ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЩОДО ОБЛІКУ НАДХОДЖЕНЬ ВІД ПРОДАЖУ ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ та НЕРУХОМОГО МАЙНА
Лист від 12.04.2012 р. № 17-10/928-5185
Державна казначейська служба України на численні звернення розпорядників бюджетних коштів, підвідомчих органів та враховуючи роз’яснення Міністерства фінансів України (лист від 16.03.2012 р. № 31-08230-09-6/6495) щодо кодів класифікації доходів бюджету, за якими необхідно здійснювати облік надходжень від продажу органами виконавчої влади легкових автомобілів, та коштів, одержаних від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, повідомляє таке.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» надходження від продажу органами виконавчої влади легкових автомобілів належать до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2012 рік.
Згідно з абзацом другим частини шостої статті 75 Господарського кодексу України кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.
У класифікації доходів бюджету, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. № 11 (зі змінами та доповненнями), окремих кодів класифікації доходів бюджету для зарахування зазначених вище коштів не передбачено. Тому облік надходжень від продажу органами виконавчої влади легкових автомобілів та коштів, одержаних від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, доцільно здійснювати за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».
Перший заступник Голови О. Даневич
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ЯК ОБЛІКОВУВАТИ КОШТИ ВІД ПРОДАЖУ
ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ
ТА НЕРУХОМОГО МАЙНА
У листі, що коментується, Держказначейська служба розглядає порядок обліку надходжень від продажу органами виконавчої влади легкових автомобілів та нерухомого майна. Зупинимося на цих питаннях докладніше.
1. Як обліковувати надходження від продажу легкових автомобілів.
Як відомо, Кабміном з метою скорочення видатків державного бюджету на утримання органів виконавчої влади було прийнято постанову від 26.12.2011 р. № 1399, якою затверджено ліміти легкових автомобілів, що обслуговують центральні органи виконавчої влади, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі держадміністрації.
Цією постановою передбачено, що легкові автомобілі, які перебувають на балансі органів виконавчої влади та які слід вивільнити у зв’язку із затвердженням цих лімітів, підлягають реалізації або передачі на баланс іншій бюджетній установі. У зв’язку з цим органи виконавчої влади повинні були привести загальну кількість легкових автомобілів, які перебували на їх балансі або на балансі територіальних органів, у відповідність до встановлених лімітів. А оскільки такі операції бюджетні установи здійснюють не часто, зрозуміло, у них виникла низка запитань, які розглянемо далі.
Насамперед нагадаємо, що відчуження майна (у тому числі й транспортних засобів) шляхом його продажу бюджетні установи повинні здійснювати на конкурентних засадах (через біржі, на аукціоні) відповідно до вимог Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803, а шляхом безоплатної передачі — згідно з Положенням про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженим постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482.
Мабуть, найбільше запитань виникає щодо порядку зарахування та обліку коштів, отриманих від реалізації органами виконавчої влади автомобілів.
Так, відповідно до ст. 2 Закону про Держбюджет-2012 до доходів загального фонду Держбюджету у 2012 році належать кошти від продажу органами виконавчої влади легкових автомобілів.
Це означає, що кошти від реалізації автомобілів, одержані органами виконавчої влади, не належать до власних надходжень таких органів, а підлягають перерахуванню до доходу загального фонду Держбюджету в розмірі отриманих коштів. Причому такий порядок діє незалежно від того, за рахунок яких джерел було придбано автомобіль, що реалізується.
Із цього випливає, що на операції з реалізації легкових автомобілів органами виконавчої влади не поширюється загальний порядок зарахування коштів від реалізації майна (крім нерухомого). Як відомо, такі кошти належать до підгрупи 4 групи 1 власних надходжень бюджетних установ на підставі ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ).
Особливу увагу варто звернути на порядок бухгалтерського обліку надходжень від продажу легкових автомобілів.
Оскільки кошти, одержані від продажу автомобілів, підлягають зарахуванню до доходу загального фонду Держбюджету, то органам виконавчої влади при відображенні таких операцій у бухгалтерському обліку рекомендуємо звернути увагу на такі моменти:
— надходження коштів від реалізації автомобілів, що підлягають перерахуванню до доходу загального фонду Держбюджету, відображається на субрахунку 323 (або на іншому рахунку, якщо установа вважатиме за доцільне для цього відкрити спеціальний рахунок в органі казначейської служби) і з цього ж субрахунку такі кошти перераховуються до доходу держбюджету;
— кошти, одержані від реалізації автомобілів, не підлягають відображенню на рахунках, призначених для обліку доходів спеціального фонду (субрахунок 711) незважаючи на те, що ці кошти були фактично зараховано на рахунок установи. Це пов’язане з тим, що на субрахунку 711 обліковуються надходження, одержані установою відповідно до кошторису як плата за послуги, тобто як один із видів власних надходжень, що зараховуються до складу спеціального фонду. А оскільки, як уже зазначалося, такі кошти установи не зараховують до складу власних надходжень, то відповідно відображати в бухобліку доходи за спеціальним фондом у цьому випадку немає підстав;
— кошти, що надійшли від реалізації зазначених об’єктів необоротних активів та підлягають перерахуванню органами виконавчої влади до доходу держбюджету, обліковуються на субрахунку 642 «Інші розрахунки з бюджетом».
Розглянемо приклад.
Районною державною адміністрацією прийнято рішення про реалізацію одного легкового автомобіля з метою забезпечення виконання вимог постанови КМУ від 26.12.2011 р. № 1399. На підставі договору купівлі-продажу кошти від продажу такого автомобіля надійшли на рахунок адміністрації в сумі 13000 грн.
Первісна вартість транспортного засобу — 25000 грн., знос — 10300 грн. Оплачені послуги з проведення експертної оцінки, біржового брокера та техогляду в ДАІ — 1500 грн.
У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, | |
дебет | кредит | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | Відображено витрати на оплату послуг експерта, | 801 (811) | 675 | 1500 |
2 | Оплачено послуги експерта, біржового брокера | 675 | 321 (323) | 1500 |
3 | Надійшла оплата від покупця легкового автомобіля | 323 | 364 | 13000 |
4 | Відображено заборгованість перед бюджетом | 364 | 642 | 13000 |
5 | Перераховано до доходу держбюджету кошти, | 642 | 323 | 13000 |
Якщо реалізацію автомобіля здійснює не орган виконавчої влади, а інша бюджетна установа, то при реалізації транспортних засобів (замість операцій 3 — 5) ця установа має зробити такі бухгалтерські записи: | ||||
6 | Списано з балансу легковий автомобіль за актом приймання-передачі: | |||
— первісна вартість | 401 | 105 | 25000 | |
— сума зносу | 131 | 401 | 10300 |
2. Як обліковувати надходження від продажу нерухомого майна.
Роз’яснюючи порядок обліку коштів, одержаних від продажу нерухомого майна, Держказначейська служба в листі, що коментується, звертає увагу на норму, що міститься в абз. 2 ч. 6 ст. 75 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ), а саме: кошти, отримані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.
Однак ми не можемо погодитися з тим, що ця норма поширюється на бюджетні установи та має застосовуватися ними при здійсненні операції з реалізації нерухомого майна. Пояснимо чому.
По-перше, зазначена вище норма ГКУ дійсно є спеціальною, проте ст. 75 цього Кодексу стосується державних комерційних підприємств. Так, згідно з ч. 1 ст. 74 ГКУ державне комерційне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту та несе відповідальність за наслідки своєї діяльності всім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГКУ та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Як бачимо, це визначення не стосується бюджетних установ. Адже згідно зі ст. 2 БКУ до бюджетних установ належать органи влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними в установленому порядку, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного та місцевого бюджетів. При цьому бюджетні установи керуються саме БКУ у своїй діяльності, оскільки цей документ регулює взаємовідносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітності про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.
По-друге, ч. 4 ст. 13 БКУ передбачено, що до складу власних надходжень бюджетні установи включають надходження від реалізації майна (підгрупа 4 групи 1). Такі кошти бюджетні установи зараховують до складу спеціального фонду. Виняток передбачено для коштів, одержаних від реалізації нерухомого майна. Суми, одержані бюджетними установами від продажу будівель і споруд, включаються до доходу того бюджету, за рахунок якого утримується ця установа.
По-третє, варто звернути увагу й нагадати про те, що саме такий порядок спрямування коштів, отриманих бюджетними установами від реалізації нерухомого майна, тривалий час саме й було передбачено нормативно-правовими актами, що встановлюють порядок списання майна бюджетної установи та зарахування власних надходжень таких установ. А тепер такий порядок розпорядження коштами, одержаними бюджетними установами від реалізації нерухомого майна, закріплено у БКУ.
Тому посилання Держказначейської служби на абз. 2 ч. 6 ст. 75 ГКУ в листі, що коментується, виглядає досить дивно.
До речі, це не єдина ситуація, коли бюджетним установам доводиться перераховувати до доходу бюджету в повному обсязі «зароблені» кошти. Наприклад, кошти, отримані бюджетними установами, від надання платних послуг, не передбачених чинним законодавством, підлягають перерахуванню до доходу того бюджету, за рахунок якого утримується така установа. На цей момент Держказначейська служба звертала увагу в листі від 14.10.2011 р. № 16-04/918-2970 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 42). Причому такі кошти, так само, як і кошти від реалізації нерухомого майна, продажу легкових автомобілів органами виконавчої влади, бюджетні установи повинні перерахувати до доходу того бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання установи, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».
Також варто зазначити дещо про порядок відображення в бухгалтерському обліку надходжень від реалізації бюджетними установами будівель і споруд.
Як передбачено п. 8 розд. I «Облік необоротних активів» Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 10.07.2000 р. № 61, операція з реалізації бюджетними установами будівель і споруд відображається такими записами:
— реалізація (списання з балансу) — Дт 131, 401 — Кт 103;
— надходження коштів від реалізації будівель і споруд, що підлягають перерахуванню до доходу того бюджету, за рахунок якого утримується ця установа, відображається записом Дт 364, 675 — Кт 711. І другий запис: Дт 811 — Кт 642.
Однак ця кореспонденція субрахунків не передбачає відображення операцій, що стосуються передачі будівель і споруд покупцю та утворення в обліку бюджетної організації дебіторської заборгованості покупця, а також надходження коштів від продажу будівель і споруд на рахунок бюджетної установи. До речі, свого часу ГоловКРУ в листі від 02.10.2003 р. № 12-14/409 звертало увагу на те, що наведена вище кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку не повною мірою відображає суть таких операцій, і тому рекомендувало свої бухгалтерські записи. Ці рекомендації ми врахували в прикладі на с. 7 та вважаємо такий порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з реалізації майна найбільш правильним.
Вікторія МАТВЄЄВА,
економіст-аналітик