МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ АТЕСТАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ, ЩО НАДАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ
Наказ від 01.10.2012 р. № 612
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.2012 р. за № 1771/22083
Відповідно до статті 17 Закону України «Про соціальні послуги», статті 18 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», статей 11 — 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» та з метою підвищення рівня професійної діяльності соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, наказую:
1. Затвердити Порядок атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
2.1. Накази Міністерства праці та соціальної політики України:
від 25.08.2005 р. № 263 «Про затвердження Порядку атестації соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.10.2005 р. за № 1155/11435;
від 21.06.2006 р. № 233 «Про внесення змін до наказу Мінпраці від 25.08.2005 р. № 263», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2006 р. за № 788/12662;
від 08.12.2006 р. № 461 «Про внесення змін до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2005 р. № 263», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.12.2006 р. за № 1321/13195.
2.2. Накази Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту:
від 22.04.2008 р. № 1695 «Про затвердження Порядку атестації працівників центрів соціально-психологічної допомоги, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, центрів ресоціалізації наркозалежної молоді», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.05.2008 р. за № 453/15144;
від 08.12.2009 р. № 4315 «Про внесення змін до наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 22.04.2008 р. № 1695», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.12.2009 р. за № 1253/17269.
3. Департаменту соціальних послуг (І. Тарабукіна) подати в установленому порядку цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра соціальної політики Л. Дроздову.
Віце-прем’єр-міністр України Міністр С. Тігіпко
ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник керівника СПО профспілок
Г. Осовий
Перший заступник Голови Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні
О. Мірошниченко
Затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2012 р. № 612
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.2012 р. за № 1771/22083
ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ,
ЩО НАДАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 17 Закону України «Про соціальні послуги», статті 18 Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», статей 11 — 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» та визначає процедуру та умови проведення атестації соціальних працівників, інших фахівців, які за кваліфікаційними характеристиками посад здійснюють надання соціальних та реабілітаційних послуг (далі — працівники) та зайняті в установах і закладах, що надають такі послуги, і які не є державними службовцями.
1.2. Атестація соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, проводиться з метою підвищення рівня професійної діяльності таких працівників шляхом оцінки результатів їх роботи, ділових та професійних якостей, виявлених працівниками при виконанні їх службових обов’язків, визначених професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками закладів та установ, що надають соціальні та реабілітаційні послуги.
1.3. Атестації підлягають працівники закладів та установ, що здійснюють діяльність з надання соціальних та реабілітаційних послуг (далі — заклади/установи соціальної сфери), незалежно від форми власності.
Кваліфікаційні характеристики посад зазначених працівників визначаються згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників «Випуск 80 «Соціальні послуги», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14 жовтня 2005 року № 324.
До працівників, які надають соціальні та реабілітаційні послуги та підлягають атестації в порядку, визначеному цим Порядком, належать:
професіонали:
провідний фахівець із соціальної допомоги вдома;
фахівець із соціальної допомоги вдома I категорії;
фахівець із соціальної допомоги вдома II категорії;
фахівець із соціальної допомоги вдома;
провідний фахівець із соціальної роботи;
фахівець із соціальної роботи I категорії;
фахівець із соціальної роботи II категорії;
фахівець із соціальної роботи;
соціальний працівник I категорії;
соціальний працівник II категорії;
соціальний працівник;
фахівці:
соціальний працівник (допоміжний персонал) I категорії;
соціальний працівник (допоміжний персонал) II категорії;
соціальний працівник (допоміжний персонал);
інструктор з трудової адаптації I категорії;
інструктор з трудової адаптації II категорії;
інструктор з трудової адаптації;
фахівець з фізичної реабілітації I категорії;
фахівець з фізичної реабілітації II категорії;
фахівець з фізичної реабілітації.
II. Види атестації
2.1. Атестація працівників закладів/установ соціальної сфери поділяється на чергову та повторну.
Чергова атестація організовується та проводиться за рішенням керівника закладу/установи соціальної сфери незалежно від його/її підпорядкування на підставі відповідного наказу не частіше ніж один раз на три роки.
Повторна атестація проводиться за рішенням керівника закладу/установи соціальної сфери незалежно від його/її підпорядкування на підставі відповідного наказу не раніше ніж через рік з дня проведення попередньої атестації для працівників, стосовно яких попередньою атестаційною комісією прийнято рішення про невідповідність їх займаній посаді, за умови виконання такими працівниками рекомендацій щодо підвищення їх кваліфікації за певним фаховим напрямом.
