ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ОБЛІК ТА СПИСАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Установою придбано вуглекислотні вогнегасники ОУ-2 за ціною 150 грн. Чи існують якісь особливості обліку та списання вогнегасників? З якою періодичністю установа повинна проводити їх технічне обслуговування?
(м. Хмельницький)
Одним з обов’язків керівників установ та організацій є забезпечення правил пожежної безпеки. Для цього всі виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та громадські будівлі та споруди об’єктів різного призначення має бути оснащено переносними або пересувними первинними засобами пожежогасіння, протипожежним устаткуванням та установками автоматичного виявлення та гасіння пожеж.
Основні вимоги до оснащення об’єктів вогнегасниками, рекомендації щодо вибору типу вогнегасників та визначення їх необхідної кількості для оснащення об’єктів установлено Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом МНС від 02.04.2004 р. № 151. При виборі типу та необхідної кількості вогнегасників для оснащення об’єкта установі потрібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, характер їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також площу приміщень, будівель та споруд.
Безпосередньо питаннями, що стосуються забезпечення пожежної безпеки в установі, займається відповідальна особа (інженерно-технічний працівник установи). Така особа призначається наказом керівника та має повноваження для розміщення та здійснення огляду вогнегасників на об’єкті, організації їх технічного обслуговування, ведення експлуатаційних документів та навчання працівників установи правилам застосування вогнегасників.
Загальні вимоги до експлуатації вогнегасників загального призначення на об’єктах визначено Правилами експлуатації вогнегасників, затвердженими наказом МНС від 02.04.2004 р. № 152 (далі — Правила № 152).
Вогнегасники, якими оснащується об’єкт, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 або ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) і ГОСТ 12.2.037-78, технічних умов, експлуатаційних документів виробників та мати сертифікат.
Вогнегасники перед придбанням та розміщенням на об’єкті повинні обов’язково пройти первинний огляд особою, відповідальною за пожежну безпеку в установі. Під час проведення первинного огляду встановлюють, що:
— вогнегасники мають сертифікат відповідності;
— на кожен вогнегасник є в наявності паспорт;
— пломби на вогнегасниках не порушені;
— вогнегасники не мають видимих зовнішніх пошкоджень;
— стрілки індикаторів тиску закачних вогнегасників знаходяться в межах робочого діапазону (у зеленому секторі шкали індикатора) залежно від температури експлуатації;
— на маркуванні кожного вогнегасника та в його паспорті вказано виробника та пункт технічного обслуговування вогнегасників (далі — ПТОВ), який має право проводити його технічне обслуговування, дату виготовлення (продажу) та дату проведення технічного обслуговування.
Операції, пов’язані з придбанням, документальним оформленням вогнегасників, установи здійснюють на підставі вимог Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64). Так, до складу малоцінних необоротних матеріальних активів належать інші малоцінні необоротні предмети, строк експлуатації яких більше ніж один рік, а вартість за одиницю не перевищує 1000 грн. включно без урахування ПДВ.
Оскільки вартість вогнегасників становить менше 1000 грн. і строк їх корисної експлуатації перевищує 365 днів, то такі матеріальні цінності включаються до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
Відповідно до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114 , для обліку малоцінних необоротних предметів, строк експлуатації яких перевищує один рік, передбачено субрахунок 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». При цьому слід мати на увазі, що облік усіх необоротних активів (у тому числі й малоцінних) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених під час придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи (п. 1.20 Інструкції № 64).
Правилами № 152 передбачено, що на кожному об’єкті (тобто в кожній установі) необхідно вести Журнал обліку вогнегасників (далі — Журнал). Форму Журналу наведено в додатку 2 до Правил № 152. Оформляє такий Журнал особа, відповідальна за пожежну безпеку на об’єкті.
Для дотримання вимог до експлуатації вогнегасників, установлених Правилами № 152, особа, відповідальна за пожежну безпеку в установі, проводить періодичний огляд вогнегасників (не рідше ніж один раз на місяць). Перелік робіт, що проводяться при періодичному огляді вогнегасників, наведено в п.п. 3.16.2 Правил № 152. Результати періодичних оглядів має бути відображено в Журналі. При цьому особі, відповідальній за пожежну безпеку в установі, заборонено самостійно (або доручати іншій особі) здійснювати будь-які операції з технічного обслуговування вогнегасників, спрямовані на відновлення їх працездатного стану.
Якщо під час періодичного огляду вогнегасників буде виявлено, що вони не відповідають вимогам пп. 2 — 7 п.п. 3.16.2 Правил № 152, такі вогнегасники має бути направлено для проведення технічного обслуговування безпосередньо ПТОВ. Крім того, установа повинна направити вогнегасники ПТОВ для проведення їх технічного обслуговування: після застосування вогнегасників за призначенням та після закінчення гарантійного строку їх експлуатації.
Також зверніть увагу: не рідше ніж один раз на рік відповідно до експлуатаційних документів виробника повинна проводитися технічна діагностика вогнегасників у ПТОВ.
Для виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників установа укладає договір із ПТОВ. При цьому ПТОВ приймає на технічне обслуговування вогнегасники, що мають сертифікат відповідності, та здійснює їх технічне обслуговування відповідно до вимог чинних нормативних та експлуатаційних документів розробника або виробника вогнегасників.
Прийняття вогнегасників на технічне обслуговування та після технічного обслуговування оформляється відповідними документами (актами), які складаються не менше ніж у двох примірниках та підписуються ПТОВ і представником установи. У результаті підписаний акт прийняття вогнегасників після технічного обслуговування (діагностики) підтверджує, що послуги з технічного обслуговування вогнегасників надані згідно з умовами договору.
Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Держказначейства від 12.03.2012 р. № 333, видатки на придбання вогнегасників установи здійснюють за КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, устаткування та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування», а оплату послуг з технічного обслуговування — за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».
Зняття вогнегасників з експлуатації відбувається в разі неможливості або недоцільності подальшого очікування застосування вогнегасника за призначенням або його технічного обслуговування. Таке рішення має бути документально підтверджене ПТОВ у встановленому порядку. У додатку 1 до Правил № 152 наведено схему життєвого циклу вогнегасника, останніми стадіями якого є завершення експлуатації та утилізація корпусу, складових частин та вогнегасних речовин. Утилізацію проводять спеціалізовані підприємства відповідно до укладеного договору.
Якщо вогнегасник ще можна експлуатувати, то він підлягає регенерації, тобто відновленню фізико-хімічних властивостей вогнегасної речовини з метою її подальшого використання за призначенням.
Вогнегасники, що підлягають зняттю з експлуатації та утилізації, дозволено використовувати для навчання (гасіння модельних вогнищ пожежі, виготовлення макетів тощо), за умови що невідповідність їх технічного стану вимогам нормативних та експлуатаційних документів не впливає на безпеку застосування.
