ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ВИТРАТ ПАЛИВА
На численні прохання наших читачів у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 18, було опубліковано Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43, з урахуванням змін, унесених наказом Мінінфраструктури від 24.01.2012 р. № 36.
Після того як Норми витрат палива зазнали значних змін, до редакції нашої газети надійшло безліч запитань стосовно порядку застосування оновлених Норм. У зв’язку з цим у пропонованій вашій увазі статті розглянемо, у чому полягає суть основних змін, унесених до зазначеного документа, і на які з них рекомендуємо звернути увагу бюджетним установам.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Для бюджетних установ, що мають на балансі або використовують на умовах оренди транспортні засоби, Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.98 р. № 43 (далі — Норми № 43), є основним документом, яким вони керуються під час списання використаних паливно-мастильних матеріалів (далі — ПММ).
Необхідність унесення змін до Норм № 43 назріла вже давно, оскільки застаріла методика розрахунку нормативних витрат палива, викладена в попередній редакції Норм № 43, не дозволяла повністю врахувати сучасні умови експлуатації (наприклад, підвищений швидкісний режим на автомагістралях; переміщення у великих містах із затрудненим рухом, зокрема в заторах; необхідність поїздок на невеликі відстані тощо).
Завдяки прийняттю наказу Мінінфраструктури «Про затвердження змін до Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 24.01.2012 р. № 36 (далі — наказ № 36) зазначену методику було доповнено та доопрацьовано з урахуванням результатів останніх досліджень економічності автомобілів у різних експлуатаційних умовах.
Зміни, унесені до Норм № 43, набули чинності з 1 березня 2012 року, а отже, починаючи з цієї дати бюджетні установи повинні застосовувати оновлені Норми № 43 при списанні використаних ПММ.
Далі розглянемо основні положення оновлених Норм № 43 докладніше.
Як визначається нормативна кількість використаних ПММ?
Нормування витрат палива — це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, установлені по конкретних моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють урахувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.
Порядок визначення нормативної витрати палива (Qн), під яким розуміють витрату палива автомобілем (устаткуванням, різноманітною технікою на колісному шасі тощо) при здійсненні пробігу, виконанні транспортної або спеціальної роботи в певних умовах експлуатації, установлено п. 1.9 Норм № 43.
Нормативна витрата палива для кожного конкретного автомобіля (устаткування) розраховується за наведеними в розд. 4 цих Норм формулами залежно від типу автомобіля (устаткування) та його призначення із застосуванням відповідних норм витрат палива та коефіцієнтів їх коригування. Відзначимо, що зміни, унесені наказом № 36, стосувалися тільки однієї формули із зазначеного розділу, призначеної для розрахунку нормативної витрати палива на роботу обігрівача для автомобілів та іншої техніки на колісному шасі, обладнаних такими обігрівачами (п. 4.2 Норм № 43).
Стосовно формул, що використовуються для розрахунку нормативної витрати палива для різних видів транспортних засобів (легкових автомобілів та автобусів, бортових вантажних автомобілів та сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, автомобілів-самоскидів та самоскидних автопоїздів, спеціальних та спеціалізованих автомобілів), то вони залишилися без змін.
Які існують види норм витрати ПММ?
Суттєві зміни внесено до переліку видів норм витрат палива, передбачених розд. 1 Норм № 43, а також установлено особливості їх застосування.
Узагальнену інформацію щодо видів норм витрат ПММ надамо в таблиці.
Види норм витрат палива
| Вид норм витрат | Порядок застосування | Значення |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Базова лінійна норма (Hs) (п. 1.2 Норм № 43) | Установлюється на 100 км пробігу автомобіля | Наведено в додатках А і Б до Норм № 43 |
| Базова лінійна норма Hs установлюється: У зв’язку з тим, що більшість сучасних автомобілів мають багатоваріантне конструктивне виконання (наприклад, комплектація однієї моделі автомобіля різними моделями двигуна тощо), новорозроблені та переглянуті починаючи з 1997 року базові лінійні норми наведено в окремих таблицях із зазначенням технічних даних та особливостей конструктивного виконання моделей (модифікацій) транспортних засобів, що дозволяють їх ідентифікувати. Ці норми поширюються тільки на моделі (модифікації) автомобілів із зазначеними технічними даними та особливостями конструктивного виконання. Базові лінійні норми витрат палива встановлено в таких одиницях виміру: За потреби розрахунку нормативної витрати ПММ на автомобілі, виробництво яких припинено 25 та більше років тому, застосовуються коригуючі коефіцієнти та формули розрахунків, наведені в Нормах № 43, а також базові лінійні норми, наведені в Нормах витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу від 03.05.95 р. № 179. | ||
| 2. Норма на виконання транспортної роботи (Hw) (п. 1.3 Норм № 43) | Ураховує додаткову витрату палива при русі автомобіля з вантажем. Установлюється на 100 тонно-кілометрів (т·км) | Гранично допустимі (максимальні) норми на виконання транспортної роботи (Hw) залежно від виду палива становлять: При роботі за межами міста на дорогах із твердим покриттям (дорогах із асфальтобетону, цементобетону) в умовах, що не підпадають під застосування коригуючих коефіцієнтів, указаних в пп. 3.1.1.2, 3.1.2, 3.1.3 — 3.1.8, 3.1.15 Норм № 43, гранично допустимі норми на виконання транспортної роботи Hwзалежно від виду палива складають: — бензин — 1,4 л/100 т·км; При живленні двигуна іншими видами палив, зокрема скрапленим нафтовим газом (СНГ), стисненим природним газом (СПГ), у тому числі в разі газодизельного живлення, до наведених у цьому пункті норм застосовуються перевідні коефіцієнти відповідно до п.п. 2.1.4 Норм № 43, а саме: а) бензин — СПГ — 1:1; б) бензин — СНГ — 1:1,25; в) дизпаливо (дизель) — СПГ — 1:0,92 |