2.2. Інформація про проведення атестації, зокрема строки, графік проведення атестації, перелік орієнтовних питань, що виносяться на атестацію, узгоджується з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації і доводиться до відома працівників, які підлягають атестації, не пізніше ніж за два місяці до її початку.
III. Склад та повноваження атестаційної комісії
3.1. Атестація працівників проводиться атестаційною комісією, що створюється при закладі/установі соціальної сфери.
Атестаційна комісія формується з висококваліфікованих фахівців та представника виборного органу первинної профспілкової організації.
Кількість і персональний склад атестаційної комісії визначаються і затверджуються наказом керівника закладу/установи соціальної сфери.
3.2. Атестаційна комісія складається з голови комісії, його заступника, секретаря, представника виборного органу первинної профспілкової організації та членів комісії, чисельність яких визначається керівником закладу/установи соціальної сфери.
У разі тимчасової відсутності голови атестаційної комісії його повноваження виконує заступник.
Безпосередній керівник працівника, який підлягає атестації, не може бути членом атестаційної комісії.
IV. Організація та проведення атестації
4.1. Атестація проводиться у присутності працівника, який атестується, його безпосереднього керівника або особи, що його заміщує.
4.2. Для проведення атестації секретарю атестаційної комісії подаються такі документи:
характеристика, підписана безпосереднім керівником працівника, яка містить оцінку професійної діяльності працівника, її відповідність кваліфікаційним вимогам, особисті якості працівника.
Працівник, який підлягає атестації, має право подати атестаційній комісії додаткові відомості про свою професійну діяльність за попередній період, а також заяву про свою незгоду з поданою характеристикою.
Характеристика подається атестаційній комісії після ознайомлення з нею працівника, але не пізніше ніж за тиждень до атестації. Атестаційна комісія у разі подання працівником, який підлягає атестації, заяви про незгоду з поданою характеристикою та додаткових відомостей про свою професійну діяльність за попередній період має право перенести атестацію цього працівника на дату проведення повторної атестації (не пізніше ніж через рік).
4.3. Атестацію починає голова або один з членів атестаційної комісії з ознайомлення з характеристикою працівника, який атестується.
4.4. Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, до якого додається атестаційний лист та який підписується головою і секретарем атестаційної комісії.
Засідання атестаційної комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її складу.
4.5. Атестаційна комісія розглядає подані документи, заслуховує звіт працівника про виконану роботу та у разі потреби — додаткову інформацію безпосереднього керівника.
Оцінка професійного рівня працівника ґрунтується на його відповідності кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам, результативності роботи.
Ураховуються уміння оперативно приймати рішення для виконання поставлених завдань, здатність до самооцінки, співчуття та розуміння осіб, яким надаються соціальні та реабілітаційні послуги тощо.
Не допускається проведення оцінки професійного рівня та кваліфікації працівника за ознаками, що безпосередньо не пов’язані з виконуваною ним роботою.
4.6. Обробка персональних даних категорій працівників, які підлягають атестації, здійснюється атестаційною комісією відповідно до законів України «Про захист персональних даних» та «Про інформацію».
V. Результати атестації
5.1. Атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі.
Рішення атестаційної комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії.
Рішення атестаційної комісії доводиться до відома працівника, який атестується, та його безпосереднього керівника протягом трьох днів після його прийняття.
Результати атестації можуть бути оскаржені працівником у порядку, встановленому законодавством.
5.2. У разі прийняття рішення про відповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі атестаційна комісія може рекомендувати безпосередньому керівнику працівника, який пройшов атестацію, зарахувати його до кадрового резерву, встановити надбавку до заробітної плати або збільшити її розмір, організувати стажування на більш високій посаді або направити на підвищення кваліфікації.
5.3. У разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі атестаційна комісія може рекомендувати безпосередньому керівнику працівника, який проходив атестацію, перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією.
У разі відмови працівника від переведення на іншу посаду чи роботу, що відповідає його кваліфікаційному рівню, або від професійного навчання за рахунок коштів закладу/установи соціальної сфери керівник закладу/установи за результатами атестації має право звільнити такого працівника відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.
5.4. Рішення атестаційної комісії доводяться до відома працівника у письмовій формі.
5.5. Секретар атестаційної комісії заповнює атестаційний лист за формою згідно з додатком до цього Порядку і складає список працівників, які проходили атестацію.
Атестаційний лист оформлюється в одному примірнику, підписується головою і членами атестаційної комісії та зберігається в особовій справі соціального працівника.
5.6. Керівник закладу/установи соціальної сфери на підставі рекомендацій атестаційної комісії протягом двох тижнів приймає відповідне рішення, яке оформлюється наказом, стосовно кожного з працівників, які пройшли атестацію.
Директор
Департаменту соціальних послуг
І. Тарабукіна
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
НОВИЙ ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ІНШИХ ФАХІВЦІВ,
ЩО НАДАЮТЬ СОЦІАЛЬНІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ
Документ , що коментується, зацікавить керівників територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, а також інших установ соціального захисту, що надають соціальні та реабілітаційні послуги.
Так, наказом від 01.10.2012 р. № 612 Мінсоцполітики затвердило Порядок атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги (далі — Порядок № 612), який набрав чинності 19.11.2012 р.
З цієї ж дати втратили чинність:
— Порядок атестації соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, затверджений наказом Мінпраці від 25.08.2005 р. № 263 (далі — Порядок № 263);
— Порядок атестації працівників центрів соціально-психологічної допомоги, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, центрів ресоціалізації наркозалежної молоді, затверджений наказом Мінсім’ямолодьспорту від 22.04.2008 р. № 1695 (далі — Порядок № 1695).
Отже, з набуттям чинності наказом, що коментується, атестація соціальних працівників та інших фахівців зазначених закладів здійснюється згідно з вимогами єдиного Порядку № 612.
Слід зауважити, що в порядку проведення атестації відбулися істотні зміни, і не останню роль у цьому відіграло прийняття Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 р. № 4312-VI (далі — Закон № 4312 ), відповідно до якого і розроблено Порядок № 612.
Далі в розрізі розділів Порядку № 612 розглянемо ті зміни, що відбулися в проведенні атестації соціальних працівників.
РОЗДІЛ І. Загальні положення
У цьому розділі застерігаються цілі проведення атестації та категорії працівників, які підлягають атестації відповідно до Порядку № 612.
Згідно з п. 1.3 Порядку № 612 кваліфікаційні характеристики посад працівників визначаються відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80 «Соціальні послуги», затвердженого наказом Мінпраці від 14.10.2005 р. № 324 (далі — Довідник № 324). Додамо, що кваліфікаційну характеристику «соціальний працівник» затверджено наказом Мінпраці «Про затвердження нової редакції кваліфікаційної характеристики посади «соціальний працівник» від 24.07.2006 р. № 274.
Слід зазначити, що, на відміну від колишніх Порядку № 263 і Порядку № 1695, новим Порядком не визначені категорії працівників, які не підлягають атестації. Проте вважаємо, що в цьому питанні слід керуватися ст. 12 Закону № 4312, згідно з якою атестації не підлягають:
— працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;
— вагітні жінки;
— особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства;
— одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років;
— неповнолітні;
— особи, які працюють за сумісництвом.
РОЗДІЛ ІІ. Види атестації
У цьому розділі два важливі нововведення. Розглянемо їх детальніше.
По-перше , тепер атестація організується та проводиться за рішенням керівника закладу (установи соціальної сфери) на підставі відповідного наказу, а не органом, якому підпорядкований такий заклад (установа).
У зв’язку з цим заклад повинен самостійно розробити Порядок атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги, як додаток до колективного договору, визначивши в ньому основні питання, пов’язані з проведенням атестації.
По-друге , тепер атестація поділяється на чергову та повторну.
Що стосується чергової атестації, то вона проводилася і раніше. Зміни ж відбулися в періодичності її проведення. Так, п. 2.1 Порядку № 612 приписує проводити чергову атестацію не частіше одного разу на 3 роки. Нагадаємо: колишніми нормами Порядку № 263 і Порядку № 1695 установлювалося, що чергова атестація проводиться один раз на три роки.
