Теми статей
Обрати теми

Щодо віднесення окремих об’єктів соціальної сфери до об’єктів реконструкції та капітального ремонту

Редакція ББ
Лист від 08.08.2012 р. № 7/17-12928

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЩОДО ВІДНЕСЕННЯ ОКРЕМИХ ОБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ДО ОБ’ЄКТІВ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ

Лист від 08.08.2012 р. № 7/17-12928

 

На численні звернення учасників будівництва до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо віднесення окремих об’єктів соціальної сфери до об’єктів реконструкції та капітального ремонту Мінрегіон роз’яснює.

За визначенням, наведеним у Державних будівельних нормах ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція — перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Капітальний ремонт — сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Аналізуючи статистичні дані, слід зазначити, що більшість об’єктів соціальної сфери, які першочергово потребують проведення капітального ремонту, — це заклади освіти, установи охорони здоров’я, соціального забезпечення, спортивні та фізкультурно-оздоровчі установи, установи культури й мистецтва. Роботи з капітального ремонту на об’єктах соціальної сфери у більшості випадків передбачають заміну покрівлі, вікон, дверей, утеплення (або гідроізоляцію) фасадів.

Стосовно класифікації зазначених робіт з урахуванням визначення понять слід враховувати наступне. Роботи по заміні покрівлі, вікон, дверей, утепленню (або гідроізоляції) фасадів не передбачають перебудови введених в експлуатацію об’єктів будівництва, зміну їх функціонального призначення або геометричних розмірів. Отже, такі роботи можуть бути класифіковані як капітальний ремонт.

Важливо зазначити, що нормативно-правова база не містить норм щодо недопустимості зміни техніко-економічних показників об’єкта при капітальному ремонті. Так, наприклад, при виконанні робіт з утеплення фасаду змінюється показник енергоефективності, який Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3-2012 віднесений до техніко-економічних показників. Натомість показник енергоефективності, у тому числі, можна віднести до одного з експлуатаційних показників, поліпшення якого передбачається при капітальному ремонті. Аналогічним чином класифікуються роботи по заміні вікон, дверей, покрівлі.

У разі коли планується зміна геометричних параметрів об’єкта, такі роботи слід кваліфікувати як реконструкцію. Особливо зазначене стосується збільшення геометричних розмірів об’єкта у плані, оскільки може впливати на прилеглі території та об’єкти. За таких умов замовник робіт з реконструкції повинен отримати у встановленому порядку містобудівні умови та обмеження.

Враховуючи викладене, виходячи з термінологічних визначень та з урахуванням характеру робіт, що планується виконувати, замовник разом з проектною організацією визначають вид будівництва.

Окремо вважаємо за доцільне звернути увагу на оформлення документації на виконання будівельних робіт з капітального ремонту на об’єктах 4 або 5 категорій складності.

У разі коли роботи з капітального ремонту не передбачають втручання у несучі конструктивні системи, їх можливо виконувати після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у державній архітектурно-будівельній інспекції та вводити в експлуатацію за декларативним принципом.

В іншому випадку слід отримувати у державній архітектурно-будівельній інспекції дозвіл на виконання будівельних робіт.

Реєстрація декларації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт відбувається у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

 

Заступник Міністра Д. Ісаєнко

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА КАПРЕМОНТ — ЦЕ РІЗНІ ВИДИ РОБІТ

Питання, що розглядається у листі, який коментується, стосуються класифікації робіт, направлених на підтримання об’єктів соціальної сфери у робочому стані. Звісно, що для правильного планування видатків на здійснення таких робіт перш за все необхідно визначити, які саме роботи слід здійснити.

Як зазначається у цьому листі, більшість робіт, що проводяться на об’єктах соціальної сфери (закладах освіти, установах охорони здоров’я, соціального забезпечення, спортивних та фізкультурно-оздоровчих установах, установах культури й мистецтва), пов’язана з заміною покрівлі, вікон, дверей, утепленням (або гідроізоляцією) фасадів. Тому далі розглянемо, як правильно класифікувати такі роботи: капітальний ремонт чи реконструкція, та зупинимось на особливостях відображення цих видатків у бухгалтерському обліку.

Визначення понять «реконструкція» та «капітальний ремонт» наведено у ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі — ДБН А.2.2-3-2012), які набрали чинності з 01.07.2012 р.