| Норма на виконання транспортної роботи Hw застосовується для: При здійсненні магістральних перевезень сучасними вантажними автомобілями рекомендується застосовувати норму на транспортну роботу в межах 0,55 — 0,7 л дизельного палива на 100 т·км. Фактичні витрати палива на виконання транспортної роботи збільшуються в умовах експлуатації, що включають здійснення великої кількості зупинок та фаз розгону-вибігання-гальмування на одиницю шляху, підвищений опір коченню (неякісне дорожнє покриття, дороги з щебеня (гравію), ґрунтові дороги тощо), горбистий рельєф місцевості. Великі значення норм на виконання транспортної роботи, що підпадають під застосування коригуючих коефіцієнтів, зазначених у пп. 3.1.1.2, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.5 — 3.1.8, 3.1.15 Норм № 43, при роботі за межами міста використовуються на частину маршруту з відповідними умовами руху, що має бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах). | ||
| 3. Норма на одну тонну спорядженої маси (Нg) (п. 1.4 Норм № 43) | Ураховує додаткову витрату палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа | Норма на одну тонну спорядженої маси Нg (автопоїзда, автомобіля, причепа або напівпричепа тощо) застосовується в разі зміни спорядженої маси автомобіля. Норми на одну тонну спорядженої маси Нg (л/100 т·км) залежно від виду палива дорівнюють відповідним нормам на виконання транспортної роботи згідно з п. 1.3 Норм № 43 (див. п. 2 цієї таблиці) та використовуються так само, як і норми на виконання транспортної роботи |
| 4. Норма на маневрування в місцях завантаження та розвантаження і виконання операції з розвантаження (Нz) (п. 1.5 Норм № 43; використовується також колишня назва — норма на їздку з вантажем) | Ураховує збільшення витрат палива, пов’язане з маневруванням та виконанням операцій вантаження та розвантаження, — | Нzустановлено на кожну їздку з вантажем. Hz = 0,02 х Gв, де Нz— норма на їздку з вантажем, літрів дизельного палива; Gв— вантажопідйомність автомобіля, т. При живленні двигуна бензином ця норма збільшується на 25 %. При живленні двигуна СПГ, СНГ та іншими видами палива (у тому числі в разі газодизельного живлення) застосовуються перевідні коефіцієнти відповідно до п.п. 2.1.4 Норм № 43 (див. п. 2 цієї таблиці) |
| Норма на маневрування в місцях завантаження та розвантаження і виконання операції з розвантаження Hzзастосовується для автомобілів-самоскидів і автопоїздів із самоскидними кузовами та враховує збільшення витрат палива, пов’язане з маневруванням у місцях завантаження та розвантаження і виконанням операції з розвантаження. | ||
| 5. Норма на роботу спеціального устаткування, установленого на автомобілях (Hоб) (п. 1.6 Норм № 43) | Установлюється на годину роботи устаткування або на виконану операцію | Норми на роботу спеціального устаткування наведено в табл. Б.1 додатка Б до Норм № 43 |
| Норма на роботу спеціального устаткування, установленого на автомобілях, Hобзастосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів, що виконують спеціальні роботи під час стоянки (автокрани, компресорні, бурові установки тощо). | ||
| 6. Норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи (Hsc) | Установлюється на 100 км пробігу | Норми на пробіг при виконанні спеціальної роботи по моделях спецавтомобілів наведено разом із лінійними нормами на пробіг без виконання спеціальної роботи в табл. Б.2 додатка Б до Норм № 43 |
| Норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи Hscзастосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів, що виконують спеціальні роботи під час руху (снігоочисники, поливомийні тощо). | ||
| 7. Норма витрат палива на роботу автономного (незалежного) обігрівача (Hон) (п. 1.8 Норм № 43) | Установлюється на одну годину роботи незалежного обігрівача | Базові норми витрат палива автономними обігрівачами на одну годину роботи обігрівача наведено в додатку Г до Норм № 43. За умови відсутності в додатку Г норми на роботу автономного обігрівача застосовується коригуючий коефіцієнт згідно з п.п. 3.1.13 Норм № 43 або, за необхідності, установлюється відповідна норма |
| Норма витрат палива на роботу автономного (незалежного) обігрівача Hонзастосовується для автомобілів Нормативна витрата палива на роботу автономного обігрівача встановлюється у відсотках від базової норми витрат на одну годину роботи обігрівача (що відповідає його номінальній потужності) залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища в холодну пору року (відсоток використання потужності обігрівача): — нижче +15 °C і до +5 °C включно — до 20 %; — нижче +5 °C і до -5 °C включно — до 40 %; — нижче -5 °C і до -15 °C включно — до 60 %; — нижче -15 °C і до -25 °C включно — до 80 %; — нижче -25 °C — до 100 %. | ||
Крім того, згідно з п. 1.10 Норм № 43 нормативи витрат мастильних матеріалів встановлено на 100 л (100 м3 СПГ) нормативної витрати палива Qн, розрахованої для цього автомобіля:
— нормативи витрат олив — у л/100 л (л/100 м3 СПГ) Qн;
— нормативи витрат мастил — у кг/100 л (кг/100 м3 СПГ) Qн
та наведено в додатку В до цих Норм.
Нормативи витрат олив та мастильних матеріалів зменшуються на 50 % для всіх автомобілів, що перебувають в експлуатації до 3 років, крім автомобілів, зазначених у додатку В позначкою (*). Нормативи збільшуються до 20 % для автомобілів, що перебувають в експлуатації більше 8 років.
Найчастіше бюджетні установи застосовують базову лінійну норму на пробіг автомобіля, яка визначається з таблиць, наведених у додатках А і Б до Норм № 43 в розрізі моделей (модифікацій) транспортних засобів. При цьому для розрахунку загальної нормативної витрати палива отримане базове значення норм витрат палива коригується на поправочні коефіцієнти, наведені в розд. 3 Норм № 43.
