ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Щодо застосування цивільного законодавства до бюджетних відносин
Лист від 28.10.2011 р. № 17-08/623-3729
Державна казначейська служба України розглянула лист <…> та в межах компетенції повідомляє.
До бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (частина 2 статті 1 Цивільного кодексу України).
Згідно з абзацом 4 частини 1 статті 4 Господарського кодексу України фінансові відносини за участі суб’єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, не є предметом регулювання цього Кодексу.
Бюджетне законодавство складається з Конституції України, Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини (стаття 4 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
Заступник Голови Л. Гізатуліна
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ У НЕГРОШОВІЙ ФОРМІ ПІД ЗАБОРОНОЮ
Якщо звичайні суб’єкти господарювання у процесі провадження своєї діяльності можуть використовувати різні форми розрахунків (грошові кошти, бартерні операції, операції з використанням векселів тощо), керуючись при цьому нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV та Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV, то для бюджетних установ у цьому питанні чинним законодавством установлено певні обмеження.
Так, бюджетні відносини, що виникають у процесі складання, затвердження бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням бюджетів усіх рівнів, урегульовано бюджетним законодавством, яке складається з Конституції України, Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ), закону про Державний бюджет України, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини. Щодо фінансових відносин, які стосуються сплати податків і зборів, то ці питання врегульовано положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зокрема, ст. 35).
Акцентуючи увагу на бюджетних взаємовідносинах у листі, що коментується, Держказначейська служба нагадує про те, що ч. 6 ст. 45 БКУ передбачено заборону на проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та залік взаємних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних із державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
Слід мати на увазі, що на цей момент постійно звертають увагу працівники органів Держфінінспекції під час проведення ревізій (п. 5.10 Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України, затверджених наказом Держфінінспекції від 14.12.2011 р. № 90 // «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 5; лист ГоловКРУ від 04.02.2009 р. № 26-18/4).
Отже, бюджетні установи не мають права в господарських договорах у розділі «Порядок здійснення розрахунків» передбачати будь-яку іншу форму розрахунків з контрагентами, відмінну від грошової. При чому ця вимога рівною мірою поширюється на всі операції, що здійснюються бюджетними установами. Наприклад, негрошова форма розрахунків з орендної плати не може застосовуватися у випадках, коли орендодавцем є бюджетна установа (з цього питання див. консультацію фахівця Держфінінспекції // «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 40, с. 7). Також неможлива передача залишків будівельних матеріалів (відходів) у рахунок оплати виконаних робіт (на цей момент зверталася увага в консультації фахівця Держфінінспекції // «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 24).
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик
