БАТЬКІВСЬКА ПЛАТА В ДИТЯЧОМУ САДКУ
Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
1. Чи існує методика нарахування батьківської плати в дитячому садку?
2. Чи можна спрямувати благодійні внески, отримані дошкільним навчальним закладом (далі — ДНЗ), на оплату дитячого харчування, тим самим зменшивши батьківську плату?
3. Чи можуть батьки самі закуповувати продукти харчування і передавати їх до ДНЗ замість плати за перебування дітей у ДНЗ?
4. Чи можна реалізовувати відходи продуктів харчування і тару?
(Вінницька обл.)
1. Для відповіді на перше запитання спочатку слід визначити, що мав на увазі дописувач під поняттям «батьківська плата».
У цьому випадку може йтися про батьківську плату у вигляді:
— добровільних благодійних внесків батьків на розвиток ДНЗ;
— плати батьків за перебування дітей у ДНЗ.
Зупинимось на обох варіантах.
Не секрет, що на сьогодні у ДНЗ є практика зборів коштів з батьків вихованців, які спрямовуються на підтримку і розвиток ДНЗ (поточний ремонт приміщень, закупівля іграшок, штор на вікна, посуду тощо).
Слід чітко розуміти, що такі збори можуть здійснюватись лише за бажанням батьків і відносяться вони до благодійних внесків.
Відповідно до Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженого постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222 (далі — Порядок № 1222), до коштів спеціального фонду бюджетної установи належать благодійні внески , які можуть надаватися благодійниками у грошовій формі для потреб фінансування установ та закладів освіти за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи чи послуги.
До того ж ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ) визначено, що благодійні внески, гранти та дарунки бюджетні установи отримують додатково до коштів загального фонду бюджету і включають їх до спецфонду як надходження першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ.
Метою збору батьківських коштів при недостатньому бюджетному фінансуванні є поліпшення матеріально-технічної бази установ і закладів освіти. Кошти і товарно-матеріальні цінності, які надходять від батьків, повинні бути включені до спеціального фонду кошторису бюджетної установи і спрямовуватись на заходи, не забезпечені або частково забезпечені бюджетним фінансуванням.
При цьому на керівників та головних бухгалтерів закладів освіти покладаються функції здійснення контролю за повнотою оприбуткування та цільовим використанням отриманих від батьків коштів.
Зазначимо, що згідно з п. 2 Порядку № 1222 якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником закладу — набувача відповідно до першочергових потреб, пов’язаних виключно з основною діяльністю цього закладу.
Слід зазначити, що з метою запобігання виникнення сумнівів у батьків щодо зловживань з боку керівників ДНЗ зарахування коштів необхідно здійснювати до кас таких закладів. При цьому батькам потрібно видавати відповідну квитанцію до прибуткового касового ордера. Або ж батьки можуть перераховувати кошти на рахунок ДНЗ через банківську установу.
Після отримання благодійного внеску до спеціального фонду кошторису закладу необхідно внести зміни відповідно до п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (далі — Порядок № 228).
Контроль за надходженням та цільовим використанням батьківської плати, окрім керівництва та бухгалтерії ДНЗ, можуть здійснювати піклувальна рада та батьківська рада, за участю представників батьківських трійок.
Питання діяльності піклувальної ради врегульовані п. 48 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 12.03.2003 р. № 305.
Так, у ДНЗ може створюватись і діяти піклувальна рада — орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян з метою залучення громадськості до розв’язання проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи ДНЗ.
Піклувальна рада (у складі 7 — 15 осіб) створюється за рішенням загальних зборів (конференції) або ради ДНЗ.
Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах (конференції) ДНЗ і працюють на громадських засадах.
Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради.
Кількість засідань визначається їх доцільністю, але, як правило, не менше ніж чотири рази на рік.
Підсумуємо — благодійні внески від батьків повинні прийматися виключно на добровільних засадах з обов’язковим документальним оформленням. Про це також свідчить і лист МОН від 09.04.2012 р. № 1/9-272.
Тепер перейдемо до розгляду батьківської плати як плати за перебування дітей у ДНЗ.
Питання, пов’язані зі справлянням плати з батьків за харчування дітей у ДНЗ, насамперед регламентуються ст. 35 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III, постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» від 26.08.2002 р. № 1243 та Порядком встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженим наказом МОН від 21.11.2002 р. № 667 (далі — Порядок № 667).
Так, батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному ДНЗ у розмірі, що не перевищує 50 % у міській місцевості та 30 % у сільській місцевості від вартості харчування на день.
Згідно з п.п. 2.2 Порядку № 667 розмір плати за поданням ДНЗ встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні ДНЗ, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім’ї та режиму роботи такого закладу.
Від плати за харчування дітей звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал з урахуванням індексу зростання цін не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку установлюється законом про Держбюджет для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних ДНЗ.
Розмір плати зменшується на 50 % для батьків, у сім’ях яких троє і більше дітей.
При цьому нарівні з рідними дітьми враховуються падчерки та пасинки, які проживають у цій сім’ї, якщо вони не були враховані в сім’ї іншого з батьків, а також діти, на яких оформлена опіка у зв’язку зі смертю батьків, позбавленням їх батьківських прав, засудженням до позбавлення волі, включаючи час перебування під слідством або направленням на примусове лікування тощо.
Плата за харчування дітей у ДНЗ вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій). Керівники ДНЗ несуть відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством.
Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною ДНЗ. За дні, в які дитина не відвідувала закладу (у разі хвороби, карантину, санаторного лікування, відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, у літній оздоровчий період (75 днів) тощо), плата з батьків не справляється.
Слід зазначити, що забезпечення харчуванням дітей у державних і комунальних ДНЗ з частковою оплатою відповідно до законодавства передбачено Переліком платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженим постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796 (далі — Перелік № 796), як один із видів платних послуг, що надаються ДНЗ.
Як визначено у п. 17 Порядку № 228, обсяги надходжень до спеціального фонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів та/або фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету, що плануються на наступний рік.
За основу цих розрахунків, зокрема, береться обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства.
Нарахування батьківської плати має обов’язково відображатись в бухгалтерському обліку ДНЗ. Окрім цього, для додаткового контролю облік батьківської плати може вестись в оперативному обліку.
Як уже зазначалося вище, розмір плати за харчування встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які мають у своєму підпорядкуванні ДНЗ.
Розрахунок вартості харчодня проводиться виходячи з натуральних норм харчування дітей та фактичної вартості продуктів харчування у регіоні.
Нагадаємо, що норми харчування для дітей затверджені постановою КМУ «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» від 22.11.2004 р. № 1591.
2. Тепер розглянемо питання щодо використання благодійних внесків на відшкодування вартості харчування дітей у ДНЗ.
Як уже зазначалося вище, благодійник може сам визначити напрями використання благодійних внесків (цільова благодійна допомога), а при відсутності визначених напрямів використання благодійних внесків такі напрями визначає керівник закладу.
Якщо ДНЗ було надано цільову благодійну допомогу від сторонніх юридичних або фізичних осіб на покриття витрат батьківської плати за харчування дітей у ДНЗ, то вважаємо, що такі кошти можна спрямувати на зазначену благодійником ціль, тим самим зменшивши розмір батьківської плати.
Але винятком при цьому є благодійні внески від батьків, адже згідно з п. 3 Порядку № 1222 благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку, в даному випадку за Переліком № 796.
Відповідно до п.п. 2.2 Порядку № 667 місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні ДНЗ, можуть установлювати додаткові пільги щодо батьківської плати за харчування дітей у ДНЗ за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, підприємств, організацій та установ.
Щодо спрямування звичайної, тобто нецільової благодійної допомоги, на покриття витрат за харчування дітей зазначимо таке.
Виходячи з норм пп. 23 та 49 Порядку № 228 кошти спеціального фонду використовуються:
— у першу чергу згідно з встановленими напрямами використання;
— у другу чергу на погашення заборгованості установи за бюджетними зобов’язаннями за спеціальним та загальним фондами кошторису;
— у третю чергу на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій установи, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
Таким чином, нецільові благодійні внески можна витратити на зазначені цілі тільки у тому випадку, якщо повністю дотримана черговість витрачання коштів спеціального фонду, передбачена п. 23 Порядку № 228.
3. Закупівля і передача продуктів харчування батьками до ДНЗ є також благодійною допомогою, але не в грошовому вигляді, а у натуральному.
Як уже було зазначено, відповідно до п. 3 Порядку № 1222 благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку.
Таким чином, батьки не можуть самі закуповувати і передавати до ДНЗ продукти харчування замість внесення батьківської плати.
4. Реалізація відходів продуктів харчування чинним законодавством не передбачена. Як правило, відходи продуктів харчування викидаються на смітник.
Визначення відходів та правила поводження з ними наведено в Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженій спільним наказом Міносвіти та МОЗ від 17.04.2006 р. № 298/227 (далі — Інструкція № 298/227).
Згідно з п. 1.21 Інструкції № 298/227 для встановлення фактичної кількості відходів після завезення у ДНЗ свіжих овочів необхідно провести їх контрольну зачистку.
Фактична кількість відходів встановлюється зважуванням продукту до і після холодної обробки.
Кількість відходів ділиться на масу продукту до очищення (у г брутто) та помножується на 100 % (наприклад: картопля до очищення — 1000 г, після очищення — 700 г, відходи — 300 г (1000 г - 700 г); питома вага відходів складає (300 г : 1000 г) х 100 % = 30 %).
У разі надходження продуктів харчування, продовольчої сировини, в якій питома вага відходів перевищує стандартну, здійснюється контрольна кулінарна обробка, під час якої встановлюється фактична кількість відходів.
Якщо питома вага неїстівної частини харчових продуктів перевищує стандартні відходи, то у Зошиті обліку відходів указується фактична кількість відходів (у відсотках), наприклад: картопля — 32 % відходів, морква — 28 %.
За результатами обробки складається акт або робиться відповідний запис у Зошиті обліку відходів за підписом трьох осіб (медсестри, кухаря і незалежної особи), який засвідчується підписом керівника закладу.
До Зошиту обліку відходів заноситься також інформація щодо відходів після холодної обробки або до другої термічної обробки риби, м’яса, які використовуються для приготування котлет, биточків та інших страв. При цьому відходи м’яса, риби, яєць тощо зберігаються до вечора, тобто закінчення робочого дня кухарів.
Питома вага неїстівної частини харчових продуктів наведена у додатку 6 до Інструкції № 298/227. Форма Зошиту обліку відходів наведена у додатку 7 до цієї Інструкції.
Слід зазначити, що відсоток відходів збільшується при тривалому зберіганні у несприятливих умовах, а також при недодержанні товарного сусідства.
Норми натуральних втрат продуктів харчування при зберіганні у коморах та складських приміщеннях залежно від сезону року наведено у додатку 14 до Інструкції № 298/227.
Згідно з п. 5.13 цієї Інструкції харчові відходи, що лишаються після приготування їжі на харчоблоці, недоїдки після харчування дітей у групах необхідно збирати у спеціально маркіровані ємності, які наповнюються не більше ніж на 2/3 об’єму. Незалежно від обсягу наповнювання ємностей відходи виносять, випорожнюють їх наприкінці кожного дня, промивають 2 % розчином кальцинованої соди, ополіскують гарячою водою і висушують.
Також зазначимо, що відповідно до п. 14 Санітарних правил влаштування і утримання дошкільних установ (дитячі ясла, дитячі садки, дитячі садки-ясла) СанПіН 3231-85, затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 20.03.85 р. № 3231-85, сміттєзбірники повинні бути металевими з кришками і розміщуватися лише на господарському майданчику на відстані не менше 25 м від будівлі на забетоновані або заасфальтовані підставі.
Вимог щодо окремого списання відходів продуктів харчування чинним законодавством не передбачено. Списуються відходи у загальній кількості продуктів харчування за загальними цінами.
Нагадаємо, що згідно з п. 66 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125 (далі — Інструкція № 125), аналітичний облік продуктів харчування у бухгалтерії установи ведеться за найменуваннями, сортами, кількістю, вартістю та матеріально відповідальними особами в оборотних відомостях. Записи в оборотні відомості проводяться на підставі даних накопичувальних відомостей з надходження та витрачання продуктів харчування. В оборотних відомостях щомісячно підраховуються обороти і визначаються залишки на початок місяця.
Розглянемо питання щодо реалізації тари.
Нагадаємо, що подібні питання вже розглядалися на сторінках нашої газети в консультаціях «Облік склотари» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 30, с. 31) та «Облік та реалізація склотари» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 16, с. 21).
Облік тари (поворотної або обмінної (бочки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо), як вільної (порожньої), так і такої, в якій знаходяться продукти харчування) здійснюється відповідно до Інструкції з обліку продуктів харчування в лікувально-профілактичних та інших установах охорони здоров’я, які перебувають на Державному бюджеті СРСР, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 05.05.83 р. № 530 (далі — Інструкція № 530).
Інших інструкцій з обліку продуктів харчування та тари на сьогодні не існує, тому цю Інструкцію можна взяти за основу обліку не тільки у сфері охорони здоров’я, а й в інших галузях бюджетної сфери.
Відповідно до п. 4 Інструкції № 530 зберігання продуктів харчування і тари повинно здійснюватися в спеціально обладнаних і пристосованих продуктових складах (коморах), овочесховищах, що забезпечують повну безпеку, дотримання санітарних норм і правил.
Відповідно до п. 29 Інструкції № 125 тара повинна обліковуватись на субрахунку 236 «Тара».
Тара обліковується за цінами, які зазначені в рахунках постачальників. При поверненні або реалізації тари різниця між ціною придбання і ціною, за якою тара реалізована, відноситься на фактичні видатки (п. 46 Інструкції № 125).
Згідно з п. 18 Інструкції № 530 порожня тара повертається постачальникам або тарозбиральним організаціям тощо. Повернення тари оформляється документами в установленому порядку. Тарозбиральні організації на прийняту тару виписують накладні, які є документами для розрахунків за повернуту тару.
Якщо при надходженні продуктів харчування вартість тари окремо не визначена, то тару необхідно визначити та оцінити, оскільки в подальшому очікується отримання економічної вигоди від її реалізації. Ця функція може бути покладена керівником установи на постійно діючу комісію зі списання матеріальних цінностей.
Доходи від реалізації майна, у тому числі тари, відповідно до п. 4 ст. 13 БКУ відносяться до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.
Витрачання коштів цієї підгрупи відповідно до п. 4 ст. 13 БКУ можливе на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв.
