Передача основних засобів на правах господарського відання

ПЕРЕДАЧа ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРАВАХ ГОСПОДАРСЬКОГО ВІДАННЯ

Володимир ШПАЧЕНКО, юрист

Нашою бюджетною установою згідно з розпорядженням міського голови було передано комунальній установі на праві господарського відання газові котли вартістю 11600 грн. Через 3 місяці на підставі чергового рішення міськради комунальна установа повернула вищезгадані матеріальні цінності бюджетній установі із зазначенням у супровідних документах їх вартості у розмірі 19000 грн. Таке збільшення вартості котлів було пояснено тим, що комунальна установа провела їх ремонт.

Чи мала право комунальна установа збільшувати вартість переданих їй необоротних активів та які підтверджувальні документи вона має надати бюджетній установі при поверненні цих котлів? Яким чином слід відобразити таку операцію в бухгалтерському обліку бюджетної установи?

(Львівська обл.)

Поняття права господарського відання закріплено у Господарському кодексі України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ). Так, згідно з ч. 1 ст. 136 ГКУ право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника.

При цьому власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб’єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2 ст. 136 ГКУ).

З юридичної точки зору право господарського відання є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб’єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. Ці юридичні особи отримують певну сукупність прав та обов’язків, які дають їм змогу здійснювати функції власника, тоді як власником їх майна фактично залишається держава або відповідна територіальна громада. Суб’єктами права господарського відання передусім є підприємства та організації державної і комунальної форм власності. Зокрема, ч. 3 ст. 78 ГКУ передбачено, що майно за комунальними підприємствами закріплюється на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Виходячи з цього можна зробити висновок, що у вашому випадку мова йде саме про комунальне комерційне підприємство.

До речі, Мінфін у листі від 23.10.2009 р. № 31-34000-20-21/28576 підкреслював, що одержані на праві господарського відання комунальним комерційним підприємством основні засоби зараховуються на баланс за дебетом рахунку обліку необоротних активів, якщо інше не зазначено в розпорядчому акті щодо передачі майна.

Тому після зарахування на баланс майна, переданого бюджетною установою, комунальне підприємство може самостійно прийняти рішення про ремонт, дообладнання, модернізацію або реконструкцію такого майна і, як наслідок, збільшення його вартості за умови, що це не суперечить розпорядчому акту на передачу. Причому жодних підтверджувальних документів щодо підстав на збільшення вартості котлів їх попереднім власникам (бюджетній установі) комунальне підприємство подавати не зобов’язане.

Слід мати також на увазі, що згідно з п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92, норми якого поширюються і на комерційні комунальні підприємства, первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом об’єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Водночас п. 146.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із ремонтом та поліпшенням об’єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єктів у сумі, що перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об’єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення. Інакше кажучи, комунальне підприємство, котре отримало на праві господарського відання котли від бюджетної установи, мало повне право збільшити вартість цих об’єктів на суму витрат, пов’язаних з їх ремонтом та поліпшенням.

Що ж стосується документального оформлення та відображення в бухгалтерському обліку повернення бюджетній установі котлів, які раніше були передані комунальному підприємству на праві господарського відання, то таку господарську операцію слід розглядати як безоплатне отримання бюджетною установою необоротних активів.

Відповідно оприбуткування на баланс бюджетної установи необоротних активів (у цьому випадку котлів) згідно з п.п. 6.3 п. 6 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), провадиться на підставі Акта прийняття-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-1 (бюджет). Оформлення прийняття необоротних активів також дозволяється безпосередньо на підставі документів, що стали підставою для отримання цінностей (рахунків-фактур, накладних тощо). Щодо об’єкта, який був в експлуатації, зазначається сума зносу. Для прийняття об’єктів основних засобів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках. Акт затверджується керівником установи. Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується цього об’єкта, передається до бухгалтерії.

Необхідно також враховувати, що необоротні активи, отримані безоплатно від інших установ, зараховуються на баланс установи за первісною (відновлювальною) вартістю установи, що їх передала, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації (п.п. 1.24 п. 1 Інструкції № 64). Тобто бюджетна установа має оприбуткувати на баланс отримані від комунального підприємства котли за вартістю, вказаною у супровідних документах (у цьому випадку — 19000 грн.), а також відобразити у бухгалтерському обліку суму зносу, зазначену у документах на передачу котлів.

Основні засади відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку визначені Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 10.07.2000 р. № 61, а також Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим спільним наказом Мінфіну та Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. № 114. Тому при внесенні записів до облікових регістрів бюджетні установи мають керуватися перш за все нормами цих нормативних актів.

Порядок відображення у бухгалтерському обліку безоплатного надходження основних засобів розглянемо за допомогою умовного прикладу.

Приклад. Бюджетна установа безоплатно отримала газові котли, які раніше вже були у використанні протягом двох років. За даними комунальної установи, яка передає котли, їх первісна (відновлювальна) вартість складає 19000 грн., а сума нарахованого на момент передачі зносу — 3800 грн.

Під час оприбуткування безоплатно отриманих основних засобів у бухгалтерському обліку бюджетної установи слід зробити такі записи:

Зважаючи на те, що ця операція передбачає виникнення доходів спеціального фонду, то для відображення в обліку безоплатного отримання основних засобів необхідно використовувати меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ», причому відповідно до вимог Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядку їх складання, затвердженої наказом Держказначейства від 27.07.2000 р. № 68, для кожного виду доходів спеціального фонду доцільно відкривати окремі меморіальні ордери (№ 14-1, 14-2, 14-3 тощо). Одночасно ця господарська операція відображається і в меморіальному ордері № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами».

Також нагадаємо про необхідність подання бюджетною установою, яка отримала матеріальні цінності у натуральній формі, до органу Держказначейства Довідки про надходження в натуральній формі не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Наприкінці місяця підсумкові обороти за кожним меморіальним ордером підраховуються і у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переносяться до книги «Журнал-головна».

Разом з тим надходження у натуральній формі та касові видатки обов’язково мають відображатися у місячній та квартальній звітності форми № 4-2д, № 4-2м «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ».