Відповідаємо на актуальні запитання щодо заповнення «неприбуткового» звіту

ВІДПОВІДАЄМО НА АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ «НЕПРИБУТКОВОГО» ЗВІТУ

Однією з форм податкової звітності, які повинні подавати бюджетні установи, є Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій. У зв’язку з наближенням граничного строку подання цього звіту розглянемо запитання наших читачів, що надійшли до редакції та стосуються порядку його заповнення.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Спершу нагадаємо, що форму Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі — Звіт) та Порядок складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі — Порядок № 56) затверджено наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56. Звіт за цією формою бюджетні установи подають починаючи з II кварталу 2011 року.

Звіт є податковою декларацією, а отже, на нього поширюються правила складання та подання податкової звітності, установлені ст. 46 — 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Про те, що подання Звіту та сплата податку здійснюються у строки, установлені ПКУ, також зазначено в розд. III Порядку № 56.

У зв’язку з цим:

— Звіт подається до податкового органу, в якому перебуває на обліку бюджетна установа, у строки, установлені для квартального звітного періоду, тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем. Отже, за півріччя Звіт потрібно подати не пізніше 9 серпня 2012 року (тобто 9 серпня — останній день подання);

— задекларований у Звіті податок на прибуток сплачується в загальновстановленому порядку, тобто протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації. Проте на відміну від граничних строків подання звітності, що переносяться на наступний за вихідним або святковим робочий день, для строків сплати податків і зборів у ПКУ таке перенесення не передбачено. Тому податки і збори, граничний строк сплати яких закінчується в неробочий (вихідний або святковий) день, слід сплатити напередодні. Це означає, що за наявності оподатковуваних доходів (якщо, звісно, їх у звітному періоді все-таки було отримано бюджетною установою) податок на прибуток слід сплатити не пізніше 17 серпня 2012 року (тобто
17 серпня — останній день сплати).

Згідно з п. 49.3 ПКУ за вибором бюджетної установи Звіт може бути подано одним із таких способів:

1) особисто або уповноваженою на це особою. При цьому один примірник Звіту буде подано до органу ДПСУ, а другий — з підписом відповідального про прийняття Звіту та штампом органу ДПСУ — залишається для установи. Наявність штампу є підтвердженням подання Звіту;

2) відправлено поштою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку його подання (п. 1.7 Порядку № 56). У цьому випадку підтвердженням здачі Звіту буде повідомлення про вручення з підписом відповідальної особи органу ДПСУ;

3) за рішенням бюджетної установи засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови про реєстрацію електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Підтвердженням подання Звіту в цьому випадку є квитанція про його отримання (п. 49.3 ПКУ).

Також нагадаємо, що за порушення строку подання Звіту п. 120.1 ПКУ передбачено таку відповідальність: неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

І ще один момент. Згідно з п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток повинен подавати разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Що стосується бюджетних установ, то на них це правило поширюється тільки в разі, якщо вони отримують прибуток від неосновної діяльності та/або доходи, що підлягають оподаткуванню. Це означає, що тільки в разі, коли бюджетні установи є платниками податку на прибуток, у них виникає необхідність подавати податковим органам фінансову звітність разом зі Звітом. Із цього питання див. консультацію фахівців ДПСУ в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 27, а також консультацію податківців, розміщену на сайті ДПСУ в розділі 110.26 Єдиної бази податкових знань.

Тепер розглянемо на конкретних ситуаціях особливості заповнення Звіту бюджетними установами.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ДОХОДІВ ВІД ПЛАТНИХ ПОСЛУГ

Насамперед нагадаємо, що до доходів бюджетних установ, звільнених від обкладення податком на прибуток, належать доходи, перелічені в п. 157.2 ПКУ. До них належать:

— кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

— пасивні доходи;

— кошти або майно, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі від надання платних послуг, пов’язаних з їх основною статутною діяльністю;

— дотації або субсидії, отримані з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Крім того, звільняються від оподаткування власні надходження бюджетних установ, що зараховуються до складу спеціального фонду бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ). Перелік власних надходжень бюджетних установ наведено у ст. 13 БКУ.

Доходи неприбуткових організацій, визначених у п.п. «а» п. 157.1 ПКУ, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними установами, установлюється Кабінетом Міністрів України (п. 157.10 ПКУ).

Для кожного виду доходів, що зараховуються до складу спеціального фонду та включаються до власних надходжень бюджетних установ, у Звіті передбачено спеціальні рядки. Наведемо інформацію про це в таблиці.

Далі розглянемо особливості заповнення Звіту бюджетними установами на конкретних ситуаціях.

Приклад 1. Державна інспекція техногенної безпеки здійснює експертизу (обстеження) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення. Плата за надання такої адміністративної послуги справляється на підставі заяви юридичних осіб та передбачена Положенням про Державну інспекцію техногенної безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 392/2011, та постановою КМУ «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду експертизи (обстеження) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення» від 31.05.2006 р. № 774.

В якому розмірі плата за проведення експертизи (обстеження) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення зараховується до складу власних надходжень та в якому рядку Звіту відображається?

Зауважимо: отримання плати за надання таких послуг відповідає визначенню державних послуг. Так, під державними послугами (п. 157.15 ПКУ) слід розуміти будь-які платні послуги, обов’язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До розуміння терміна «державні послуги» не включаються податки, збори (обов’язкові платежі), передбачені ПКУ.

Варто звернути увагу на те, що термін «державні послуги» вживається тільки в ПКУ, тоді як бюджетне законодавство використовує такий термін, як «адміністративні послуги».

Нагадаємо, що під адміністративною послугою розуміється послуга, яка є результатом здійснення суб’єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов’язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо). Право надавати адміністративні послуги мають органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах делегованих їм органами виконавчої влади повноважень, підприємства, установи та організації, на які згідно з нормативно-правовими актами покладено повноваження надавати адміністративні послуги.

Сьогодні основним документом, що визначає процедуру надання адміністративних послуг, є Тимчасовий порядок надання адміністративних послуг, затверджений постановою КМУ від 17.07.2009 р. № 737.

До адміністративних послуг належать :

— видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень;

— реєстрація (фактів, суб’єктів, прав, об’єктів, у тому числі легалізація суб’єктів і актів (документів), нострифікація та верифікація);

— інші види діяльності незалежно від назви, у результаті провадження яких зацікавленим фізичним та юридичним особам, а також об’єктам, що перебувають у власності, володінні чи користуванні таких осіб, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

При цьому до адміністративних послуг не належать контрольна діяльність (проведення перевірки, ревізії, інспектування тощо), освітні, медичні та господарські послуги, які надаються органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами та організаціями.

Особливу увагу звертаємо на те, що починаючи з 2012 року плата за надання адміністративних послуг зараховується до доходу загального фонду Держбюджету на підставі п. 45 ч. 2 ст. 2 БКУ та ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI (далі — Закон про Держбюджет). Нагадаємо, що в попередні роки такі надходження підлягали зарахуванню до складу доходів спецфонду Держбюджету.

У зв’язку з цим у 2012 році кошти, що отримуються від надання адміністративних послуг, не відносяться до власних надходжень бюджетних установ, які включаються до спеціального фонду бюджету (ч. 4 ст. 13 БКУ), а підлягають перерахуванню до доходу загального фонду Держбюджету у розмірі отриманих коштів.

Плата за надання адміністративних послуг зараховується за кодом класифікації доходів бюджету — код 22012500 «Плата за надання інших адміністративних послуг». Про новий порядок зарахування плати за надання адмінпослуг у 2012 році Держказначейська служба повідомляла в листі від 11.04.2012 р. № 17-08/920-5189 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 21).

Таким чином, бюджетні установи, що надають адміністративні послуги згідно з вимогами чинного законодавства, починаючи з 2012 року ці надходження взагалі не відображають у Звіті, оскільки такі кошти зараховуються до доходу загального фонду Держбюджету в повному обсязі та їм не належать. Отже, у рядку 1.3.3 Звіту потрібно поставити прокреслення.

Приклад 2. Державний вищий навчальний заклад має ліцензію на надання послуг у сфері освіти, яку видано МОНмолодьспорту. Протягом звітного періоду цей заклад отримав доходи від надання таких платних послуг:

— навчання студентів та підвищення кваліфікації;

— підготовки до вступу до вищих навчальних закладів та до зовнішнього незалежного оцінювання;

— проживання студентів у гуртожитку;

— надання приміщень в оренду.

В яких рядках Звіту відображаються доходи, отримані вищим навчальним закладом?

Почнемо з того, що державні навчальні заклади мають право надавати тільки ті види послуг, які передбачені Переліком платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженим постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796 (далі — Перелік № 796).

Платні послуги, які дозволено надавати вищим навчальним закладам відповідно до Переліку № 796, можна умовно розподілити на дві групи:

перша — освітні послуги, які перелічені в розд. 1 Переліку № 796. Такі послуги надаються навчальними закладами відповідно до Порядку надання платних освітніх послуг державними і комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Мінфіну, Мінекономіки та Міносвіти від 23.07.2010 р. № 736/902/758;

друга — інші платні послуги, що перелічені в розд. 2 — 8 Переліку № 796. При наданні таких послуг навчальні заклади керуються Порядком надання інших платних послуг державними і комунальними навчальними закладами, затвердженим спільним наказом Мінфіну, Мінекономіки і Міносвіти від 23.07.2010 р. № 736/902/758.

Виходячи з цього принципу, з’ясуємо, які із зазначених вище послуг належать до освітніх послуг, а які — до інших платних послуг.

Отже, відповідно до Переліку № 796 до послуг у сфері освітньої діяльності належать послуги з навчання студентів, підвищення кваліфікації та підготовки до вступу до вищого навчального закладу та до зовнішнього незалежного оцінювання. Доходи від надання таких послуг пов’язані з основною статутною діяльністю вищого навчального закладу, а отже, підлягають відображенню в рядку 1.3.5 Звіту.

Що стосується інших платних послуг (послуги з проживання студентів у гуртожитку та за надання приміщень в оренду), то такі послуги є для вищих навчальних закладів іншими платними послугами. Це означає, що такі доходи відображаються в рядку 1.3.4 Звіту.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ КОШТІВ ВІД ПРОДАЖУ МАЙНА

До доходів бюджетних установ, які звільнені від обкладення податком на прибуток, належать надходження від реалізації майна.

Нагадаємо: відчуження майна (як рухомого, так і нерухомого) шляхом його продажу бюджетні установи повинні здійснювати на конкурентних засадах (через біржі, на аукціоні) відповідно до вимог Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803.

За загальним правилом кошти, отримані від реалізації необоротних активів та інших матеріальних цінностей, запасів належать до підгрупи 4 першої групи власних надходжень бюджетних установ (п. 4 ст. 13 БКУ) та зараховуються до доходу спеціального фонду кошторису в повному обсязі (крім коштів від продажу нерухомого майна).

Водночас слід мати на увазі, що у 2012 році Законом про Держбюджет було внесено деякі доповнення до норм, установлених БКУ, пов’язані насамперед з розширенням джерел поповнення доходів загального фонду Держбюджету, про які бюджетні установи повинні обов’язково пам’ятати. Тому далі розглянемо особливості відображення таких операцій у Звіті.

Приклад 3. У зв’язку з реорганізацією управлінь та відділів міської ради було прийнято рішення про реалізацію частини майна (меблів), що не використовується.

Чи може міськрада кошти від реалізації такого майна залишити у своєму розпорядженні та витрачати їх на свої потреби згідно з кошторисом чи їх потрібно перерахувати до доходу місцевого бюджету?

У цьому випадку кошти, отримані від реалізації необоротних активів, включаються до коштів спеціального фонду та в повному обсязі залишаються в розпорядженні міської ради.

Тому загальна сума коштів, отриманих від реалізації майна (меблів), відображається в рядку 1.3.7 Звіту. Додамо, що ДПСУ цілком згодна з таким підходом до обліку коштів, отриманих від реалізації майна (крім нерухомого), про що свідчить її лист від 19.09.2011 р. № 299/5/15-1415.

Такі кошти дозволено спрямовувати на ремонт, модернізацію та придбання нових необоротних активів і матеріальних цінностей, а також покриття витрат, пов’язаних з реалізацією такого майна.

Приклад 4. Районною державною адміністрацією з метою забезпечення виконання вимог постанови КМУ від 26.12.2011 р. № 1399 прийнято рішення про реалізацію легкового автомобіля. Кошти від продажу легкового автомобіля надійшли на рахунок адміністрації, відкритий в органі ДКСУ.

Чи існують у цьому випадку будь-які особливості при відображенні таких коштів у Звіті?

Дійсно щодо такої ситуації існує низка особливостей.

Так, відповідно до ст. 2 Закону про Держбюджет до доходів загального фонду Держбюджету у 2012 році відносяться кошти від продажу органами виконавчої влади легкових автомобілів.

Це означає, що кошти від реалізації автомобілів, отримані органами виконавчої влади, не включаються до власних надходжень таких органів, а підлягають перерахуванню до доходу загального фонду Держбюджету в розмірі отриманих коштів. Причому такий порядок діє незалежно від того, за рахунок яких джерел було придбано автомобіль, що реалізується.

Із цього випливає, що на операції з реалізації легкових автомобілів органами виконавчої влади не поширюється загальний порядок зарахування коштів від реалізації майна.

Як зазначала Держказначейська служба в листі від 12.04.2012 р. № 17-10/928-5185 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 20), кошти, отримані від продажу легкових автомобілів органами виконавчої влади, бюджетні установи повинні перерахувати до доходу того бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання установи, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Таким чином, у цій ситуації кошти, що надійшли від реалізації автомобілів, органи виконавчої влади у Звіті не відображають.

Приклад 5. Бюджетною установою отримані кошти від здавання брухту чорних і кольорових металів.

Який порядок відображення таких сум у Звіті?

Кошти, що надійшли установі від здавання брухту чорних і кольорових металів, належать до підгру-
пи 4 першої групи власних надходжень бюджетних установ (п. 4 ст. 13 БКУ).

При цьому доходи, отримані від здавання брухту чорних і кольорових металів, у повній сумі залишаються в розпорядженні бюджетної установи. Тому така установа повинна показати всю суму отриманих коштів у рядку 1.3.7 Звіту.

Виняток передбачено для коштів, отриманих бюджетними установами від здавання брухту та відходів золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінного каміння, срібла. Такі кошти бюджетні установи не мають права залишити в повному обсязі у своєму розпорядженні.

Так, відповідно до п. 42 ст. 29 і п. 19 ст. 69 БКУ до доходів загального фонду відповідного бюджету включається 80 % коштів, отриманих підприємствами, установами і організаціями за здані у вигляді брухту та відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 % коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту та відходів срібло.

Таким чином, у розпорядженні бюджетних установ залишається відповідно 20 і 50 % таких коштів, які й є власними надходженнями. Саме ці суми і відображаються в рядку 1.3.7 Звіту.

Що стосується частини, яка залишилася, то відповідно 80 і 50 % отриманих коштів перераховуються до доходу загального фонду того бюджету, за рахунок якого утримується бюджетна установа або організація, а отже, у Звіті не відображаються.

Приклад 6. Бюджетна установа отримала кошти від продажу нерухомого майна.

Чи потрібно обкладати податком на прибуток такі кошти?

Який порядок відображення таких доходів у Звіті?

Як уже зазначалося, ч. 4 ст. 13 БКУ передбачено, що до складу власних надходжень бюджетні установи відносять надходження від реалізації майна (підгрупа 4 першої групи). Такі кошти ці установи зараховують до складу спеціального фонду. Виняток передбачено для коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна. Суми, отримані такими установами від продажу будівель і споруд, зараховуються до доходу того бюджету, за рахунок якого утримується ця установа.

Кошти від реалізації нерухомого майна підлягають перерахуванню до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження». На цей момент Держказначейська служба звертала увагу в листі від 12.04.2012 р. № 17-10/928-5185 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 20).

А оскільки кошти, отримані від продажу нерухомого майна, підлягають зарахуванню до доходу бюджету, то в бюджетної установи немає підстав для відображення їх у складі доходів за спеціальним фондом. Відповідно у Звіті такі суми бюджетні установи не відображають.

Проте, на думку податківців, у разі реалізації бюджетними установами та організаціями нерухомого майна доходи від такої реалізації обкладаються податком на прибуток на загальних підставах у порядку, установленому п. 157.11 ПКУ (див. консультацію на сайті ДПСУ в розділі 110.26 Єдиної бази податкових знань).

При цьому вони вважають, що доходи від реалізації нерухомого майна відображаються в рядку 10 частини II Звіту за результатами податкового періоду, в якому відбувся перехід права власності до покупця на придбане майно. У рядку 11 частини II Звіту відображаються витрати, пов’язані з придбанням та поліпшенням такого майна.

Зауважимо, що така позиція суперечить бюджетному законодавству. І тому ми вважаємо, що в бюджетної установи об’єкт обкладення податком на прибуток не виникає, відповідно у Звіті доходи від реалізації нерухомого майна показувати не потрібно.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ДОХОДІВ ВІД НАДАННЯ МАЙНА В ОРЕНДУ

До доходів, що отримуються бюджетними установами, належить плата за надання майна в оренду. Кошти, які бюджетні установи отримують від надання майна в оренду, належать до надходжень підгрупи 3 першої групи власних надходжень (п. 4 ст. 13 БКУ).

Із цього випливає, що кошти, які бюджетна установа отримує від надання майна в оренду, звільняються від обкладення податком на прибуток. При цьому такі кошти повинні:

— передбачатися кошторисом, затвердженим відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228;

— зараховуватися до доходу спеціального фонду (на спеціальний рахунок) згідно з вимогами БКУ;

— використовуватися виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності відповідно до статуту бюджетної установи).

Із цією позицією, а саме з тим, що доходи бюджетних установ від надання майна в оренду звільняються від оподаткування, також згодна і ДПСУ, про що свідчить її лист від 19.09.2011 р. № 299/5/15-1415.

Далі розглянемо на прикладі порядок відображення у Звіті доходів від надання майна в оренду.

Приклад 7. Установа культури (музична школа) здає частину приміщення в оренду. Згідно з умовами договору розмір орендної плати за квартал — 5700 грн. (у тому числі ПДВ — 950 грн.). Крім того, окремим договором передбачено, що орендарі перераховують на рахунок орендодавця відшкодування вартості спожитих ними комунальних послуг. На підставі розрахунку, виконаного орендодавцем, такі витрати за звітний період склали 2650 грн.*

В яких рядках Звіту відображаються зазначені суми?

При відображенні доходів, що зараховуються до складу спеціального фонду, слід мати на увазі, що у Звіті відображаються тільки ті доходи, які залишаються у розпорядженні бюджетної установи.

Тому при отриманні таких видів доходів, як орендна плата, бюджетним установам слід звернути увагу на особливості зарахування такого виду власних надходжень до складу доходів спеціального фонду.

Так, згідно з п. 12 ст. 4 Закону про Держбюджет до складу доходів спеціального фонду включається 50 % орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримаються за рахунок державного бюджету. Щодо решти 50 %, то ці суми орендної плати підлягають зарахуванню до складу доходів загального фонду Держбюджету (п. 24 ч. 2 ст. 29 БКУ).

Виняток стосується плати за оренду військового майна та майна Національної академії наук України та галузевих академій наук, що повністю зараховується до доходу спеціального фонду їх кошторису.

Слід мати на увазі, що такий порядок розподілу орендної плати стосується тільки бюджетних установ, які утримуються за рахунок державного бюджету. Щодо установ, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, то питання розподілу орендної плати між установою та місцевим бюджетом регулюються рішеннями органів місцевого самоврядування.

Таким чином, сума орендної плати, яку бюджетна установа залишає у своєму розпорядженні та відносить до власних надходжень, відображається в рядку 1.3.7 Звіту.

Що стосується державних навчальних закладів, то вони відображають такі доходи за рядком 1.3.4 Звіту.

Також звернемо увагу на порядок обліку сум, отриманих орендарем від орендодавців у вигляді відшкодування витрат на оплату спожитих ними комунальних послуг.

Так, якщо орендодавець має право на надання комунальних та експлуатаційних послуг, то плата за ці послуги повинна зараховуватися як власні надходження (плата за послуги, що надаються бюджетною установою) на рахунки, відкриті в органах ДКСУ для обліку коштів спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів.

Наприклад, платні послуги, які можуть надавати установи та заклади освіти, визначено Переліком № 796. У п.п. 4 п. 7 цього Переліку передбачено, що навчальні заклади можуть надавати громадянам, які користуються послугами, указаними в пп. 1 — 3 цього пункту (тобто тим, хто проживає в гуртожитках навчальних закладів), комунальні послуги, послуги з експлуатації та господарського обслуговування будинків та приміщень, комунальні послуги користувачам приміщень і будівель, що не перебувають на балансі навчальних закладів.

Тільки в цьому випадку бюджетні установи зараховують кошти, отримані за надані комунальні послуги, на спеціальний рахунок як власні надходження (включаються до підгрупи 2 першої групи).

Що стосується тих бюджетних установ — орендодавців, які не мають права на надання платних комунальних послуг, то суми, отримані ними від орендарів за комунальні послуги, до власних надходжень бюджетних установ-орендодавців не відносяться, а спрямовуються на відновлення їх витрат зі сплати комунальних послуг. Про особливості обліку таких сум Держказначейська служба роз’яснювала у своїх листах від 12.04.2012 р. № 17-10/925-5184 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 20), від 21.12.2011 р. № 17-10/1040-6806 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 7), від 31.05.2011 р. № 17-04/1412-7555 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 30), та в коментарях до них ми докладно розповідали про порядок відображення сум отриманого відшкодування в бухгалтерському обліку.

У ситуації, що розглядається, установа культури — орендодавець не має права на надання комунальних та експлуатаційних послуг. Пояснюється це тим, що такі послуги не вказані в Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженому постановою КМУ від 12.12.2011 р. № 1271 (далі — Перелік № 1271). Тому кошти, отримані від орендарів за спожиті ними комунальні послуги, установа культури — орендодавець не відносить до доходів з власних надходжень, а відображає як відшкодування своїх витрат на утримання наданих в оренду приміщень.

Із цього випливає, що суму отриманого відшкодування (2650 грн.) установа культури — орендодавець у Звіті не відображає.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ У ЗВІТІ ІНШИХ НАДХОДЖЕНЬ

Трапляються ситуації, коли бюджетні установи отримують кошти від надання платних послуг, які не передбачені чинними нормативно-правовими актами. При отриманні таких доходів у бюджетних установ виникають такі запитання: установа має право залишити у своєму розпорядженні такі кошти чи повинна їх перерахувати до доходу бюджету? Чи підлягають такі кошти обкладенню податком на прибуток та в якому рядку Звіту потрібно їх відображати?

Насамперед нагадаємо, що бюджетні установи мають право надавати платні послуги, доходи від яких зараховуються до спеціального фонду їх кошторисів. Переліки таких послуг затверджено для кожної бюджетної сфери окремими постановами КМУ.

Так, наприклад, заклади охорони здоров’я при наданні платних послуг керуються Переліком платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженим постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138, освіти — Переліком № 796, культури — Переліком № 1271 тощо.

Розглянемо такий приклад.

Приклад 8. Навчальний заклад надає студентам освітні послуги. Згідно з договором про навчання в разі несвоєчасного внесення плати за навчання такий заклад має право нарахувати пеню.

Чи вважаються такі кошти власними надходженнями навчального закладу? У якому рядку Звіту відображаються ці кошти?

Навчальний заклад має право надавати тільки ті види платних послуг, які вказані в Переліку № 796. Тому насамперед слід перевірити, чи передбачена цим Переліком можливість надання тієї чи іншої платної послуги навчальним закладом.

На жаль, слід зазначити, що віднести суму пені (штрафів та інших видів забезпечення виконання зобов’язань, які бюджетні установи передбачають у договорах) до власних надходжень бюджетних установ неможливо у зв’язку з тим, що такий вид надходжень, як пеня, не передбачено у складі власних надходжень бюджетних установ (п. 4 ст. 13 БКУ). Не згадується про такий вид надходжень і в Переліку № 796.

Крім того, як зазначало Держказначейство у своєму листі від 13.04.2007 р. № 3.3-07/877-4520, доходи бюджетних установ, які не віднесено до жодної із груп власних надходжень, не можуть належати бюджетним установам та повинні перераховуватися до доходу бюджету.

Таким чином, уся сума пені, отримана в разі несвоєчасного внесення плати за навчання, підлягає перерахуванню до доходу того бюджету, за рахунок якого фінансується заклад освіти. На обов’язковість перерахування до бюджету коштів за платні послуги, надання яких бюджетними установами не передбачено чинним законодавством, Державна казначейська служба звертала увагу у своєму листі від 14.10.2011 р. № 16-04/918-2970 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 42).

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 69 БКУ штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів на придбання товарів, робіт та послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів включаються до доходів загального фонду місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Якщо ж заклад фінансується з державного бюджету, то кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) згідно з п. 22 ч. 2 ст. 29 БКУ відносяться до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Отже, навчальний заклад повинен перерахувати суму штрафних санкцій до доходу того бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання такого закладу, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Ураховуючи те, що сума пені, отримана навчальним закладом, не є його власними надходженнями, відповідно цю суму у Звіті показувати не потрібно. Також вважаємо, що при отриманні пені, штрафів та інших видів забезпечення виконання зобов’язань об’єкт обкладення податком на прибуток відсутній.