НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК НА ВИРОБНИЦТВІ: ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ
Як не прикро, але працівники підприємств, установ та організацій, незалежно від сфери діяльності, не застраховані від травматизму під час виконання своїх трудових обов’язків. При цьому оперативність призначення та здійснення страхових виплат потерпілим органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд) напряму залежить від правильності оформлення нещасного випадку та своєчасного подання відповідних документів до Фонду.
Про особливості проведення розслідування та обліку нещасних випадків у бюджетних установах ітиметься у цій статті.
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Нещасним випадком згідно зі ст. 14 Закону № 1105 вважається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.
Обов’язок організації розслідування та документального оформлення нещасних випадків на виробництві відповідно до ст. 171 КЗпП та ст. 22 Закону про охорону праці покладається на роботодавця, тобто на керівника установи. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками в установах та організаціях, незалежно від форми власності, регламентується Порядком № 1232.
Цей Порядок набрав чинності з 1 січня 2012 року. З цього ж моменту втратив чинність його попередник — Порядок № 1112.
Зазначимо, що Держгірпромнагляд у листі від 31.01.2012 р. № 716/0/3-1-6/12 пояснив, що незважаючи на втрату чинності Порядком № 1112, розслідування нещасних випадків, які сталися до 1 січня 2012 року, проводяться відповідно до вимог Порядку № 1112 зі складанням відповідних актів. Нещасні ж випадки, про які своєчасно не було повідомлено територіальний орган Держгірпромнагляду за місцезнаходження установи та внаслідок яких втрата працездатності настала не одразу, а після 1 січня 2012 року, розслідуються і беруться на облік вже згідно з Порядком № 1232.
Слід також мати на увазі, що дія Порядку № 1232 не поширюється на:
— осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів Держспецзв’язку;
— військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, Збройних Сил, Управління державної охорони, СБУ, Держспецтрансслужби;
— осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ, курсантів (слухачів) навчальних закладів МВС;
— осіб, що утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
— осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;
— осіб рядового і начальницького складу Держтехногенбезпеки;
— осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту МНС;
— військовослужбовців Адміністрації Держприкордонслужби та її регіональних управлінь, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, навчальних закладів, науково-дослідних установ та органів забезпечення Держприкордонслужби у період проходження ними військової служби.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, у результаті яких постраждали вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти чи докторанти під час навчально-виховного процесу, визначається МОНмолодьспорту за погодженням з відповідним профспілковим органом.
ДІЇ КЕРІВНИЦТВА У РАЗІ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ
Інформацію про те, що в установі трапився нещасний випадок, керівник може отримати:
— безпосередньо від потерпілого;
— від свідка нещасного випадку;
— від керівника робіт (підрозділу);
— від лікувально-профілактичного закладу.
Що ж стосується останнього, то відповідно до п. 9 Порядку № 1232 лікувально-профілактичний заклад протягом доби повинен передати екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві, форма якого наведена у додатку 1 до Порядку № 1232.
У свою чергу, керівник установи після отримання повідомлення про нещасний випадок зобов’язаний:
1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 1232:
— Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
— керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
— керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
— органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
— закладові Державної санітарно-епідеміологічної служби (далі — СЕС), який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння));
2) протягом доби утворити комісію у складі не менш трьох осіб та організувати проведення розслідування.
При цьому Держгірпромнагляд у роз’ясненні від 18.01.2012 р. № 321/0/5.2-6/12 наголошує, що у разі настання нещасного випадку на виробництві у вихідний або святковий день керівник установи зобов’язаний в установленому порядку передати повідомлення про нещасний випадок черговим працівникам установ і організацій та організувати проведення розслідування. Комісія, утворена згідно з наказом роботодавця, проводить розслідування також у вихідні та святкові дні.
Якщо ж повідомлення про нещасний випадок надійшло несвоєчасно або втрата працездатності настала не відразу, розслідування та взяття на облік такого нещасного випадку здійснюється протягом місяця після надходження заяви від потерпілого або особи, яка представляє його інтереси. При реорганізації установи, на якій стався нещасний випадок, розслідування проводиться її правонаступником, а у разі ліквідації установи встановлення факту настання нещасного випадку здійснюється вже в судовому порядку.
СКЛАД ТА ОБОВ’ЯЗКИ КОМІСІЇ З РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ
До складу комісії згідно з п. 11 Порядку № 1232 входять: керівник служби охорони праці, представник Фонду за місцезнаходженням установи, представник первинної профспілки, представник установи (за винятком безпосереднього керівника робіт), інші особи. У разі ж виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії також включається представник СЕС, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за відповідною установою.
Варто зазначити, що хоча потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, і не належать до членів комісії, але вони мають право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Створена комісія протягом трьох робочих днів з моменту її утворення зобов’язана:
1) обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
2) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
3) з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;
4) вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини установи, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);
5) визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;
6) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
7) документально оформити результати розслідування нещасного випадку. Так, залежно від того, чи пов’язаний нещасний випадок з виробництвом чи ні, комісією складаються відповідні акти. Тому питанню визначення нещасного випадку пов’язаним або не пов’язаним з виробництвом необхідно приділити особливу увагу.
Детальний перелік обставин, за яких нещасний випадок визначається пов’язаним з виробництвом, наведений у п. 15 Порядку № 1232. Проте найбільш характерними для бюджетної сфери є такі обставини:
— виконання потерпілим трудових обов’язків відповідно до режиму роботи установи, в тому числі у відрядженні;
— перебування на робочому місці, на території установи або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових обов’язків з моменту прибуття потерпілого в установу до його відбуття, що фіксується згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку установи, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;
— підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, а також пересування по території установи перед початком роботи і після її закінчення;
— виконання завдань відповідно до розпорядження керівника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
— проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить установі, або іншому транспортному засобі, наданому керівником;
— використання власного транспортного засобу в інтересах установи з дозволу або за письмовим дорученням керівника установи чи безпосереднього керівника робіт;
— виконання дій в інтересах установи, в якій працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових обов’язків (запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна установи, будь-які дії за дорученням керівника); участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться установою самостійно або за рішенням вищестоящого органу;
— ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються установою;
— прямування потерпілого до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням керівника;
— прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
— перебування потерпілого на території установи або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, встановленої згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку установи, а також під час перебування на території установи у зв’язку з проведенням наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов’язкового медогляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою керівника професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором тощо.
Натомість не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, зокрема, у разі:
— перебування потерпілого за місцем постійного проживання;
— використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються установою (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);
— алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого умовами праці, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;
— скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною постановою слідчих органів;
— природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів.
Що ж до нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, то їх розслідування та облік проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2001 р. № 270.
ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ
За підсумками роботи комісії з розслідування нещасного випадку, в першу чергу, оформляються акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, наведеною у додатку 3 до Порядку № 1232, та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 до Порядку № 1232 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом). Ці акти складають у п’яти примірниках, підписуються головою та всіма членами комісії. При непогодженні зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається ним у письмовій формі та додається до акта за формою Н-5 як його невід’ємна частина.
Звертаємо увагу : згідно з п. 14 Порядку № 1232, якщо нещасний випадок визнаний комісією не пов’язаним з виробництвом, то складається лише акт за формою Н-5. Тобто відтепер оформляти окремий акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом, не потрібно.
У випадку виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім актів за формами Н-5 і Н-1, також складається у шістьох примірниках картка обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5, наведеною у додатку 5 до Порядку № 1232.
Після проведення розслідування нещасного випадку, визначення комісією, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом, та оформлення відповідних актів керівник установи повинен:
1) протягом доби після надходження матеріалів розслідування розглянути і затвердити примірники актів за формами Н-5 і Н-1;
2) зареєструвати нещасний випадок у Журналі реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, за формою згідно з додатком 7 до Порядку № 1232;
3) протягом доби надіслати примірники затверджених актів за формами Н-5 та Н-1:
— керівникові служби охорони праці або посадовій особі, на яку покладено виконання функцій з охорони праці установи, працівником якої є потерпілий;
— потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
— Фондові за місцезнаходженням установи;
— територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням установи;
— первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії.
