ПСП: порядок надання та розміри у 2012 році

ПСП: ПОРЯДОК НАДАННЯ ТА РОЗМІРИ У 2012 РОЦІ

Необхідність звернутися до теми надання податкових соціальних пільг (далі — ПСП) викликано тим, що з 1 січня 2012 року збільшився прожитковий мінімум для працездатної особи та мінімальна заробітна плата. У зв’язку з цим розміри ПСП, що надаються працівникам, а також право працівників на такі пільги підлягають перегляду.

У цій статті розповімо, які розміри ПСП діють у 2012 році, а також відповімо на запитання, що стосуються їх надання.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ГРАНИЧНИЙ РОЗМІР ДОХОДУ ДЛЯ НАДАННЯ ПСП У 2012 РОЦІ — 1500 грн.

Який розмір доходу для надання ПСП діє у 2012 році?

Згідно з п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ правом на ПСП можуть скористатися платники податку, розмір заробітної плати яких не перевищує прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Отже, у 2012 році граничний розмір заробітної плати, до якої застосовується ПСП, становить 1500 грн. (1073 грн. х 1,4 та округлений до найближчих 10 грн.). Протягом року він не змінюється. Підкреслимо, що робота платника податку на умовах неповного робочого часу не впливає на порядок застосування ПСП та її розмір.

Граничний розмір заробітної плати застосовують у всіх випадках надання ПСП. Виняток — пільга на дітей, що надається працівникам, переліченим у п.п. 169.1.2 ст. 169 та пп. «а» — «б» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ, які мають дітей до 18 років. У цьому випадку граничний дохід одного з батьків, який має право на ПСП, збільшується кратно кількості дітей (див. далі розділ «ПСП на дітей» на с. 24).

ЛІКАРНЯНІ ТА ПСП

У січні 2012 року працівнику було нараховано тільки допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 1200 грн. Чи можна надати в цьому місяці звичайну ПСП?

Так, можна. Абзацом 1 п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ встановлено: ПСП застосовується до доходу, нарахованого платнику податку протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород).

Відповідно до п.п. 14.1.48 ст. 14 ПКУ заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. Як правило, це виплати, що належать до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5.

Відповідно до п.п. 169.2.3 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосовано до:

— доходів, відмінних від заробітної плати. Так, до доходу військовослужбовців і осіб рядового та начальницького складу, що отримується у вигляді грошового забезпечення, що не є зарплатою, ПСП не застосовується;

— заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

— доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. При цьому ПСП можна застосовувати до зарплати працівника, який одночасно є приватним підприємцем, займається незалежною професійною діяльністю (п.п. 169.2.3 ст. 169 ПКУ).

Попри те що допомога по тимчасовій непрацездатності не входить до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5, для цілей ПКУ така виплата також прирівнюється до доходу у вигляді зарплати. Про це повідомляла ДПАУ в листі від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 7, с. 10).

Таким чином, якщо працівник має право на ПСП, то в січні 2012 року вона надається на загальних підставах.

Нагадаємо також, що «перехідні» виплати (відпускні та лікарняні) для цілей визначення граничного розміру доходу відносяться до тих місяців, за які вони нараховані (п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ).

ВНУТРІШНЄ СУМІСНИЦТВО ТА ПСП

В якому порядку надається ПСП працівнику, який працює на умовах внутрішнього сумісництва? Річ у тім, що сукупно розмір його заробітної плати перевищує граничний розмір для надання ПСП, а якщо розглядати його зарплату окремо за основним місцем роботи та за внутрішнім сумісництвом, то не перевищує такий розмір.

Згідно з п.п. 169.2.1 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого платнику податку упродовж звітного місяця тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Інакше кажучи, ПСП надається за одним місцем роботи, від одного роботодавця.

Внутрішнє сумісництво передбачає отримання заробітної плати як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (внутрішнім) від одного роботодавця. У зв’язку з цим для визначення права такого працівника на ПСП необхідно враховувати сукупний дохід, що нараховується йому як за основною роботою, так і за роботою за внутрішнім сумісництвом. Якщо заробітна плата сукупно перевищує 1500,00 грн., то працівник не має права на ПСП.

Якщо ж працівник працює на умовах зовнішнього сумісництва (отримує дохід від двох роботодавців), то він має право самостійно вибирати місце застосування ПСП шляхом надання одному зі своїх роботодавців заяви про самостійний вибір місця застосування ПСП. При цьому він може скористатися правом на отримання ПСП або за основним місцем роботи, або за сумісництвом.