Так, капітальний ремонт — це сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Реконструкція — це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Стосовно класифікації робіт по заміні покрівлі, вікон, дверей, утепленню або гідроізоляції фасадів з урахуванням вищенаведених понять слід враховувати наступне. Оскільки роботи по заміні покрівлі, вікон, дверей, утепленню (або гідроізоляції) фасадів не передбачають перебудови введених в експлуатацію об’єктів будівництва, зміну їх функціонального призначення або геометричних розмірів, у листі, який коментується, звертається увага не те, що такі роботи можуть бути класифіковані як капітальний ремонт.

Також у цьому листі його автори зазначають, що нормативно-правова база не містить норм щодо недопустимості зміни техніко-економічних показників об’єкта при капітальному ремонті. Так, наприклад, при виконанні робіт з утеплення фасаду змінюється показник енергоефективності, який ДБН А.2.2-3-2012 віднесено до техніко-економічних показників. До того ж показник енергоефективності можна віднести до одного з експлуатаційних показників, поліпшення якого передбачається при капітальному ремонті. Аналогічним чином класифікуються роботи по заміні вікон, дверей, покрівлі.

Разом з тим додамо, що керуючись тільки вищенаведеними поняттями капітального ремонту та реконструкції бюджетні установи не завжди можуть самостійно визначити, які з запланованих робіт є реконструкцією, а які капітальним ремонтом.

Отже, для того щоб зорієнтуватись, які саме роботи бюджетна установа може віднести до капітального ремонту, доцільно звернутися до Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держкомітету України з питань ЖКГ від 10.08.2004 р. № 150. Зазначимо, що цей Перелік є основним документом, який дає можливість зорієнтуватися при розмежуванні робіт на ті, які належать до капітального ремонту, і ті, що належать до поточного ремонту.

До речі, на сторінках газети «Бюджетна бухгалтерія» досить часто розглядаються питання щодо правильної класифікації запланованих видатків, а саме питання, що стосуються заміни вікон (див. статтю «Заміна вікон» // «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 24). І хоча у листі, який коментується, звертається увага на те, що заміна вікон належить до робот з капітального ремонту, у згаданій статті фахівця контрольно-ревізійної служби розглядалась ситуація, коли роботи із заміни вікон, підвіконь, відливів у приміщенні може бути віднесено до поточного ремонту. Тому радимо бюджетним установам приділити цьому питанню особливу увагу.

Припускаємо, що певні складнощі можуть виникнути під час класифікації запланованих робіт як реконструкції. Як зазначається у листі, що коментується, у разі коли планується зміна геометричних параметрів об’єкта, такі роботи слід кваліфікувати як реконструкцію. Особливо зазначене стосується збільшення геометричних розмірів об’єкта у плані, оскільки це може впливати на прилеглі території та об’єкти. За таких умов замовник робіт з реконструкції повинен отримати у встановленому порядку містобудівні умови та обмеження.

Враховуючи викладене, виходячи з термінологічних визначень та з урахуванням характеру робіт, що планується виконувати, замовник разом з проектною організацією повинен визначити характер та вид будівельних робіт. Як правило, реконструкція будівель здійснюється шляхом перепланування, переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови. Отже, якщо під час проведення робіт передбачено втручання у несучі конструктивні системи, зміна геометричних параметрів будівлі, то такі роботи будуть вважатися реконструкцією.

Також у листі, що коментується, звертається увага на особливості отримання деяких документів дозвільного характеру на виконання будівельних робіт.

Далі розглянемо особливості відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з проведенням капітального ремонту та реконструкції.

 

Вимоги

Капітальний ремонт

Реконструкція

1

2

3

Порядок відображення в бухгалтерському обліку

Витрати на поточний та капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудові, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів

Отже, згідно з вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства

від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), при проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов’язаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що призвів до заміни запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відображається у складі фактичних видатків.

Зміна вартості необоротних активів у зв’язку з проведенням їх добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації не належить до доходів установи.

Також п. 7.4 Інструкції № 64 передбачено, що на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації об’єкта необоротних активів нарахування зносу призупиняється

Первинні документи

Для оформлення прийняття-здання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації бюджетні установи складають

Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів типової форми № ОЗ-2 (бюджет).

Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

В Акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно з затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.

Перший примірник Акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку основних засобів типової форми № ОЗ-6 (бюджет).
Другий примірник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією вносяться у відповідний розділ Акта та у технічний паспорт об’єкта

Ааналітичний облік

Аналітичний облік капітальних видатків ведеться у Картці аналітичного обліку капітальних видатків, форма якої затверджена наказом Держказначейства від 06.10.2000 р. № 100.

Зокрема, в ній відображаються: видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів, а також супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт. Крім того, в цій Картці відображаються видатки з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будівель, які належать до капітального будівництва та капітального ремонту.

У графі 23 «Інші» відображаються суми коштів, які не відносяться на збільшення вартості необоротних активів

 

Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333, видатки, пов’язані з проведенням капітального ремонту та реконструкції, бюджетні установи здійснюють за різними КЕКВ. Наведемо в таблиці, які КЕКВ застосовуються для відображення таких видатків.

 

Капітальний ремонт

Реконструкція

1

2

КЕКВ 2130 «Капітальний ремонт»

Видатки здійснюються на підставі договорів та складених кошторисів на капітальний ремонт. За правильність віднесення видатків до поточного чи капітального ремонту відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів.

КЕКВ 2131 «Капітальний ремонт житлового фонду»

Видатки на капітальний ремонт житлових будівель та приміщень (у тому числі гуртожитків та казарм).

КЕКВ 2133 «Капітальний ремонт інших об’єктів»:

а) капітальний ремонт інших об’єктів, що не включені в позицію 2131 (у тому числі доріг, об’єктів з благоустрою міст, сіл, селищ);

КЕКВ 2140 «Реконструкція та реставрація»

До цієї категорії належать:
— КЕКВ 2141 «Реконструкція житлового фонду»:

а) видатки на реконструкцію житлових будівель та приміщень (у тому числі гуртожитків та казарм);

б) видатки на розширення житлових будівель та приміщень (у тому числі гуртожитків та казарм);
— КЕКВ 2143 «Реконструкція інших об’єктів»:

а) видатки на реконструкцію інших об’єктів (у тому числі з елементами реставрації), що не включені до коду 2141;

б) видатки на технічне переоснащення діючих підприємств (за винятком придбання обладнання і предметів довгострокового користування);

в) видатки на розширення діючих підприємств

б) капітальний ремонт автомобілів та обладнання, а також оплата запчастин до них, якщо вони включені до кошторису на проведення капітального ремонту, який є невід’ємною частиною угоди, укладеної з надавачем послуг.

За КЕКВ 2131, 2133 здійснюється капітальний ремонт окремих вузлів та систем, які є складовою частиною об’єктів, а саме: водопостачання, газопостачання, каналізації, кондиціювання, пожежної охорони, сміттєпроводів, пасажирських та вантажних ліфтів тощо

 

За КЕКВ 2131, 2133, 2141, 2143, 2144 здійснюються також:

1) видатки на придбання будівельних матеріалів за рахунок коштів, що передбачаються на капітальний ремонт, реконструкцію та реставрацію і використовуються в процесі ремонтних робіт;

2) видатки на придбання обладнання, що підлягає встановленню, а саме: готові до встановлення будівельні конструкції і деталі, до них належать металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, збірні елементи, обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної системи, обладнання та меблі, що потребують монтажу і передбачаються до встановлення (тобто те, що існує тільки вмонтованим, убудованим);

3) виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт;

4) видатки на найм транспорту для виконання робіт з капітального ремонту та реставрації.

Звертаємо увагу: витрати на виготовлення проектно-кошторисної документації, які включаються до загальної вартості робіт з реконструкції, реставрації й капітального ремонту будівель, споруд та виконання супровідних робіт, тобто є частиною таких витрат, повинні здійснюватися за одним із зазначених КЕКВ залежно від основних робіт.

І лише у випадку, якщо оплату послуг з розроблення проектно-кошторисної документації для монтажу пристроїв та устаткування, оплату за містобудівне обґрунтування та інші передпроектні роботи на проведення капітального ремонту (будівництво, реконструкцію) не включено до кошторису (ідеться про кошторис на виконання таких робіт), ці видатки бюджетні установи здійснюють за КЕКВ 1134. Більш докладно про особливості обліку витрат на виготовлення проектно-кошторисної документації див. у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 21, с. 8

 

Нагадаємо, що з 01.01.2013 р. набере чинності нова редакція Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 21.06.2012 р. № 754 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 32). Згідно з її вимогами видатки на капітальний ремонт плануються за КЕКВ 3130, а видатки на реконструкцію — за КЕКВ 3140.

Далі розглянемо на прикладах порядок відображення в бухгалтерському обліку видатків на проведення капітального ремонту та реконструкції будівель, що знаходяться на балансі бюджетної установи.

