Закону № 2289).
6. Також ч. 1 ст. 32 Закону № 2289 викладено у новій редакції. Так, замовник протягом 7 днів з дня укладення договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, подаватиме оголошення про результати проведення процедури закупівлі для безоплатного опублікування в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатного розміщення на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ
Досить суттєві зміни внесено до норм Закону № 2289, що пов’язані з укладенням та виконанням договору про закупівлю.
1. Зі ст. 40 Закону № 2289 виключено положення, відповідно до якого типовий договір про закупівлю затверджується Мінекономрозвитку. Це означає, що тепер договір про закупівлю дозволено укладати за довільною формою.
2. Зі ст. 31, 36 та 39 Закону № 2289 виключено положення, згідно з якими договір про закупівлю, укладений з порушенням установлених строків, є нікчемним.
3. Виключено повністю ст. 41 Закону № 2289, яка визначала істотні умови договору про закупівлю.
4. Значні зміни унесено до ч. 5 ст. 40 Закону № 2289, у якій передбачені випадки, коли істотні умови договору про закупівлю після його підписання можуть змінюватися. Зокрема, до раніше передбачених випадків додано такі:
— узгодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг);
— зміна ціни у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно змінам таких ставок;
— зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміна курсу іноземної валюти у разі встановлення у договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміна біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються у договорі про закупівлю.
Як бачимо, зміни до Закону № 2289, що коментуються, досить суттєві. Сподіваємось, найближчим часом слід очікувати відповідних змін до нормативно-правових документів Мінекономрозвитку, про які ми, у свою чергу, обов’язково повідомимо вас на сторінках нашої газети.
