ПРИДБАННЯ КОМПЛЕКТУЮЧИХ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРА: ЯК ОБЛІКовуВАТИ ВИТРАТИ
Ірина НЕСТРУГІНА, начальник Харківської державної об’єднаної фінансової інспекції
Установа планує придбати комплектуючі для виготовлення власними силами персонального комп’ютера.
Чи можна придбати такі комплектуючі за КЕКВ 1131, якщо надалі зібраний комп’ютер обліковуватиметься на субрахунку 104? Який порядок відображення таких операцій у бухгалтерському обліку? Чи слід обов’язково складати кошторис на виготовлення комп’ютера власними силами?
Крім того, з метою модернізації персонального комп’ютера установа планує придбати материнську плату. За яким КЕКВ її необхідно придбавати і на якому субрахунку обліковувати?
Чули від колег, що в разі зміни технічних характеристик комп’ютера потрібно провести його дооцінку до ціни нового комп’ютера з аналогічними параметрами або на суму витрат, пов’язаних із проведенням модернізації. Чи дійсно це так?
(м. Хмельницький)
Із ситуацією, коли в умовах браку бюджетних асигнувань на капітальні видатки бюджетні установи намагаються придбати комп’ютерну техніку запчастинами за рахунок поточних видатків для виготовлення комп’ютерів власними силами, фахівці Державної фінансової інспекції періодично стикаються під час проведення ревізій. Тому відразу звертаємо увагу на те, що здійснення такої операції бюджетною установою не відповідає вимогам чинного бюджетного законодавства. Пояснимо чому.
Як відомо, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету бюджетні установи можуть здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. При цьому розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
Під бюджетним зобов’язанням розуміється будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги або здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом саме цього періоду чи в майбутньому. Основні правила взяття бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів визначено ст. 23 і 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).
Крім того, у п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, визначено, що установи мають право брати бюджетні зобов’язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади і наукові установи, заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, — також у межах, установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів та щомісячними планами використання бюджетних коштів. Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (далі — Інструкція № 333), видатки на придбання основних засобів, до яких належить і комп’ютерна техніка, необхідно здійснювати за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».
При здійсненні видатків на придбання основних засобів бюджетним установам необхідно дотримуватись обмежень, установлених постановою КМУ «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів» від 04.04.2001 р. № 332. Так, цим документом передбачено, що гранична сума витрат на придбання персонального комп’ютера (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор «миша») становить 7200 грн.
Згідно з п. 2.1 Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), до основних засобів належать матеріальні активи, що використовуються установою багато разів та безперервно у процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року та вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект).
Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів — закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового чи різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу лише у складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою.
Оскільки після виготовлення комп’ютер має бути відображено установою в обліку на субрахунку 104 «Машини та обладнання», видатки на придбання комплектуючих для його складання може бути проведено лише за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (аналогічна ситуація розглядалася в листі Держказначейства від 07.05.2010 р. № 13-06/987-7875 // «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 22).
Таким чином, якщо установа придбає комплектуючі для створення персонального комп’ютера не за КЕКВ 2110, а за будь-яким іншим КЕКВ, оприбуткувавши складений власними силами комп’ютер як об’єкт основних засобів по дебету субрахунку 104 «Машини та обладнання», то такі дії буде класифіковано перевіряючими як нецільове витрачання бюджетних коштів і порушення положень зазначених вище нормативних актів.
Так, нецільовим використанням бюджетних коштів згідно зі ст. 119 БКУ є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
— бюджетним призначенням, установленим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет;
— напрямкам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (при застосуванні програмно-цільового методу в бюджетному процесі) або в порядку використання коштів;
— бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
За порушення бюджетного законодавства, зокрема за нецільове використання бюджетних коштів, ст. 117 БКУ передбачено такі заходи впливу:
— попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою про усунення такого порушення;
— зупинення операцій з бюджетними коштами;
— призупинення бюджетних асигнувань;
— зменшення бюджетних асигнувань.
Крім того, нецільове використання бюджетних коштів спричинює притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності в порядку, визначеному законами України.
Адміністративну відповідальність за таке порушення передбачено ст. 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X. Цією статтею передбачено, що нецільове використання бюджетних коштів тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 70 до 85 не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1190 до 1445 грн.).
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 85 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1445 до 1700 грн.).
Що стосується іншої ситуації, коли бюджетні установи придбавають запасні частини та комплектуючі для ремонту і модернізації комп’ютерної техніки, яка вже значиться на балансі та видатки на придбання якої було здійснено раніше за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування», то такі операції є досить поширеними.
Оприбуткування запчастин і комплектуючих необхідно здійснювати по дебету субрахунку 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин та обладнання», на якому згідно з Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114, обліковуються запасні частини, призначені для ремонту і заміни спрацьованих частин машин (медичних, електронно-обчислювальних тощо), устаткування, тракторів, комбайнів, транспортних засобів (мотори, автомобільні шини, уключаючи покришки, камери та ободові стрічки тощо), незалежно від їх вартості. На цей момент Держказначейство звертало увагу в листі від 01.09.2011 р. № 17-08/180-1071 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 38).
Отже, запасні частини і комплектуючі, придбані для заміни зношених механізмів і деталей до різного обладнання, у тому числі й комп’ютерної техніки, бюджетні установи зараховують до складу запасів (незалежно від вартості) та обліковують у порядку, передбаченому Інструкцією з обліку запасів бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125.
Видатки на придбання запчастин для ремонту і модернізації комп’ютерів власними силами установи відповідно до Інструкції № 333 здійснюються за КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
У цьому випадку установа складає кошторис на проведення ремонту чи модернізації власними силами, акт про списання матеріальних цінностей, використаних для ремонту або модернізації, а також уносить відповідні записи до інвентарної картки обліку основних засобів типової форми № ОЗ-6 (бюджет) про здійснені заходи щодо поліпшення технічних характеристик такого об’єкта в разі його модернізації.
Слід пам’ятати, що при проведенні ремонту необоротних активів (у випадках, не пов’язаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією), що спричинив заміну запчастин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними КЕКВ.
Якщо ж необоротний актив, зокрема комп’ютер, було модернізовано (тобто у зв’язку із заміною його комплектуючих, запчастин поліпшилися технічні характеристики такого необоротного активу), то вартість комплектуючих і запчастин, використаних для модернізації, відноситься на збільшення вартості комп’ютера.
Тепер щодо необхідності проведення дооцінки. Дійсно, п. 1.10 Інструкції № 64 передбачено таке: якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації істотно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість таких необоротних активів необхідно привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків, що діє на дату проведення індексації на такі види активів.
Як бачимо, цей пункт зобов’язує бюджетні установи встановлювати однакові ціни на однотипні об’єкти. Однак мусимо зауважити, що зазначена вище норма Інструкції № 64 стосується тих об’єктів, первісна вартість яких змінилася в результаті проведення індексації.
Як відомо, за даними Держкомстату, індекс інфляції за 2011 рік склав 104,6 %, тобто коефіцієнт індексації (0,946) не перевищує одиниці*. Тому індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів у 2012 році за 2011 рік бюджетними установами не здійснюється.
* Коефіцієнт індексації визначається за формулою:
Кi = [I(а - 1) - 10] : 100,
де I(а - 1) — індекс інфляції року, за результатами якого здійснюється індексація.
Якщо значення Кi не перевищує одиниці, індексація не здійснюється.
Питання щодо проведення таких заходів, як індексація та переоцінка необоротних активів, докладно розглядалися у статті «Переоцінка необоротних активів» // «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 38.
