Списання малоцінних необоротних матеріальних активів

СПИСАННЯ МАЛОЦІННИХ НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Юлія КРОТ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Як правильно списати учнівські парти в навчальному закладі, які є непридатними для подальшого використання (обліковуються на субрахунку 113)?

Якими нормативними документами регламентується порядок списання таких активів?

(Одеська обл.)

Питання щодо списання необоротних активів у бюджетних установах уже неодноразово розглядалося на сторінках нашого видання (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 25; 2011, № 31, 43 та ін.). Але ця тема не втрачає своєї актуальності. Тому більш докладно зупинимось на особливостях списання малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА).

Насамперед зазначимо, що механізм списання об’єктів державної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), визначається Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314. Тобто, як бачимо, дія цього Порядку на МНМА не поширюється.

Що ж стосується майна бюджетних установ, яке перебуває в комунальній власності, то порядок списання такого майна регламентується регіональними документами, затвердженими органами місцевого самоврядування, виходячи з їхніх повноважень з управління комунальним майном. Так, згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. При цьому ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV передбачено, що управління майном, яке знаходиться в комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Виходячи з цього бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, при списанні майна повинні керуватися відповідним рішенням (положенням) про порядок списання комунального майна органу, уповноваженого приймати рішення про управління об’єктами комунальної власності.

Разом з тим далеко не кожен такий місцевий документ про порядок списання майна, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, містить норми щодо списання МНМА.

Таким чином, порядок списання МНМА з балансу бюджетних установ на сьогодні є неврегульованим до кінця, що, у свою чергу, зумовлює виникнення низки труднощів та запитань стосовно правильності проведення процедури списання цих матеріальних цінностей. Тому аби розставити всі крапки над «і» в цьому питання, нами було подано до Мінфіну запит щодо списання МНМА та порядку їх відчуження. Відповідь Мінфіну обов’язково буде опубліковано на сторінках нашої газети.

Однак допоки Мінфіном роз’яснень з цього приводу не надано, процедуру списання МНМА слід здійснювати в загальному для необоротних активів порядку. Так, нагадаємо, що підставою для списання об’єктів необоротних активів (у тому числі МНМА) бюджетних установ може бути:

— непридатність для подальшого використання;

— виявлення в результаті інвентаризації як недостача;

— моральна застарілість;

— пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що їх відновлення є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Для встановлення факту непридатності майна і неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на його списання за наказом керівника установи створюється постійно діюча комісія. Наказ про створення постійно діючої комісії поновлюється щороку або за потреби. При цьому досить часто повноваження з визначення непридатності матеріальних цінностей надаються щорічній інвентаризаційній комісії.

До складу комісії, як правило, включаються:

— керівник або його заступник (голова комісії);

— головний бухгалтер або його заступник (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, — особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

— керівник груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують майно;

— працівники установи відповідного профілю, які добре знають об’єкти, що підлягають списанню.

Комісія зі списання:

1) проводить у встановленому чинним законодавством порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт;

2) проводить обстеження майна, яке підлягає списанню, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію, а також дані бухгалтерського обліку;

3) визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції про його продаж, безоплатну передачу чи ліквідацію;

4) установлює конкретні причини списання майна;

5) установлює осіб, з вини яких трапився передчасний вихід майна з ладу (якщо такі є);

6) визначає можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об’єкта, що підлягає списанню і проводить їх оцінку;

7) здійснює контроль за вилученням зі списаного майна придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках;

8) складає відповідно до законодавства акти на списання майна за встановленою типовою формою.

За результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:

— акт інвентаризації майна комунальної власності, що пропонується до списання.

— акти технічного стану майна, що пропонується до списання.

— акти про списання майна.

— інші документи.

У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо способів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, у результаті інвентаризації якого виявлена нестача, чи розукомплектованого майна.

Протокол засідання комісії підписують усі члени комісії, які несуть відповідальність за зміст та достовірність наведених у протоколі даних. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання і є його невід’ємною частиною.

В акті про списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна. Зауважимо, що списання МНМА оформляється Актом про списання основних засобів типової форми № ОЗ-3 (бюджет).

Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану обов’язково затверджуються керівником суб’єкта господарювання. Причому з приводу комунального майна Держказначейство у листі від 15.07.2011 р. № 17-07/1700-10076 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 31) наголосило: складені комісією акти про списання майна відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження керівником бюджетної установи, яка утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, та погодження згідно із законодавством на пленарних засіданнях відповідної ради, уповноважених приймати рішення щодо управління цими об’єктами комунальної власності безпосередньо або шляхом передачі керівникам бюджетних установ відповідних повноважень залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.

Слід мати на увазі, що передача таких повноважень повинна бути оформлена відповідним розпорядчим документом органу місцевого самоврядування, де, зокрема, має бути вказано, на яке майно (із зазначенням вартісних меж) поширюються повноваження з управління майном.

Розбирання та демонтаж майна, яке передбачається до списання, дозволяється здійснювати тільки після прийняття відповідним суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії або стихійного лиха).

Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого майна, придатні для ремонту іншого майна, а також матеріали, отримані від його ліквідації, підлягають оприбуткуванню з відображенням у бухгалтерському обліку на рахунках обліку запасів. Так, оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих у результаті списання необоротних активів, зокрема МНМА, здійснюється на підставі накладної чи акта приймання матеріалів, типові форми яких затверджені наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130.

Разом з тим комісією додатково складається акт про оцінку таких матеріальних цінностей. Установлення вартості таких цінностей проводиться на підставі ціни їх можливого використання або реалізації, яка, у свою чергу, визначається з урахуванням діючих ринкових цін на аналогічні матеріали (наприклад, за даними прайс-листів) та з урахуванням їх фактичного зносу.

Дані про матеріальні цінності, що надійшли від ліквідації необоротних активів, зокрема МНМА, також наводяться в розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта» Акта про списання основних засобів.

Усі непридатні для подальшого використання матеріали і деталі (у тому числі деталі, що містять брухт кольорових і чорних металів або дорогоцінні метали) оприбутковуються як інші матеріали на субрахунок 239 «Інші матеріали» за вартістю їх можливої реалізації спеціалізованим підприємствам. Облікова вартість таких матеріалів визначається виходячи з цін, установлених пунктами прийому вторинної сировини у відповідному регіоні.

Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі та матеріали, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають здачі суб’єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Розглянемо на прикладі порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій зі списання МНМА.

Приклад . Під час щорічної інвентаризації у навчальному закладі виявлено непридатні для використання учнівські парти у кількості 15 шт. Комісією було прийнято рішення про їх списання. Первісна вартість цих парт становить 3000 грн. (15 шт. х 200 грн.).

Унаслідок списання учнівських парт отримано відходи деревини, які можуть бути використані для ремонту інших меблів, на суму 400 грн., а також деталі, що підлягають здаванню спеціалізованому підприємству як металобрухт, на суму 35 грн.

Зазначимо, що доходи, отримані установою від надходження відходів, придатних для подальшого використання цією установою, та доходи, отримані від передачі металобрухту спеціалізованому підприємству, класифікуються як доходи, отримані від реалізації майна (4 підгрупа 1 групи власних надходжень бюджетних установ).

На підставі первинних документів усі операції з вибуття необоротних активів, включаючи МНМА, відображаються у меморіальному ордері № 9 (ф. № 438 (бюджет)).