Приклад 1. Бюджетною установою для проведення капітального ремонту будівлі придбано металопластикові вікна, підвіконня, відливи, двері, кровельні, теплоізоляційні та будівельні матеріали (штукатурка, фарба, цемент, гіпс, металевий профіль) на суму 480000 грн. (у тому числі ПДВ — 80000 грн.). Для виконання робіт з капітального ремонту установою укладено договір з підрядною організацією на суму 120000 грн. (у тому числі ПДВ — 20000 грн.). Після виконання робіт підрядною організацією та установою-замовником підписано акт виконаних робіт, який затверджено керівником установи. В акті зазначено, що для проведення капітального ремонту витрачено матеріали замовника.

Порядок відображення таких операцій у бухгалтерському обліку наведемо в таблиці.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Оприбутковано металопластикові вікна, підвіконня, відливи, двері, кровельні, теплоізоляційні та будівельні матеріали (без урахування ПДВ)

202, 204, 234

675

400000

 

Віднесено на видатки установи суму ПДВ

801
(802, 811)

675

80000

2

Перераховано оплату постачальнику за отримані матеріальні цінності

675

321
(323)

480000

3

Передано металопластикові вікна, підвіконня, відливи, двері, кровельні, теплоізоляційні та будівельні матеріали підрядній організації для проведення ремонту (на підставі накладної)

631

202, 204, 234

400000

4

Відображено видатки на проведення ремонту, виконаного підрядною організацією (на підставі Акта виконаних робіт)

801
(802, 811)

631

120000

5

Списано вартість матеріалів замовника, витрачених під час проведення ремонту

801
(802, 811)

631

400000

6

Перераховано оплату підрядній організації за виконані роботи

631

321 (323)

120000

 

Приклад 2. Бюджетною установою отримано фінансування з місцевого бюджету на проведення реконструкції будівлі — 1302000 грн. Для виконання робіт установа уклала з підрядною організацією договір підряду. Згідно з договором загальна вартість робіт з реконструкції будівлі склала 1302000 грн.

Розмір авансу за виконані роботи склав 390000 грн.

Після підписання Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В замовник перерахував решту коштів за виконані роботи з реконструкції приміщення.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,
грн.

дебет

кредит

1

Надійшло фінансування для проведення реконструкції будівлі

321

702

1302000

2

Перераховано аванс* підрядної організації

631

321

390000

3

Віднесено на фактичні видатки вартість виконаних будівельно-монтажних робіт (на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт)

802

631

1302000

4

Здійснено остаточні** розрахунки з будівельною організацією

631

321

912000

5

Збільшено первісну вартість*** приміщення на вартість робіт з його реконструкції (на підставі Акта прийняття-здання)

103

401

1302000

* Згідно з вимогами п.п. 1 п. 1 постанови КМУ «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 09.10.2006 р. № 1404 та постанови КМУ «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» від 27.12.2001 р. № 1764 розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. У цьому випадку підрядник зобов’язаний використати аванс на придбання та поставку необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій протягом трьох місяців після його отримання. Після закінчення тримісячного строку невикористані суми авансу повертаються замовнику.

** Остаточні розрахунки здійснюються у двотижневий строк після виконання та приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт і підписання відповідного акта.

*** Як зазначало Держказначейство у листі від 11.11.2010 р. № 17-04/2828-21196 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 17), вартість виконаних робіт з реконструкції приміщення замовник відносить на фактичні видатки та накопичує їх у себе в обліку (з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єкта в експлуатацію) за дебетом субрахунку 141 «Незавершене капітальне будівництво» та кредитом субрахунку 402 «Фонд у незавершеному капітальному будівництві», обліковуючи такі видатки до моменту введення об’єкта в експлуатацію. Після закінчення реконструкції приміщення замовник на підставі Акта прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів за формою № ОЗ-2 (бюджет), накопичені фактичні видатки списує в себе в обліку за дебетом субрахунку 402 та кредитом субрахунку 141.
Разом з тим, розглядаючи особливості застосування рахунка 14, Держказначейство у листі від 18.05.2007 р. № 3.4-06/1355-6048 зазначало, що необхідність віднесення видатків на незавершене капітальне будівництво виникає у випадку, якщо будівництво об’єкта (поліпшення об’єктів необоротних активів) проводиться більше одного бюджетного періоду.
Оскільки у нашому випадку роботи з реконструкції будівлі виконано в одному бюджетному періоді, рахунок 14 не використовується.

 

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі