ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК
Лист від 15.05.2012 р. № 13743/7/15-2117
(витяг)
<…>
Державна податкова служба України у зв’язку з численними запитами органів державної податкової служби, суб’єктів господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення побутових відходів, та рішенням Національної ради з питань створення та забезпечення функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків від 26.11.2012 р. стосовно аналізу виконання завдань, визначених протоколом № 92 засідання Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 р., повідомляє, що наказом ДПС України від 16.12.2011 р. № 258 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів (далі — Консультація), відповідно до якої платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.
Щодо часу, з якого застосовуються положення наказу ДПС України від 16.12.2011 р. № 258 в частині трактування норм Податкового кодексу України
Наказом ДПС України від 16.12.2011 р. № 258 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів (далі — Консультація), відповідно до якої платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.
Норми п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі — Кодекс), щодо практичного застосування яких надано Консультацію, не змінювалися з моменту набрання ними чинності.
Зважаючи на викладене, Консультація застосовується з моменту набрання чинності нормою, щодо практичного застосування якої її надано, тобто з 1 січня 2011 року.
Чи розповсюджується Консультація на всі відходи?
Консультація стосується виключно побутових відходів.
Чи правомірне подання уточнюючих податкових декларацій за I — III квартали 2011 року за тимчасове розміщення побутових відходів, якщо у I — III кварталах 2011 року екологічний податок за тимчасове розміщення побутових відходів був нарахований і сплачений?
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Чи повинні сплачувати екологічний податок суб’єкти господарювання, які тимчасово розмістили побутові відходи у IV кварталі 2011 року?
Якщо суб’єкт господарювання не є платником екологічного податку у разі тимчасового розміщення побутових відходів, то йому не слід за такі відходи подавати Податкову декларацію екологічного податку за IV квартал 2011 року.
Який механізм повернення сплачених сум екологічного податку?
Статтею 43 Кодексу визначено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
На підставі вказаної статті спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 р. № 974/1597/499, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1386/18681 (далі — наказ), затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань (далі — Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі (п. 6 Порядку).
Який механізм скасування повідомлень-рішень?
Пунктом 60.1 статті 60 Кодексу встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
— сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
— контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу;
— контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
— рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
— рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Тому скасування повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб’єкта господарювання за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій екологічного податку за тимчасове розміщення побутових відходів за минулі податкові періоди 2011 року та повернення сплачених сум може бути здійснено за результатом оскарження в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу встановлено, що за умови подання платником податків в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, проводиться документальна позапланова виїзна перевірка виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Тому скасування повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб’єкта господарювання за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій екологічного податку за тимчасове розміщення побутових відходів за минулі податкові періоди 2011 року та повернення сплачених сум може бути здійснено за результатом документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за умови подання платником податків в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення.
Щодо подання Податкової декларації екологічного податку за IV квартал 2011 року за умови тимчасового зберігання побутових відходів та заяви про відсутність у 2012 році об’єкта обчислення екологічного податку.
Якщо суб’єкт господарювання не є платником екологічного податку у разі тимчасового розміщення побутових відходів, то йому не слід за такі відходи подавати Податкову декларацію екологічного податку за IV квартал 2011 року та заяву про відсутність у нього у 2012 році об’єкта обчислення екологічного податку.
Зобов’язуємо довести цей лист до відома та використання у роботі підпорядкованими органами.
Заступник Голови А. Ігнатов
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ОСОБЛИВОСТІ СПЛАТИ ЕКОПОДАТКУ ЗА РОЗМІЩЕННЯ ВІДХОДІВ:
ЧЕРГОВІ РОЗ’ЯСНЕННЯ ДПСУ
У листі, що коментується, ДПСУ роз’яснює окремі питання, що стосуються практичного застосування Узагальнюючої податкової консультації щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої наказом ДПСУ від 16.12.2011 р. № 258 (далі — Консультація // див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 1).
Так, ДПСУ звернула увагу на такі моменти:
1) Консультація застосовується з моменту набуття чинності нормою, стосовно практичного застосування якої її надано, тобто з 01.01.2011 р.;
2) Консультація стосується виключно побутових відходів. Отже, на всі інші, тобто непобутові, відходи вона не поширюється. Тому установам, на території яких тимчасово зберігаються не лише побутові, а й непобутові відходи, необхідно отримати дозвіл на розміщення відходів та погодити ліміт на утворення та розміщення відходів. Процедура видачі таких лімітів установлена Порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженим постановою КМУ від 03.08.98 р. № 1218, і розглядалася у статті «Екологічний податок: актуальні запитання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 40) та в матеріалі «Тимчасове зберігання відходів: чи потрібно отримувати дозвіл та сплачувати екоподаток» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 17);
3) коригування екологічного податку за тимчасове розміщення побутових відходів, який було нараховано та сплачено в I — III кварталах 2011 року, є правомірним та може здійснюватися або шляхом подання уточнюючих податкових декларацій екологічного податку за вказані періоди 2011 року, або шляхом уключення відповідних уточнених показників до Податкової декларації екологічного податку за будь-який наступний податковий період;
4) якщо суб’єкт господарювання не є платником екологічного податку, то в разі тимчасового розміщення побутових відходів йому не слід за такі відходи подавати Податкову декларацію екологічного податку за IV квартал 2011 року. Крім того, такий суб’єкт господарювання не повинен подавати й заяву про відсутність у нього у 2012 році об’єкта обчислення екологічного податку;
5) повернути помилково або надміру сплачений екологічний податок платник податку може шляхом подання до органу ДПС за місцем перебування на податковому обліку заяви в довільній формі. Процедуру повернення таких сум визначено Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим спільним наказом ДПАУ, Мінфіну та Держказначейства від 21.12.2010 р. № 974/1597/499. До речі, на таку можливість ми звертали увагу в коментарі до Консультації.
І остання новина, що стосується сплати екоподатку за розміщення відходів, про яку варто повідомити. 24 травня 2012 року Верховною Радою було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм» (законопроект № 9661-д). Цим документом, зокрема, уточнюється термін «розміщення відходів», під яким тепер розумітиметься постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Отже, завдяки таким змінам на законодавчому рівні буде усунено проблему сплати екоподатку за будь-яке тимчасове зберігання відходів, у тому числі побутових. Звертаємо увагу на те, що на дату підготовки номера цей Закон поки не підписано Президентом України.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик
