ПРИСВОЄННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ ПРИ ПЕРЕХОДІ НА РОБОТУ З ІНШОГО ЗАКЛАДУ
Світлана МЕРЕНКОВА, провідний контролер-ревізор Харківської державної об’єднаної фінансової інспекції
Лікар-ревматолог вищої кваліфікаційної категорії (стаж роботи — 37 років) одночасно працював за сумісництвом викладачем у вищому навчальному закладі I — II рівнів акредитації (стаж роботи — 29 років). Після звільнення з посади в лікувальному закладі перейшов на основне місце роботи до цього навчального закладу на посаду викладача. Після переходу пропрацював один рік, як викладач атестацію ніколи не проходив. Чи може він при проходженні першої атестації претендувати на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» на підставі п. 4.9 Положення № 930?
(м. Харків)
Згідно з п. 4 ст. 54 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII та п. 4 ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III педагогічні працівники підлягають атестації, за результатами якої визначаються відповідність працівника обійманій посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання.
Наразі атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930 з урахуванням змін, внесених наказом МОН від 20.12.2011 р. № 1473 (далі — Типове положення № 930).
Згідно з п. 1.5 Типового положення № 930 атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов’язковою*. При цьому педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація проводиться один раз на 5 років.
* Нагадаємо, що раніше на підставі п. 3.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міносвіти від 20.08.93 р. № 310, педагогічні працівники мали право відмовлятися від проходження чергової атестації. У цьому випадку їм встановлювалася кваліфікаційна категорія на ступінь нижче тієї, яку вони мали за результатами попередньої атестації (кваліфікаційна категорія «спеціаліст» у цьому разі залишалася без змін); працівникам, для яких не було передбачено кваліфікаційні категорії, визначалася оплата праці за нижчим посадовим окладом (ставкою заробітної плати); для працівників з педагогічним званням призупинялася дія педагогічного звання. Не допускалася тільки відмова від проходження атестації педагогічними працівниками, щодо яких постало питання про їх невідповідність обійманій посаді.
Нагадаємо, що умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на 5 років підвищення кваліфікації на основі вільного вибору форм навчання, програм та навчальних закладів. Ця вимога не поширюється на педагогічних працівників, які працюють перші 5 років після закінчення вищого навчального закладу.
Розглянемо деякі нюанси атестації викладачів вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації.
За результатами атестації викладачів усіх спеціальностей визначається їх відповідність обійманій посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії. Викладачам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання «викладач-методист», «старший викладач».
Однією з вимог для присвоєння кваліфікаційних категорій та педагогічних звань викладачам професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації є наявність повної вищої педагогічної освіти чи іншої повної вищої освіти та проходження спеціальної педагогічної підготовки.
Відповідно до п. 4.7 Типового положення № 930 присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.
Педагогічні працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних предметів; переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів професійної майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук, а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів професійної майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади, мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності у присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.
Дійсно, п. 4.9 Типового положення № 930 передбачено, що фахівці, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, а також науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні посади, атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше 2 років стажу роботи на виробництві, у сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності; «спеціаліст першої категорії» — не менше 5 років; «спеціаліст вищої категорії» — не менше 8 років.
Проте при цьому п. 4.9 Типового положення № 930 не передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій у таких випадках може здійснюватися не послідовно. Не передбачено такий виняток і п. 4.7 Типового положення № 930.
Крім того, цей фахівець перейшов на посаду педагогічного працівника до вищого навчального закладу I — II рівнів акредитації із закладу охорони здоров’я. Відповідно до ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 р. № 2802-XII заклади охорони здоров’я — підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
У зв’язку з тим, що цей працівник перейшов до навчального закладу не з виробництва або сфери послуг, норми п. 4.9 Типового положення № 930 на нього не поширюються.
Таким чином, у разі проходження атестації в березні 2012 року педагогічному працівнику може бути присвоєно ІІ кваліфікаційну категорію (за умови, що цей працівник подав заяву до атестаційної комісії до 10 жовтня 2011 року).
Відповідно до п. 1.8 Типового положення № 930 з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися позачергова атестація, але не раніше ніж через 2 роки після присвоєння попередньої.
Якщо цей педагогічний працівник має науковий ступінь, вчене або почесне звання, за умови, що його діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, він атестується без дотримання послідовності у присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації на підставі п. 4.7 Типового положення № 930.
