МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
ЩОДО ВНЕСЕНИХ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ»
Лист від 27.08.2012 р. № 3302-04/32327-08
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб’єктів сфери державних закупівель щодо придбання, оренди землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівель, іншого нерухомого майна повідомляє.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» (зі змінами) (далі — Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
При цьому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 04.07.2012 р. № 5044-VI, який набрав чинності 05.08.2012, внесено зміни, зокрема до частини третьої статті 2 Закону.
Так, згідно з частиною третьою статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.
Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
У свою чергу, згідно зі статтею 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, таку закупівлю замовник може здійснювати без проведення процедур закупівель відповідно до частини третьої статті 2 Закону.
Одночасно зазначаємо, що виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, та відповідно до Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 р. № 634, норм Закону до компетенції Мінекономрозвитку не належить віднесення предметів закупівлі, визначених у частині третій статті 2 Закону до таких, на які дія Закону не поширюється.
Директор Департаменту державних закупівель
та державного замовлення
Б. Горбанський
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
КОЛИ МОЖНА ОБІЙТИСЯ БЕЗ ПРОВЕДЕННЯ ТЕНДЕРНИХ ПРОЦЕДУР:
РОЗ’ЯСНЮЄ МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ
Зовсім недавно Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 04.07.2012 р. № 5044-VI було внесено зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон № 2289 // «Бюджетна бухгалтерія», 2012, № 30). Нагадаємо, що ці зміни набрали чинності 05.08.2012 р.
До основних змін, унесених до Закону № 2289, належить збільшення переліку товарів і послуг, на які не поширюється дія цього Закону.
Так, згідно з ч. 3 ст. 2 Закону № 2289 його дія не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є, зокрема, придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.
У листі, який коментується, Мінекономрозвитку роз’яснює, що мається на увазі під нерухомим майном та майновими правами, посилаючись при цьому на норми Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ).
Відповідно до ст. 181 ЦКУ до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Додамо також, що юридичний статус нерухомих речей можуть мати і деякі цілком рухомі речі (наприклад, повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, право на які підлягає державній реєстрації). Наразі основним документом, що регулює взаємовідносини, пов’язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV.
Що стосується рухомих речей, то до них належать речі, які можуть вільно переміщатися у просторі. Тому ті речі, які не віднесено ЦКУ чи іншими законами до нерухомих, відповідно є рухомими. Крім того, у деяких законах прямо вказується на віднесення певних речей до нерухомих, що пояснюється доцільністю поширення на ці об’єкти спеціального правового режиму, установленого для нерухомих речей. По суті, у ст. 181 ЦКУ закріплено можливість надання речам статусу нерухомої речі нормативно-правовим актом, який має юридичну силу закону.
Також автори листа звертаються до ст. 190 ЦКУ, в якій визначено, що майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
З позиції ЦКУ (ст. 185) неспоживною річчю є така річ, яку призначено для неодноразового використання та яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.
Зі свого боку зауважимо, що згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
У результаті Мінекономрозвитку в листі, який коментується, дійшло такого висновку: якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, таку закупівлю замовник може здійснювати без застосування процедур закупівель, установлених Законом № 2289.
Вікторія МАТВЄЄВА,
економіст-аналітик
