ЩОДО ПРАВА ВОДІЯ ПРАЦЮВАТИ ЗА СУМІСНИЦТВОМ ЕЛЕКТРОГАЗОЗВАРНИКОМ
Світлана МЕРЕНКОВА, провідний державний фінансовий інспектор Харківської об’єднаної державної фінансової інспекції
Штатним розписом лікарні передбачено посаду газоелектрозварника (0,5 ставки). Чи має право заклад оформити за внутрішнім сумісництвом водія за його згодою на посаду газоелектрозварника, якщо водієм він працює на ставку? Чи передбачає посада газоелектрозварника наявність спеціальної освіти?
(м. Харків)
Насамперед зауважимо, що законодавчі підстави для укладення працівниками поряд з основним трудовим договором трудових договорів на роботу за сумісництвом дає ст. 21 КЗпП.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від роботи час у тій самій (внутрішнє сумісництво) або іншій установі, організації (зовнішнє сумісництво).
Порядок роботи сумісників та оплата їх праці регламентуються постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі — постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення № 43).
Зазначеними документами встановлено низку обмежень щодо роботи за сумісництвом.
Так, не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності) керівники державних підприємств, установ, організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їх заступники (п. 4 Положення № 43).
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом із профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюється на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок (п. 2 Положення № 43). При цьому перелік професій та посад працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва, обов’язково встановлюється колективним або трудовим договором.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день та повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половину місячної норми робочого часу (п. 2 постанови № 245).
Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу .
Виходячи з викладеного, водій медичного закладу може працювати за сумісництвом. Однак при прийнятті на роботу за сумісництвом на посаду газоелектрозварника необхідно дотримувати такого.
Якщо водію встановлено ненормований робочий день
Відповідно до п.п. 3.4.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 , керівники закладів за погодженням із профспілковими комітетами можуть установлювати ненормований робочий день для водіїв легкових та санітарних автомобілів, автомобілів швидкої медичної допомоги з доплатою 25 % тарифної ставки за відпрацьований час.
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За необхідності ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (така робота не є надурочною). При цьому міра праці визначається не лише тривалістю робочого часу, а й колом обов’язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням).
Також згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР працівникам з ненормованим робочим днем може надаватися щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів за особливий характер праці відповідно до списків посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою.
При цьому слід пам’ятати, що в кожній установі, організації має бути встановлено режим робочого часу, який передбачає встановлення: часу початку та закінчення роботи, тривалості перерв для відпочинку та харчування, тривалості та порядку чергування змін.
Режим робочого часу є складовою частиною внутрішнього трудового розпорядку в установі (організації), тому кожен працівник зобов’язаний його неухильно дотримуватись.
Таким чином, якщо водію, який працює на ставку, керівником установи встановлено ненормований робочий день, виконувати в повному обсязі роботу газоелектрозварника на 0,5 ставки він не зможе та порушуватиме встановлений йому режим робочого часу з не залежних від нього причин.
Аналогічну думку висловило й Мінпраці в листі від 26.08.2010 р. № 265/13/116-10, де вказало таке. Якщо водій працює на 1,5 ставки (за основним місцем роботи та на 0,5 ставки за сумісництвом) для встановлення йому ненормованого робочого дня за основним місцем роботи немає підстав, оскільки в нього немає можливості виконувати роботу понад установлену тривалість робочого часу (після закінчення роботи за основною посадою він приступає до роботи за сумісництвом). Відповідно він не має права й на отримання доплати за ненормований робочий день та додаткову відпустку. Установити ненормований робочий день на роботі за сумісництвом не можна, оскільки сумісники працюють на умовах неповного робочого часу, що не дає права на встановлення ненормованого робочого дня.
Таким чином, якщо водія лікарні, який працює на ставку, буде оформлено на роботу за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки, ненормований робочий день у такому разі йому не встановлюватиметься.
Складаючи графік роботи для такого працівника, також слід дотримати вимог ст. 66 КЗпП, а саме надавати перерву для відпочинку та харчування. Перерва для відпочинку та харчування повинна надаватися, як правило, через чотири години після початку роботи.
