Придбання медикаментів закладом охорони здоров’я

ПРИДБАННЯ МЕДИКАМЕНТІВ закладом ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Економістом лікарні укладається договір на забезпечення лікарні медикаментами та виробами медичного призначення. До договору необхідно скласти специфікацію з переліком медикаментів, при цьому необхідно вказати найменування, дозування, фасовки тощо.

В якій формі і ким повинен складатись перелік медикаментів, адже економіст лікарні не має медичної освіти та відповідної професійної підготовки для його складання? Якими взагалі є особливості придбання медикаментів і предметів медичного призначення?

(м. Кривий Ріг)

Згідно зі ст. 54 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2801-XII громадяни забезпечуються лікарськими засобами та імунобіологічними препаратами через заклади охорони здоров’я, які мають на це право відповідно до закону.

Заклади охорони здоров’я можуть відпускати лише такі лікарські засоби та імунобіологічні препарати, які дозволені для застосування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, і несуть відповідальність за забезпечення належного режиму їх зберігання та реалізації, а також за підтримання обов’язкового асортименту лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, у тому числі необхідного запасу на випадок епідемічних захворювань, стихійного лиха та катастроф.

Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я регулярно інформує працівників охорони здоров’я і населення про лікарські засоби та імунобіологічні препарати, дозволені до застосування.

З метою оптимізації використання лікарських засобів у закладах охорони здоров’я для підвищення якості лікування, його уніфікації та економії ресурсів в Україні діє формулярна система лікарських засобів.

Відповідно до Методики створення формулярів лікарських засобів, затвердженої наказом МОЗ від 22.07.2009 р. № 529 (далі — Методика № 529), державна формулярна система України впроваджує в медичну практику формуляри лікарських засобів трьох рівнів: державні, регіональні та локальні.

Державний формуляр лікарських засобів — це перелік лікарських засобів, зареєстрованих в Україні, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимою безпекою та економічно вигідним використанням.

Регіональний формуляр лікарських засобів — це перелік лікарських засобів з найбільшою доказовою базою щодо їх ефективності, безпеки та економічно вигідного використання у відповідному регіоні, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я АР Крим, управліннями охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Локальний формуляр лікарських засобів закладу охорони здоров’я — це перелік лікарських засобів з найбільшою доказовою базою щодо їх ефективності, безпеки та економічно вигідного використання коштів закладу охорони здоров’я, що затверджується керівником закладу охорони здоров’я за погодженням з Міністерством охорони здоров’я АР Крим, управліннями охорони здоров’я обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Інформаційним джерелом для розробки Державного формуляра є Державний реєстр лікарських засобів, розроблений відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Положення про Державний реєстр лікарських засобів» від 31.03.2004 р. № 411.

Під час призначення, розподілення, закупівлі та прийому лікарських засобів у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності застосовується Положення про локальний формуляр лікарських засобів закладу охорони здоров’я, затверджене наказом МОЗ від 22.07.2009 р. № 529 (далі — Положення № 529).

Локальний формуляр розробляється фармакотерапевтичною комісією закладу охорони здоров’я на основі регіонального формуляра лікарських засобів та протоколів медичної допомоги.

Зупинимось на діяльності фармакотерапевтичної комісії.

Відповідно до Положення про фармакотерапевтичну комісію закладу охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 22.07.2009 р. № 529 , фармакотерапевтична комісія закладу охорони здоров’я (далі — комісія) створюється з метою розробки і постійного оновлення локального формуляра лікарських засобів закладу охорони здоров’я державної або комунальної форми власності.

Персональний склад комісії затверджується наказом керівника закладу охорони здоров’я.
До складу комісії входять:

— заступник керівника закладу охорони здоров’я, відповідальний за надання медичної допомоги (голова комісії);

— провізор клінічний (у разі його відсутності — особа з вищою медичною або фармацевтичною освітою, на яку покладено здійснення моніторингу ефективності та безпеки лікарських засобів у стаціонарі) (заступник голови комісії);

— завідувачі відділень лікувального профілю закладу охорони здоров’я;

— завідувач організаційно-методичного (статистичного) підрозділу закладу.

Зазвичай до членів комісії також входить головна медсестра лікувально-профілактичного закладу.

Засідання комісії проводяться один раз на квартал, а у разі потреби голова комісії призначає позачергове засідання.

Завданнями комісії є:

— розробка локального формуляра лікарських засобів закладу охорони здоров’я на основі відповідного регіонального формуляра лікарських засобів;

— розгляд пропозицій з уключення/виключення лікарських засобів до/з локального формуляра закладу охорони здоров’я, про внесення змін і доповнень до локального формуляра закладу охорони здоров’я;

— оптимізація використання лікарських засобів у закладі охорони здоров’я за допомогою оцінки застосування, безпеки та удосконалення їх призначення;

— забезпечення інформацією з питань раціональної фармакотерапії серед лікарів закладу охорони здоров’я;

— відбір лікарських засобів до локального формуляра лікарських засобів закладу охорони здоров’я на основі відповідного регіонального формуляра лікарських засобів;

— перегляд та оновлення локального формуляра лікарських засобів закладу охорони здоров’я в міру потреби, але не рідше одного разу на рік;

— аналіз статистичних даних щодо захворюваності, статистики госпіталізованих до стаціонару, фармакоепідемологічний, ABC-, VEN-аналіз використання лікарських засобів, визначення раціональності закупівлі лікарських засобів та її відповідності пріоритетам лікування;

— аналіз ускладнень та помилок фармакотерапії;

— розробка і надання пропозицій Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству охорони здоров’я АР Крим, управлінням охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо покращення використання лікарських засобів у закладах охорони здоров’я;

— надання консультацій фахівцям клінічних, адміністративних підрозділів і фармацевтичних закладів з питань, пов’язаних з використанням лікарських засобів;

— організація і проведення лекцій та семінарів для лікарів з питань використання лікарських засобів.

Аналіз пропозицій та зауважень стосовно переліку лікарських засобів проводиться комісією на основі заявки щодо включення/виключення лікарського засобу до/з локального формуляра, форма якої наведена у додатку до Положення № 529, та завершується прийняттям фармакотерапевтичною комісією закладу охорони здоров’я умотивованого рішення.

Заявка заповнюється лікарем закладу охорони здоров’я державної або комунальної форми власності відповідно до наявної інформації про ефективність та безпечність лікарських засобів та з урахуванням потреби у ньому згідно зі структурою захворюваності у закладі охорони здоров’я.

Заявка розглядається фармакотерапевтичною комісією закладу охорони здоров’я. Термін розгляду заявки — 1 місяць з дня її подання.

Рішення щодо включення/виключення лікарського засобу до/з локального формуляра приймається на засіданні комісії. Рішення комісії вважаються правочинними, якщо в засіданні брали участь більш ніж дві третини її членів. Рішення приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. При рівній кількості голосів голос голови є ухвальним. Рішення оформляється протоколом, який підписують її голова та секретар.

Про результати розгляду заявки фармакотерапевтична комісія інформує заявника листом, що містить копію заявки із заповненим висновком.

Кожний випуск локального формуляра затверджується наказом головного лікаря закладу охорони здоров’я.

Перегляд локального формуляра здійснюється за потреби, але не рідше ніж один раз на рік.

Отже, підсумуємо вищевикладене. Переліком медикаментів лікувально-профілактичного закладу є локальний формуляр, який складається спеціально створеною в лікувальній установі фармакотерапевтичною комісією.

Складається локальний формуляр згідно з п.п. 1.3.3 Методики № 529 у форматі формулярного переліку.

Наведемо приклад фрагмента локального формуляра лікарських засобів.

Також зазначимо, що на засіданні фармакотерапевтичної комісії вирішується питання щодо потреби в закупівлі медикаментів та виробів медичного призначення на рік і перелік медикаментів подається на розгляд тендерному комітету щодо проведення подальшої закупівлі.

Нагадаємо, що у випадку коли річна сума закупівлі медикаментів дорівнює або перевищує 100 тис. грн., їх закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI.

Під час закупівлі медикаментів слід також враховувати вимоги постанови КМУ «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.2008 р. № 955, якою визначено обмеження щодо закупівельних цін на медикаменти та вироби медичного призначення.

Слід також звернути увагу на вимоги наказу МОЗ «Про запровадження спеціального позначення лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, що закуповуються за рахунок бюджетних коштів» від 16.07.2012 р. № 534.

Відповідно до п. 1.2 цього наказу уповноважені особи лікувально-профілактичних закладів державної та комунальної форм власності зобов’язані при отриманні лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, що закуповуються за рахунок бюджетних коштів, наносити на їх упаковку спеціальне позначення.

Спеціальне позначення є штампом червоного кольору з написом «Бюджетна закупівля», який наноситься на зовнішню (вторинну) упаковку лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, що закуповуються за рахунок бюджетних коштів. У разі відсутності вторинної упаковки за можливості штамп ставиться на первинну упаковку.