МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЩОДО ПРАВА АСПІРАНТА ПРАЦЮВАТИ ТА ОТРИМУВАТИ АКАДЕМІЧНУ СТИПЕНДІЮ
Лист від 27.02.2012 р. № 10/4-107
Розглянувши звернення <…> щодо права аспіранта працювати на повний розмір ставки та отримувати академічну стипендію, Міністерство повідомляє.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 309 затверджено Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, що регламентує діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів і є обов'язковим для всіх вищих навчальних закладів та наукових установ України незалежно від їх підпорядкованості та форми власності.
Відповідно до цього Положення навчання в аспірантурі може бути з відривом від виробництва (денна форма) і без відриву від виробництва (заочна форма). Термін навчання в аспірантурі з відривом від виробництва не перевищує трьох років, а без відриву від виробництва — чотирьох років. Аспірантам, які навчаються з відривом від виробництва, призначається стипендія, а тим, які навчаються без відриву від виробництва, стипендія не виплачується, і вони отримують заробітну плату на своєму місці роботи.
У пункті 15 Положення зазначено, що аспіранти мають право на роботу за сумісництвом відповідно до законодавства України.
Умови роботи за сумісництвом регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
При цьому тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Заступник Міністра — керівник апарату П. Куліков
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ЧИ МОЖЕ АСПІРАНТ ПРАЦЮВАТИ ТА
ОТРИМУВАТИ АКАДЕМІЧНУ СТИПЕНДІЮ:
РОЗ'ЯСНЮЄ МОНМС
Як відомо, питання виплати стипендій особам, які навчаються в навчальних закладах та наукових установах, у тому числі аспірантам, урегульовано Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженим постановою КМУ від 12.07.2004 р. № 882 (далі — Порядок № 882).
Так, згідно з п. 19 цього Порядку академічна стипендія аспірантам установлюється в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім основним місцем роботи (з урахуванням наступних змін в оплаті праці на відповідних посадах), але не нижче 60 % і не вище посадового окладу, визначеного за схемою посадових окладів для викладача-стажиста. У разі вступу до аспірантури осіб, які не працювали і яким відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 , неможливо встановити розмір середньої місячної заробітної плати за останні два місяці, при призначенні стипендії необхідно користуватися вимогою щодо призначення стипендії в проміжку від 60 до 100 % розміру посадового окладу викладача-стажиста. Про це йшлося в листі Міносвіти від 03.02.2010 р. № 10/1-86 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 27).
При цьому, як випливає з п. 1 Порядку № 882, його дія поширюється на осіб, які навчаються в навчальних закладах та наукових установах за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, у навчальних закладах, що перебувають у власності АР Крим, та комунальних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних бюджетів, зокрема на аспірантів, які навчаються з відривом від виробництва .
Згідно з п. 1 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою КМУ від 01.03.99 р. № 309 (далі — Положення № 309), аспірантура є формою підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації. Аспірантура відкривається з відривом від виробництва та без відриву від виробництва.
Слід зауважити, що чинне законодавство не дає визначення поняттям «навчання з відривом від виробництва» та «навчання без відриву від виробництва». У зв'язку з цим звернулися за роз'ясненням до МОНМС.
Як роз'яснило МОНМС у листі, що коментується, навчання в аспірантурі може бути з відривом від виробництва (денна форма) та без відриву від виробництва (заочна форма).
Аспірантам, які навчаються з відривом від виробництва, призначається стипендія, а тим, які навчаються без відриву від виробництва, стипендія не виплачується, і вони отримують зарплату на своєму місці роботи.
Таким чином, стипендія виплачується тільки у випадку, якщо аспіранта зараховано на денну (очну) форму навчання. Із цього випливає, що під навчанням з відривом від виробництва мається на увазі навчання особи, звільненої на час навчання від роботи. Зауважимо, що це узгоджується з п. 12 Положення № 309, згідно з яким керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані звільнити з роботи особу, зараховану до аспірантури з відривом від виробництва, у необхідний для своєчасного прибуття на навчання строк. Підставою для звільнення з роботи є копія наказу про зарахування особи до аспірантури.
У зв'язку з цим на практиці окремі навчальні заклади (наукові установи), при яких функціонує аспірантура, висувають вимогу про те, щоб аспіранти, які вступають на навчання з відривом від виробництва, надавали трудову книжку, яка зберігатиметься у відділі аспірантури весь період навчання. А якщо до вступу до аспірантури особа не мала трудової книжки, навчальний заклад (наукова установа) оформляє на неї трудову книжку.