Перерва не включається до робочого часу. Час початку та закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Кваліфікаційні вимоги під час прийняття на роботу на посаду електрогазозварника
Насамперед нагадаємо, що назви посад у штатному розписі повинні відповідати професійним назвам робіт, указаним у Класифікаторі професій ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327 (далі — Класифікатор професій).
Згідно з п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до найменування професій і посад, указаних у Класифікаторі професій.
Слід зауважити, що в наказі МОЗ «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я» від 23.02.2000 р. № 33 (далі — наказ № 33) передбачена посада газоелектрозварника, тоді як у Класифікаторі професій — електрогазозварника.
Таким чином, до штатного розпису лікарні має бути введена посада електрогазозварника.
Введення посади електрогазозварника за відповідним розрядом (2 — 8) здійснюється залежно від обсягу та характеру роботи, що виконується в цьому закладі, та з урахуванням наявності фахівців відповідного розряду.
Посадові обов’язки та кваліфікаційні вимоги електрогазозварників визначено Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 42 «Обробка металу», затвердженим наказом Мінпромполітики від 22.03.2007 р. № 120 (далі — Довідник № 120).
Зокрема, кваліфікаційні вимоги до обіймання посади електрогазозварника найнижчого 2-го розряду, передбачають наявність повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві, без вимог до стажу роботи.
Атестація електрогазозварників
Правила атестації зварників затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 19.04.96 р. № 61 (далі — Правила № 61) і є обов’язковими для підприємств, організацій та громадян, незалежно від відомчої належності та форм власності, що проводять зварювальні роботи при виготовленні, монтажі та ремонті об’єктів та устаткування згідно з Правилами Держнаглядохоронпраці України, Державними будівельними нормам України, а також у всіх інших випадках, коли нормативною документацією передбачена атестація як засіб забезпечення якості зварювальних робіт.
Згідно з п. 2.1 Правил № 61 атестація зварників поділяється на первинну, додаткову, періодичну та позачергову.
При цьому періодичну атестацію проходять усі зварники з метою підтвердження рівня їх професійної кваліфікації та продовження строку дії посвідчення на допуск до виконання відповідних зварювальних робіт. Строк періодичної атестації — не рідше ніж один раз на два роки (п. 2.4 Правил № 61).
Відповідно до п. 7.6 Правил № 61 зварникам, які склали теоретичні іспити та пройшли практичні випробування, рішенням атестаційної комісії видається посвідчення встановленої форми.
Посвідчення про проходження атестації дійсне протягом двох років починаючи з дати отримання і є дійсним при виконанні таких умов (п. 8.1 Правил № 61):
— зварник постійно займається зварювальними роботами відповідно до отриманого допуску, що підтверджується через кожні шість місяців службами зварювання на виробництві з відміткою в посвідченні;
— перерви в роботі не перевищують шести місяців;
— робота зварника відповідає технічним умовам, за яких проводилася атестація.
Зверніть увагу: якщо не виконується хоча б одна з цих умов, строк дії посвідчення призупиняється (п. 8.2 Правил № 61).
Після закінчення двох років зварники проходять періодичну атестацію. При цьому атестаційна комісія може продовжити строк дії посвідчення на наступні два роки.
Таким чином, ураховуючи вимоги Правил № 61, а також Довідника № 120, під час прийняття на роботу електрогазозварника (незалежно від того, приймається він на роботу за сумісництвом чи ні) такий працівник при собі повинен мати посвідчення зварника встановленої форми з відміткою про проходження атестації.
На завершення звернемо увагу на те, що для виконання своїх посадових обов’язків електрогазозварнику необхідне відповідне обладнання, яке часто відсутнє в закладах охорони здоров’я, тоді вводити до штатного розпису таку посаду буде недоцільно.
Нагадаємо: відповідно до п. 2 наказу № 33 керівникам закладів охорони здоров’я надано право у разі необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади, не передбачені штатними нормативами для цього закладу, за рахунок посад інших структурних підрозділів у межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. При цьому заміна посад працівників може здійснюватися тільки в межах однієї категорії медичного, фармацевтичного персоналу, адміністративно-управлінського, крім заступників керівників та господарсько-обслуговуючого персоналу.
Так, наприклад, посаду електрогазозварника за необхідності можна замінити на посаду «робітник з обслуговування та поточного ремонту споруд, будівель та устаткування».