Разом з тим копії актів за формою Н-5 і Н-1 надсилаються органу, до сфери управління якого належить установа, а у разі його відсутності — місцевій держадміністрації.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта за формою Н-1 разом з примірником картки за формою П-5 також надсилається закладові СЕС, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за відповідною установою.
Якщо ж керівник установи відмовиться скласти та затвердити необхідні акти або потерпілий чи особа, яка представляє його інтереси, не погоджується зі змістом складеного акта, висновку про обставини і причини настання нещасного випадку, а також у разі приховування факту настання нещасного випадку, посадова особа Держгірпромнагляду може видати припис за формою Н-9 (додаток 10 до Порядку № 1232) щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта. При цьому керівник установи зобов’язаний у п’ятиденний строк після одержання такого припису видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці.
Вищезазначені документи, а також матеріали розслідування повинні зберігатися в установі протягом 45 років, при реорганізації установи вони передаються правонаступникові, а у випадку ліквідації — до державного архіву.
Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності керівник установи має скласти повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 (додаток 8 до Порядку № 1232) і в 10-денний строк надсилати його організаціям і особам, яким надсилалися акти за формами Н-5 і Н-1. Причому повідомлення обов’язково додається до акта за формою Н-1 і зберігається разом з ним.
Крім того, на підставі Журналу реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків, актів форм Н-5 і Н-1 та даних бухгалтерського обліку до органу державної статистики необхідно подати звітність про потерпілих. Зокрема, інформація про нещасні випадки відображається у Звіті про травматизм на виробництві (форма № 7-твн (річна)), форма якого затверджена наказом Держкомстату від 15.09.2009 р. № 350.
Нагадаємо, що ст. 1863 КпАП за неподання статистичної звітності чи подання звітності з недостовірними даними або ж порушення термінів її подання передбачено накладання на посадових осіб штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17 до 255 грн.). За ті самі дії, учинені повторно протягом року після застосування адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 425 грн.).
СПЕЦІАЛЬНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
Відповідно до п. 36 Порядку № 1232 спеціальному розслідуванню підлягають:
— нещасні випадки зі смертельними наслідками;
— групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;
— випадки смерті працівників в установі;
— випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
— нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ від 04.07.2007 р. № 370.
Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.
Варто зауважити, що подібні випадки не є типовими для бюджетних установ, тому розглянемо лише основні моменти спеціального розслідування. Зокрема, п. 38 Порядку № 1232 передбачено, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі — спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням установи. До складу такої комісії входять:
— посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
— представник Фонду за місцезнаходженням установи;
— представник органу, до сфери управління якого належить установа;
— представник установи, в якій стався нещасний випадок (спеціаліст з охорони праці);
— представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці;
— представник профспілкового органу вищого рівня;
— представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, що здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд установи;
— представник Держсільгоспінспекції у разі, коли нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих у ній сільськогосподарських машин.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив спеціальну комісію (п. 41 Порядку № 1232).
До обов’язків спеціальної комісії належить:
1) обстеження місця, де стався нещасний випадок, одержання письмових чи усних пояснень від керівника установи, посадових осіб, працівників установи, потерпілого (якщо це можливо), опитування свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку;
2) визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
3) визначення необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи з метою встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
4) вивчення первинної медичної документації (журналу реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторної картки та історії хвороби, документації відділу кадрів, служби охорони праці тощо);
5) з’ясування обставин і причин настання нещасного випадку;
6) визначення нещасного випадку пов’язаним або не пов’язаним з виробництвом;
7) установлення осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
8) зустріч з потерпілим або членами його сім’ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз’яснення їх прав у зв’язку з настанням нещасного випадку.
За результатами спеціального розслідування складаються акти за формами Н-5 і Н-1 (у разі визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)) стосовно кожного потерпілого.
Кількість примірників актів за формами Н-5 і Н-1, карток за формою П-5 залежить від кількості потерпілих та органів, яким вони надсилаються.
Держгірпромнагляд у роз’ясненні від 18.01.2012 р. № 321/0/5.2-6/12 також зазначив, що у разі настання групового нещасного випадку зі смертельними наслідками з метою прискорення видачі актів за формою Н-1 потерпілим (або членам їх сімей) спеціальною комісією складаються, підписуються і затверджуються протягом десяти робочих днів з моменту її утворення тимчасові акти за формою Н-1 на кожного потерпілого для здійснення страхових виплат. Позначка «Тимчасовий» на акті зазначається у верхньому правому куті першого аркуша з лицьового боку. Після завершення спеціального розслідування такі акти замінюються на постійні, але зберігаються разом з ними в матеріалах спеціального розслідування. Складання тимчасових актів за формою Н-1 передбачено тільки за рішенням спеціальної комісії.
Керівник установи у п’ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-5 зобов’язаний:
— видати наказ про вжиття запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних нещасних випадків, який обов’язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягти згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій та інших актів підприємств з цих питань. Про вжиття запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у проведенні розслідування, у зазначені в акті за формою Н-5 строки;
— надіслати за рахунок установи копії матеріалів спеціального розслідування органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у проведенні спеціального розслідування, Держгірпромнагляду, Фонду, а у разі проведення розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) також установі СЕС.
СТРАХОВІ ВИПЛАТИ ПОТЕРПІЛОМУ
Призначення, перерахування та проведення страхових виплат потерпілому внаслідок нещасного випадку здійснюється відповідно до вимог Порядку № 24. Так, згідно з п. 1.2 Порядку № 24 при настанні страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду зобов’язане своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові в результаті ушкодження його здоров’я або у випадку його смерті, шляхом виплати йому або особам, які мають на це право:
1) допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
2) одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
3) щомісячної страхової виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
4) страхової виплати потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижче оплачувану роботу;
5) страхової виплати потерпілому під час його професійної реабілітації;
6) щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
7) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлого.
Зазначимо, що з усіх виплат, пов’язаних з нещасним випадком на виробництві, оплата лікарняного — перша та єдина виплата, яку здійснює установа. Решту виплат здійснює Фонд у передбачених «нещасним» законодавством випадках за рахунок своїх коштів. Повний перелік виплат, які здійснює Фонд у разі настання страхового випадку, наведено у ст. 21 та 28 Закону № 1105. Оскільки установа не бере участі у таких виплатах, ми не будемо звертати на них увагу, а зупинимося лише на лікарняному.
Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону № 1105 допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 % середнього заробітку. Виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів установи-страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності — за рахунок коштів Фонду.
Розраховується допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві так само, як і звичайні лікарняні, тобто відповідно до Порядку № 1266.
Підставою для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання допомоги, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є виданий у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, листок непрацездатності та наявність акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затверджених Порядком № 1232.
Кошти для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку за формою згідно з додатком до Порядку № 24.
При цьому для здійснення установою-страхувальником виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого нею разом із заявою-розрахунком до робочого органу виконавчої дирекції Фонду має бути подано:
— копію листка непрацездатності (завірену страхувальником або працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу). Запис у листку непрацездатності має бути здійснений за кодом «04» — у разі нещасного випадку на виробництві або «02» — у разі профзахворювання;
— акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1;
— акт розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-5;
— акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
— довідку про середню заробітну плату (доход) згідно з додатком 2 до Порядку № 1266;
— витяг з табеля обліку використання робочого часу потерпілого, завірений страхувальником.
У свою чергу, відповідно до ст. 36 Закону № 1105 Фонд зобов’язаний (за умови наявності всіх необхідних документів) розглянути надані документи і прийняти відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення про призначення (відмову) страхових виплат оформляється постановою Фонду, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім’ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Статтею 36 Закону № 1105 також передбачено, що Фонд може затримати страхові виплати до з’ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог. Тому оформленню документів за результатами розслідування нещасного випадку, який стався в установі, слід приділити особливу увагу.
На завершення бажаємо вам та працівникам вашої установи не мати підстав для розслідування нещасного випадку.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8074-X.
Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Порядок № 1232 — Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232.
Порядок № 1112 — Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 25.08.2004 р. № 1112.
Порядок № 24 — Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань України від 27.04.2007 р. № 24.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
