ПОРЯДОК ВИПЛАТИ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯМ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ ПИТАНЬ
Алла ЛИТВИН, заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці — начальник відділу державного регулювання заробітної плати в бюджетній сфері
У 2010 році всім працівникам відділу було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі їх посадового окладу. Крім того, у грудні цього ж року їм (за винятком начальника відділу) було надано ще одну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Чи не є це порушенням?
(м. Львів)
Умови матеріального та соціально-побутового забезпечення державних службовців визначено насамперед Законом України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Так, згідно зі ст. 33 цього Закону державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Виплата матеріальної допомоги передбачена й постановою КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.
Так, згідно з п.п. 3 п. 2 цієї постанови керівникам відповідних держорганів надано право виплачувати працівникам у межах затвердженого фонду оплати праці матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. При цьому розмір кожного з цих видів матеріальної допомоги не повинен перевищувати середньомісячної заробітної плати працівника.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не має систематичного характеру, а є разовою виплатою, яка надається працівнику в разі настання непередбачених обставин (наприклад, у разі скрутного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою чи за сімейними обставинами, на поховання тощо).
Рішення про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у кожному конкретному випадку приймає керівник відповідного органу виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, а також за наявності достатніх коштів на здійснення такої виплати. Так, якщо коштів, передбачених у кошторисі на виплату матеріальної допомоги, недостатньо, то виплачувати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань немає можливості.
З урахуванням цієї умови протягом року за рішенням керівника матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань може бути виплачено всім працюючим на державній службі, якщо для здійснення таких виплат достатньо коштів.
Конкретний порядок надання матеріальної допомоги повинен застерігатися в колективному договорі або в окремому Положенні про надання працівникам матеріальної допомоги.
