Урахування одноразових виплат при розрахунку лікарняних

УРАХУВАННЯ ОДНОРАЗОВИХ ВИПЛАТ ПРИ РОЗРАХУНКУ ЛІКАРНЯНИХ

Світлана ДИМИТРЕНКО, керівник відділу вдосконалення законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування

Як ураховуються одноразові виплати при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності?

(м. Дніпропетровськ )

Згідно з п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах ураховуються всі види зарплати, нараховані в розрахунковому періоді, які обкладалися податком на доходи фізичних осіб та єдиним соціальним внеском.

Проте не завжди виплати, що відповідають наведеним вище умовам, включаються до розрахунку в повній сумі.

Так, абз. 2 п. 9 Порядку № 1266 передбачено таке: якщо застрахована особа не працювала частину місяця в розрахунковому періоді з поважної причини, заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, не передбачені актами законодавства чи здійснювані понад норми, установлені зазначеними актами, ураховуються пропорційно до відпрацьованому в цьому місяці часу.

Зверніть увагу: це правило застосовується при розрахунку як допомоги по тимчасовій непрацездатності, так і допомоги по вагітності та пологах, незважаючи на те, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється за календарний день.

Які причини вважаються поважними

Абзацом 2 п. 9 Порядку № 1266 передбачено пропорційне включення до розрахунку лікарняних одноразових виплат, якщо в розрахунковому періоді застрахована особа не працювала з поважних причин.

Перелік поважних причин наведено в абз. 3 п. 4 Порядку № 1266. Зокрема, такими є:

— тимчасова непрацездатність, підтверджена лікарняним листком;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (за медичним висновком).

Цей перелік є вичерпним . Отже, якщо працівник у розрахунковому періоді не працював з інших причин, наприклад, перебував у відпустці (щорічній, без збереження заробітної плати тощо), то заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, ураховуються повністю. Це стосується й того випадку, коли застрахована особа перебувала у відпустці весь місяць. При цьому дні відпустки не беруть участі в розрахунку, оскільки вони не є відпрацьованими (див. лист Мінпраці від 14.09.2006 р. № 600/2020/99-06).

Нагадаємо також, якщо в розрахунковому періоді працівник увесь місяць (з 1-го до 1-го числа) не працював з поважної причини, то такий місяць виключається з розрахункового періоду. Відповідно виплати (у тому числі за відпрацьований період), нараховані в місяці, у якому працівник не відпрацював жодного дня з поважної причини, брати участь у розрахунку не будуть, оскільки цей місяць виключається з розрахункового періоду.

Які виплати є одноразовими

В абз. 2 п. 9 Порядку № 1266 ідеться про заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та ті, що не передбачені актами законодавства чи здійснюються понад норми, установлені зазначеними актами.

До них належать виплати, наведені в п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), а саме:

— винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);

— премії, що виплачуються в установленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;

— премії при виконанні важливих та особливо важливих завдань;

— одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат як у грошовій, так і натуральній формі);

— грошова винагорода державним службовцям за добросовісну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків;

— матеріальна допомога на оздоровлення
тощо.

Такі виплати завжди включатимуться до розрахунку лікарняних пропорційно відпрацьованому часу, якщо в місяці розрахункового періоду, у якому їх нараховано, робочі дні відпрацьовано не повністю з поважної причини (див. лист Мінпраці від 29.06.2006 р. № 422/020/99-06).

Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, про які йдеться в п.п. 2.2.2 Інструкції № 5, нараховані в місяці, у якому працівник частину місяця не працював з поважних причин, при розрахунку середнього заробітку згідно з Порядком № 1266, ураховуються повністю (див. лист Мінпраці від 05.06.2008 р. № 295/020/99-08). Те саме стосується виплат, які не відносяться до заохочувальних та компенсаційних, а є додатковою заробітною платою (надбавка за високі досягнення в праці та за виконання особливо важливої роботи, доплата за суміщення професій, за роботу в нічний час тощо).

Узагальнимо вищезазначене в таблиці:

Розглянемо приклад.

Приклад . Працівник хворів з 3 до 7 вересня 2012 року. Розрахунковим періодом для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності є 01.03.2012 р. — 31.08.2012 р. У цьому періоді працівнику було нараховано (умовно):

1. Визначимо суму заробітної плати, яка бере участь у розрахунку лікарняних:

а) премія до ювілею, нарахована працівнику у квітні 2012 року, ураховується пропорційно відпрацьованому в цьому місяці часу, оскільки частину місяця він не працював з поважної причини (тимчасова непрацездатність).

Кількість робочих днів у квітні 2012 року згідно з графіком роботи установи — 20. Фактично відпрацьовано працівником 14 робочих днів.

Визначимо суму премії, що включається до розрахунку лікарняних: 315,00 грн. (450,00 грн. :  20 роб. дн. х 14 роб. дн.).

б) надбавка за виконання особливо важливої роботи, нарахована працівнику у квітні 2012 року, повністю включається до розрахунку, оскільки вона не відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат, а є додатковою заробітною платою (п. 2.2 Інструкції № 5);

в) нагадаємо, що з 13.05.2011 р. оновлена редакція ст. 121 КЗпП передбачає, що працівникам, яких направлено в службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим чи колективним договором, та розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

Це означає, що при оплаті часу перебування працівника у відрядженні необхідно порівняти суму середньоденного та денного заробітку працівника відповідно до умов трудового договору і в разі, якщо:

— заробітна плата вища від його середнього заробітку, за час відрядження виплатити заробітну плату, тобто дні відрядження оплачуються як і інші робочі дні місяця;

— більшим є середній заробіток, то виплачується середня заробітна плата, тобто дні відрядження оплачуються за середнім заробітком.

Зверніть увагу: незалежно від того, як оплачено період відрядження (виходячи з середньоденного чи денного заробітку) оплату періоду відрядження враховують при розрахунку лікарняних. Крім того, дні відрядження не виключаються з розрахункового періоду.

Отже, у розрахунку лікарняних бере участь заробітна плата в сумі 11850,91 грн.

2. Кількість фактично відпрацьованих працівником днів у розрахунковому періоді: 101 роб. дн. (124 роб. дн. - 17 роб. дн. - 6 роб. дн.), де 124 роб. дн. — кількість робочих днів за графіком роботи установи в розрахунковому періоді; 17 роб. дн. — робочі дні, що припадають на період відпустки; 6 роб. дн — робочі дні, що припадають на період хвороби.

3. Середньоденна заробітна плата складає 117,34 грн. (11850,91 грн. : 101 роб. дн.).