Які коригуючі коефіцієнти до норм витрат ПММ застосовуються зараз?
Суттєві зміни внесено до розд. 3 Норм № 43, присвяченого порядку визначення коефіцієнтів коригування норм витрат палива, наведених у формі відсотків підвищення чи пониження базового значення норми, за допомогою яких здійснюється облік дорожніх, кліматичних та інших експлуатаційних факторів.
Порівняно з попередньою редакцією розд. 3 Норм № 43 після прийняття наказу № 36 зовні начебто нічого особливо не змінилося. Як і раніше, у п. 3.1 Норм № 43 перераховано підвищуючі, а в п. 3.2 — понижуючі коефіцієнти, при цьому п. 3.3 встановлено, що в разі застосування одночасно декількох коригуючих коефіцієнтів розраховується сумарний коефіцієнт коригування, що дорівнює сумі цих надбавок (понижуючі коригуючі коефіцієнти є від’ємними):
KΣ= K1 + K2 + … + Кn.
Водночас відзначимо, що зі всіх підвищуючих коефіцієнтів тільки два та далі встановлюватимуться за колишніми правилами — при роботі на дорогах зі складним планом (п.п. 3.1.3 Норм № 43) та погодинній роботі вантажних (крім самоскидів) та вантажопасажирських автомобілів (п.п. 3.1.11). Інші з підвищуючих коефіцієнтів, а також усі понижуючі коефіцієнти зазнали суттєвих змін. З найбільш поширених коефіцієнтів особливу увагу рекомендуємо звернути на нові правила застосування надбавок за роботу в холодну пору року (п.п. 3.1.1), за роботу в міських умовах (п.п. 3.1.4), а також на підтримку прийнятних (комфортних) температурних умов у салоні автомобіля (п.п. 3.1.13).
Узагальнимо в табличній формі інформацію щодо коригуючих коефіцієнтів, передбачених розд. 3 Норм № 43 (з урахуванням змін, унесених наказом № 36), а також щодо умов та порядку їх застосування.
Порядок застосування коригуючих коефіцієнтів до норм витрат палива
| Підпункт Норм № 43 | Умови застосування коефіцієнта | Підвищуючий (понижуючий) коефіцієнт | Порядок застосування |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Підвищуючі коефіцієнти (п. 3.1 Норм № 43) | |||
| П.п. 3.1.1 | Робота в холодну пору року | ||
| П.п. 3.1.1.1 | надбавка залежно від фактичної температури* повітря навколишнього середовища: | 1) застосовується залежно від фактичної середньої (для звітного періоду експлуатації) температури повітря в межах певного діапазону за даними Українського гідрометеорологічного центру Державної гідрометеорологічної служби, інших достовірних офіційних джерел або за результатами власних вимірів, належним чином задокументованих; 2) при здійсненні перевезень в інші кліматичні зони, у тому числі за межі України, коригуючий коефіцієнт встановлюється з урахуванням температурних умов початкового та кінцевого (а за потреби — і проміжних) пунктів прямування | |
| від 0 °C (включно) і до -5 °C включно | до 2 % | ||
| нижче -5 °C і до -10 °C включно | до 4 % | ||
| нижче -10 °C і до -15 °C включно | до 6 % | ||
| нижче -15 °C і до -20 °C включно | до 8 % | ||
| нижче -20 °C і до -25 °C включно | до 10 % | ||
| нижче -25 °C | до 12 % | ||
| П.п. 3.1.1.2 | надбавка на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань, довжина якої менше 2 км (після попередньої перерви з вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години): | 1) відповідні умови експлуатації, що передбачають перед початком руху перерву з вимкненим двигуном тривалістю не менше однієї години, мають бути належним чином задокументовані; 2) надбавка, зазначена в п.п. 3.1.1.2 Норм № 43, додається до надбавки, указаної в п.п. 3.1.1.1 Норм № 43, при розрахунках нормативних витрат палива на частину маршруту — на пробіг перших 2 км або на пробіг на коротку відстань менше 2 км, — тільки у визначених п.п. 3.1.1.2 Норм № 43 умовах експлуатації; 3) надбавку рекомендується застосовувати в разі великої кількості поїздок на короткі відстані (після тривалої перерви з вимкненим двигуном) у загальному пробігу автомобіля; 4) порядок застосування цієї надбавки залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища такий самий, як і порядок застосування надбавки, зазначеної в п.п. 3.1.1.1 Норм № 43 | |
| від 0 °C (включно) і до -5 °C включно | до 2 % | ||
| нижче -5 °C і до -10 °C включно | до 4 % | ||
| нижче -10 °C і до -15 °C включно | до 6 % | ||
| нижче -15 °C і до -20 °C включно | до 8 % | ||
| нижче -20 °C і до -25 °C включно | до 10 % | ||
| нижче -25 °C | до 12 % | ||
| * Температура, що береться до розрахунків, визначається як середнє значення температури повітря навколишнього середовища для певного звітного періоду експлуатації. Звітний період експлуатації обирається за рішенням керівника установи. Для всього автотранспортного парку установи може бути встановлено єдиний звітний період, а також, у разі потреби, індивідуальні звітні періоди для кожного транспортного засобу. Для розрахунків може використовуватися значення середньодобової температури, або, у разі потреби, середньої температури за певну частину доби (ніч, ранок, день, вечір), або їх комбінації (наприклад, середня температура за ранок-день або за ранок-день-вечір тощо), що припадає на час експлуатації техніки. Середнє значення може бути встановлено на підставі температур на час початку та кінця руху відповідно до записів у дорожніх листах та/або інших звітних документах. Можуть виділятися окремі періоди (час) експлуатації та відповідний йому пробіг із установленням на ці періоди (частину маршруту) індивідуальних значень надбавки (наприклад, рух у нічний час, у холодну пору року, при температурі, значно нижчій від середньодобової, тощо). Для окремих автомобілів або всього автотранспортного парку установи може бути передбачено фіксоване значення надбавки на будь-який період за умови, що різниця між фактичною середньою температурою повітря навколишнього середовища, що припадає на час експлуатації техніки за цей період, та температурою початку дозволеного використання обраного значення надбавки не перевищує 5 °C (наприклад, мінімальне можливе значення надбавки). Конкретний порядок обліку кліматичних умов під час розрахунків нормативних витрат палива визначається за рішенням керівника установи та затверджується відповідним наказом (розпорядженням) по установі. | |||
