ОСОБЛИВОСТІ СПИСАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ УСТАНОВАМИ, ЯКІ УТРИМУЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ
Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Керівництво комунального дошкільного навчального закладу має намір списати електричну плиту та жарову шафу (облік цих основних засобів здійснювався на субрахунку 104 «Машини та обладнання»).
Як правильно оформити списання таких основних засобів? Які бухгалтерські проводки складаються при списанні основних засобів та оприбуткуванні отриманої в результаті їх ліквідації вторинної сировини?
(м. Харків)
Непридатні до подальшого використання основні засоби (втратили свої властивості, пошкодились, морально застарілі чи фізично зношені) підлягають списанню. Однак перед тим як приступити до списання основних засобів, необхідно отримати дозвіл на їх списання.
Так, згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі — Закон № 280) право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV управління майном, яке знаходиться в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Тому для кожного регіону основним документом щодо питання списання комунального майна має бути рішення «свого» органу, уповноваженого приймати рішення про управління комунальною власністю. Отже, бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, при списанні майна повинні керуватися перш за все рішенням такого органу.
Разом з тим п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону № 280 передбачено, що окремі повноваження щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, можуть передаватися іншим органам (наприклад, керівнику бюджетної установи). Але прийняття рішення про передачу цих повноважень, визначення їх меж та умов виконання здійснюється виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.
Питаннями визначення непридатності об’єктів основних засобів та оформленням необхідної документації на їх списання займається постійно діюча комісія. За результатами обстежень комісією складаються акти про списання необоротних активів за типовими формами, затвердженими спільним наказом Держкомстату та Головного управління Держказначейства «Про затвердження типових форм обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та інструкції з їх складання» від 02.12.97 р. № 125/70.
Причому Держказначейство у листі від 15.07.2011 р. № 17-07/1700-10076 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 31) наголосило, що складені комісією акти про списання майна відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження керівником бюджетної установи, яка утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету та погодження згідно із законодавством на пленарних засіданнях відповідної ради, уповноважених приймати рішення щодо управління цими об’єктами комунальної власності безпосередньо або шляхом передачі керівникам бюджетних установ відповідних повноважень залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.
Варто також мати на увазі, що усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого майна, які придатні для ремонту іншого майна, а також матеріали, отримані від його ліквідації, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо) і підлягають обов’язковій здачі установі, що займається збором такої сировини.
Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, передаються суб’єктам господарювання, які займаються збиранням та первинною обробкою брухту і відходів дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.
Вартість матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації необоротних активів та інших цінностей, визначається виходячи з ціни їх можливого використання чи реалізації, яка, у свою чергу, може бути визначена на підставі діючих ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності (можна використовувати дані прайс-листів) з урахуванням їх фактичного зносу. Результати оцінки таких матеріалів відображаються комісією в акті про оцінку. Цей документ складається в довільній формі, оскільки чинним законодавством не передбачено його типової форми.
З порядком відображення на рахунках бухгалтерського обліку списання основних засобів та оприбуткування вторинної сировини, отриманої в результаті їх ліквідації, можна ознайомитися у статті «Списання автомобіля: від «А» до «Я» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 25).
