ОБЛІК ПЕРЕДАНИХ В ОРЕНДУ СВЕРДЛОВИНИ ТА ВОДОПРОВОДУ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Сільська рада надає в оренду комунальному підприємству артезіанську свердловину та водопровід, які знаходяться на її балансі.
Як відображати ці активи в обліку сільської ради та комунального підприємства?
Яким чином та хто має нараховувати знос на передані в оренду комунальному підприємству свердловину та водопровід?
(Кіровоградська обл.)
Згідно зі ст. 6 Водного кодексу України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР (далі — Водний кодекс) усі води (водні об’єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об’єкти) через ВРУ, ВР АР Крим і місцеві ради, тобто сільські, селищні та міські ради, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Артезіанська свердловина може знаходитися на балансі сільської ради, однак у цьому випадку йдеться про право власності не на воду, а лише на матеріальні цінності, з яких безпосередньо складається свердловина. Причому у зв’язку зі складністю обслуговування свердловини та тим, що безпосередньо сільська рада не має права надавати послуги з водокористування, такі об’єкти доцільно передати в оренду небюджетному підприємству, яке і здійснюватиме водопостачання відповідного населеного пункту.
Основним документом, який регулює відносини між орендодавцем та орендарем, є договір оренди.
Що ж стосується відображення артезіанської свердловини на рахунках бухгалтерського обліку, то Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114 (далі — Порядок № 114), облік таких об’єктів чітко не визначений. Однак, на наш погляд, артезіанська свердловина має обліковуватися на субрахунку 116 «Природні ресурси», який згідно з Порядком № 114 призначений для обліку мінеральних копалин, нафтових свердловин, родовищ корисних копалин внутрішніх вод, смуг будівельного лісу, що згідно з чинним законодавством належать бюджетній установі.
Натомість лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживачів, тобто і водопроводи в тому числі, обліковуються в складі першої підгрупи субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар».
Однак вищезазначене стосується відображення свердловини та водопроводу в обліку сільради-орендодавця, орендар же має обліковувати об’єкти, отримані ним у тимчасове користування, на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи».
При цьому сільрада-орендодавець повинна нараховувати знос на об’єкти, передані в оренду, на загальних засадах, оскільки згідно з п. 7.1 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.08.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), знос нараховується на необоротні активи, що знаходяться на балансі бюджетних установ та перебувають в експлуатації . Тобто підставою для нарахування зносу на необоротні активи є одночасне виконання кожної з цих умов. І хоча в період дії договору оренди сільрада-орендодавець фактично не використовує об’єкт оренди, визначальним фактором є те, що в цей час такий об’єкт експлуатується орендарем.
Саме такої позиції з цього приводу дотримується Держказначейство, на що і вказується у листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25).
Нагадаємо, що Інструкцією № 64 визначено перелік необоротних активів, на які знос не нараховується. Зокрема, згідно з п. 7.3 Інструкції № 64 на природні ресурси нарахування зносу не здійснюється. Таким чином, на свердловину, передану в оренду іншому підприємству, установі чи організації, яка обліковується сільрадою у складі природних ресурсів, нараховувати знос не потрібно. Що ж стосується водопроводу, то нарахування зносу на такий об’єкт має здійснюватися сільрадою-орендодавцем у порядку, встановленому Інструкцією № 64, а саме в розмірі 5 % від його первісної вартості в розрахунку на рік.
Крім того, звертаємо увагу: відповідно до п. 323.1 ст. 323 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) водокористувачі є платниками збору за спеціальне використання води (далі — спецводозбір). При цьому водокористувачами вважаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи — підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Якщо договором оренди передбачено передачу свердловини у користування на певний строк, то орендар набуває права користування свердловиною з терміну, обумовленого в договорі оренди, та стає первинним водокористувачем. При цьому згідно зі ст. 49 Водного кодексу орендар повинен отримати дозвіл на спеціальне водокористування та ліміти на використання водних ресурсів. Таким чином, якщо орендар-водокористувач (у цьому випадку — комунальне підприємство) використовує воду, то він є платником спецводозбору та сплачує збір за весь обсяг фактично використаної води (див. консультацію з Єдиної бази податкових знань, підкатегорія 270.01). Спецводозбір не справляється у випадках, визначених пп. 324.4 — 324.6 ПКУ.
Відповідно до п. 326.2 ст. 326 ПКУ спецводозбір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