| П.п. 3.1.2 | Робота в гірській місцевості та/або на маршрутах з горбистим рельєфом | ||
| П.п. 3.1.2.1 | надбавка залежно від висоти над рівнем моря: | — | |
| від 300 до 800 м | до 5 % | ||
| від 801 до 2000 м | до 10 % | ||
| від 2001 до 3000 м | до 15 % | ||
| вище 3001 м | до 20 % | ||
| П.п. 3.1.2.2 | надбавка за експлуатацію автотранспорту на маршрутах із горбистим рельєфом, що супроводжується підйомами та спусками (при русі на підйом або чергуванні підйомів/спусків), величиною: | 1) застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що має бути належним чином задокументовано; 2) не застосовується в розрахунках нормативних витрат палива в разі використання раніше встановлених норм витрат палива на експлуатацію техніки, що вже включає (ураховує) наведені умови руху (наприклад, норми витрат палива на експлуатацію самоскидів у кар’єрах, диференційовані за висотою підйому породи та довжиною плеча їзди тощо) | |
| від 4 % (включно) і до 8 % | до 5 % | ||
| від 8 % (включно) і більше | до 10 % | ||
| П.п. 3.1.3 | Робота на дорогах зі складним планом (наявність у середньому на 1 км шляху більше 5 заокруглень радіусом менше 40 м | до 10 % | 1) не застосовується при роботі в умовах міста; 2) не застосовується одночасно з коефіцієнтом, зазначеним у п.п. 3.1.14 Норм № 43 |
| П.п. 3.1.4
| Робота в умовах міста: | 1) не застосовується в разі експлуатації автотранспорту поза межами міста; 2) не застосовується одночасно з коефіцієнтом, зазначеним у п.п. 3.1.14 Норм № 43
| |
| у межах міст, а також селищах міського типу та інших населених пунктах за наявності в них регульованих перехресть (світлофорів) | до 5 % | ||
| у межах міст Алчевськ, Біла Церква, Бровари, Вінниця, Горлівка, Дніпродзержинськ, Євпаторія, Єнакієве, Житомир, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Керч, Кіровоград, Краматорськ, Кременчук, Кривий Ріг, Лисичанськ, Луганськ, Луцьк, Макіївка, Маріуполь, Мелітополь, Миколаїв, Нікополь, Павлоград, Полтава, Рівне, Севастополь, Сєверодонецьк, Сімферополь, Слов’янськ, Суми, Тернопіль, Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Ялта | до 10 % | ||
| у межах міст Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Львів, Одеса, Харків | до 15 % | ||
| П.п. 3.1.5 | Робота, що потребує частих зупинок (у середньому більше однієї зупинки на 1 км пробігу), а також робота в напружених дорожніх умовах міст, пов’язаних із частими зупинками дорожнього руху (зокрема, у центральних частинах міст), та поїздки на короткі відстані (до 5 км) з тривалими перервами між поїздками (1 годину і більше) | до 10 % | 1) застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що має бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах згідно з порядком, затвердженим розпорядженням керівника установи); 2) при здійсненні перевезень на короткі відстані з тривалими перервами між поїздками з вимкненим двигуном (перед кожною поїздкою перерва тривалістю 1 година і більше) у разі потреби й за рішенням керівника установи може бути застосовано диференційовані значення надбавки на роботу, що потребує частих зупинок, залежно від фактичної середньої довжини їздки; 3) у разі потреби й за рішенням керівника установи на пробіг перших 2 км після перерви з вимкненим двигуном тривалістю 1 година і більше може бути застосовано надбавку (незалежно від загальної довжини їздки) до 20 %; 4) відповідні умови експлуатації, що передбачають перед початком руху перерву з вимкненим двигуном тривалістю не менше 1 години, мають бути належним чином задокументовані (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах). Порядок застосування цього коефіцієнта має бути введено в дію відповідним наказом (розпорядженням) керівника установи; 5) при встановленні диференційованих значень надбавок на роботу, що потребує частих зупинок, або встановленні надбавки за пробіг перших 2 км, після перерви з вимкненим двигуном тривалістю 1 година і більше рекомендується застосовувати 6) не застосовується одночасно з коефіцієнтами, зазначеними в пп. 3.1.12 і 3.1.14 Норм № 43 |
| надбавка на роботу, що потребує частих зупинок, залежно від фактичної середньої довжини їздки: | |||
| до 5 км (включно), але більше 3 км | до 10 % | ||
| до 3 км (включно), але більше 2 км | до 15 % | ||
| до 2 км (включно), але більше 1 км | до 20 % | ||
| до 1 км (включно), але більше 0,5 км | до 30 % | ||
| до 0,5 км (включно) і менше | до 40 % | ||
