МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ДЕЯКИХ НОРМ ПОЛОЖЕННЯ ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ УСТАНОВ СФЕРИ КУЛЬТУРИ
Лист від 04.05.2012 р. № 118/7-4/43-12
(витяг)
На численні звернення щодо застосування деяких норм Положення про атестацію педагогічних працівників навчальних закладів та навчально-методичних установ сфери культури, затвердженого наказом Міністерства культури України від 31.10.2011 р. № 75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2011 р. за № 1311/20049, Міністерство культури України роз’яснює.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 632 затверджено Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників. Цим Переліком передбачені кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст».
Згідно з пунктом 1.12 Положення, за результатами атестації педагогічним працівникам, які мають повну вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (до введення в дію Закону України «Про освіту» — вищу освіту), визначається відповідність займаній посаді та присвоюється (підтверджується) кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
У разі якщо педагогічний працівник, який працює у закладі освіти, закінчив вищий навчальний заклад III — IV рівнів акредитації (до введення в дію Закону України «Про освіту» закінчив консерваторію, інститут, університет), то, незалежно від профілю навчального закладу, він має проходити атестацію як педагогічний працівник з повною вищою освітою. У цьому випадку обов’язковою для проведення атестації є наявність документа про підвищення кваліфікації за останні п’ять років (довідка, видана керівником навчального закладу, — для педагогічних працівників ПСМНЗ або Свідоцтво встановленого зразка, видане навчальним закладом, який має ліцензію освітньої діяльності з підвищення кваліфікації, — для педагогічних працівників вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації).
За наявності повної вищої освіти та документа про підвищення кваліфікації педагогічний працівник підлягає черговій атестації один раз на п’ять років або, за бажанням, може проходити позачергову атестацію будь-якого року після чергової атестації, за умови наявності нових досягнень у педагогічній роботі (за період від попередньої атестації).
Педагогічним працівникам з повною вищою освітою за результатами атестації підтверджується кваліфікаційна категорія «спеціаліст», можуть присвоюватись кваліфікаційні категорії «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» залежно від конкретних результатів педагогічної діяльності, які підтверджені документально.
Кваліфікаційні категорії та (або) педагогічні звання можуть також присвоюватися (підтверджуватися) педагогічним працівникам, зазначеним у пункті 1.14 Положення: «1.14. За результатами атестації педагогічним працівникам, які мають неповну або базову вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра (до введення в дію Закону України «Про освіту» — неповну вищу або середню спеціальну освіту), прийняті на роботу до 1996 року (набрання чинності Законом України «Про освіту» в редакції від 23.03.96 р. № 100/96-ВР) та до набрання чинності цим Положенням атестувалися із присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань…». Для цієї категорії педагогічних працівників (які до введення в дію Закону України «Про освіту» закінчили училища, технікуми) обов’язковими для проведення атестації є такі умови:
— призначення педагогічного працівника на посаду до 1996 року;
— атестація з присвоєнням кваліфікаційної категорії до набрання чинності згаданим Положенням;
— обов’язкове підвищення кваліфікації у навчальних закладах, які мають ліцензію на проведення підвищення кваліфікації, з одержанням Свідоцтва встановленого зразка;
— відповідність умовам і вимогам, зазначеним у Положенні (Розділ IV. Умови для… присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і Розділ V. Вимоги до присвоєння (підтвердження)… кваліфікаційних категорій…).
<…>
Заступник Міністра Т. Кохан
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ ДЕРЖфінІНСПЕКЦІЇ
ЗАСТОСУВАННЯ ДЕЯКИХ НОРМ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ
УСТАНОВ СФЕРИ КУЛЬТУРИ
Згідно з п. 4 ст. 54 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII (далі — Закон № 1060) педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Починаючи з 2012 року атестація педагогічних працівників навчальних закладів та навчально-методичних установ сфери культури здійснюється відповідно до вимог Положення про атестацію педагогічних працівників навчальних закладів та навчально-методичних установ сфери культури, затвердженого наказом Міністерства культури України від 31.10.2011 р. № 75 (далі — Положення № 75).
Нагадаємо, що відповідно до п. 1.4 цього Положення атестація педагогічних працівників є обов’язковою. Це означає, що з набуттям чинності Положенням № 75 (тобто з 05.12.2011 р.) відмовитися від проходження чергової атестації педагогічний працівник не може. Чергова атестація педагогічних працівників проводиться один раз на п’ять років згідно з графіком, складеним безпосередньо в навчальному закладі та навчально-методичній установі. Графік проведення атестації та список педагогічних працівників, які атестуються в поточному навчальному році, затверджуються наказом керівника навчального закладу та навчально-методичної установи і доводяться до відома педагогічних працівників, що підлягають атестації, під підпис.
Згідно з п. 3.1 Положення № 75 до 20 вересня керівники органів управління сфери культури та керівники навчальних закладів мають видати накази про проведення атестації педагогічних працівників, створення атестаційних комісій та затвердження їх складу. Керівники навчальних закладів мають видати накази про затвердження списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації.
У листі, що коментується, Мінкультури роз’яснює питання, пов’язані з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань педагогічним працівникам із вищою освітою та педагогічним працівникам, які мають неповну або базову вищу освіту. Далі розглянемо докладніше обидва варіанти.
Педагогічний працівник має повну вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста чи магістра
Згідно з п. 1.12 Положення № 75 за результатами атестації педагогічним працівникам, які мають повну вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста чи магістра (до введення в дію Закону № 1060 — вища освіта), визначається відповідність посаді та присвоюється (підтверджується) кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників затверджено постановою КМУ від 26.04.2003 р. № 632. Згідно з ним педагогічним працівникам можуть установлюватися такі кваліфікаційні категорії: «спеціаліст вищої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст».
У листі, що коментується, Мінкультури підкреслило: якщо педагогічний працівник, який працює в установі освіти, закінчив вищий навчальний заклад III — IV рівнів акредитації (до введення в дію Закону № 1060 — закінчив консерваторію, інститут, університет), то незалежно від профілю навчального закладу він має проходити атестацію як педагогічний працівник з повною вищою освітою.
Так, відповідно до ст. 25 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів: університет, академія, інститут, консерваторія.
Нагадаємо, що наявність у працівника повної вищої освіти вже є достатньою підставою для присвоєння йому кваліфікаційної категорії «спеціаліст». У таких випадках випускникам вищих навчальних закладів, яких прийняли на педагогічні посади, відразу під час прийняття на роботу присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст» (пп. 4.5 та 5.1 Положення № 75). Ураховуючи те, що під час прийняття на роботу таким педпрацівникам уже встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст», за результатами першої атестації може бути прийнято рішення про присвоєння наступної кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії».
Отже, працівники, прийняті на посаду педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, уже після трьох років роботи на посаді можуть проходити атестацію на відповідність посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» (п. 1.19 Положення № 75). У разі якщо такий педагогічний працівник не відповідатиме кваліфікаційним вимогам для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії», атестаційною комісією йому може бути підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст» (п. 5.1 Положення № 75).
Також кваліфікаційна категорія «спеціаліст» може присвоюватися рішенням атестаційних комісій у випадках, якщо педагогічні працівники, які мали вищі категорії, у міжатестаційний період знизили рівень своєї професійної діяльності.
Отже, для присвоєння кваліфікаційних категорій «спеціаліст вищої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст другої категорії» педагогічним працівникам, які мають повну вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, необхідно:
1) проходити обов’язково не рідше одного разу на п’ять років курси підвищення кваліфікації (п. 1.8 Положення № 75);
2) відповідати вимогам, викладеним у розд. V Положення № 75;
3) мати стаж педагогічної роботи на 1 вересня поточного навчального року не менше трьох років.
Педагогічний працівник має неповну або базову вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра
Згідно з п. 1.14 Положення № 75 за результатами атестації педагогічним працівникам, які мають неповну або базову вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста чи бакалавра (до введення в дію Закону № 1060 — неповна вища чи середня спеціальна освіта), прийняті на роботу до 1996 року (тобто до набуття чинності Законом № 1060) і до набуття чинності Положенням № 75 атестувалися з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань, визначається відповідність посаді та присвоюється (підтверджується) кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.
Отже, як підкреслило Мінкультури в листі, що коментується, педагогічному працівникові, який має неповну або базову вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або бакалавра, можуть присвоюватися кваліфікаційні категорії, якщо він:
1) призначений на посаду до 1996 року;
2) до набуття чинності Положенням № 75 проходив атестацію з присвоєнням кваліфікаційної категорії;
3) проходив курси підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років у навчальних закладах, що мають ліцензію на проведення підвищення кваліфікації, з отриманням Свідоцтва встановленого зразка;
4) відповідає вимогам, викладеним у розд. V Положення № 75.
Якщо хоча б одна з вищеперелічених умов не виконується, то педпрацівнику за результатами атестації встановлюється тарифна ставка на рівні 8 — 9 розрядів .
Приклад 1 . Концертмейстера, який має неповну вищу освіту, прийнято на роботу до школи мистецтв у 1994 році. За результатами попередньої атестації (у 2008 році) йому було присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії». Педпрацівник має свідоцтво про проходження курсів підвищення кваліфікації та відповідає вимогам, викладеним у розд. V Положення № 75 щодо присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії».
Такий педпрацівник може проходити атестацію з присвоєнням кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії».
Приклад 2 . Концертмейстера, який має неповну вищу освіту, прийнято на роботу до школи мистецтв у 1995 році. За результатами попередньої атестації (у 2008 році) йому було встановлено тарифну ставку на рівні 9 розряду. Протягом усього часу роботи на посаді атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії він не проходив. Педпрацівник має свідоцтво про проходження курсів підвищення кваліфікації та відповідає вимогам, викладеним у розд. V Положення № 75 щодо присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії».
Такий педпрацівник не може проходити атестацію з присвоєнням кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії». За результатами атестації йому встановлюватиметься тарифна ставка на рівні 8 — 9 розрядів.
Приклад 3 . Концертмейстера, який має неповну вищу освіту, прийнято на роботу до школи мистецтв у 2003 році. За результатами попередньої атестації (у 2008 році) йому було встановлено тарифну ставку на рівні 9 розряду. Педпрацівник має свідоцтво про проходження курсів підвищення кваліфікації і відповідає вимогам, викладеним у розд. V Положення № 75 щодо присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії».
Такий педпрацівник не може проходити атестацію з присвоєнням кваліфікаційної категорії. За результатами атестації йому встановлюватиметься тарифна ставка на рівні 8 — 9 розрядів.
Також нагадаємо, що відповідно до пп. 5.5 та 5.12 Положення № 75 педагогічним працівникам, які мають неповну або базову вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста чи бакалавра і раніше не проходили атестацію під час прийняття на роботу, встановлюється 8 тарифний розряд.
Крім того, відповідно до п. 6.3 Положення № 75 педагогічним працівникам із неповною вищою або базовою вищою освітою може надаватися педагогічне звання «старший викладач» за умови, якщо їм установлено тарифну ставку на рівні 9 розряду та стаж роботи на посаді складає не менше 8 років.
Зі свого боку відзначимо: якщо педпрацівнику з неповною вищою або базовою вищою освітою, прийнятому на роботу до 1996 року, було встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» чи «спеціаліст першої категорії», то йому також може бути присвоєно педагогічне звання.
Нагадаємо, що раніше на підставі п. 5.9 Тимчасового положення про атестацію педагогічних працівників навчальних закладів системи Міністерства культури та мистецтв України, затвердженого наказом Міністерства культури та мистецтв від 06.08.2001 р. № 522, педагогічним працівникам, які не мають відповідної спеціальної освіти (у тому числі й тим, які не мали вищої освіти) та були прийняті на роботу в навчальні заклади до 1996 року, як виняток, могли присвоюватися тільки кваліфікаційні категорії: вища — у разі стажу роботи на посаді не менше 8 років, перша — 6 років, друга — 5 років. Педагогічні звання таким педпрацівникам не присвоювалися.
Світлана МЕРЕНКОВА,
провідний державний фінансовий інспектор
Харківської об’єднаної державної
фінансової інспекції
