ОБЛІК МАЛОЦІННИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Наша установа закупила у цьому місяці за рахунок бюджетних коштів килимову доріжку, штори та занавіски, витрати на придбання яких здійснено за КЕКВ 1131 (вартість цих матеріальних цінностей не перевищує 1000 грн.).
Просимо надати консультацію щодо порядку відображення цих предметів у бухгалтерському обліку, зокрема: на якому балансовому рахунку слід обліковувати килими, штори та занавіски, а також якими документами потрібно оформляти операції з їх надходження та руху?
(м. Харків)
У першу чергу зазначимо, що згідно з п.п. 6 п. 3.3 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), килими та портьєри вартістю до 1000 грн. (без ПДВ) належать до малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА).
Відповідно до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114 , для обліку малоцінних необоротних предметів, термін експлуатації яких перевищує 1 рік, передбачено субрахунок 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».
При цьому слід мати на увазі, що облік всіх необоротних активів (у тому числі й малоцінних) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених під час придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи (п. 1.20 Інструкції № 64).
Що стосується документального оформлення операцій з надходження МНМА, то згідно з п. 6.3 Інструкції № 64 прийняття необоротних активів у бюджетних установах здійснюється на підставі Акта прийняття-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-1 (бюджет). Цей документ також застосовується при оприбуткуванні МНМА. Для прийняття об’єктів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у 2 примірниках: один — для установи, яка здає, другий — для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи. Крім того, дозволяється оформлення прийняття окремих предметів необоротних активів безпосередньо на підставі документів, що стали підставою для отримання цінностей (рахунків-фактур, накладних тощо).
Для оформлення приймання декількох об’єктів однотипних необоротних активів, які мають однакову вартість (господарський інвентар, інструменти, обладнання, білизна, постільні речі та ін.), може складатися загальний акт приймання необоротних активів.
Наголошуємо, що з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів ведеться їх облік в інвентарних картках. Зокрема, відповідно до п. 6.13 Інструкції № 64 для обліку МНМА застосовуються Інвентарні картки групового обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-9 (бюджет), в яких облік ведеться в розрізі матеріально відповідальних осіб, предметів одного найменування, якості матеріалу та ціни із зазначенням номенклатурного номера. Так, для МНМА встановлюються номенклатурні номери, які мають 7 знаків. Перші 3 знаки означають субрахунок, 4-й — підгрупу і 3 останні знаки — порядковий номер предмета у підгрупі. При цьому для предметів одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер. Предмети маркіруються спеціальним штампом незмивною фарбою. Такий штамп повинен мати найменування установи, а при здаванні предметів в експлуатацію — ще й рік та місяць видачі. Номенклатурні номери, присвоєні об’єктам необоротних активів, зберігаються за ними на весь період перебування їх у відповідній установі.
Зауважимо, що згідно з наказом Головного архівного управління при КМУ «Про затвердження Переліку типових документів» від 20.07.98 р. № 41 термін зберігання інвентарних карток після ліквідації необоротних активів становить 3 роки.
Варто також звернути увагу на порядок нарахування зносу на інші необоротні матеріальні активи (у тому числі на МНМА), котрий характеризується певними особливостями. Зокрема, п. 7.7 Інструкції № 64 передбачено, що знос МНМА нараховується у першому місяці передачі у використання такого об’єкта у розмірі 50 % його первісної вартості та решта 50 % первісної вартості — у місяці його ліквідації (списання з балансу).
З метою ведення оперативного обліку нарахування зносу на інші необоротні активи та спрощення роботи наприкінці року установи можуть вести протягом року розроблені власними силами внутрішні відомості обліку зносу або використовувати Відомість нарахування зносу на основні засоби типової форми № ОЗ-12 (бюджет). На початку року до відомості заносять усі інші необоротні активи, на які був нарахований знос на початок року (дані про первісну вартість та нарахований знос з урахуванням проведеної індексації). Протягом року до таких відомостей заносяться дані про введення в експлуатацію та вибуття об’єктів інших необоротних матеріальних активів. Наприкінці року складається зведена відомість типової форми № ОЗ-12 (бюджет) за всіма субрахунками та визначається сума зносу на кінець року.
Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114, для обліку зносу інших необоротних активів передбачено субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів».
Видача МНМА із складу провадиться за накладними (вимогами), які підписуються керівником установи (п. 6.28 Інструкції № 64). Причому на практиці до цих накладних може додаватися рядок «Нараховано 50 % зносу у зв’язку із введенням в експлуатацію в розмірі __грн.». У такому разі ця накладна буде підставою для здійснення записів у меморіальному ордері форми № 274 за Дт 401 та Кт 132.
Списання МНМА у результаті їх вибуття (ліквідації, реалізації тощо) здійснюється на підставі відповідних підтвердних документів та Акта на списання основних засобів типової форми № ОЗ-3 (бюджет).
При відображенні операцій з надходження та руху МНМА на рахунках бухгалтерського обліку слід керуватися перш за все нормами Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 10.07.2000 р. № 61.
Розглянемо основну кореспонденцію субрахунків з обліку МНМА:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | |
| дебет | кредит | ||
| 1 | Оприбутковано придбані за рахунок коштів загального фонду МНМА (сума без копійок та без ПДВ) | 113 | 364 (675) |
| Одночасно проведено запис на створення фонду в необоротних активах (сума без копійок та без ПДВ) | 801 (802) | 401 | |
| 2 | Списано суму ПДВ | 801 (802) | 364 (675) |
| 3 | Списано суми копійок з придбаних МНМА | 801 (802) | 364 (675) |
| 4 | Нараховано 50 % зносу під час введення в експлуатацію МНМА | 401 | 132 |
| 5 | Списано МНМА у результаті їх непридатності: | ||
| — нараховано другу половину (50 %) зносу МНМА | 401 | 132 | |
| — списано первісну вартість | 401 | 113 | |
| — списано загальну суму зносу МНМА | 132 | 401 | |
Усі документи аналітичного обліку МНМА систематизуються за хронологічною послідовністю здійснення операцій та оформляються меморіальним ордером № 9 (форма № 438 (бюджет)), який є накопичувальною відомістю про вибуття та переміщення необоротних активів.
Крім того, для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості за кожною групою субрахунків. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумковими даними за відповідними синтетичними рахунками — книги «Журнал-головна».