Для навчального закладу (наукової установи) це буде підтвердженням того, що очний аспірант дійсно навчається з відривом від виробництва, а отже, має право на стипендію. До речі, наявність трудових книжок аспірантів часто є обов'язковою вимогою контролюючих органів при перевірці підстав для виплати стипендії аспірантам.
Зі свого боку, зазначимо таке. Основним документом, що регулює питання виплати стипендій, як уже зазначалося, є Порядок № 882. Згідно з п. 4 цього Порядку стипендія аспірантам призначається на підставі наказу про зарахування до навчального закладу або наукової установи.
Таким чином, підставою для призначення та виплати стипендій аспірантам є факт зарахування до аспірантури за очною формою навчання згідно з наказом керівника навчального закладу або наукової установи.
Обов'язкова наявність трудової книжки аспіранта у відділі аспірантури не є умовою для виплати стипендії.
Крім того, ведення трудових книжок відділом аспірантури не узгоджується з нормами трудового законодавства. Зупинимося на цьому детальніше.
Слід зауважити, що поняття «навчання з відривом від виробництва» не означає, що аспіранти до кінця навчання не можуть працювати взагалі. Насамперед це випливає з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III (далі — Закон № 2984), де зазначено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах (зокрема, аспіранти), мають право на трудову діяльність у позанавчальний час.
Інакше кажучи, оскільки першочерговим обов'язком аспірантів при денній формі навчання (з відривом від виробництва) є навчання, то вони звільняються від роботи на час навчання, а в позаурочний час, тобто після занять, вечорами, під час канікул, у вихідні, тобто у вільний від навчання час, мають право на трудову діяльність.
У листі, що коментується, МОНМС з посиланням на п. 15 Положення № 309 указало, що аспіранти мають право на роботу за сумісництвом згідно із законодавством України.
Водночас це не узгоджується з трудовим законодавством, про що йшлося в листі Мінпраці від 08.11.2010 р. № 214/06/187-10 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 12). У ньому фахівці цього Міністерства роблять такі висновки:
— по-перше, аспірант — це особа, яка навчається в аспірантурі вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на отримання наукового ступеня кандидата наук (ст. 53 Закону № 2984).
Дійсно, час перебування в аспірантурі називається навчанням, а не роботою на умовах трудового договору. Для відпочинку аспіранту надаються канікули, а не щорічна відпустка. За час перебування в аспірантурі йому виплачується стипендія, а не заробітна плата.
Отже, аспірант не є найманим працівником та не перебуває у трудових відносинах з навчальним закладом (науковою установою). Тому навчання в аспірантурі не можна прирівнювати до основного місця роботи. Підкреслимо: ми не розглядаємо випадок, коли особа одночасно навчається в аспірантурі та перебуває з навчальним закладом (науковою установою) у трудових відносинах, тобто обіймає відповідну посаду згідно зі штатним розписом та їй виплачується заробітна плата;
— по-друге, робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою навчання, не є сумісництвом. Це зазначено в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.
Що стосується трудових книжок аспірантів, то:
1) п. 9 Положення № 309 не містить вказівки про надання під час вступу до аспірантури трудової книжки;
2) працівники зобов'язані надавати трудову книжку при працевлаштуванні на роботу, а, як уже зазначалося, аспірант не перебуває з навчальним закладом (науковою установою) у трудових відносинах.
Крім того, Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту та Мін'юсту від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція № 58), не містить вимоги щодо ведення трудових книжок на аспірантів у період їх навчання. Це передбачено тільки для роботи, причому за основним місцем (п. 1.1 Інструкції № 58), а навчальні заклади згідно з п. 2.16 цієї Інструкції мають право тільки вносити записи до трудових книжок про час навчання в них. Як підкреслило Мінпраці у зазначеному вище листі, трудові книжки працівників повинні зберігатися на підприємствах, в установах, організаціях.
Якщо ж навчальний заклад (наукова установа) залишає трудову книжку аспіранта в себе, то в подальшому виникають проблеми з оплатою листків непрацездатності таким особам. Аспірантура не може оплатити листок непрацездатності такій особі, оскільки остання не є найманим працівником. У свою чергу, це не може зробити й установа, де працює аспірант за сумісництвом.
Звідси висновок: аспіранти повинні прийматися на роботу за трудовим договором на основне місце роботи в режимі неповного робочого дня (тижня).
Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик
