КРИТЕРІЇ ДЛЯ ВІДНЕСЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ДО СКЛАДУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Згідно з п.п. 14.1.138 Податкового кодексу України до основних засобів належать матеріальні цінності, вартість яких перевищує 2500 грн., зі строком експлуатації більше одного року.
Чи можна бюджетним установам керуватися цими критеріями при віднесенні матеріальних цінностей до складу основних засобів?
Якщо ні, то на який документ потрібно орієнтуватися при вирішенні цього питання?
(Київська обл.)
Дійсно, згідно з п.п. 14.1.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) основними засобами вважаються матеріальні активи, які призначаються платником податку для використання в його господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Порядок податкового обліку основних засобів, установлений ст. 144 — 146 ПКУ, передбачає класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів за 16 групами, застосування 5 методів амортизації основних засобів та ведення всередині кожної групи пооб’єктного обліку.
Що стосується бюджетних установ, то вони хоч і є платниками податку на прибуток (у разі, коли отримують прибуток від неосновної діяльності та/або доходи, які підлягають оподаткуванню), для них порядок оподаткування доходів, що ними отримуються, урегульовано спеціальною ст. 157 ПКУ. Тому вимоги до порядку віднесення матеріальних цінностей до складу основних засобів, а також правила їх обліку, установлені ПКУ, на бюджетні установи не поширюються.
Крім того, нагадаємо, що відповідно до ст. 56 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та іншими нормативно-правовими актами з ведення бухгалтерського обліку в порядку, установленому Мінфіном. Саме на цей орган покладено завдання зі здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку, фінансової та бюджетної звітності в Україні, розробки стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку та складання фінансової й бюджетної звітності.
Стратегією модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 — 2015 роки, затвердженою постановою КМУ від 16.01.2007 р. № 34, передбачено застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі починаючи з 2013 року. Як відомо, Мінфіном уже затверджено низку положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, які набувають чинності з 01.01.2013 р., а також ведеться робота з розроблення нових нормативно-правових актів у державному секторі.
Сьогодні порядок ведення бухгалтерського обліку бюджетними установами врегульовано нормативно-правовими актами Державної казначейської служби. Ці документи діятимуть доти, доки Мінфіном не буде прийнято відповідні накази про те, що вони втратили чинність. На цей момент Мінфін звертав увагу в листі від 16.11.2011 р. № 31-08420-06-25/28307 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 8).
Тому для бюджетних установ основним документом, що визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво, є Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64).
Як визначено в цій Інструкції, до основних засобів бюджетних установ належать матеріальні активи, що використовуються установою багаторазово і безперервно у процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без ПДВ та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект).
Таким чином, на сьогодні бюджетні установи при віднесенні матеріальних цінностей до складу основних засобів керуються такими основними критеріями:
— вартісним — гранична вартість за одиницю перевищує 1000 грн. (без урахування ПДВ);
— строк корисного використання (експлуатації) — перевищує один рік.
Також зауважимо, що ці критерії є визначальними для бюджетних установ при віднесенні витрат на придбання тих чи інших матеріальних цінностей за відповідними КЕКВ поточних та капітальних витрат.
У зв’язку з цим нагадаємо, що починаючи з 17.04.2012 р. розпорядники бюджетних коштів при застосуванні КЕКВ керуються Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 15). До речі, бюджетні установи не має бентежити той факт, що в цьому документі тепер відсутнє визначення основних засобів. Адже ці та інші питання, що стосуються порядку оприбуткування, нарахування зносу та експлуатації врегульовано Інструкцією № 64.
Отже, якщо матеріальні цінності, що придбавалися або одержувалися безоплатно, відповідають зазначеним вище критеріям, бюджетні установи повинні зараховувати такі об’єкти до складу основних засобів та здійснювати видатки на їх придбання за КЕКВ 2100.