Таким чином, тепер немає правила про проведення атестації чітко один раз на три роки. У зв’язку з цим виникає запитання: чи може атестація проводитися один раз на чотири або п’ять років? Відповідь на це запитання можна знайти у ст. 4 Закону № 4312, згідно з якою визначення періодичності атестації працівників належить до компетенції роботодавця. Крім того, ст. 11 Закону № 4312 установлено, що періодичність проведення атестації визначається колективним договором. Отже, у колективному договорі може бути передбачено, що чергова атестація проводиться один раз на чотири або п’ять років. Головне обмеження — атестація повинна проводитися не частіше ніж один раз на три роки.
Що стосується повторної атестації, то вона організується для працівників, щодо яких попередньою атестаційною комісією прийнято рішення про невідповідність їх посаді за умови виконання такими працівниками рекомендацій з підвищення їх кваліфікації за певним професійним напрямом та проводиться не раніше ніж через рік із дня проведення попередньої атестації. Нагадаємо: раніше п. 4.2 Порядку № 263 та п. 2.3 Порядку № 1695 установлювалося в цьому випадку проведення позачергової атестації.
Тепер же такого виду атестації, як позачергова, Порядком № 612 не передбачено, у тому числі і для працівників, які побажали підвищити раніше встановлену їм кваліфікаційну категорію або раніше не атестувалися і хочуть підвищити свою кваліфікаційну категорію. Це пов’язане з тим, що сьогодні встановлення кваліфікаційної категорії не здійснюється безпосередньо за результатами атестації, про що ми скажемо далі.
Згідно з п. 2.2 Порядку № 612 інформація про проведення атестації, зокрема строки, графік проведення атестації, перелік орієнтовних запитань, що виносяться на атестацію, погоджується з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації та доводиться до відома працівників, які підлягають атестації, не пізніше ніж за два місяці до її початку.
РОЗДІЛ ІII. Склад та повноваження атестаційної комісії
Оскільки тепер атестація організується та проводиться за рішенням керівника закладу (установи) соціальної сфери, то і атестувати працівників буде атестаційна комісія, створена при відповідному закладі/установі соціальної сфери (п. 3.1 Порядку № 612).
Порядок формування такої комісії описано в пп. 3.1 — 3.2 Порядку № 612.
РОЗДІЛ IV. Організація та проведення атестації
Цей розділ також містить кілька важливих положень, кожне з яких розглянемо окремо.
1. Пунктом 4.1 Порядку № 612 установлено, що атестація проводиться у присутності працівника, який атестується, його безпосереднього керівника або особи, що заміщує керівника.
При цьому жодних винятків із цього правила новим Порядком не встановлено. Нагадаємо: раніше п. 4.6 Порядку № 263 і п. 4.6 Порядку № 1695 передбачали, що в разі відсутності того, хто атестується, на засіданні атестаційної комісії з поважної причини (хвороба, відпустка за сімейними обставинами тощо) атестація може проводитися за його відсутності та наявності його письмової згоди. У новому Порядку аналогічної норми немає. З одного боку, це узгоджується з п. 7 ст. 11 Закону № 4312, де зазначено: атестація працівника здійснюється тільки в його присутності. З другого — залишається відкритим питання про проведення атестації працівника в разі його тривалої тимчасової непрацездатності та інших причин, з яких він не може бути присутнім на атестації.
2. Істотно зменшився перелік документів, що подаються до атестаційної комісії.
Насамперед слід звернути увагу, що подання будь-яких документів до атестаційної комісії безпосередньо працівником, який атестується, Порядком № 612 не передбачене. Нагадаємо: раніше такі працівники подавали заяву та звіт про виконану роботу в міжатестаційний період.
У зв’язку з цим підкреслимо: незважаючи на те, що для заповнення атестаційного листа потрібна певна інформація, наприклад дата народження, загальний стаж роботи на посаді, результати проведення попередньої атестації, наявність певної освіти та курсів підвищення кваліфікації, працівник не подає до атестаційної комісії копії підтвердних документів, оскільки всі ці відомості мають бути в його особовій справі.
Тепер до атестаційної комісії подається тільки характеристика, що підписана безпосереднім керівником працівника та містить оцінку професійної діяльності працівника, її відповідності кваліфікаційним вимогам, особистих якостей працівника.
Працівник, який підлягає атестації, має право (тобто за бажанням) надати атестаційній комісії додаткові відомості про свою професійну діяльність за попередній період, а також заяву про свою незгоду з поданою характеристикою (абз. 3 п. 4.2 Порядку № 612). Атестаційна комісія в разі подання таких документів працівником має право перенести атестацію цього працівника на дату проведення повторної атестації (не пізніше ніж через рік).
РОЗДІЛ V. Результати атестації
Згідно з абз. 1 п. 5.1 Порядку № 612 атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника обійманій посаді або виконуваній роботі.
У разі прийняття рішення про (пп. 5.2 — 5.3 Порядку № 612):
— відповідність працівника обійманій посаді або виконуваній роботі атестаційна комісія може рекомендувати безпосередньому керівнику працівника, який пройшов атестацію, зарахувати його до кадрового резерву, установити надбавку до зарплати або збільшити її розмір, організувати стажування на вищій посаді або направити на підвищення кваліфікації;
— невідповідність працівника обійманій посаді або виконуваній роботі атестаційна комісія може рекомендувати безпосередньому керівнику працівника, який проходив атестацію, перевести цього працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з наступною (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. У разі відмови працівника від переведення на іншу посаду або роботу, що відповідає його кваліфікаційному рівню, або від професійного навчання за рахунок коштів закладу/установи соціальної сфери керівник закладу за результатами атестації має право звільнити такого працівника відповідно до вимог КЗпП. Підкреслимо: звільнення в цьому випадку здійснюється на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП не пізніше двомісячного строку із дня атестації. Звільнення після закінчення цього строку може кваліфікуватися як здійснене без правової підстави.
Керівник установи на підставі рекомендацій атестаційної комісії протягом двох тижнів приймає відповідне рішення, яке оформляється наказом, щодо кожного з працівників, які пройшли атестацію (п. 5.6 Порядку № 612).
Зверніть увагу : Порядком № 612 не передбачено, що атестаційна комісія приймає також рішення про встановлення (підтвердження чи непідтвердження) працівнику кваліфікаційної категорії. У зв’язку з цим зазначимо таке.
Відповідно до абз. 4 ст. 96 КЗпП віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів та присвоєння кваліфікаційних розрядів працівникам здійснюється роботодавцем згідно з тарифно-кваліфікаційними довідниками за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Чи означає це, що керівник установи може присвоїти працівнику відповідну кваліфікаційну категорію без проведення атестації, якщо працівник відповідає кваліфікаційним характеристикам (тобто має відповідну освіту та стаж роботи за посадою), наведеним у Довіднику № 324?
Згідно з цим Довідником порядок застосування кваліфікаційних характеристик, унесення змін та доповнень до них визначено розділом «Загальні положення» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336 (далі — Довідник № 336).
Як установлено п.п. «д» п. 4 розділу « Загальні положення» цього Довідника, він є основою для присвоєння та підвищення категорій за посадою відповідно до оволодіння особою повним обсягом знань та робіт за результатами кваліфікаційної атестації.
Крім того, згідно з п. 10 розділу «Загальні положення» Довідника № 336 кваліфікаційні категорії підвищуються насамперед працівникам, які успішно виконують установлені норми праці та сумлінно ставляться до своїх трудових обов’язків. Присвоєння та підвищення кваліфікаційних категорій працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації.
Додамо також, що абз. 4 ст. 96 КЗпП установлено: за результатами атестації роботодавець має право змінювати посадові оклади працівникам у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних та максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.
Виходить, що без проведення кваліфікаційної атестації керівник не може прийняти рішення про присвоєння або підвищення категорії працівнику. Тому вважаємо, що до обов’язків атестаційної комісії слід уключити проведення також кваліфікаційної атестації з винесенням відповідних рішень. Також, на нашу думку, установа повинна розробити Положення про присвоєння кваліфікаційних категорій. Для підтвердження нашої думки ми направили запит до Мінсоцполітики, про відповідь на який обов’язково вас проінформуємо.
Згідно з абз. 2 п. 5.1 Порядку № 612 рішення атестаційної комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. При цьому засідання атестаційної комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу (абз. 2 п. 4.4 Порядку № 612). Зауважимо, що проста більшість голосів — це отримання за рішення, поставлене на голосування, більше половини голосів членів атестаційної комісії, які брали участь у голосуванні. Наприклад, якщо в голосуванні брали участь вісім членів комісії, з яких п’ять проголосували за рішення, поставлене на голосування, воно вважається прийнятим.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик
