УНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО ДЕРЖЗАКУПІВЛІ
З метою удосконалення державної політики у сфері містобудування, посилення та персоніфікації відповідальності суб’єктів містобудування за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, забезпечення стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель і споруд прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 р. № 4220-VI.
Цим документом унесено низку змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон), а саме:
1) як визначено в оновленій редакції абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону, цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві — 300 тисяч гривень), а робіт — 1 мільйон гривень;
2) перелік випадків, визначених ч. 3 ст. 2 Закону, на які не поширюються його вимоги, доповнено роботами із знесення самочинно збудованих об’єктів, що проводяться відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI та послугами з нормування та стандартизації у будівництві;
3) випадки, коли застосовується процедура закупівлі в одного учасника (ч. 2 ст. 39 Закону) доповнено новим п. 8, у якому зазначено, що така процедура проводиться у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним договором.
Ці зміни до Закону набрали чинності 19.01.2012 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО НОВИЙ ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО РЕЄСТРУ РОЗПОРЯДНИКІВ ТА ОДЕРЖУВАЧІВ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ
Мінфін наказом від 22.12.2011 р. № 1691 затвердив Порядок формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.
Зазначимо, що новий Порядок мало чим відрізняється від свого попередника — Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Держказначейства від 05.02.2008 р. № 40.
Наказ № 1691 набирає чинності з дня його офіційного опублікування. З цієї ж дати втратить чинність наказ № 40.
ЗАТВЕРДЖЕНО ТИПОВИЙ ПОРЯДОК ОБРОБКИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У БАЗАХ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Наказом Мін’юсту від 30.12.2011 р. № 3659/5 затверджено Типовий порядок обробки персональних даних у базах персональних даних, який встановлює загальні вимоги до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки у базах персональних даних володільцями та розпорядниками баз персональних даних.
У документі зазначено, що обробка персональних даних може здійснюватися повністю або частково в інформаційній (автоматизованій) системі та/або у формі картотек персональних даних.
Захист персональних даних покладається на володільця бази персональних даних.
Розпорядник бази персональних даних здійснює обробку персональних даних відповідно до закону або на підставі укладеного з володільцем бази персональних даних договору у письмовій формі з метою і в обсязі, визначеними в договорі.
Володілець або розпорядник бази персональних даних повинен надати суб’єкту персональних даних інформацію про мету обробки персональних даних до моменту отримання згоди від суб’єкта персональних даних.
Володілець бази персональних даних повинен зберігати персональні дані у строк не більше ніж це необхідно відповідно до мети їх обробки, якщо інше не передбачено законодавством.
Наказ № 3659/5 набув чинності 20.01.2012 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО МЕТОДИКУ ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ, ЯКІ НАДАЮТЬСЯ ПІДРОЗДІЛАМИ МНС
МНС, Мінекономрозвитку та Мінфін спільним наказом від 03.01.2012 р. № 1/2/1 затвердили Методику формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій України.
Ця Методика визначає механізм формування вартості платних послуг у сферах цивільного захисту, рятувальної справи та гасіння пожеж, державного нагляду у сфері техногенної, пожежної, промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Методика застосовується для визначення вартості платних послуг, які надаються підрозділами (спеціальними регіональними центрами швидкого реагування, територіальними аварійно-рятувальними загонами, спеціальними загонами, аварійно- та пожежно-рятувальними підрозділами, вузлами зв’язку, загонами забезпечення, технічними службами, базами зберігання та їх підрозділами) МНС, аварійно-рятувальними службами та гідрометеорологічними установами й організаціями МНС.
Вартість платних послуг визначається підрозділами МНС окремо за кожним видом послуг, зазначених у додатках до постанови КМУ «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій» від 26.10.2011 р. № 1102, і складається з витрат, безпосередньо пов’язаних з їх наданням.
Інформаційні послуги загального користування у сфері гідрометеорології, передбачені п. 1 додатка 3 до зазначеної постанови, надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування і населенню (через засоби масової інформації) безоплатно.
Наказ № 1/2/1 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