| П.п. 3.1.6 | Робота, що потребує понижених швидкостей (до 20 км/год) у задовільних дорожніх умовах | до 10 % | 1) застосовується при перевезенні великогабаритних, вибухонебезпечних, скляних, крихких та інших подібних вантажів, при виконанні сільськогосподарських робіт, при роботі кінознімальних та аналогічних спеціальних автомобілів, русі в колонах тощо, а також русі в заторах, у тому числі у години пік (зокрема, у центральних частинах міст), тимчасовому ускладненні руху, зумовленому проведенням дорожніх ремонтних робіт тощо; 2) застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що має бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах згідно з порядком, затвердженим розпорядженням керівника установи); 3) не застосовується одночасно з коефіцієнтами, установленими пп. 3.1.7, 3.1.8, 3.1.12 та 3.1.14 Норм № 43 |
| П.п. 3.1.7 | Робота в кар’єрах, їзда по полях, на лісових або степових ділянках, по пересіченій місцевості тощо (поза межами доріг загального користування) у важких шляхових умовах | до 20 % | 1) застосовується окремо на частину маршруту поза межами доріг загального користування з відповідними умовами руху, що має бути належним чином задокументовано (записами відповідальних осіб у дорожніх листах та/або інших звітних документах згідно з порядком, затвердженим розпорядженням керівника установи); 2) підвищені значення коефіцієнта, що відповідають надважким шляховим умовам, можуть установлюватися на період не більше 30 днів на рік (сумарно) за окремими наказами (розпорядженнями) керівника установи з наведенням документального підтвердження експлуатації автомобілів у надважких шляхових умовах; 3) не застосовується одночасно з коефіцієнтами, установленими пп. 3.1.6, 3.1.8 та 3.1.14 Норм № 43 |
| Робота в надважких шляхових умовах у період сезонного бездоріжжя, снігових чи піщаних заметів, сильного снігопаду та ожеледиці, паводків та інших стихійних лих, що потребують понижених швидкостей (до 20 км/год) | до 50 % | ||
| П.п. 3.1.8 | Робота в надважких шляхових умовах на дорогах загального користування в період сезонного бездоріжжя, снігових або піщаних заметів, сильного снігопаду та ожеледиці, паводків та інших стихійних лих | до 35 % | 1) застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що має бути належним чином задокументовано, та на період не більше 30 днів на рік (сумарно); 2) не застосовується одночасно з коефіцієнтами, установленими пп. 3.1.6, 3.1.7 і 3.1.14 Норм № 43 |
| П.п. 3.1.9 | Пробіг першої тисячі кілометрів новими автомобілями, напрацювання перших 60 мотогодин новим устаткуванням (двигунами), а також тими, що вийшли з капітального ремонту | до 10 % | — |
| П.п. 3.1.10 | Для автомобілів, що експлуатуються: | 1) застосовується тільки в разі документально підтвердженої необхідності та в мінімально можливому розмірі (таким чином передбачається, що установа здійснює відповідні заходи щодо підтримання автомобіля в задовільному технічному стані відповідно до рекомендацій заводу-виробника); 2) для автомобілів сучасних конструкцій та автомобілів після капітального ремонту (або заміни) двигуна надбавку не застосовують або застосовують мінімально можливі значення з наведенням документально підтвердженого обґрунтування | |
| більше 5 років із загальним пробігом понад 100 тис. км | до 3 % | ||
| більше 8 років або із загальним пробігом понад 150 тис. км | до 5 % | ||
| більше 11 років або із загальним пробігом понад 250 тис. км | до 7 % | ||
| більше 14 років або із загальним пробігом понад 400 тис. км | до 9 % | ||
| П.п. 3.1.11 | Погодинна робота вантажних автомобілів (крім самоскидів) та вантажопасажирських або їх постійна робота технологічним транспортом або вантажними таксомоторами | до 10 % | — |
| П.п. 3.1.12 | Під час навчальної їзди: | 1) застосовується окремо на частину маршруту з відповідними умовами руху, що має бути належним чином задокументовано; 2) не застосовується одночасно з коефіцієнтами, установленими пп. 3.1.5 та 3.1.6 Норм № 43 | |
| на дорогах загального користування в межах міста | до 20 % | ||
| на дорогах загального користування поза межами міста | до 5 % | ||
| на спеціально відведених майданчиках, у разі маневрування з пониженими швидкостями, частих зупинок, руху заднім ходом | до 40 % | ||
| П.п. 3.1.13
| На підтримання прийнятних (комфортних) температурних умов у салоні автомобіля, а також забезпечення належної оглядовості тощо залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища: | порядок застосування коефіцієнтів, установлених п.п. 3.1.13 Норм № 43, залежно від фактичної температури повітря навколишнього середовища такий самий, як і порядок застосування надбавки, зазначеної в п.п. 3.1.1.1 Норм № 43
| |
| на обігрів салону, скла тощо залежно від фактичної температури повітря: | |||
| нижче +5 °C і до -5 °C включно | до 0,5 % | ||
| нижче -5 °C і до -15 °C включно | до 1 % | ||
| нижче -15 °C і до -25 °C включно | до 1,5 % | ||
| нижче -25 °C | до 2 % | ||
| обґрунтоване використання автономних (незалежних) систем обігріву залежно від фактичної температури повітря: | використовується за відсутності норм витрат палива на роботу зазначеного устаткування в додатку Г до Норм № 43 | ||
| нижче +15 °C і до +5 °C включно | до 2 % | ||
| нижче +5 °C і до -5 °C включно | до 4 % | ||
| нижче -5 °C і до -15 °C включно | до 6 % | ||
| нижче -15 °C і до -25 °C включно | до 8 % | ||
| нижче -25 °C | до 10 % | ||
| на охолодження салону автомобіля при використанні кондиціонера або установки «клімат-контроль» залежно від фактичної температури повітря: | — | ||
| від +20 °C і до +25 °C включно | до 5 % | ||
| вище +25 °C і до +30 °C включно | до 7 % | ||
| вище +30 °C | до 10 % | ||
