НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
ЩОДО ВИПЛАТИ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ НА ОЗДОРОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНИМ СЛУЖБОВЦЯМ
Лист від 02.11.2011 р. № 7183/12-11
Національним агентством України з питань державної служби в межах повноважень розглянуто <…> звернення щодо надання роз’яснення стосовно окремих питань порядку виплати матеріальної допомоги на оздоровлення державним службовцям.
Повідомляємо, що відповідно до статті 35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Таким чином, у осіб, які працювали менше одного року, право на одержання вказаної допомоги у повному обсязі настає після закінчення шести місяців безперервної роботи у відповідному державному органі.
Інформуємо також, що відповідно до статті 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Отже, вказана матеріальна допомога у повному обсязі надається до основної безперервної частини щорічної відпустки, яка має становити не менше 14 календарних днів.
Стосовно виплати цієї допомоги працівнику у період дії дисциплінарного стягнення повідомляємо, що відповідно до статті 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Разом з тим відповідно до статті 34 Закону України «Про державну службу» та підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при наданні щорічної відпустки не належать до заохочувальних виплат.
Тому виплата матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки є обов’язковою при наданні працівнику щорічної відпустки, у тому числі у період дії дисциплінарного стягнення.
Перший заступник Голови Нацдержслужби України I. Попов
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ВИПЛАТА ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯМ МАТЕРІАЛЬНОЇ
ДОПОМОГИ ДО ВІДПУСТКИ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ
Для державного службовця матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі посадового окладу є обов’язковою виплатою, гарантованою ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.2003 р. № 3723-XII (далі — Закон № 3723).
При цьому п.п. 3 п. 2 постанови КМУ «Про впорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.09.2006 р. № 268 (далі — постанова № 268) також передбачає виплату матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
У зазначених документах ідеться про одну і ту саму матеріальну допомогу, що має виплачуватися при наданні щорічної відпустки, тільки її мінімальний гарантований розмір установлено Законом № 3723, а за наявності коштів у кошторисі установи цю допомогу може бути виплачено й у більшому розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (див. лист Мінпраці від 13.05.2008 р. № 287/13/84-08).
Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення «прив’язана» до щорічної відпустки, потрібно враховувати певні особливості її надання, на які звернуло увагу Національне агентство з питань державної служби в листі, що коментується. Розглянемо їх.
1. Держслужбовець, який пропрацював в установі менше року, іде в щорічну відпустку. Чи можна йому виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення?
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) працівник, який пропрацював в установі менше року з дня укладення трудового договору, має право на щорічну відпустку. При цьому якщо стаж його безперервної роботи в цій установі становить:
— більше шести місяців, то працівник має право на відпустку повної тривалості;
— менше шести місяців, то тривалість відпустки працівника визначається пропорційно кількості відпрацьованого ним часу.
Відпрацювавши більше шести місяців, держслужбовець має право на відпустку повної тривалості та матеріальну допомогу на оздоровлення в повному обсязі. Такої самої думки дотримується й Національне агентство з питань державної служби.
При цьому з листа, що коментується, можна зробити висновок: якщо держслужбовець іде в щорічну відпустку, не відпрацювавши шести місяців, права на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення він не має.
Водночас слід зауважити, що жодних обмежень щодо тривалості роботи для надання матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки ні Закон № 3723, ні постанова № 268 не містять.
У зв’язку з цим нагадаємо: право надавати працівникам матеріальну допомогу надане керівнику відповідного органу. Отже, прийняття остаточного рішення про надання або ненадання матеріальної допомоги на оздоровлення держслужбовцю, який іде у відпустку, відпрацювавши менше шести місяців, залишається виключно за керівником. Якщо керівником буде прийнято рішення про ненадання матеріальної допомоги, то її слід виплатити держслужбовцю пізніше (з наданням частини відпустки, що залишилася, після того як він відпрацює шість місяців, тобто коли матиме право на відпустку повної тривалості).
2. Держслужбовець бере відпустку не повної тривалості, а тільки її частину. До якої частини відпустки слід надавати матеріальну допомогу на оздоровлення?
Згідно зі ст. 12 Закону про відпустки щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки не обов’язково має бути першою її частиною.
У разі поділу щорічної відпустки на частини матеріальна допомога надається тільки один раз.
При цьому, як випливає з листа, що коментується, Національне агентство з питань державної служби вважає, що в разі поділу відпустки на частини, матеріальну допомогу на оздоровлення має бути виплачено при наданні основної безперервної частини відпустки, яка має становити не менше 14 календарних днів.
Водночас Мінпраці дотримується іншої думки. Так, у листах від 26.02.2008 р. № 87/13/84-08 та від 19.07.2010 р. № 671/13-84-10 фахівці цього Міністерства підкреслювали: у разі поділу щорічної відпустки на частини допомога на оздоровлення виплачується держслужбовцю один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної відпустки.
Ми поділяємо позицію Мінпраці в цьому питанні, тим більше що законодавством прямо не заборонено надавати матеріальну допомогу на оздоровлення до будь-якої з частин щорічної відпустки.
3. Якщо держслужбовцю винесено догану, чи можна йому виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки?
Згідно зі ст. 151 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Статтею 143 КЗпП установлено, що відповідні заходи заохочення визначаються правилами внутрішнього трудового розпорядку або встановлюються в колективному договорі, іншому локальному нормативному акті роботодавця.
Факт винесення працівнику дисциплінарного стягнення у вигляді догани не може бути підставою для відмови у виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні відпустки, оскільки така виплата не належить до заходів заохочення . Цей висновок підтвердило і Національне агентство з питань державної служби в листі, що коментується.
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик
