РЕМОНТ ДВИГУНА ЛЕГКОВОГО АВТОМОБІЛЯ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
У бюджетній установі виникла необхідність у проведенні ремонту двигуна легкового автомобіля.
До якого виду ремонту належать такі роботи — капітального чи поточного? Якими документами потрібно оформити проведення такого ремонту?
(Луганська обл.)
Насамперед з’ясуємо, до якого виду ремонту належать роботи з ремонту двигуна легкового автомобіля. Для цього звернемося до документа, який регламентує порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів (далі — ДТЗ), а саме Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102 (далі — Положення № 102). Зокрема, цим нормативним актом визначено, що капітальний ремонт — це ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.
Відповідно до п.п. 3.16 п. 3 Положення № 102 до капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.
До базових агрегатів транспортного засобу належать: двигун з картером зчеплення у зборі; коробка передач, роздавальна коробка; гідромеханічна передача; задній міст (вісь); середній міст (вісь); передня вісь (міст); рульове керування; кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля; кузов автобуса; рама; підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида (додаток Г до Положення № 102).
Натомість, ремонт, виконаний для забезпечення або відновлення роботоздатності транспортного засобу і такий, що полягає в заміні та (або) відновленні окремих його частин, вважається поточним.
Отже, беручи до уваги вищезазначене, ремонт двигуна автомобіля і навіть повна його заміна мають розглядатися як поточний ремонт відповідного транспортного засобу.
Що ж стосується документального оформлення ремонту автомобіля, то визначальним моментом при цьому є те, в який спосіб проводяться ремонтні роботи: власними силами бюджетної установи чи з залученням підрядної організації.
Варто зазначити, що на практиці ремонтні роботи подібної складності виконуються здебільшого сторонніми організаціями. Правові норми взаємовідносин між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових, а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг встановлюються Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженими наказом Мінтрансу від 11.11.2002 р. № 792 (далі — Правила № 792).
Згідно з п. 7 цих Правил послуги з ремонту ДТЗ надаються за умови пред’явлення замовником:
— документа, що засвідчує особу (для представників бюджетних установ — довіреність);
— свідоцтва про реєстрацію ДТЗ;
— документа, який підтверджує право замовника на користування ДТЗ, якщо він не є його власником.
Після пред’явлення замовником виконавцю вищеперелічених документів між ними укладається договір про надання ремонтних послуг у письмовій або в усній формі.
У разі прийому автомобіля на ремонт виконавцем оформляється Акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту (додаток 2 до Правил № 792). Акт складається у 2 примірниках, підписується власником ДТЗ та особою, відповідальною за прийняття ДТЗ до ремонту, і скріплюється печаткою виконавця.
Відповідно до п. 26 Правил № 792 розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є:
— Акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (додаток 3 до Правил № 792);
— наряд-замовлення, підписаний з одного боку контролером якості виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов’язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого — замовником;
— квитанція про оплату робіт;
— рахунок-фактура;
— податкова накладна (для бюджетних установ — платників ПДВ).
Після закінчення ремонтних робіт підприємство-виконавець надає замовнику гарантійний талон ДТЗ (додаток 5 до Правил № 792), котрий засвідчує відповідність відремонтованого транспортного засобу чи окремих його складових вимогам відповідної технічної документації.
Зазначимо, що робити відмітки про здійснення ремонту в Інвентарній картці відповідного автомобіля не потрібно, оскільки згідно з п. 6.11 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), до такої картки вносяться записи лише про роботи з добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації й капітального ремонту об’єкта, а в цьому випадку йдеться про виконання поточного ремонту.
Слід також мати на увазі, що відповідно до п. 1.16 Інструкції № 64, витрати на поточний та капітальний ремонти не збільшують вартості необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.
Так, згідно з положеннями Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, оплата послуг з поточного ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів незалежно від їх вартості здійснюється за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».