У МІСЯЦІ ЗВІЛЬНЕННЯ ПСП НАДАЄТЬСЯ

Чи надається ПСП у місяці звільнення працівника?

Згідно з п.п. 169.3.4 ст. 169 ПКУ ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається безвісно відсутнім, або втратив статус резидента, або був звільнений з місця роботи.

Із цього випливає, що в місяці звільнення працівника ПСП надається на загальних підставах.

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПСП

Які документи повинен подати працівник для отримання ПСП?

Згідно з п.п. 169.2.2 ст. 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП.

Без заяви ПСП застосовується до заробітної плати держслужбовців, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги (абз. 5 п.п. 169.2.3 ст. 169 ПКУ).

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце застосування ПСП, повинен подати роботодавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від ПСП. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким роботодавцем на будь-яких підставах.

Працівникам, які претендують на підвищену ПСП, крім заяви, в обов’язковому порядку необхідно подати документи, що підтверджують їх право на таку пільгу. Перелік таких документів наведено в Порядку № 1227 (див. табл. 3 на с. 29).

Згідно з п. 2 Порядку № 1227, платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування ПСП за встановленою державною податковою службою формою.

Слід зауважити, що наказ № 461, яким було затверджено форму такої заяви та який використовувався в період дії Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV, втратив чинність у січні 2011 року, а нову форму заяви про обрання місця застосування ПСП досі не затверджено.

Тому працівники подають роботодавцю заяву про застосування ПСП в довільній формі. При цьому можна подавати таку заяву за зразком, затвердженим наказом № 461, але із зазначенням реквізитів, що відповідають нормам ст. 169 ПКУ.

Наведемо приклад заяви про застосування ПСП, що надається працівником, який претендує на звичайну ПСП.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (за необхідності).

При цьому слід пам’ятати, що ПСП застосовується роботодавцем у розмірі, установленому п. 169.1 ст. 169 ПКУ, до нарахованого працівнику місячного доходу у вигляді заробітної плати, якщо такий дохід не перевищує граничного розміру заробітної плати, що надає право на застосування ПСП (п.п. 169.2.1 ст. 169 ПКУ).

Таким чином, роботодавець повинен застосовувати ПСП не до нарахованої заробітної плати працівника за період з моменту подання ним відповідно заяви, а до нарахованої заробітної плати за місяць, в якому було подано заяву про застосування ПСП, незалежно від дати її подання в цьому місяці.

Наприклад, працівник подав заяву про застосування ПСП 30 січня 2012 року. Право на ПСП виникає у працівника з дня подання такої заяви, тобто з 30.01.2012 р. Роботодавець повинен застосувати ПСП до нарахованої працівнику заробітної плати за січень 2012 року (з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р.).

Нагадаємо також, що в загальному випадку ПСП не застосовується в тому місяці, коли:

— перевищено граничний розмір заробітної плати для застосування ПСП (автоматично без подання заяви);

— працівником подано заяву про відмову від ПСП (працівник планує застосовувати ПСП за іншим місцем роботи).

РОЗМІРИ ПСП У 2012 РОЦІ

Які розміри ПСП діють у 2012 році?

Розміри ПСП визначені п. 169.1 ст. 169 ПКУ та залежать від розміру прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня звітного податкового року. Так, розмір звичайної ПСП дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Згідно з абз. 8 п. 1 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ такий розмір ПСП застосовуватиметься до 1 січня 2015 року. На таку пільгу мають право всі платники податку, розмір заробітної плати яких не перевищує 1500,00 грн.

Інші види пільг розраховуються виходячи зі звичайної ПСП: підвищена ПСП надається в розмірі, що дорівнює 150 % звичайної ПСП, максимальна ПСП — у розмірі, що дорівнює 200 % звичайної ПСП (див. табл. 1). Протягом року розміри ПСП не змінюються.

Таблиця 1

За загальним правилом, якщо платник податку має право на застосування ПСП за двома і більше підставами, то до його заробітної плати застосовується одна ПСП за підставою, що передбачає її найбільший розмір. Виняток із цього правила встановлено тільки для осіб, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів) (п.п. 169.3.1 ст. 169 ПКУ). У цьому випадку ПСП підсумовуються.

ПСП НА ДІТЕЙ

В якому порядку надається ПСП на дітей?

Для окремих категорій працівників, які мають дітей до 18 років, ПКУ передбачає особливий порядок надання ПСП (див. табл. 2):

Таблиця 2

Для зазначених вище осіб ПКУ встановлено особливий порядок визначення граничного доходу, що надає право на ПСП.

Так, один із батьків, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років, має право на збільшення граничного розміру доходу, що надає право на застосування ПСП, кратно кількості дітей (1500,00 грн. х кількість дітей віком до 18 років). Для другого з батьків граничний розмір доходу, що надає право на застосування ПСП, визначається на загальних підставах .

Хто із двох батьків користуватиметься правом на збільшення граничного доходу кратно кількості дітей, батьки вирішують самостійно.

Про своє право на застосування ПСП батьки повідомляють роботодавця шляхом подання:

— заяви про застосування ПСП. При цьому той із батьків, хто претендує на збільшення граничного доходу, повинен у такій заяві зазначити, що його чоловік (дружина) при отриманні ПСП за місцем своєї роботи не користується таким правом;

— документів, що підтверджують право на застосування ПСП.

Далі розглянемо приклади надання ПСП на дітей.

Приклад 1 . В установі працює працівниця, яка утримує двох дітей віком до 18 років. Її зарплата становить 2700 грн. на місяць. Батько дітей не користується правом на збільшення розміру доходу для визначення права на ПСП кратно кількості дітей, про що працівниця вказала в заяві про самостійне обрання місця застосування ПСП.

У цій ситуації працівниця претендує на ПСП на дітей на підставі п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ як платник податку, який має двох або більше дітей віком до 18 років.

Таким правом вона зможе скористатися, якщо її місячна заробітна плата не перевищить граничного розміру доходу, що дає право на ПСП. Так, її граничний розмір заробітної плати, що дає право скористатися ПСП на дітей, визначається кратно кількості дітей віком до 18 років і становить 3000 грн. (1500,00 грн. х 2 дітей). Оскільки батько таким правом не користується, то для нього граничний розмір доходу для надання ПСП становить 1500 грн.

Оскільки заробітна плата працівниці (2700 грн.) не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (3000 грн.), то така працівниця має право на ПСП на дітей на підставі п.п. 169.1.2 п. 169 ПКУ в розмірі 1073 грн. (536,50 грн. х 2 дітей віком до 18 років).

Звертаємо увагу: якби правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей користувався чоловік працівниці, то вона не мала б права на ПСП, оскільки в цьому випадку граничний розмір доходу для неї визначався б на загальних підставах і становив 1500 грн.

Приклад 2. Працівниця, яка є одинокою матір’ю, має двох дітей віком до 18 років. Її заробітна плата за місяць становить 2300 грн.

У цій ситуації працівниця претендує на ПСП на дітей на підставі:

— п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ як платник податку, який має двох або більше дітей віком до 18 років. Граничний розмір доходу для надання ПСП визначається кратно кількості дітей (1500 грн. х х 2 дітей = 3000 грн.), за умови, що батько дітей (у разі його наявності) не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей. Якщо таким правом користується батько дітей, то граничний розмір доходу для такої працівниці визначатиметься на загальних підставах і становитиме 1500 грн. Припустимо, що батько дітей не користується правом на збільшення розміру доходу для визначення права на ПСП кратно кількості дітей, тоді, оскільки зарплата працівниці не перевищує 3000 грн., вона може скористатися правом на застосування ПСП на підставі п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ в розмірі 1073 грн. (536,50 грн. х 2 дітей);

— п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ як одинока мати. Граничний розмір доходу для надання ПСП у цьому випадку також визначається кратно кількості дітей (1500 грн. х 2 дітей = 3000 грн.). У цьому випадку розмір ПСП, що надається, становитиме 1609,50 грн. (804,75 грн. х 2 дітей).

Згідно з п.п. 169.3.1 ст. 169 ПКУ в разі, якщо платник податку має право на застосування ПСП за двома і більше підставами, йому надається одна ПСП за підставою, що передбачає найбільший її розмір. У зв’язку з цим працівниці надається ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ як одинокій матері.

Приклад 3. Працівниця, яка перебуває в шлюбі, має двох дітей віком до 18 років, одна дитина з яких є інвалідом. Її зарплата за місяць становить 2300 грн.

Граничний розмір доходу для надання ПСП визначається кратно кількості дітей (1500 грн. х 2 дітей = 3000 грн.) за умови, що батько дітей (у разі його наявності) не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей. Якщо таким правом користується батько дітей, то граничний розмір доходу для такої працівниці визначатиметься на загальних підставах і становитиме 1500 грн.

Припустимо, що батько дітей не користується правом на збільшення розміру доходу для визначення права на застосування ПСП кратно кількості дітей, тоді, оскільки зарплата працівниці не перевищує 3000 грн., вона має право на застосування двох ПСП: на підставі п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ в розмірі 536,50 грн. на дитину віком до 18 років, яка не є інвалідом, і на дитину-інваліда — у розмірі 804,75 грн.

Таким чином, розмір ПСП, що надаються працівниці, становитиме 1341,25 грн. (536,50 грн. (на дитину, яка не є інвалідом) + 804,75 (на дитину-інваліда)).

Приклад 4. Працівниця, яка є вдовою, утримує двох дітей віком до 18 років. Її заробітна плата за місяць становить 1300 грн.

У цьому випадку працівниця може скористатися правом на застосування ПСП за декількома підставами, а саме як:

— будь-який платник податку (п.п. 169.1.1 ст. 169 ПКУ), оскільки її зарплата не перевищує 1500 грн.;

— особа, яка утримує двох дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ). Граничний розмір доходу для надання ПСП визначається кратно кількості дітей (1500 грн. х 2 дітей = 3000 грн.);

— удова, яка має дітей віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ). Граничний розмір доходу для надання ПСП визначається кратно кількості дітей (1500 грн. х 2 дітей = 3000 грн.).

При виборі ПСП працівниці слід мати на увазі обмеження, установлене п.п. 169.3.1 ст. 169 ПКУ: якщо платник податку має право на ПСП за декількома підставами, то застосовується одна ПСП за підставою, що передбачає її найбільший розмір.

У цьому випадку підставою, що передбачає найбільший розмір ПСП, є п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ. Отже, розмір ПСП, що надається, становитиме 1609,50 грн. (804,75 х 2 дітей).

Підкреслимо: ПСП на дітей надається до кінця року, в якому дитині виповнюється 18 років, а в разі смерті дитини до досягнення зазначеного віку — до кінця року, на який припадає така смерть. Право на застосування ПСП на дітей працівник втрачає в разі позбавлення його батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі до установ для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, справляється плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах повного утримання. Право на застосування ПСП на дітей у вказаних випадках працівник втрачає починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія (п.п. 169.3.3 ст. 169 ПКУ).

Оскільки роботодавець має в розпорядженні відомості про дату народження дітей, за виконанням обмеження щодо застосування ПСП, пов’язаного з досягненням ними 18-річчя, повинен стежити саме він. В інших випадках при настанні вказаних вище подій працівник обов’язково повинен повідомити бухгалтерію установи.

ПСП ПРАЦЮЮЧИМ ІНВАЛІДАМ

В установі працює інвалід III групи. Чи має такий працівник пільги з податку на доходи фізосіб?

Згідно з п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ платник податку має право на застосування ПСП у розмірі 150 % від звичайної ПСП, якщо він:

а) є одинокою матір’ю (батьком), увдовою (удівцем) або опікуном, піклувальником;

б) утримує дитину-інваліда;

в) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, уключаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено п.п. «б» п.п. 169.1.4 ст. 169 ПКУ;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, який зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, уключаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 ст. 169 ПКУ.

Таким чином, працюючі інваліди І і ІІ груп, у тому числі з дитинства, мають право на підвищений розмір ПСП (у 2012 році — 804,75 грн.), якщо їх заробітна плата не перевищує 1500 грн. на місяць.

Інвалідів III групи , у тому числі з дитинства, не зазначено в ПКУ як окрему пільгову категорію, тому вони не мають права на підвищену ПСП.

Підкреслимо: надання ПСП, передбаченої пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ, припиняється, починаючи з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений вказаними нормами ПКУ.

Зверніть увагу: якщо документи, які надають право на застосування ПСП у підвищеному розмірі, не було переглянуто своєчасно та строк дії відповідної групи інвалідності закінчився, то застосування підвищеного розміру ПСП призупиняється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому платник податку втрачає статус інваліда І або ІІ групи, у тому числі з дитинства.

ПСП ПРАЦЮЮЧИМ СТУДЕНТАМ

В установі працює студент, який отримує стипендію з бюджету. Чи має такий працівник пільги з податку на доходи фізосіб?

Згідно з пп. «г» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ на ПСП у розмірі 804,75 грн. мають право платники податку, які є учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад’юнктами.

Водночас, якщо такі особи отримують стипендію, грошове або майнове (речове) забезпечення, що виплачуються з бюджету, то права на застосування ПСП до їх доходу у вигляді заробітної плати в них немає, незалежно від його розміру (п.п. 169.2.3 ст. 169 ПКУ).

Інакше кажучи, до заробітної плати студента (аспіранта, ординатора, ад’юнкта), який працює в установі, можна застосувати ПСП у розмірі 804,75 грн. у випадку, якщо він не отримує стипендію з бюджету та його заробітна плата не перевищує 1500 грн. на місяць.

Студент, який отримує стипендію з бюджету, обов’язково повинен повідомити про це бухгалтерію установи. Якщо працівник не повідомив про отримання зазначених доходів, роботодавець жодної відповідальності за застосування ПСП до його зарплати не несе.

ПСП У РОЗМІРІ 200 % ВІД ЗВИЧАЙНОЇ ПСП

Хто має право на ПСП у розмірі 200 % від звичайної ПСП?

Згідно з п.п. 169.1.4 ст. 169 ПКУ платник податку має право на застосування ПСП у розмірі 200 % від звичайної, якщо він є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, чи інвалідом І і ІІ груп з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яку було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

ПСП У ПОДАТКОВОМУ РОЗРАХУНКУ ЗА Ф. № 1ДФ

Роботодавець відображає в податковій звітності всі випадки застосування чи незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої пільги. Наразі це відбувається шляхом зазначення в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ ознаки ПСП (01, 02, 03 або 04) відносно доходу працівника у вигляді заробітної плати.

У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ для відображення наданих працівникам ПСП передбачено графу 8 «Ознака податкової соціальної пільги». До неї заносять ознаку ПСП згідно з Довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до наказу № 1020.

При цьому якщо у звітному кварталі ПСП:

— не надавалася, то у графі 8 ставиться прокреслення;

— надавалася тільки в одному з місяців, то у графі 8 указується код наданої ПСП.

При застосуванні до заробітної плати працівника ПСП як особі, яка утримує двох дітей, одна дитина з яких є інвалідом, заповнюються два рядки:

— у першому рядку (з ознакою пільги «02») заповнюються всі графи;

— у другому рядку (з ознакою пільги «04») — тільки графи 1, 2, графа 5, де зазначається ознака доходу «101», та графа 8, в якій вказується ознака додаткової ПСП «04», в інших графах проставляються прокреслення.

ПОРУШЕННЯ ПРАЦІВНИКОМ ПРАВА на ЗАСТОСУВАННЯ ПСП

Якщо працівник змінює місце застосування ПСП, він зобов’язаний подати роботодавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги. З місяця, в якому працівником подано заяву про відмову від застосування ПСП, така пільга не надається.

Неподання працівником такої заяви, що спричинює застосування ПСП до його доходу за двома місцями роботи, — найбільш поширений випадок порушення працівником права користування ПСП.

У зв’язку з цим виникає запитання: як дізнатися про те, що ПСП працівнику не надається за іншим місцем роботи, якщо працівник не подав заяву про відмову від надання ПСП? Відстежити цей факт у будь-який спосіб бухгалтер не може, проте ПКУ і не зобов’язує його цього робити. Це повинні зробити органи податкової служби під час аналізу даних податкової звітності або результатів документальних перевірок. Якщо дані аналізу податкової звітності або результати документальних перевірок свідчать про отримання платником податку ПСП протягом будь-якого податкового місяця більш ніж за одним місцем отримання доходу у вигляді заробітної плати, податкові органи зобов’язані проінформувати такого платника податку про порушення.

Роботодавець не несе жодної відповідальності за те, що працівник не подав заяву про відмову від застосування ПСП та фактично користується такою пільгою за двома місцями роботи.

Відповідальність згідно з п.п. 169.2.4 ст. 169 ПКУ повністю покладається на працівника, який подав заяву про застосування ПСП більш ніж одному роботодавцю: він втратить право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, і закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.

Відновити право на надання ПСП працівник зможе тільки у випадку, якщо подасть заяву про відмову від ПСП усім роботодавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце порушення, на підставі чого кожен роботодавець нарахує та утримає відповідну суму недоїмки податку та штрафу в розмірі 100 % від суми такої недоїмки.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.

Закон № 889 — Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.

Порядок № 1227 — Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Наказ № 461 — наказ ДПАУ «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» від 30.09.2003 р. № 461 (втратив чинність).

Наказ № 1020 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 р. № 1020.

Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ — Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Таблиця 3

Розмір ПСП на 2012 рік та перелік документів, необхідних для її отримання