| за необхідності використання передбаченою конструкцією автомобіля функції осушення повітря в салоні в межах фактичної температури повітря навколишнього середовища нижче +20 °C і до 0 °C включно | до 4 % | обґрунтованість використання надбавки на осушення повітря в салоні визначається безпосередньо керівником установи залежно від фактичних потреб, що визначаються умовами експлуатації та рекомендаціями заводу-виробника автомобіля, наприклад, за необхідності швидкого та ефективного очищення скла від конденсату (запітніле скло) в умовах підвищеної вологості повітря навколишнього середовища тощо | |
| П.п. 3.1.14 | Надбавка на підвищений аеродинамічний опір | до 5 % | 1) поширюється на: — оперативні транспортні засоби, обладнані відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (далі — Правила дорожнього руху), спеціальною світловою та звуковою сигналізацією; 2) застосовується під час їзди на дорогах загального користування за межами міста, а також на дорогах, що проходять через населені пункти, на яких відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху дозволено рух із швидкостями до 90 км/год чи вище; 3) рекомендовано використовувати при фактичній швидкості руху принаймні 70 км/год; 4) не застосовується одночасно з коефіцієнтами, зазначеними в пп. 3.1.3 — 3.1.8 Норм № 43 |
| П.п. 3.1.15 | Для оперативних транспортних засобів, обладнаних спеціальною світловою та звуковою сигналізацією, які виконують невідкладні службові завдання, пов’язані з підвищеними швидкостями руху з відхиленням від окремих правил дорожнього руху: | коефіцієнти можуть застосовуватися тільки для вказаної категорії автомобілів і тільки на пробіг при виконанні невідкладних службових завдань із підвищеною швидкістю руху, що має бути відповідним чином задокументовано (розпорядження керівника установи, записи відповідальних осіб у дорожніх листах тощо) | |
| в умовах міста | до 10 % | ||
| за межами міста | до 20 % | ||
| в умовах міста з інтенсивним режимом руху, що потребує частого маневрування з виконанням розгону, обгону та гальмувань тощо, або зі швидкостями руху, що перевищують 100 км/год | до 25 % | ||
| Понижуючі коефіцієнти (п. 3.2 Норм № 43) | |||
| П.п. 3.2.1 | Робота за межами населених пунктів на дорогах загального користування, у тому числі на дорогах, що проходять через населені пункти, з максимально дозволеною швидкістю відповідно до дорожніх знаків і Правил дорожнього руху, що не перевищує 90 км/год залежно від швидкості та фактичних потреб: | 1) використання понижуючих коефіцієнтів, указаних в пп. 3.2.1 — 3.2.2 Норм № 43, також рекомендується на певну частину пробігу в межах міст з умовами руху, наближеними до умов руху по автомагістралі; 2) використання понижуючих коефіцієнтів, указаних у пп. 3.2.1 — 3.2.3 Норм № 43, є обов’язковим (уключаючи здійснення перевезень у приміській зоні), за винятком відповідної частини пробігу автомобілів, на які поширюється дія п.п. 3.1.15 Норм № 43, а також при незадовільному стані дорожнього покриття, проведенні дорожніх ремонтних робіт та інших обставинах, що не дозволяють рух зі швидкостями більше 40 км/год; 3) у разі експлуатації автотранспорту за межами міста коригуючий коефіцієнт, зазначений у п.п. 3.1.4 Норм № 43, не застосовується
| |
| для легкових автомобілів | від -15 % | ||
| для всіх інших автомобілів | від -5 % | ||
| П.п. 3.2.2
| Робота за межами міст на дорогах з максимально дозволеною відповідно | ||
| у разі руху зі швидкістю, що не перевищує 90 км/год, залежно від швидкості та фактичних потреб: | |||
| для легкових автомобілів | від -15 % | ||
| для всіх інших автомобілів | від -5 % | ||
| за необхідності* пересування з дозволеними відповідно до дорожніх знаків та Правил дорожнього руху швидкостями залежно від фактичних потреб: | |||
| вище 90 км/год і до 110 км/год включно | від -10 % | ||
| вище 110 км/год | від -5 % | ||
| * Наведені значення коефіцієнта не можуть встановлюватися на постійній основі, а тільки в окремих випадках за рішенням керівника установи. | |||
| П.п. 3.2.3 | Експлуатація міських автобусів у режимі | від -5 % | |
| застосовується до міських автобусів, позначених у табл. А.3, А.4 Норм № 43 позначкою (*) | |||
| П.п. 3.2.4 | За рішенням керівника установи для всього автотранспортного парку установи або індивідуально для окремих транспортних засобів може бути встановлено додатковий коефіцієнт (або декілька значень коефіцієнта відповідно до різних умов експлуатації) коригування базової норми (будь-яке значення у відсотках), що зменшує її відповідно до фактичних потреб і встановленої внутрішньої політики установи із використання енергетичних ресурсів, застосування економних методів управління автомобілями, новітніх технологій, що дають можливість зменшити витрату моторних палив тощо | ||
Для коригування лінійних норм можуть застосовуватися всі наведені в таблиці коригуючі коефіцієнти з урахуванням зазначених у ній обмежень. Усі числові значення коригуючих коефіцієнтів (у тому числі значення відсотків установлення норм на роботу устаткування та значення норм витрат тощо), наведені з прийменником «до», слід вважати такими, які можуть застосовуватися включно. При розрахунках округлення відповідних значень виконується до тризначних цифр.
Також зверніть увагу на те, що максимальні значення коефіцієнтів коригування норм витрат палива, зазначені в п. 3.1 Норм 43, та норм витрат, наведені в пп. 1.3 — 1.8, 3.4 Норм 43, відповідають гранично допустимим нормативам для найскладніших умов експлуатації рухливого складу та не можуть бути встановлені одночасно на всі автомобілі (устаткування) установи й на весь період їх експлуатації.
З метою забезпечення економного використання моторних палив автомобільним транспортом та запобігання зловживанню рекомендується диференційоване застосування коефіцієнтів коригування норм при розрахунках нормативної витрати палива в установах залежно від фактичних потреб у відповідних умовах експлуатації. Так, рекомендовано за можливістю встановлювати індивідуальні значення коефіцієнтів коригування норм (у регламентованих межах) для кожного транспортного засобу залежно від особливостей його конструкції, технічного стану та умов експлуатації тощо згідно з фактичними потребами.
Належне обґрунтування використання в регламентованих межах системи коригуючих коефіцієнтів, норм та нормативів здійснюється установою залежно від наявних технічних та інших можливостей ведення поточного обліку та управління експлуатаційними витратами.
Відповідно до п.п. 3.5.8 Норм № 43 конкретні величини коефіцієнтів у регламентованих межах та строки їх дії встановлюються безпосередньо керівниками установ та затверджуються наказом (розпорядженням) по установі.
Як визначити тимчасові норми витрат палива та мастильних матеріалів?
Серед основних змін, унесених до Норм № 43, особливу увагу хотілося б звернути на встановлення базових лінійних норм витрат палива для нових моделей (модифікацій) легкових автомобілів (табл. А.2.3), зокрема, на Audi, BMW, Volkswagen, Chevrolet, Honda, Hyundai, Lexus, Mazda, Mercedes, Mitsubishi, Nissan, Opel, Peugeot, Skoda, Subaru, Suzuki, Toyota, Volvo та ін., автобусів (табл. А.4.2), бортових автомобілів (табл. А.6.3), самоскидів (табл. А.8.1), а також автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів (табл. А.10.3). Для кожного з транспортних засобів наведено його ідентифікаційні дані, зокрема розгорнуту колісну формула, що дозволяє коректніше визначити норми витрат палива для відповідної моделі, оскільки від кількості провідних коліс безпосередньо залежить витрата пального.
Водночас зазначимо, що для деяких моделей автомобілів норми витрат палива не передбачено Нормами № 43. У таких випадках порядок установлення норм витрат палива врегульовано п. 2 Норм № 43. Так, для моделей та модифікацій, що не ввійшли до Норм № 43, передбачено різні способи визначення тимчасових індивідуальних лінійних норм витрат палива.
Розглянемо ці варіанти.
1. Модель і модифікація автомобіля не мають істотних конструктивних відмінностей (модель двигуна та конструкція трансмісії) і не відрізняються від базової моделі спорядженою масою та габаритними розмірами.
У цьому випадку тимчасова лінійна норма витрат палива встановлюється в тому ж розмірі, що й для базової моделі. Інакше кажучи, у такій ситуації бюджетній установі слід користуватися нормами, наведеними в таблицях додатків А і Б до Норм № 43 у розрізі моделей (модифікацій) автомобілів.
2. Модель та модифікація автомобіля не має істотних конструктивних відмінностей (істотними вважають відмінності в моделі (модифікації) двигуна, його основних систем та елементів трансмісії), але відрізняється від базової моделі спорядженою масою (у зв’язку з установкою фургонів, кунгів, додаткового устаткування, бронюванням тощо)
та не є серійною.
Для таких моделей (модифікацій) тимчасова лінійна норма витрат палива встановлюється в тому ж розмірі, що й для базової моделі, а різниця у споживанні палива обліковується шляхом застосування норми на одну тонну спорядженої маси Hg (л/100 т·км) відповідно до п. 1.4 Норм № 43.
3. На автомобілі встановлено спеціальне устаткування.
Збільшення споживання палива (без виконання спеціальної роботи) для таких автомобілів також обліковується шляхом застосування норми на одну тонну спорядженої маси Hg (л/100 т·км) відповідно до п. 1.4 Норм № 43.
4. Газобалонні (ГБА) та газодизельні (ГДА) модифікації автомобілів і автомобілі, що використовують інші види альтернативного або сумішевого палива (зокрема, паливо, що містить компоненти з відновлюваних джерел енергії, — біопаливо), що не ввійшли до Норм № 43.
Для таких модифікацій автомобілів тимчасові лінійні норми витрат палива визначаються так:
— у разі роботи ГБА (ГДА) на рідкому паливі застосовується лінійна норма витрат рідкого палива базового автомобіля, скоригована з урахуванням різниці споряджених мас ГБА (ГДА) та базового автомобіля (аналогічно розрахункам норми витрат палива на виконання транспортної роботи);
— у разі роботи ГБА (ГДА) на газовому паливі лінійна норма його витрат визначається шляхом коригування розрахованої лінійної норми витрат рідкого палива (або норми рідкого палива на виконання транспортної роботи) із застосуванням перевідних коефіцієнтів:
а) бензин — стиснений природний газ (СПГ) — 1:1;
б) бензин — скраплений нафтовий газ (СНГ) — 1:1,25 (для автомобілів з системою вприскування СНГ рекомендовано застосовувати менші значення перевідного коефіцієнта відповідно до фактичних потреб);
в) дизпаливо (дизель) — СПГ — 1:0,92.
Перевідний коефіцієнт для розрахунку витрат дизпалива (запальної дози) при газодизельному живленні встановлюється при розрахунку лінійної норми витрат дизпалива на 100 км пробігу: дизпаливо (дизель) — дизпаливо (запальна доза газодизеля) — 1:0,19. Зазначена запальна доза дизпалива не застосовується при розрахунках норми додаткового споживання палива на виконання транспортної роботи.
5. Нові моделі (модифікації) автомобілів та автомобілі оригінальної конструкції, що не ввійшли до Норм № 43; устаткування, що встановлюється на колісних транспортних засобах; технологічні машини та механізми; автомобілі під час виконання спеціальної роботи або здійснення перевезень у специфічних умовах експлуатації, виконання технологічних операцій.
У цьому випадку встановлюються тимчасові та тимчасові індивідуальні, базові, базові лінійні та диференційовані норми витрат палива з уточненням, за необхідності, коефіцієнтів їх коригування, що розробляються головним інститутом Міністерства інфраструктури України ДП «ДержавтотрансНДІпроект» за заявками заводів-виробників чи установ — власників автомобілів на договірній основі.
Для розробки тимчасової індивідуальної базової лінійної норми витрат палива бюджетна установа направляє на ім’я директора ДержавтотрансНДІпроекту заявку за формою, наведеною в додатку Д до Норм № 43 (зверніть увагу, що після внесених наказом № 36 змін мова має йти саме про додаток Д, а не додаток Е, як зазначено в п.п. 2.1.5 Норм № 43), та ідентифікаційну анкету (один примірник на кожну модель автомобіля) із заповненими даними, наведеними в технічній документації транспортного засобу.
Анкета завіряється підписом керівника установи та печаткою. Оригінал документа необхідно надіслати поштою або надати особисто. Форму анкети та пояснення до її заповнення можна знайти на сайті ДержавтотрансНДІпроекту (www.insat.org.ua).
Після того як від ДержавтотрансНДІпроекту буде отримано тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива, слід пам’ятати, що вони є діючими тільки для конкретної бюджетної установи, що замовила їх розробку для використання в період апробації в певному регіоні та умовах експлуатації транспортних засобів (устаткування), без права поширення на транспортні засоби (устаткування) інших установ, організацій (суб’єктів господарювання), у тому числі суб’єктів господарювання, що входять до складу однієї установи, відомства тощо.
Тимчасові індивідуальні норми встановлюють на визначений розробником (ДП «ДержавтотрансНДІпроект») період апробації, що триває до одного року. Після закінчення встановленого періоду апробації та надання установою розробнику даних щодо її апробації з наведенням експлуатаційних умов строк дії норми подовжується, при цьому встановлюється наступний період апробації з можливим її коригуванням.
Тимчасові норми витрат палива вводяться в дію наказом керівника установи, є чинними тільки для автомобілів цієї установи і втрачають чинність:
— у разі затвердження Мінінфраструктури тимчасових норм, розроблених за заявками заводів-виробників;
— при введенні в дію в Україні постійних норм витрат палива на відповідні моделі (модифікації) автомобілів, спецавтомобілів або спеціального устаткування.
6. Спеціальне устаткування, встановлене на автомобілі, норми витрат палива для якого не ввійшли до Норм № 43 (п. 2.2 цих Норм).
У цьому випадку як тимчасові норми на роботу спеціального устаткування та на пробіг при виконанні спеціальної роботи установи можуть застосовувати технологічні норми, наведені в документації заводу-виробника устаткування, чи розрахувати їх із використанням технічних даних, наведених у цій документації. Можливість установлення тимчасової норми витрат палива розглядає комісія, що створюється не менше ніж із трьох фахівців установи та представника вищої організації, який є куратором з питань енергоспоживання. Результати розгляду оформляються актом за формою згідно з додатком Е до Норм № 43 (тут слід мати на увазі те ж зауваження, що й у попередньому пункті — після внесених наказом № 36 змін мова має йти про додаток Е, а не додаток Ж, як зазначено в п. 2.2 Норм № 43).
Якщо в технічній документації заводу-виробника устаткування немає норм або технічних даних, необхідних для розрахунку тимчасових норм, комісія проводить контрольні заміри витрат палива. Для випробувань відбираються три технічно справних автомобілі (якщо установа має таку кількість автомобілів однієї моделі, то дозволяється проводити випробування на меншій кількості автомобілів). Заміри витрат палива проводяться при температурі навколишнього середовища не нижче 10 °C (крім автомобілів, призначених для виконання робочих операцій тільки в зимовий період — сніговантажні автомобілі, снігоочисники тощо). Кількість замірів витрат палива на одну технологічну операцію (л), на годину роботи устаткування
(л/год) або на пробіг спецавтомобіля при виконанні спеціальної роботи (л/100 км) має бути не менше трьох. Результати замірів оформляються актом, форму якого наведено в додатку Ж (а не додатка І) до Норм № 43, усереднюються та пропонуються для застосування як тимчасова норма витрат палива.
Один завірений примірник акта (за формами, наведеними в додатках Е або Ж до Норм № 43) надсилається на розгляд до ДержавтотрансНДІпроекту, де він реєструється та повертається установі. Тимчасова індивідуальна норма витрат палива набуває чинності після її реєстрації та затвердження наказом керівника бюджетної установи.
7. Згідно з п. 2.3 Норм № 43 для автомобілів та їх модифікацій, для яких нормативи витрат мастильних матеріалів не наведено в додатку В до цих Норм, установлюються тимчасові нормативи витрат мастильних матеріалів.
Гранично допустимі значення тимчасових нормативів витрат мастильних матеріалів, установлені п. 2.3 Норм № 43, зменшуються на 50 % для всіх автомобілів, що перебувають в експлуатації не більше 3 років, і можуть бути збільшені до 20 % (з наданням відповідного обґрунтування) для автомобілів, що перебувають в експлуатації більше 8 років або що мають пробіг понад 150 тис. км.
Граничні значення тимчасових нормативів витрат мастильних матеріалів не можуть бути встановлені одночасно на всі автомобілі (устаткування) установи й на весь період їх (його) експлуатації.
Вважаємо, що цей матеріал допоможе бюджетним установам орієнтуватися в положеннях оновлених Норм № 43, і в результаті дозволить їм обґрунтовано та грамотно планувати витрати на придбання ПММ і правильно списувати витрачені ПММ.
До речі, про те, які порушення найчастіше виявляють інспектори Державної фінансової інспекції під час перевірки правильності здійснення витрат на утримання автотранспорту, докладно освітлено в статті фахівця Державної фінансової інспекції «Основні порушення дотримання чинного порядку використання коштів на утримання автотранспорту» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 16).
